Постанова № 29264406, 28.01.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/6639/12

категорія 8.2.1

28 січня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Капинос О.В. ,

при секретарі - Антощук Є.С., Никифоренко В.В.,

Корольовій О.С.,

за участю представників позивача, представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Західукрвибухпром" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень- рішень,-

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Західукрвибухпром" звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень:

№ 0000145222 від 21.09.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість - за основним платежем - 17824,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.;

№ 0000144222 від 21.09.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток за основним платежем - 20498,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує на те, що протягом перевіряємого періоду не допускало порушення п.44.1 ст.44, п.138.1, 138.2 ст.138, п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139, п.п.198.1, 198.2, 196 ст.198 Податкового Кодексу України №2755-ІV від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями), зазначені в акті перевірки факти порушень закону є недостовірними та такими, що суперечать фактичним обставинам. Також вважає, що висновок ДПІ у м. Житомирі Житомирської області ДПС є надуманим, безпідставним та таким, що грубо протирічить засадам податкового законодавства, а тому, оскаржувані податкові повідомлення-рішення про нарахування сум грошового зобов"язання є такими, що підлягають скасуванню.

Представники позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Просили позов задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували, з мотивів викладених у письмовому заперечені. Просили в позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 11.09.2012 року Державною податковою інспекцією у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Західукрвибухпром" з питання фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Гермес" за період з 01.06.2011 року по 30.11.2011 року, про що було складено акт № 3278/22-2/32744298/0100 від 11.09.2012 року.

За наслідками проведеної перевірки встановлено, що в порушення п.44.1 ст.44, п.138.1, 138.2 ст.138, п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України №2755-ІV від 02.12.2010 року, (із змінами та доповненнями) ПАТ "Західукрвибухпром" занижено податок на прибуток на суму 20498,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Гермес", в тому числі по періодах: ІІ квартал 2011 року на суму 20498,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки вказано, що з наявних первинних документів по взаємовідносинах ПАТ "Західукрвибухпром" з ТОВ "Гермес", та з урахуванням даних автоматизованого співставлення податкових зобов"язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України вбачається, що ТОВ "Гермес" виконувало послуги по подрібненню негабариту для ПАТ "Західукрвибухпром" з залученням орендованої техніки у ТОВ "Колмир", яке згідно довідки надісланої ДПІ у Черкаському районі від 26.04.2012 року №6/22-042/32357158 є фіктивним підприємством, і як наслідок відсутність реальних підстав для проведення розрахунків між ТОВ "Гермес" та ПАТ "Західукрвибухпром".

Одночасно, в акті перевірки зазначено, що при вивченні в ході даної перевірки матеріалів проведеної позапланової перевірки ТОВ "Гермес", немає можливості визначити, яким чином ТОВ "Гермес" виконувало послуги по подрібненню негабариту для ПАТ "Західукрвибухпром". У ТОВ "Гермес" відсутні обов'язкові первинні документи, якими оформлюються виконанні роботи по подрібненню негабариту, а є в наявності лише звичайний акт виконаних робіт; відсутні товарно-транспортні накладні або шляхові листи вантажних автомобілів.

Крім того, в акті перевірки встановлено, що на порушення п.п. 198.1, 198.2, 196 ст.198 Податкового Кодексу України №2755-ІV від 02.12.2010 року, (із змінами та доповненнями) ПАТ "Західукрвибухпром" завищено податковий кредит по додатку на додану вартість на суму 17824,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Гермес", в тому числі по періодах: червень 2011 року - 17824,00 грн., проведені операції є нікчемними.

Підставою для даного висновку стало відсутність реальності надання послуг ТОВ "Колмир" на адресу замовника ТОВ "Гермес" для подальшої реалізації таких послуг ПАТ "Західукрвибухпром" первинні документи (акти виконаних робіт, податкові накладні) виписані ТОВ "Колмир" в подальшому ТОВ "Гермес" за відповідними фінансово-господарськими операціями мають ознаки первинних документів таких, що не відповідають чинному законодавству, а тому податкові накладні та акти виконаних робіт, складені та видані з порушенням податкового законодавства України, та не можуть вважатися належним доказом на підтвердження правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов"язань з податку на додану вартість, що враховуються при визначенні об"єкта оподаткування підприємствами покупцями-постачальниками. Оскільки правочини укладені ТОВ "Колмир" з контрагентами-покупцями мають ознаки фіктивності, взаємовідносини між ТОВ "Колмир" та ТОВ "Гермес" не спричинило реального настання правових наслідків. Тобто, ПАТ "Західукрвибухпром" перерахував кошти ТОВ "Гермес" без мети реального настання правових наслідків, з ціллю формування податкового кредиту та, як наслідок заниження об"єкта оподаткування та несплати податків.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Житомирі Житомирської області ДПС були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000145222 від 21.09.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість - за основним платежем - 17824,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.;

- № 0000144222 від 21.09.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток за основним платежем - 20498,00 грн.

