Ухвала суду № 29262719, 07.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/2570/3617/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д. В. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2013 року м. Київ

колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Шурка О. І, Василенка Я. М.,

за участю секретаря Крапивної В. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «МБ-Трейд» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.11.2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у м. Чернігові ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень № 0004242320 та № 0004232320 від 02.11.2012 року.

Свої вимоги мотивував тим, що відповідачем неправомірно визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість, так як позивачем дотримано всіх вимог податкового законодавства та правомірно віднесено суми з податку на додану вартість, які виникли внаслідок господарських правовідносин з контрагентами.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.11.2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В засідання з'явилися учасники процесу. Представник апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги. Представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з того, що формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних податкових накладних контрагентів є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у м. Чернігові була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «МБ - Трейд» з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість в складі податкового кредиту операцій з ТОВ «Віта Плюс» за вересень 2011 року, ПП «Фортуна ТСП» за жовтень 2011 року, та податку на прибуток за відповідні періоди з вищевказаними контрагентами.

За результатами перевірки складено Акт від 19.10.2012 № 2143/22/32195137 яким встановлено порушення пп. 139.1.9 п. 139 ст. 139 ПК України, в результаті чого підприємством було занижено податок на прибуток за 2 - 3 квартал на суму 1533 грн, за 2 - 4 квартал на суму 3929 грн; п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на загальну суму 3937 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0004232320 від 02.11.2012, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 3929 грн та № 0004242320 від 02.11.2012, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4921 грн, з яких за основним платежем - 3937 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 984 грн.

На думку відповідача, правочини, укладені позивачем з його контрагентами фактично не відбувались, а суми ПДВ, віднесені до податкового кредиту Товариства за цими правочинами є безпідставними.

З матеріалів справи вбачається, що 20.09.2011 року між ПП «МБ - Трейд» (Замовник) та ПП «Фортуна ТСП» (Підрядник) укладено договір підряду № 8/1, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботи: монтаж 625 м листа профнастилу для встановлення забору на об'єкті за адресою: Чернігівська область, Коропський район, с. Вільне, здати результат роботи Замовнику, а Замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити її відповідно до актів здачі - прийняття виконаних робіт (надання послуг).

Вартість робіт по договору складає 13020,83 грн, крім того ПДВ -2604,17 грн. Загальна вартість 15625,00 грн.

Виконання вказаного договору підтверджується актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 14.10.2011 № Т-0000001, податковою накладною від 14.10.2011 № 18.

Розрахунок за надані послуги здійснено безготівковим шляхом, що підтверджується виписками банку по рахунку 260011493 від 01.11.2011 року та 14.11.2011 року.

01.08.2011 між ПП «МБ - Трейд» (Покупець) та ТОВ «Віта Плюс» (Продавець) укладено договір № 18, за умовами якого Покупець поручає, а Продавець приймає на себе обов'язок надати Покупцеві консультації з питань податкового обліку, з питань бухгалтерського обліку, правових аспектах здійснення господарської діяльності.

Вартість робіт по договору складає 6666,67 грн, крім того ПДВ -1333,33 грн. Загальна вартість 8000,00 грн.

Виконання вказаного договору підтверджується актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 29.09.2011 №1 та податковою накладною від 29.09.2011 № 95.

Розрахунок за надані послуги здійснено безготівковим шляхом, що підтверджується випискою банку по рахунку 260011493 від 17.10.2011 року.

На момент вчинення правочинів підприємства - контрагенти позивача були зареєстровані в якості юридичних осіб та платників податків та мали право виписувати податкові накладні.

Так, згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату покупцем товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.

Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Позивачем надано податкові накладні, оформлені належним чином, а також, платіжні доручення, акти виконаних робіт. Податкові накладні, видані ТОВ «Віта Плюс», ПП «Фортуна ТСП», містять всі реквізити передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України, а тому згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України вони є підставою для нарахування податкового кредиту.

Тобто, доводи відповідача не є підставою для позбавлення покупця права на відшкодування ПДВ, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Крім того, згідно статті 204 ЦК України існує презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, апелянтом, не надано будь-яких інших доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних правочинів з отримання позивачем товарів (робіт/послуг), невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.11.2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «МБ-Трейд» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.11.2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 12.02.2013 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: О. І. Шурко

Я. М. Василенко

Повний текст ухвали виготовлено 12.02.2013 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М

Шурко О.І.