Рішення № 29267246, 08.02.2013, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 1601/8431/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2013 року Автозаводський районний суд м. Кременчука, Полтавської області в складі:

головуючого судді Середа А.В.

при секретарі Погорєловій Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою. В позові та в доповненні до позову вказував, що відповідач ОСОБА_2 отримав від нього в борг під зобовязання про повернення кошти у сумі 10 074 євро. Ними було узгоджено, що вказану вище суму відповідач поверне йому 20.06.2009 року.

Вказані вище обставини підтверджуються, зокрема, розпискою відповідача ОСОБА_2 від 03.02.2009 року.

Відповідач ОСОБА_2 взяте на себе зобовязання порушив. Кошти у сумі 10 074 євро ним повернуто не було.

Зазначав, що станом на 23.05.2012 року відповідно до повідомлення Національного банку України останній встановив офіційний курс гривні до євро на рівні: 100 євро - 1 060 грн. 34 коп.

За таких обставин відповідач ОСОБА_2 20.06.2009 року мав повернути йому кошти у сумі 106 818 грн. 65 коп..

Вказував, що в період часу з 21.06.2009 року (перший день прострочення) по 05.11.2012 року (дата звернення до суду з позовною заявою) кількість днів складає 1 234, а саме: (194 днів за 2009 рік + 365 днів за 2010 рік + 365 днів за 2011 рік + 310 днів за 2012 рік).

Три проценти річних від простроченої суми основного боргу складає 10 834 грн. 04 коп.

ОСОБА_2 основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення склала 127 356 грн. 49 коп.

Крім того, у звязку з порушенням зобовязання відповідачем ОСОБА_2 останній добровільно взяв на себе обовязок сплатити на його користь проценти. Як наслідок, станом на 01.05.2010 року розмір його заборгованості збільшився до 17 200 євро, тобто сума процентів склала 7 126 євро (17 200 євро - 10 074 євро сума основного боргу).

Вказував, що станом на 23.05.2012 року, тобто станом на дату звернення до суду із позовом, відповідно до повідомлення Національного банку України останній встановив офіційний курс гривні до євро на рівні: 100 євро - 1 020 грн. 48 коп. Як наслідок, 7 126 євро дорівнювало 72 719 грн. 40 коп.

Таким чином, сума загального боргу склала 210 909 грн. 93 коп., яка розраховується наступним чином, а саме: 138 190 грн. 53 коп. (проіндексована сума основного боргу з урахуванням трьох відсотків річних) + 72 719 грн. 40 коп. (сума договірних процентів).

Посилаючись на обставини і підстави викладені в позовній заяві, позивач-відповідач та його довіритель адвокат ОСОБА_3 просили суд постановити рішення, яким стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг у сумі 210 909 грн. 93 коп. В зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договори позики недійсним відмовити.

Відповідач-позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав. До початку розгляду справи по суті подав зустрічний позов в якому зазначав про наступне.

Влітку 2007 року він взяв у борг 9 025 (дев'ять тисяч двадцять п'ять) євро з наступною віддачею коштів у своєї колишньої вчительки, ОСОБА_4. Дану суму він отримав не одразу, а за декілька разів 19.11.2007 року - 2000, 25.01.2008 р.- 800, 3.07.2007р.- 2500, 28.08.2007р. -1225, 28.05.2008р.- 1000, 19.09.2008 р.- 1500 доларів США.

Вказував, що позичаючи йому кошти, остання стверджувала, що позичила їх для мене у свого знайомого, який, з її слів, заробляє на життя тим, що позичає кошти під відсотки іншим. Також вона повідомила про наявність у цього самого знайомого так званих «братків», які допомагають йому «відмивати» позичені в нього кошти, тим самим натякаючи мені на серйозність їх дій.

Зазначав, що кошти, які позичав у ОСОБА_4, він віддавав останній частинами (4% від суми позики) кожного місяця до осені 2008 року, доки не настала грошова криза, внаслідок чого він тимчасово не мав можливості їх повертати. З цього часу почалися погрози з боку ОСОБА_4

Стверджував, що вказані обставини досить сильно вплинуло на його психічний стан, внаслідок чого восени 2009 року він потрапив до 3-ї міської лікарні.

