Рішення № 29262510, 05.02.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/122/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.13 Справа № 5009/4591/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Біофарм" (61057, м. Харків, пров. Театральний, 5-1а)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Відрадненське" (70406, Запорізька, область, с. Відрадне, вул. Перемоги, 3)

про стягнення суми 144610,71 грн.

Суддя Боєва О.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Загорська О.В. (дов. № 14 від 20.11.2012р.)

Від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача суми 144610,71 грн., з яких: сума 138458,88 грн. - основний борг за договором на поставку товарів № 100 від 11.06.2012р., сума 5118,07 грн. - пеня та сума 1033,76 грн. - 3% річних та інфляційних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.12.2012р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/4591/12, судове засідання призначено на 08.01.2013р. Ухвалою суду від 08.01.2013р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 22.01.2013., потім - на 29.01.2013р. Ухвалою суду від 29.01.2013р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 05.02.2013р.

05.02.2013р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги на підставах, зазначених у позовній заяві, та з урахуванням письмового пояснення, яке надійшло до суду 04.02.2013р., зазначивши, зокрема, про наступне. На виконання умов договору на поставку товарів № 100 від 11.06.2012р. позивачем було здійснено поставку відповідачу ветеринарних препаратів на загальну суму 167285,88 грн., однак відповідач сплатив цю суму частково в розмірі 28827,00 грн. Вартість отриманого, але несплаченого відповідачем товару складає 138458,88 грн. У зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача суму 138458,88 грн. основного боргу, а також, згідно з п. 5.3 договору, за неналежне виконання зобов'язання, просить стягнути пеню в розмірі 5118,07 грн. і відповідно до ст. 625 ЦК України - 3% річних та інфляційних втрат в розмірі 1033,76 грн. Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 526, 549, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 216, 230 ГК України та умовами договору на поставку товарів № 100 від 11.06.2012р.

Відповідач письмовий відзив на позов суду не надав, представник відповідача у судові засідання за викликом не з'являвся.

Проте, 21.01.2013р. до господарського суду Запорізької області від відповідача надійшло письмове клопотання, в якому останній просив відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю прибути у судове засідання 22.01.2013р. До вищезазначеного клопотання відповідачем було додано копію Висновку Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини № 2519/05-4 від 29.10.2012р. Відповідач в своєму клопотанні спирається на даний Висновок як на доказ наявності форс-мажорних обставин, які відповідно до умов договору поставки виключають відповідальність сторони за неналежне виконання умов договору.

Згідно зі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

11.06.2012р. між ТОВ «АТ Біофарм» (постачальник, позивач у справі) та ПАТ «Відрадненське» (покупець, відповідач у справі) було укладено договір на поставку товарів № 100, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити відповідачу ветеринарні препарати та інші товари (далі - «Продукція»), а відповідач - прийняти і оплатити Продукцію у порядку та на умовах, передбачених Договором.

Згідно з п. 1.2. договору у зв'язку з тим, що неможливо наперед визначити кількість, асортимент товару, сторони домовились про те, що вказані обов'язкові умови цього договору визначатимуться за узгодженням сторін безпосередньо перед замовленням товару, що є в наявності у продавця, та відображатимуться в рахунку-фактурі або в Специфікації.

Пунктом 9.2 договору визначено, що він діє до 31 грудня 2012 року.

Пунктом 3.1 договору визначено, що поставка продукції здійснюється у строки, передбачені цим Договором на підставі заявки, складеної в письмовій або усній формі, яку подає Покупець. У заявці зазначаються найменування, асортимент, кількість Продукції.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що Заявка вважається прийнятою, якщо Постачальник виставить рахунок-фактуру.

Відповідно до п. 3.3 договору, право власності та ризиків переходять до покупця з моменту передачі йому Продукції постачальником. Продукція вважається переданою постачальником і прийнята покупцем по кількості і якості з часу підписання сторонами накладних про відпустку Продукції ( на підставі довіреності покупця).

Згідно з п. 4.1 договору, розрахунки за поставлену Продукцію здійснюються покупцем на підставі рахунків постачальника шляхом відстрочки платежу на 14 (чотирнадцять) календарних днів, або передплатою.

У пунктах 4.2, 4.4, 4.5 договору сторони визначили, що ціна на поставлену Продукцію установлюється постачальником. Ціни на Продукцію вказуються в рахунку-фактурі. У процесі роботи ціни постачальника за Продукцію можуть змінюватися, про що постачальник доводить до відома покупця. Форма розрахунків - безготівкова, відповідно до чинного законодавства. Кошти, що надходять від покупця як оплата за отриману за договором Продукцію, зараховуються в рахунок погашення заборгованості покупця послідовно, починаючи з першої по даті видачі неоплаченої видаткової накладної, незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу ветеринарні препарати на загальну суму 167285,88 грн. Проте оплату ветеринарних препаратів, що були поставлені за видатковими накладними № 1268 від 13.06.2012р. на суму 27027 грн. та № 1918 від 21.08.2012р. на суму 138458,88 грн. відповідач здійснив несвоєчасно та не в повному обсязі, чим порушив умови договору. Так, 17.08.2012р. відповідачем було сплачено суму 7027 грн. та 20.08.2012р. - суму 20000 грн.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 100 від 11.06.2012р., у нього, станом на день розгляду справи, утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 138458,88 грн.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу оплати за отриманий товар не надав.

