Рішення № 29261803, 06.02.2013, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 0432/2806/2012

Провадження № 2/188/61/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2013 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Пелипенко К.В.

при секретарі: Хандрига Л.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: представник ОСОБА_1, дов. Від 28.11.2012р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (м. Дніпропетровськ)

до ОСОБА_2 (с. Дмитрівка Петропавлівського району Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості в сумі 9 413, 25 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (м. Дніпропетровськ) просить стягнути з ОСОБА_2 (с. Дмитрівка Петропавлівського району Дніпропетровської області) заборгованість за договором № б/н від 22.03.2006р. станом на 30.09.2012р., яка складається із заборгованості за: кредит 3 326, 54 грн., відсотки за користування кредитом 5 162, 27 грн., а також штрафи відповідно до умов п. 8.6. Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) 500, 00 грн. та штраф (процентна складова) 424, 44 грн. Загальна сума стягнення складає 9 413, 25 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобовязань за договором № б/н від 22.03.2006р. щодо своєчасної оплати кредиту та відсотків за користування кредитом у встановлений договором строк.

Представник позивача в судове засідання не зявився, направив до суду заяву, відповідно до якої просить розглянути справу у відсутність їх представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на обставини закінчення строку дії пластикової картки, отже припинення з цих обставин будь-яких зобовязань перед банком, а також відсутністю на момент закінчення строку дії картки будь-якого боргу в звязку з його погашенням відповідачем.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до договору № б/н від 22 березня 2006р., укладеного між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (в подальшому Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк») та ОСОБА_2 (надалі спірний Договір), Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» надало ОСОБА_2 кредит в розмірі 2 500, 00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до п. 3.1. Умов та правил надання банківських послуг для надання послуг Банк відкриває клієнту картрахунки, видає клієнту карти, їх вид та строк дії визначений в заяві та памятці клієнта, підписанням якого клієнт та Банк укладає Договір про надання банківських послуг. Датою укладення Договору є дата відкриття рахунку.

Підписання даного Договору є прямою та безумовною згодою Держателя відносно згоди будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком (п. 3.3. Умов).

Відповідно до п. 9.12. Умов договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

Згідно п. 8.6. Умов при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому із грошових зобовязань, передбачених цим договором, більше ніж на 120 днів клієнт зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 500, 00 грн. + 5% від суми позову.

Позивачем підтверджується, а відповідачем в свою чергу не заперечуються обставини отримання відповідачем кредиту в розмірі 2 500, 00 грн.

Позивач посилається на обставини неповернення відповідачем кредиту у встановлений в спірному Договорі строк та борг відповідача за користування кредитом станом на 30.09.2012р. в розмірі 9 413, 25 грн., що і є причиною спору.

Відповідач заперечує щодо наявності боргу перед позивачем по кредиту на час закінчення строку дії картки, між тим не спростував ці обставини, не надав суду будь-які доказами в підтвердження своїх заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко-і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім

випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Частина 3 ст. 60 ЦПК України зазначає, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які

беруть участь у справі, виникає спір.

Так, в обґрунтування своїх позовних вимог позивачем наданий розрахунок заборгованості за договором від 22.03.2006 року станом на 30.09.2012 року (а.с. 6-11).

До того ж позивачем надана виписка по карті ОСОБА_2, починаючи з 11.04.2006 року по 31.12.2012 року, з якої вбачається кожна грошова операція по карті, в тому числі зняття грошових коштів, поповнення карткового рахунку, збільшення ліміту картки та залишок грошових коштів з урахуванням всіх знімань та поповнень (а.с. 36-50).

Як зазначалось вище, відповідач не надав суду жодного доказу відсутності його заборгованості перед позивачем, не повідомляючи причин неможливості надання таких доказів суду.

Навпаки, в судовому засіданні представник відповідача наполягав на тому, що обовязок доведення наявності заборгованості відповідача покладено саме на позивача, який, на думку представника відповідача, не надав суду жодних доказів наявності такої заборгованості.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Також, обовязок позичальника за кредитним договором повернути кредит та сплатити проценти встановлює ч. 1 ст. 1054 ЦК України.

Виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою (ч. 1 ст. 546 ЦК України). Виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Умови спірного Договору передбачають відповідальність відповідача за порушення зобовязань по поверненню суми кредиту та своєчасній сплаті відсотків за користування кредитом.

Відповідно до умов спірного Договору позивачем були нараховані відсотки за несвоєчасне виконання умов кредитного договору в частині оплати грошових коштів.

Доказів оплати відсотків за спірний період в повному обсязі відповідач не надав, доводи позивача щодо боргу по відсоткам за користування кредитом за спірний період не спростував.

Крім того, представник відповідача, заперечуючи наявність та розмір заборгованості, не надав суду свій розрахунок, свої заперечення нічим не підтвердив.

Враховуючи наведене, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 9 413, 25 грн.

Згідно ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 58-60, 79, 88, 212, 213-215, 218, 223 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (52740, Дніпропетровська обл., Петропавлівський район, с. Дмитрівка, вул. Гагаріна, 144, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість в сумі 9 413 (девять тисяч чотириста тринадцять) грн. 25 коп. та судовий збір в сумі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя

ОСОБА_3