Незважаючи на його хворобу, ОСОБА_4 продовжувала погрожувати йому і для того, щоб її погрози подіяли, під дуже сильним тиском вона примусила його написати їй розписку, нібито гроші я позичив не у неї, а у її сина, ОСОБА_1.

Вказував , що не розуміючи значення своїх дій внаслідок хвороби, написав розписку під диктовку ОСОБА_4, нібито кошти в розмірі 10 074 (десять тисяч сімдесят чотири) євро, він отримав від ОСОБА_1, тим самим підтверджуючи, що кошти він позичав в 2009 році, а не в 2007 р., як було насправді, і саме у ОСОБА_1А, з яким він взагалі ніколи не був знайомий до моменту написання ним даної розписки.

Посилаючись на обставини і підстави викладені в зустрічній позовній заяві, відповідач - позивач та його довіритель адвокат ОСОБА_5 просили суд постановити рішення, яким зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договори позики недійсним - задовольнити в повному обсязі. В первісному позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів відмовити за його безпідставністю.

Суд, згідно з принципом диспозитивності цивільного судочинства (ст.11 ЦПК України), розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених позивачами вимог та в межах поданих доказів.

Суд, заслухавши пояснення сторін, які приймали участь у розгляді справи їх представників, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 давши аналіз та оцінку наданим доказам, знаходить що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів підлягають до задоволення.

Судом достовірно встановлено, що відповідач позивач ОСОБА_2 отримав від позивача відповідача ОСОБА_1 в борг під зобовязання про повернення кошти у сумі 10 074 євро. Ними було узгоджено, що вказану вище суму відповідач - позивач поверне йому 20.06.2009 року.

Вказані вище обставини підтверджуються, зокрема, розпискою відповідача ОСОБА_2 від 03.02.2009 року.

Крім того, у звязку з порушенням зобовязання відповідачем - позивачем ОСОБА_2 було добровільно взято на себе обовязок сплатити на його користь 4 % щомісячно від суми заборгованості . Як наслідок, станом на 01.05.2010 року розмір його заборгованості збільшився до 17 200 євро.

Станом на 23.05.2012 року на дату звернення до суду із позовом, сума загального боргу склала 210 909 грн. 93 коп., а саме: 138 190 грн. 53 коп. (проіндексована сума основного боргу з урахуванням трьох відсотків річних) + 72 719 грн. 40 коп. (сума договірних процентів).

Згідно ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч. 2 ст. 1047 Цивільного кодексу України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. При цьому, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 цивільного кодексу України).

Відповідач ОСОБА_2 взяте на себе зобовязання порушив. Взяті грошові кошти у сумі 10 074 євро ним повернуто не було.

За вказаних обставин суд приходить до переконливого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів підлягають до задоволення.

Стосовно зустрічного позову суд приходить до висновку про те, що він не підлягає до задоволення так як відповідачем позивачем ОСОБА_2 не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували позовні вимоги ОСОБА_1

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд дійшов до переконливого висновку, про те, що вимоги відповідача позивача ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи по суті, а тому у задоволенні зустрічних позовних вимог позивача слід відмовити в повному обсязі.

Суд також критично оцінює покази свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які були допитані в судовому засіданні. Встановлено, що останні є близькими родичами відповідача позивача ОСОБА_2, а саме двоюрідною сестрою, рідною тіткою, матірю та дружиною. Їх покази стосовно перебування ОСОБА_2 в критичному стані, що позбавляло його реально оцінювати свої дії щодо вчинення оспорюваного правочину - не знайшли свого підтвердження. Хоча в своїх показах вказані особи не спростовують факта боргових зобовязань які виникли у ОСОБА_2 та сімєю позивача відповідача ОСОБА_1

Інших доказів, що підтверджують доводи відповідача позивача ОСОБА_2, щодо визнання договору позики недійсним, суду не надано і суд їх не встановив.

Керуючись ст.ст.14,27,57-59,60-61,88,147,208-209,212-215,218 ЦПК України,ст.ст.533,1046,1047,1049 ЦК України суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 борг у сумі 210909 (двісті десять тисяч девятсот девять ) грн. 93 коп.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договори позики недійсним - відмовити.

З повним текстом рішення сторони можуть ознайомитись 13.02.2013 року.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення суду було постановлено без участі особи, яка його оскаржує апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: підпис

Копія вірна:

Суддя: