Рішення № 29266204, 04.02.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.02.13 р. Справа № 5006/48/124/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго"

до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області

про стягнення 2 576,69 грн.

за участю представників:

від позивача Багрицевич Є.А. - представник за довіреністю

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" про стягнення з Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області пені у розмірі 2 148,51 грн., нарахованої у період з 09.12.2011 по 31.10.2012 за невиконання грошового зобов'язання по оплаті електричної енергії у листопаді 2011 року, січні-серпні 2012 року;

- 3 % річних у розмірі 428,18 грн., нарахованих у період з 09.12.2011 по 31.10.2012 за невиконання грошового зобов'язання по оплаті електричної енергії у листопаді 2011 року, січні-серпні 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на користування електричною енергією № 647/7.163 від 01.01.2003, договору № 647 від 16.02.2012 щодо своєчасної оплати виставлених позивачем рахунків на оплату електричної енергії спожитої у листопаді 2011 року та січні-серпні 2012 року.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав у повному обсязі, просив провести судове засідання без участі представника відповідача.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарсь?кий суд Донецької області

В С Т А Н О В И В :

01.01.2003 між Відкритим акціонерним товариством "Донецькобленерго" (електропостачальна організація), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго", та Управлінням Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (споживач) укладено договір № 647/7.163 на користування електричною енергією (далі - Договір).

Згідно з п. 1 Договору предметом договору є умови і порядок постачання відповідно до законодавства енергопостачальником електроенергії як різновиду товарної продукції за регульованим тарифом (нерегульованим) тарифом, використання та своєчасна оплата спожитої електроенергії споживачем.

Відповідно до розділу 5 Договору він укладається на строк до 31.12.2004, набирає чинності з дня його підписання і вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про відмову від даного договору або його перегляд.

Оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні заяви сторін про припинення Договору, та позивачем підтверджується, що вказані заяви не надсилались, суд приходить до висновку, що строк дії Договору неодноразово щорічно продовжувався на наступні календарні роки і на тих самих умовах, які були ним передбачені.

16.02.2012 між Публічним акціонерним товариством "Донецькобленерго" (учасник), яке перейменовано в Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго", та Управлінням Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (замовник) було укладено договір № 647 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти (далі - Договір про закупівлю).

Пунктом 1.1 вказаного договору визначено, що учасник зобов'язується у 2012 рoці поставити замовникові eлектричнy енергію для забезпечення потреб електроустановок замовника, а замовник - прийняти та оплатити вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та конкретизацією умов згідно договору про постачання електричної енергії від 01.01.2003 №647 (договір ПЕЕ), який є невід'ємним додатком до цього договору.

Згідно з п. 5.1 Договору про закупівлю строк (термін) поставки (передачі) товарів (виконання робіт або надання послуг) за цим Договором з 16.02.2012 по 31.12.2012, але не більше ціни Договору.

Розрахунковим вважається період з 00-00 годин 27 числа місяця, попереднього розрахунковому, до 24-00 годин 26 числа поточного місяця. Розрахунки за активну електроенергію за розрахунковий період мають здійснюватись за роздрібними тарифами відповідно до класу напруги, які у відповідному порядку затверджуються НКРЕ України (п.п.1,2 Додатку №5 до Договору).

Відповідно до п. 3 Додатку № 5 до Договору за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається виходячи з тарифів на активну електроенергію, що діяли на кінець розрахункового періоду та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних оформленого між постачальником та споживачем "Акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії)" (Додаток №10 до Договору) та інших умов Договору.

Споживач здійснює оплату вартості спожитої електроенергії за розрахунковий період на підставі наданого постачальником рахунка.

Відповідно до складених сторонами актів приймання-передавання товарної продукції за Договором, постачальник поставив споживачу електричну енергію у наступному обсязі:

- у листопаді 2011 року: активна електрична енергія - 4 948 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.;

- у січні 2012 року: активна електрична енергія - 7 758 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.;

- у лютому 2012 року: активна електрична енергія - 12 588 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.

- у березні 2012 року: активна електрична енергія - 7 087 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.

- у квітні 2012 року: активна електрична енергія - 4 993 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.

- у травні 2012 року: активна електрична енергія - 3 303 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.

- у червні 2012 року: активна електрична енергія - 3 217 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.

- у липні 2012 року: активна електрична енергія - 3 739 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.

- у серпні 2012 року: активна електрична енергія - 4 095 кВт/год, реактивна електрична енергія - 0 кВАр/год.

Вказані акти підписані представниками позивача та відповідача і скріплені печатками без заперечень.

Відповідачем не заперечується факт споживання ним зазначеної кількості активної електричної енергії у листопаді 2011 року, а також з січня по серпень 2012 року.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та п. 1.3 Правил користування електричною енергією, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договорами виконав належним чином, поставив відповідачу електричну енергію у листопаді 2011 року, а також з січня по серпень 2012 року, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі актами приймання-передачі та рахунками за електроенергію, які було отримано представником відповідача.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 9 Додатку №5 до Договору розрахунки за активну енергію, в тому числі за обсяги недоврахованої електричної енергії, визначеної на підставі акта порушень споживачем ПКЕЕ, за перевищення договірних (граничних) величин споживання електричної енергії та потужності і перетікання реактивної електричної енергії та інші платежі, що передбачені даним договором, здійснюються споживачем грошовими коштами на рахунки постачальника електричної енергії, які вказані в розділі 10 Договору, у терміни, що не перевищують 5 операційних днів від дня отримання рахунку.

Судом встановлено, що:

- рахунок № 647 від 24.01.2012 на суму 5 194,21 грн. за 4 948 кВт/год отримано відповідачем 24.11.2011;

- рахунок № 647 на суму 8 343,26 грн. за 7758 кВт/год отримано відповідачем 24.01.2012;

- рахунок № 647 від 24.02.2012 на суму 13 537,64 грн. за 12588 кВт/год отримано відповідачем 24.02.2012;

- рахунок № 647 на суму 7 910,80 грн. за 7087 кВт/год отримано відповідачем 26.03.2012;

- рахунок № 647 від 24.04.2012 на суму 5 599,75 грн. за 4993 кВт/год отримано відповідачем 24.04.2012;

- рахунок № 647 від 24.05.2012 на суму 3 704,38 грн. за 3303 кВт/год отримано відповідачем 24.05.2012;

- рахунок № 647 від 25.06.2012 на суму 3 654,64 грн. за 3217 кВт/год отримано відповідачем 25.06.2012;

- рахунок № 647 від 24.07.2012 на суму 4 247,65 грн. за 3739 кВт/год отримано відповідачем 24.07.2012;

- рахунок № 647 від 27.08.2012 на суму 4 652,09 грн. за 4095 кВт/год отримано відповідачем 27.08.2012;

Отримання відповідачем вказаних рахунків підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на рахунках.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати електричної енергії, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 148,51 грн., нараховану у період з 09.12.2011 по 31.10.2012; 3% річних у розмірі 428,18 грн., нараховані у період з 09.12.2011 по 31.10.2012;

З наданих позивачем копій банківських виписок та письмових пояснень до розрахунків між сторонами вбачається, що відповідачем було здійснено оплату отриманої за Договором електричної енергії у період листопад 2011 року та січень-серпень 2012 року наступними платежами:

- 21.12.2011 сплачено за активну електроенергію спожиту у листопаді 2011 року у розмірі 5 194,21 грн.;

- 20.06.2012 сплачено за активну електроенергію, спожиту у січні 2012 року у розмірі 8 343,26 грн.;

- 06.07.2012 сплачено за активну електроенергію, спожиту у лютому 2012 року у розмірі 3 094,39 грн., за активну електроенергію, спожиту у березні 2012 року у розмірі 7 910,80 грн., за активну електроенергію, спожиту у травні 2012 року у розмірі 3 704,38 грн.;

- 03.10.2012 сплачено за активну електроенергію, спожиту у квітні 2012 року у розмірі 5 599,75 грн., за активну електроенергію, спожиту у червні 2012 року у розмірі 3 654,64 грн., за активну електроенергію, спожиту у липні 2012 року у розмірі 4 247,65 грн.;

- 02.11.2012 сплачено за активну електроенергію, спожиту у серпні 2012 року у розмірі 4 652,09 грн..

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено вищезазначені строки проведення розрахунків при виконанні Договору, що підтверджується матеріалами справи, а тому у відповідача в періодах, за які здійснено нарахування пені та 3% річних, була наявна заборгованість перед позивачем.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів на підтвердження здійснення своєчасної оплати виставлених позивачем рахунків на оплату спожитої електроенергії відповідачем суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ст. 218 Господарського кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.1 Договору № 647 від 16.02.2012 у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством, цим договором та Договором ПЕЕ.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що за кожен день прострочення платежу винна сторона платить на користь отримувача грошових коштів пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати спожитої у листопаді 2011 року та у січні-серпні 2012 року електричної енергії на користь позивача встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобов'язання передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та 3% річних визнаються судом обґрунтованими.

Перевіривши розрахунок пені та 3% річних позивача, суд визнає його невірним з наступних підстав.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача суми пені та 3% річних, нараховані у період з 09.12.2011 по 31.10.2012 за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті електричної енергії спожитої у листопаді 2011 року та протягом січня-серпня 2012 року.

Однак, з доданого до позовної заяви розрахунку сум пені та 3% річних вбачається, що, серед заявлених періодів, позивачем також здійснено нарахування вказаних сум за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті електроенергії спожитої у вересні 2012 року.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійним вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

В обґрунтування позовних вимог про стягнення з відповідача пені та 3% річних позивач посилається на прострочення сплати вартості електроенергії спожитої у листопаді 2011 року та з січня по серпень 2012 року включно.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач під час судового розгляду та його представник в судовому засіданні наполягав на заявлених вимогах з підстав, зазначених у позовній заяві. Заяв та клопотань іншого змісту суду не подавалось та представником не заявлялось. За таких обставин, суд при винесенні рішення обмежений предметом та підставами, зазначеними позивачем.

Доказів на підтвердження обсягів споживання електричної енергії відповідачем у вересні 2012 року та отримання відповідачем відповідного рахунку на оплату електроенергії, спожитої у вересні 2012 року, позивачем суду також не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 26,74 грн. та 3% річних у розмірі 5,33 грн., нарахованих за прострочення сплати вартості спожитої у вересні 2012 року електроенергії задоволенню не підлягають.

Таким чином, за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті електричної енергії спожитої у листопаді 2011 року та протягом січня-серпня 2012 року з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 2 121,77 грн. та 3% річних у розмірі 422,85грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, судовий збір згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 10, ідентифікаційний код 23312222, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (84601, Донецька обл., м. Горлівка, проспект Леніна, 11, ідентифікаційний код 00131268) пеню у розмірі 2 121 (дві тисячі сто двадцять одна) грн. 77 коп., 3% річних у розмірі 422 (чотириста двадцять дві) грн. 85 коп. та 1 589 (одну тисячу п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 54 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 11.02.2013.

Суддя Сажнева М.В.