Ухвала суду № 29261362, 07.02.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

"07" лютого 2013 р. Справа № 809/209/13-а

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Боршовського Т.І.

за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2

представників відповідача: Волкової О.Ю., Бабій Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду питання щодо залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби у Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування наказу № 260 від 19.07.2012 року.

В С Т А Н О В И В:

16 січня 2012 року на розгляд Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної податкової служби у Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування наказу № 260 від 19.07.2012 року.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.01.2013 року відкрито провадження у справі № 809/209/13-а за вищевказаним адміністративним позовом та призначено її судовий розгляд на 25.01.2013 року.

В зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача, за його клопотанням розгляд справи було відкладено на 30.01.2013 року.

В поданих в судовому засіданні 30.01.2013 року запереченнях на позовну заяву б/н від 29.01.2013 року, відповідач заявив клопотання про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 в зв'язку з пропуском строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.

В судовому засіданні 30.01.2013 року за клопотанням позивача було оголошено перерву для ознайомлення з поданими запереченнями на позовну заяву та доданими до них документами до 06.02.2013 року.

В судовому засіданні 06.02.2013 року, відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з клопотанням відповідача, викладеним в запереченнях на позовну заяву, судом поставлено на розгляд питання щодо наявності підстав для залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 в зв'язку з пропуском строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.

В судовому засіданні 06.02.2013 року оголошено перерву до 07.02.2012 року в зв'язку з витребуванням додаткових доказів, необхідних для розгляду вищевказаного процесуального питання.

Предстаники відповідача підтримали своє клопотання про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 в зв'язку з пропуском строку звернення до суду з даним адміністративним позовом. При цьому, зазначили про те, що позивач був ознайомлений зі змістом оскарженого наказу № 260 від 19.07.2012 року про притягнення його дисциплінарної відповідальності під розписку 19.07.2012 року, однак звернувся до суду про його скасування лише 15.01.2013 року, тобто з пропуском встановленого ч. 3 ст. 99 КАС України, ч. 1 ст. 21 Закону України «Про Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України» як місячного, так і трьохмісячного строку на звернення до суду з його оскарженням, що відповідно до ст. 100 КАС України є підставою для залишення позовної заяви без розгляду. При цьому, представники відповідача також посилались на роз'яснення, викладені в п. 13 ч. 2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України», аналітичної довідки Пленуму Вищого адміністративного суду України від 01.02.2009 року «Про вивчення та узагальнення практики розгляду адміністративними судами спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби».

Позивач в судовому засіданні 06.02.2013 року пояснив про те, що він не пригадує коли саме ознайомився зі змістом оскарженого наказу.

Представник позивача зазначив про те, що з наявної в матеріалах справи копії наказу № 260 від 19.07.2012 року не вбачається, що позивач був ознайомлений з ним саме 19.07.2012 року. Зазначив про те, що позивач був ознайомлений з вказаним наказом лише після його звільнення зі займаної посади 17 грудня 2012 року. Також заперечив покази свідка - ОСОБА_5, посилаючись на її службову залежність як працівника відповідача. Вважає, що позивачем не пропущено встановлений ст. 99 КАС України строк на зверенення до суду з даним адміністративним позовом.

Допитана в судовому засіданні за клопотанням відповідача як свідок - ОСОБА_6 (паспорт НОМЕР_1), зазначила про те, що вона є начальником відділення організації досудового слідства слідчого відділу ДПС у Івано-Франківській області і була присутня на засідання комісії зі службового розслідування стосовно слідчого з особливо важливих справ відділення розслідування кримінальних справ слідчого відділу ДПС в Івано-Франківській області капітана податкової міліції ОСОБА_1 як її член. Пояснила про те, що ОСОБА_1 був присутній на засіданні комісії, однак відмовився давати пояснення, і був ознаймлений з рішенням комісії про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани. Свідок зазначила про те, що безпосередньо зі змістом наказу № 260 від 19.07.2012 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності, ОСОБА_1 був ознаймлений безпосередньо нею, як виконавцем наказу, в її службовому кабінеті під розписку 19 липня 2012 року.

Судом в даному судовому засідання оглядались оригінали матеріалів службового розслідування за результами якого було прийнято оскаржений наказ, матеріали особової справи ОСОБА_1, та оригінал наказу № 260 від 19.07.2012 року.

При розгляді вищевказаного питання, суд виходив з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 цієї ж статті Кодексу передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

В даному випадку, виходячи з норм пунктів 1, 15 ч. 1 ст. 3, п. 2 ч. 2 ст. 17, ч. 2 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України, змісту оскарженого наказу № 260 від 19.07.2012 року, матеріалів особової справи, з якої вбачається, що ОСОБА_1 згідно наказу № 253-0 від 11.07.2008 року на час прийняття оскарженого наказу був капітаном податкової міліції, а, отже, дана адміністративна справа стосується проходження позивачем публічної служби, є в юрисдикції адміністративних судів та підсудна окружним адміністративним судам, і по даній категорії справ встановлений місячний строк на звернення.