Факт наявності у відповідача заборгованості в розмірі 138458,88грн. підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 138458,88 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму 1033,76 грн. - 3% річних та інфляційних втрат за загальний період з 28.06.2012р. по 23.11.2012р. (сума 1023,63 грн. - 3 % річних, сума 10,13 грн. інфляційні втрати).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних суд встановив, що розрахунок здійснений вірно.

Отже позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 1023,63 грн. - 3% річних за загальний період з 28.06.2012р. по 23.11.2012р. підлягають задоволенню.

Інфляційні втрати за своєю правовою природою є збільшенням суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання з причин девальвації грошової одиниці України, яка визначається офіційними державними органами за результатами економічних процесів в конкретних місяцях, тобто є помісячним індексом. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, при чому може мати місце як інфляція грошових коштів, так і дефляція, і коли строк виконання зобов'язання настає до 15 числа місяця, то застосовується індекс інфляції за поточний місяць, а коли строк виконання зобов'язання - після 15 числа місяця, то застосовується індекс інфляції за наступний місяць.

Отже позивачем неправильно визначено загальний період нарахування інфляційних втрат, так правильним є загальний період з липня 2012р. по листопад 2012р. В той же час, суд не знаходить підстав для задоволення вимог про стягнення суми 10,13 грн. інфляційних втрат за вказаний вище період, оскільки в період липень 2012р. - листопад 2012р. мала місце дефляція грошових коштів, тобто зниження загального рівня цін на товари і послуги протягом зазначеного вище періоду часу.

За таких обставин, у задоволенні позову в частині вимог про стягнення суми 10,13 грн. інфляційних втрат слід відмовити.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 5118,07 грн. за загальний період з 28.06.2012р. по 23.11.2012р.

Пунктом 5.3. договору встановлено, що за несвоєчасну оплату за поставлену Продукцію покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на момент виникнення заборгованості за кожен день затримки платежу. Нарахування пені та штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань згідно даного Договору здійснюється включно до моменту виконання такого зобов'язання винною стороною і в такому випадку застосовується загальна позовна давність.

Факт порушення грошового зобов'язання відповідачем є доведеним, пеня в сумі 5118,07 грн. розрахована позивачем вірно та підлягає стягненню у повному обсязі.

Доводи відповідача, викладені у клопотанні, яке надійшло до суду 21.01.2013р., про наявність форс-мажорних обставин спростовуються наступним.

Згідно з п. 1 Договору на поставку товарів №100 від 11.06.2012р. предметом договору є поставка ветеринарних препаратів, що ніяким чином не стосується предмету форс-мажорних обставин - сільськогосподарських культур, про які зазначено у Висновку Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини № 2519/05-4 від 29.10.2012р. (копія якого міститься в матеріалах справи).

Крім того, на момент укладення договору про поставку товарів № 100 від 11.06.2012р., виходячи із змісту висновку Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини від 29.10.2012р. № 2519/05-4 на території Запорізької області вже майже півроку спостерігалися дуже несприятливі погодні умови.

Згідно з п.6 договору на поставку товарів №100 від 11.06.2012р. якщо форс мажорні обставини та їх наслідки продовжують діяти більше 14 днів, сторони повинні в максимально короткий термін провести переговори з метою виявлення прийнятних способів виконання цього Договору або його розірвання.

Відповідачем не надано доказів звернення до ТОВ «АТ Біофарм» про наявність форс-мажорних обставин, або про те, що можуть виникнути проблеми стосовно виконання умов Договору. Як свідчать матеріали справи, відповідач навпаки замовляв необхідний йому товар.

За таких обставин, в цілому позовні вимоги задовольняються частково.

Згідно зі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 2892 грн. судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Відрадненське» (юр.ад.: 70406, Запорізька обл., Запорізький р-н, с. Відрадне, вул. Перемоги, 3; код ЄДРПОУ 00852186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Біофарм» (61057, м. Харків, пров. Театральний, 5-1а; поштова адреса: 61140, м. Харків, вул. Чугуївська, 56; код ЄДРПОУ 23317811) суму 138458 (сто тридцять вісім тисяч чотириста п'ятдесят вісім) грн. 88 коп. основного боргу, суму 1023 (одна тисяча двадцять три) грн. 63 коп. - 3% річних, суму 5118 (п'ять тисяч сто вісімнадцять) грн. 07 коп. пені, суму 2892 (дві тисячі вісімсот дев'яносто дві) грн. судового збору. Видати наказ.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Суддя О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 11.02.2013р.