Однак суд, вважає, що вказані рішення податковим органом прийняті з порушенням закону, виходячи з наступного.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000144222 від 21.09.2012 року про визначення суми грошового зобов"язання з податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п.п. 14.1.27. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2765-VІ (зі змінами і доповненнями), (далі - ПК України) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

До витрат операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (п. 138.1.1 ст. 138 ПК України).

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9. п. 139.1 ст. 139 ПК України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно ч. 1 ст. 9 до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16 липня 1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За висновками акту перевірки відсутнє реальне проведення господарських операцій по подрібненню негабариту ТОВ "Гермес" для ПАТ "Західукрвибухпром".

Однак, суд вважає такі висновки безпідставними з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між ПАТ "Західукрвибухпром" та ТОВ "Гермес" було укладено договір № 19р від 02.03.2011 року, відповідно до п. 1.1 якого Виконавець (ТОВ "Гермес") зобов"язується протягом визначеного в Договорі строку виконувати за плату роботи по подрібненню негабариту з використанням власної техніки (з екіпажем) гідромолотом KVAN-LING та екскаватора НYUNDAI-360.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Західукрвибухпром" було укладено договір на проведення буро-вибухових робіт з подрібнення негабариту, а саме договір підряду № ЦУПП-01/0002/11 від 27.01.2011 року, за яким ДП "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" м. Київ виступав замовником вибухових робіт, в тому числі з подрібненням негабариту.

Подрібнення негабариту є невід'ємною частиною комплексу вибухових робіт, які виконував позивач на кар'єрах ДП "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" м. Київ.

Матеріали справи містять копії первинних документів, які підтверджують отримання зазначених послуг та понесені витрати позивача, зокрема: акт здачі приймання робіт (надання послуг) № Г-00000021 від 30.06.2011 року, яким підтверджується закриття робіт за період в кількості 7639 м3 на суму 106946,00 грн. в тому числі ПДВ -17824,33 грн.; податкова накладна від 30.06.2011 року № 24; заправочні відомості за травень та червень 2011 року на видачу паливно-мастильних матеріалів для заправки бутовою (екскаватор НYUNDAI-360) субпідрядника; подорожні листи №153 від 05.05.2011 року, №154 від 05.05.2006 року, №167 від

16.05.2011 року, №179 від 23.05.2011 року, №214 від 07.06.2011 року та №223 від 14.06.2011 року, в яких зафіксовано факт доставки дизельного палива транспортом ПАТ "Західукрвибухпром" до місця проведення робіт субпідрядником -ТОВ "Гермес"; посвідчення про відрядження на вибуховика-водія ОСОБА_2 від 05.05.2011р., 07.06.2011р., вибуховика-водія ОСОБА_3 від 14.06.2011р., вибуховика-водія ОСОБА_4 від 05.05.2011р., 16.05.2011 року, 23.05.2011 року та на супроводжуючих осіб: начальника виробничої дільниці №26 ОСОБА_5 від 05.05.2011р. гірничого майстра виробничої дільниці №26 ПАТ "Західукрвибухпром" ОСОБА_6 від 23.05.2011 року, 07.06.2011 року, 14.06.2011 року, гірничого майстра виробничої дільниці №26 ОСОБА_7 від 05.06.2011 року та водія-вибуховика ОСОБА_3 від 16.05.2011 року, які засвідчують факт доставки дизельного палива працівниками ПАТ "Західукрвибухпром" на Адабаське кар'єроуправління до місця проведення робіт субпідрядником - ТОВ "Гермес" та здійснення контролю та перевірки роботи техніки субпідрядника; видаткові накладні №2722 від 29.04.2011 року, №389 від 13.05.2011 року, №544 від19.05.2011року, №882 від 01.06.2011 року, прибуткові накладні № 874 від 29.04.2011 року, № 937 від 13.05.2011 року, №1007 від 19.05.2011 року, та №1110 від 01.06.2011 року; лімітні картки № 525 від 04.05.2011 року, № 539 від 13.05.2011 року, № 564 від 20.05.2011 року, № 691 від 06.06.2011 року внутрішнього переміщення матеріалів; акт списання ПММ від 30.06.2011 року, бухгалтерська довідка від 02.07.2012 року, що на балансі ПАТ "Західукрвибухпром" відсутня необхідна техніка для подрібнення негабариту; проміжковий акт від 01.07.2011 року; проміжковий акт від 01.06.2011 року це трьохсторонній внутрішній документ, яким зафіксовано економічний результат проведених робіт, а саме кількість подрібненої гірничої маси - 7639м3 та підтверджено реальні підстави для проведення розрахунків між ТОВ "Гермес" та ПАТ "Західукрвибухпром".

