Рішення № 29265019, 07.02.2013, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 2-2281/12

Провадження № 2/369/134/13

РІШЕННЯ

іменем України

07.02.2013 року Києво-Святошинський районний суд Київської областів складі:

головуючого судді: Коцюрби М.П.

за участю секретаря: Кучер В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

В С Т А Н О В И В :

У травні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна», Позивач ) звернулось до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 20.05.2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є АТ «ОТП Банк» (далі - Банк), правонаступником якого в свою чергу є ТОВ «ОТП Факторинг Україна», був укладений Кредитний договір № ML-001/062/2008 (далі - Кредитний договір). Кредитний договір складається із двох частин, які нероздільно пов'язані між собою, згідно з п.1 частини 1 Кредитного договору.

За умовами Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит в розмірі 42 594 (сорок дві тисячі п'ятсот дев'яносто чотири) доларів США 00 центів зі сплатою плаваючої процентної ставки, яка складається з фіксованого відсотка у розмірі 5,99 % (п'ять цілих і 99 сотих відсотків) річних та FIDR (процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в Банку (Позивачу) на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору).

Кредитні кошти надавались Банком на підставі Кредитної заявки Позичальника від 20.05.2008 року шляхом перерахування кредитних коштів в повній сумі з кредитного рахунку на поточний рахунок Позичальника, відкритий у Банку.

В свою чергу Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути Банку зазначені кредитні кошти у строки, передбачені Кредитним договором (зокрема, в п. 2 частини № 1 Кредитного договору), а також сплатити відповідну плату за користування кредитними коштами і виконати всі інші зобов'язання, визначені Кредитним договором.

Погашення відповідної частини кредиту та нарахованих відсотків повинно здійснюватись Позичальником щомісяця у розмірі та в строки визначені у Графіку Платежів, який є невід'ємним Додатком № 1 до Кредитного Договору.

В строки, передбачені Кредитним договором, Позичальник зобов'язаний здійснювати повернення суми кредиту та сплачувати відсотки - у валюті, що відповідає валюті кредиту, згідно з п. 1.11.1. частини № 2 Кредитного договору.

За умовами Кредитного договору Позичальник зобов'язався своєчасно та повністю сплатити кредит, проценти за користування кредитом, але порушує зобов'язання викладені в п.п. 1.1., 1.5.1., 1.5.1.1. частини № 2 Кредитного договору.

За порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом. Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожний день прострочки, що передбачено п. 4.1.1. частини № 2 Кредитного договору.

Умовами Кредитного договору, а саме п. п. 4.1.2., 4 .1.3. частини № 2 Кредитного договору зазначено, що за прострочення виконання боргових зобов'язань Позичальник, крім пені, додатково сплачує на користь Банку штраф, а саме: за прострочення виконання зобов'язань понад 15 календарних днів у розмірі 0,01 відсоток від суми прострочених боргових зобов'язань, але не менше 25,00 грн.; за прострочення виконання зобов'язань понад 30 календарних днів у розмірі 0,02 відсотки від суми прострочених боргових зобов'язань, але не менше 50,00 грн.

Таким чином, у ОСОБА_1 за Кредитним договором № МL-001/062/2008 від 20.05.2008 року існує заборгованість перед Банком в сумі 51 782 (п'ятдесят одна тисяча сімсот вісімдесят два) дол. 01 центів, що еквівалентно 413 722 (чотириста тринадцять тисяч сімсот двадцять дві) грн. 72 коп. за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості, та 139 296 (сто тридцять дев'ять тисяч двісті дев'яносто шість) грн. 26 коп., що складається із: залишку заборгованості за кредитом у сумі 41 897,32 доларів США, що еквівалентно 334 747,01 гривень за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості; суми несплачених відсотків за користування кредитом - 9 884,69 доларів США, що еквівалентно 78 975,70 гривень за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості; пені за прострочення виконання зобов'язань - 139 296,26 гривень.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором 20.05.2008 року було укладено договір поруки № SR-001/062/2008 (далі - Договір поруки) між Банком та ОСОБА_2.

За умовами Договору поруки, а саме п. 1.1., Поручитель зобов'язався відповідати в повному обсязі по борговим зобов'язанням позичальника, що виникають з умов Кредитного договору.