Однак, суд, виходячи з передбачених ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завдань адміністративного судочинства, а також враховуючи норму ст. 58 Конституції України, дійшов висновку про те, що до спірних правовідносин слід застосовувати більш тривалий строк на звернення до суду з даним адміністративним позовом, передбачений нормами ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 1 ст. 21 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року N 3460-IV.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В даному випадку, таким іншими законом є Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, який затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року N 3460-IV, і який згідно з його преамбули, норм ст.ст. 1-5, 12-14 підлягає застосуванню до спірних правовідносин як по суб'єктному складу, так і по порядку накладення дисциплінарних стягнень та строках їх оскарження.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України дисциплінарне стягнення може бути оскаржено протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено, при цьому, відповідно до норми ч. 1 ст. 20 цього Закону, в тому числі й до суду.

Таким чином, позивач вправі був звернутись до суду з даним адміністративним позовом протягом трьох місяців з дня його ознайомлення з наказом № 260 від 19.07.2012 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Вказана правова позиція щодо застосування більш тривалих строків звернення до суду з даною категорією справ, ніж передбачено нормою ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, узгоджується з роз'ясненнями викладеними в п. 13 ч. 2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України», та рекомендаціями Пленуму Вищого адміністративного суду України, наданими в аналітичній довідці від 01.02.2009 року за результатами вивчення та узагальнення практики розгляду адміністративними судами спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Як вбачається з копії наказу № 260 від 19.07.2012 року, оригінал якого оглянуто судом в даному судовому засіданні, позивача було ознайомлено з ним, про що свідчить його розписку на вказаному наказі.

Як пояснив позивач в судовому засіданні 06.02.2013 року підпис на наказі належить йому, однак він не пам'ятає коли він був з ним ознаймлений.

Допитаний в судовому засіданні свідок - ОСОБА_6 надала покази про те, що ОСОБА_1 був присутній на засіданні комісії і був ознаймлений з рішенням комісії про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани. Також свідок зазначила про те, що безпосередньо зі змістом наказу № 260 від 19.07.2012 року, ОСОБА_1 був ознаймлений безпосередньо нею, як виконавцем наказу, в її службовому кабінеті під розписку 19 липня 2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, згідно з норм частин 1 та 2 ст. 71 цього ж Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, як встановлено судом з наявних в матеріалах справи письмових доказів - оскарженого наказу, висновку службового розслідування від 19.07.2012 року, акту відмови від надання пояснень від 19.07.2012 року, показів свідка - ОСОБА_6, пояснень представників відповідача, відповідачем є доведено суду поданими доказами факт ознаймлення позивача 19 липня 2012 року зі змістом застосованого до нього дисциплінарного стягнення та змістом оскарженого наказу № 260 від 19.07.2012 року. Заперечення позивача щодо вказаних показів свідка не спростовані жодними іншими доказами, а грунтуються лише на припущеннях позивача щодо можливого впливу посадових осіб відповідача на свідка внаслідок її перебування на службі в ДПС в Івано-Франківській області. В той же час, свідок був попереджений судом під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та відмову від давання показань відповідно до ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

Таким чином, суд зазначає про те що, позивачем не подано суду жодних доказів про те, що він не був 19 липня 2012 року ознайомлений зі застосованим до нього дисциплінарним стягненням та оскарженим наказом № 260 від 19.07.2012 року. При цьому, зі самої розписки позивача на наказі № 260 від 19.07.2012 року, на яку посилався представник позивача в обгрунтування своїх заперечень, не вбачається, що ОСОБА_1 ознайомився з його змістом в інший строк, ніж дата самого наказу. Жодних доказів, які б вказували на протилежне позивачем суду не подано. При цьому, слід зазначити, що в позовній заяві позивач сам зазначив датою початку перебігу строку звернення до суду з даним адміністративним позовом саме 19 липня 2012 року.

Як вище встановлено судом, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом 16.01.2013 року, тобто з пропуском трьохмісячного строку на зверення до суду з даною категорією справ, перебіг якого закінчився 18 жовтня 2012 року. Будь-яких належних та допустимих доказів в обгрунтування поважності причин пропуску вказаного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, позивачем суду відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не подано.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Враховуючи вищенаведені обставини та норми права, суд вважає, що позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду, передбачений ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому адміністративний позов належить залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 17-19, 99, 100, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної податкової служби у Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування наказу № 260 від 19.07.2012 року - залишити без розгляду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без розгляду невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із копіями позовної заяви та усіх доданих до неї матеріалів.

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Боршовський Т.І.