З аналізу перелічених вище первинних документів можна ідентифікувати, що всі витрати позивача по фінансово-господарським операціям з контрагентом ТОВ "Гермес" це витрати по подрібненню негабариту, які підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Разом з тим, податковим органом не взято до уваги, що бутобой НYUNDAI-360, який фактично проводив роботи на Адабаському кар'єроуправлінні не входить до переліку орендованої техніки, яка зазначена в акті перевірки і яка визнана як така, що умовно тільки за документами орендувалася у ТОВ "Колмир", а лише посилається в акті перевірки на екскаватор НYUNDAI-320.

Відтак, перевіркою не встановлено факту прямого зв'язку ПАТ "Західукрвибухпром" по операціям ТОВ "Гермес" та ТОВ "Колмир" при перерахуванні коштів, та не підтверджено опосередкованого зв'язку щодо умовного використання техніки ТОВ "Колмир".

Крім того, податковим органом не взято до уваги, що ПАТ "Західукрвибухпром" не є кінцевим замовником робіт по подрібненню негабариту, що спростовує всі припущення відповідача.

Таким чином, податковим органом при винесені оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не взято до уваги те, що ТОВ "Західукрвибухпром" були надані усі первинні документи, які надають право віднести понесені витрати по подрібненню негабариту, отриманих від ТОВ "Гермес" до складу валових.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000145222 від 21.09.2012 року, про визначення суми грошового зобов"язання з податку на додану вартість.

З акту перевірки вбачається, що на порушення п.п. 198.1, 198.2, 196 ст.198 Податкового Кодексу України №2755-ІV від 02.12.2010 року, (із змінами та доповненнями) ПАТ "Західукрвибухпром" завищено податковий кредит по додатку на додану вартість на суму 17824,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Гермес", в тому числі по періодах: червень 2011 року - 17824,00 грн., проведені операції є нікчемними.

Підставою для даного висновку стало відсутність реальності надання послуг ТОВ "Коломир" на адресу замовника ТОВ "Гермес" для подальшої реалізації таких послуг ПАТ "Західукрвибухпром", про які зазначалося вище.

Однак, суд також вважає такий висновок податкового органу безпідставним, з огляду на наступне.

Відповідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2765-VІ (зі змінами і доповненнями) (далі по тексту - ПК України), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно ст. 198.3 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв"язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Висновки акта перевірки про не підтвердження позивачем права на податковий кредит спростовуються наданими та дослідженими судом первинними документами, зокрема, податковими накладними.

Зазначені вище документи містять всі обов"язкові реквізити та мають юридичну силу. Виписані податкові накладні відповідають вимогам Податкового кодексу України, що не заперечується актом перевірки, а тому позивач правомірно включив суми ПДВ до складу податкового кредиту.

Таким чином, ПАТ "Західукрвибухпром" правомірно включило до складу податкового кредиту суму податку по фінансово-господарським операціям з контрагентом ТОВ "Гермес".

Одночасно, слід відмітити, що Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Крім того, у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України").

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

З огляду на вищевикладене, не можна по факту можливого ухилення від сплати податків з боку контрагентів ТОВ "Гермес" та ТОВ "Колмир" перекладати на ПАТ "Західукрвибухпром" відповідальність за їх дії, тим самим ставлячи ПАТ "Західукрвибухпром" в ряд порушників податкового законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не надано суду достатніх доказів на підтвердження правомірності прийняття податкових повідомлень - рішень № 0000145222, № 0000144222 від 21.09.2012 року, а тому суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати Приватному акціонерному товариству " Західукрвибухпром" у вигляді 383,23 грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158-162, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Державною податковою інспекцією у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби податкові повідомлення-рішення від 21.09.2012 року № 0000145222 та від 21.09.2012 року № 0000144222.

Відшкодувати Приватному акціонерному товариству " Західукрвибухпром" з Державного бюджету України понесені судові витрати у вигляді 383,23 грн. сплаченого судового збору шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби з рахунків Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 04 лютого 2013 р.