Враховуючи ту обставину, що Позичальник та Поручитель порушують вимоги умов Кредитного договору та Договору поруки, а саме не виконують належним чином в обумовлені строки зобов'язання щодо оплати кредиту і відсотків у сумі, передбаченій Кредитним договором, Банк вимушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Невиконання Позичальником умов Кредитного договору на підставі п. 1.9.1. Кредитного договору дає право Банку достроково вимагати виконання боргових зобов'язань за кредитом у Позичальника.

Враховуючи ту обставину, що Позичальник порушує вимоги умов Кредитного договору, а саме не виконує належним чином, в обумовлені строки зобов'язання щодо оплати кредиту і відсотків у сумі, передбаченій Кредитним договором, Банк вимушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 10.12.2010 року та у відповідності до ст. ст. 512, 514, 1077, 1078, 1079, 1082, 1084 ЦК України Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № ML-001/062/2008 від 20.05.2008 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1, та Договором поруки № SR-001/062/2008 від 20.05.2008р. укладеним між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк».

Таким чином, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» щодо права вимоги до Відповідачів за кредитним договором № ML-001/062/2008 від 20.05.2008 року та Договором поруки № SR-001/062/2008 від 20.05.2008 року.

Позивач просив суд солідарно стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором у розмірі 553 018 (п'ятсот п'ятдесят три тисячі вісімнадцять) грн. 97 коп. та судові витрати.

11.10.2012 року представник ОСОБА_1 подала до суду заперечення проти позову, відповідно до якої зазначила, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до відкриття провадження у цій справі звернувся до приватного нотаріуса про вчинення виконавчого напису. Так, 29.03.2012 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було вчинено виконавчий напис № 1384 про звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та за рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна задовольнити вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у розмірі : основний борг - 41 897,32 доларів США, сума заборгованості по відсотках - 11658,39 доларів США, витрати по вчиненню виконавчого напису - 1700 грн., що всього становить 53 555,71 доларів США, що за курсом НБУ станом на 29.03.2012 року становить 427 679,83 грн. та 1700 грн., а всього у гривневому еквіваленті 429 379,83грн.

Разом з тим ТОВ «ОТП Факторинг Україна» після вчинення виконавчого напису звернулося до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за тим же кредитним договором.

ОСОБА_1 зазначила, що наявність одночасно виконавчого напису нотаріуса та виконавчого листа, який видає суд на стягнення заборгованості за кредитним договором надає можливість ТОВ «ОТП Факторинг Україна» здійснити подвійне стягнення. Крім того, позовними вимогами є стягнення в солідарному порядку з Відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором. За виконавчим написом нотаріуса звернено стягнення на квартиру, що належить ОСОБА_1.

Крім того, є безпідставними позовні вимоги Позивача до поручителя ОСОБА_2, оскільки її порука за договором поруки припинилась в силу того, що Позивач не пред'явив вимогу до Поручителя протягом шести місяців з дати настання строку основного зобов'язання. В виконавчому написі нотаріуса № 1384 від 29.03.2012 року зазначено, що строк платежу за кредитним договором /договором іпотеки настав 22.08.2011 року.

Крім того, як зазначила ОСОБА_1, Позивач не надсилав поручителю досудову вимогу про виконання боргових зобов'язань.

У заперечення проти позову відповідач ОСОБА_1 просила суд зменшити розмір пені.

Крім того, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не мало право нараховувати проценти за кредитним договором, оскільки не має ні генеральної, ні індивідуальної ліцензії на здійснення валютних операцій.

Просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник Позивача просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

У статті 4 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до положень ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як встановлено в судовому засіданні, 20.05.2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є АТ «ОТП Банк» (далі - Банк), правонаступником якого в свою чергу є ТОВ «ОТП Факторинг Україна», був укладений Кредитний договір № ML-001/062/2008 (далі - Кредитний договір). Кредитний договір складається із двох частин, які нероздільно пов'язані між собою, згідно з п.1 частини 1 Кредитного договору.

Згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 10.12.2010 року та у відповідності до ст. ст. 512, 514, 1077, 1078, 1079, 1082, 1084 ЦК України Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № ML-001/062/2008 від 20.05.2008 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1, та Договором поруки № SR-001/062/2008 від 20.05.2008р. укладеним між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк».

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

За умовами Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит в розмірі 42 594 (сорок дві тисячі п'ятсот дев'яносто чотири) доларів США 00 центів зі сплатою плаваючої процентної ставки, яка складається з фіксованого відсотка у розмірі 5,99 % (п'ять цілих і 99 сотих відсотків) річних та FIDR (процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в Банку (Позивачу) на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору).

ТОВ «ОТП Факторинг Україна» має свідоцтво про реєстрацію фінансової установи № 916 від 03.12.2009 року на підставі якого факторингова компанія має право здійснювати такий вид фінансових послуг як надання факторингу без отримання ліцензій та/або дозволів відповідно до законодавства України.

Кредитні кошти надавались Банком на підставі Кредитної заявки Позичальника від 20.05.2008 року шляхом перерахування кредитних коштів в повній сумі з кредитного рахунку на поточний рахунок Позичальника, відкритий у Банку.

В свою чергу Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути Банку зазначені кредитні кошти у строки, передбачені Кредитним договором (зокрема, в п. 2 частини № 1 Кредитного договору), а також сплатити відповідну плату за користування кредитними коштами і виконати всі інші зобов'язання, визначені Кредитним договором.

Погашення відповідної частини кредиту та нарахованих відсотків повинно здійснюватись Позичальником щомісяця у розмірі та в строки визначені у Графіку Платежів, який є невід'ємним Додатком № 1 до Кредитного Договору.

В строки, передбачені Кредитним договором, Позичальник зобов'язаний здійснювати повернення суми кредиту та сплачувати відсотки - у валюті, що відповідає валюті кредиту, згідно з п. 1.11.1. частини № 2 Кредитного договору.

За умовами Кредитного договору Позичальник зобов'язався своєчасно та повністю сплатити кредит, проценти за користування кредитом, але порушує зобов'язання викладені в п.п. 1.1., 1.5.1., 1.5.1.1. частини № 2 Кредитного договору.

За порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом. Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожний день прострочки, що передбачено п. 4.1.1. частини № 2 Кредитного договору.

Умовами Кредитного договору, а саме п. п. 4.1.2., 4 .1.3. частини № 2 Кредитного договору зазначено, що за прострочення виконання боргових зобов'язань Позичальник, крім пені, додатково сплачує на користь Банку штраф, а саме: за прострочення виконання зобов'язань понад 15 календарних днів у розмірі 0,01 відсоток від суми прострочених боргових зобов'язань, але не менше 25,00 грн.; за прострочення виконання зобов'язань понад 30 календарних днів у розмірі 0,02 відсотки від суми прострочених боргових зобов'язань, але не менше 50,00 грн.

Таким чином, у ОСОБА_1 за Кредитним договором № МL-001/062/2008 від 20.05.2008 року існує заборгованість перед Банком в сумі 51 782 (п'ятдесят одна тисяча сімсот вісімдесят два) дол. 01 центів, що еквівалентно 413 722 (чотириста тринадцять тисяч сімсот двадцять дві) грн. 72 коп. за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості, та 139 296 (сто тридцять дев'ять тисяч двісті дев'яносто шість) грн. 26 коп., що складається із: залишку заборгованості за кредитом у сумі 41 897,32 доларів США, що еквівалентно 334 747,01 гривень за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості; суми несплачених відсотків за користування кредитом - 9 884,69 доларів США, що еквівалентно 78 975,70 гривень за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості; пені за прострочення виконання зобов'язань - 139 296,26 гривень.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст.530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові, у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст.550 ЦК України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором 20.05.2008 року було укладено договір поруки № SR-001/062/2008 між Банком та ОСОБА_2.

За умовами Договору поруки, а саме п. 1.1., Поручитель зобов'язався відповідати в повному обсязі по борговим зобов'язанням позичальника, що виникають з умов Кредитного договору.

Враховуючи ту обставину, що Позичальник та Поручитель порушують вимоги умов Кредитного договору та Договору поруки, а саме не виконують належним чином в обумовлені строки зобов'язання щодо оплати кредиту і відсотків у сумі, передбаченій Кредитним договором, Банк вимушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Невиконання Позичальником умов Кредитного договору на підставі п. 1.9.1. Кредитного договору дає право Банку достроково вимагати виконання боргових зобов'язань за кредитом у Позичальника.

Враховуючи ту обставину, що Позичальник порушує вимоги умов Кредитного договору, а саме не виконує належним чином, в обумовлені строки зобов'язання щодо оплати кредиту і відсотків у сумі, передбаченій Кредитним договором, Банк вимушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Ст. 554 ЦК України зазначає, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Суд не приймає до уваги заперечення ОСОБА_1 до уваги з наступних підстав.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (ч.1 ст. 20 ЦК, ст. 3,4 ЦПК України).

Стосовно зауважень Відповідача, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не має право на пред'явлення вимоги до Поручителя, то слід зазначити, що Договір поруки набирає чинності з дати його підписання Сторонами (дата Договору) і діє до повного виконання сторонами всіх зобов'язань за Кредитним договором (п. 4.1 Договору поруки від 20.05.2008 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Як встановлено судом, зобов'язання за кредитним договором з боку Відповідачів виконано не було, що призвело до утворення заборгованості, розмір якої становить 553 018 (п'ятсот п'ятдесят три тисячі вісімнадцять) грн. 97 коп.

Згідно зі змістом частин 1-3 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

Згідно ч.4 вищезазначеної статті порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як було встановлено судом, укладаючи договір поруки, сторони визначили строк його дії, зокрема, відповідно до п. 4.1 договору поруки договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до повного виконання сторонами всіх зобов'язань за Кредитним договором. Таким чином, на переконання суду, не є слушними доводи ОСОБА_1 щодо того, що Банк міг пред'явити позов до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором до 23 лютого 2012 року.

Так статтями 251, 252, 253 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Отже, юридичне значення для вирішення виниклого між сторонами за цим позовом спору має саме сплив визначеного проміжку часу, внаслідок якого виникають, змінюються або припиняються цивільні правовідносини. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Як було встановлено судом та вже зазначено у цьому рішенні, в п. 4.1. договорі поруки визначено строк його дії. Таким чином, виходячи зі змісту приписів ст.ст. 251, 252, 253, 530 ЦК України та умов договору поруки та кредитного договору, на переконання суду, у Відповідачів відсутні підстави вважати, що договором поруки не було встановлено строку договору поруки, як й відсутні правові підстави для тверджень про сплив шестимісячного строку для пред'явлення вимоги до поручителя.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Крім того, згідно п. 27 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5, положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка. Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Виходячи із загальних положень цивільного законодавства про відповідальність та про забезпечення виконання зобов'язання санкція у вигляді неустойки (пені) спрямовується на забезпечення виконання боржником своїх зобов'язань по поверненню позики. Розмір санкції в грошовому виразі має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Як вбачається із матеріалів справи, розмір пені визначений в сумі 139 296, 26 грн., що не перевищує розмір загальної заборгованості за кредитними зобов'язаннями. У зв'язку з цим суд не знаходить підстав для зменшення розміру неустойки.

Суд вважає, що розрахунки заборгованості по Кредитному договору зроблені правильно і враховані всі періоди нарахування.

Відсоткова ставка основана на договорах, було погоджена і підписані сторонами договору.

Всі суттєві умови вищезазначених кредитного договору та договору поруки відображені в укладених договорах і підписані сторонами. Ніяких протиріч чи зміни тексту договорів не встановлено.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати покладено на Відповідачів.

На підставі ст. ст. 509, 526, 553, 554, 559, 610, 612, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» та керуючись ст. ст. 88, 208, 209, 212, 213, 214-215 Цивільного процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (код ЄДРПОУ 36789421) заборгованість за кредитним договором у розмірі 553 018 (п'ятсот п'ятдесят три тисячі вісімнадцять) грн. 97 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (код ЄДРПОУ 36789421) судовий збір у розмірі 3 219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ч. 1 ст. 223 ЦПК України.

Суддя М.П. Коцюрба