Рішення № 29261073, 29.01.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2013 р. Справа №18/2231/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького, 6, м.Київ, 01001

до Комунального підприємства теплового господарства "Гадячтеплоенерго", вул. 50 років Жовтня 19 а, м.Гадяч, Полтавська область, 37300

про стягнення 22 031,84 грн.

Суддя Погрібна Світлана Василівна

Представники:

від позивача: Бережко С.І. довіреність №14-7 від 08.01.2013р.

від відповідача: Блоха Н.М.. довіреність №01-05/396 від 07.11.2012р.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення, додано до справи та повідомлено про строк виготовлення повного тексту рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 1 949,09 грн. - інфляційних, 1420,96 грн. трьох процентів річних, 7342,31 грн. - пені та 11 319,48 грн. - штрафу.

Представник позивача на задоволенні позову наполягає, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов Договору №14/2425/11 купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011р.

Представник відповідача у судових засіданнях та у наданому до суду відзиві на позовну заяву (вих.№ 01-05/427 від 10.12.2012 р. (а.с. 66 - 68) позовні вимоги визнає частково в частині стягнення трьох процентів річних та інфляційних, а в частині стягнення пені та штрафу відповідачем було подано заяву (вих. № 01-05/48 від 10.12.2012р.) (а.с.69-71) про максимально зменшити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник, позивач по справі) та Комунальним підприємством теплового господарства "Гадячтеплоенерго" (покупець, відповідач по справі) 30.09.2011р. був укладений договір №14/2452/11 купівлі-продажу природного газу (далі-Договір) (а. с. 10 -15) та Додаткову угоду до Договору №1 від 30.09.2011р. (а.с.16) та Додаткову угоду до Договору №2 від 11.10.2011р. (а.с.17).

Відповідно до п.п 1.1 Договору продавець зобов'язувався передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними організаціями та іншими споживачами, а Покупець зобов"язувався приймати та оплачувати газ на умовах передбачених даним договором.

Згідно даного Договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами та використовується теплогенеруючими (теплопостачальними ) підприємствами на власні потреби та втрати (1.2. договору).

Додатковими угодами за № 1 та № 2 до Договору, укладеними сторонами ціна за 1000 куб. м. природного газу складає 3 382,00 грн.

Відповідно до п.п. 3.3. Договору приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу оформлюється актом-приймання передачі газу.

Позивач на виконання умов Договору передав у власність відповідача протягом жовтня - грудня 2011р. імпортований природний газ на загальну суму 1 116 552,83 грн.

Даний факт підтверджується актами прийому-передачі природного газу, які містяться в матеріалах справи:

- акт приймання-передачі природного газу від 31.10.2011р. на загальну суму 287 073,72 грн. (а.с.18);

- акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2011р. на загальну суму 182 530,08 грн. (а.с.19);

- акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2011р. на загальну суму 649 949,03 грн. (а.с.20).

При укладенні договору сторони узгодили, що оплата за газ, здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач розрахувався 01.03.2012р., але з порушенням строків оплати поставленого газу встановлених договором.

Відповідно до ст. ст. 610-611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1. ст. 612 Цивільного кодексу України).

Дана обставина відповідачем визнається, про що свідчить відзив на позовну заяву відповідача (а.с.67-69) та підтверджено в судовому засіданні.

В зв "язку з несвоєчасною оплатою, а саме порушенням п. 7.2. Договору, позивач просить суд стягнути з відповідача 7 342,31 грн. пені та 11 319,48 грн. 7%штрафу.

18.12.2012р. позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу, якою повідомив про нарахування штрафних санкцій та з проханням їх сплатити і станом на момент розгляду справи не виконана (а.с. 21-22).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчисляється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до умов Договору природний газ передається шляхом оформлення належним чином актів приймання-передачі природного газу поетапно за кожний період, а тому штрафні санкції нараховуються в разі невчасного розрахунку за спожитий природний газ за кожний період, але не більше ніж протягом шести місяців з дня, коли зобов'язання мало бути виконано при нарахуванні пені.

Згідно з доданим розрахунком (а.с.25-26) позивачем було нараховано пеню та 7 % штрафу нараховані за три періоди - листопад 2011р., грудень 2011р. та січень 2012р. за кожним актом окремо.

Представником відповідача було подано заяву (вих.№ 01-05/427 від 10.12.2012р.) (а.с.67-69) в якій просить суд максимально зменшити розмір пені та штрафу . В обгрунтування своєї заяви відповідач зазначає, що КПТГ "Гадячтеплоенерго" є комунальним підприємством, яке засноване на майні територіальної громади м.Гадяч та здійснює свою діяльність у сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії населенню, дитячим садкам, школам, лікарням та іншим споживачам. Єдиним джерелом доходів підприємства є надходження коштів від споживачів в рахунок оплати послуг централізованого опалення та постачання гарячої води. Відшкодування штрафних санкцій за рахунок субвенції із державного бюджету на погашення заборгованості з різниці у тарифах відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №517 від 11.06.2012р. також не передбачено. За таких обставин КПТГ "Гадячтеплоенерго" немає джерел покриття штрафних санкцій, і це призведе до погіршення фінансового стану підприємства.

Представник позивача в судовому засіданні заперечує проти зменшення пені та штрафу.

Відповідно до ч.1 ст. 550 ЦК України встановлює загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 статті 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" пунктом 3.17.4 передбачено, що суди вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України, штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Отже, пеня і штраф є різновидами неустойки, які не можна ототожнювати.

Пунктом 7.2 Договору передбачено сплата пені та 7%штрафу, що не суперечить нормам законодавства, так як його зміст встановлює механізм одноразового обчислення розміру штрафу на суму неоплаченого у встановлений термін вартості товару, і є правовим наслідком прострочення оплати товару з вини відповідача, що не має нічого спільного із постійним нарахуванням пені за весь період неналежного виконання грошового зобов'язання вимога позивача про стягнення штрафу є обґрунтованою.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, пені та штрафу не суперечить статті 61 Конституції України.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного суду України від 27.04.2012 р. № 06/5026/1052/2011.

Враховуючи майновий стан та статус відповідача, який використовує придбаний газ виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, а також ступінь виконання боржником зобов"язань за договором, та те, що на несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань вплинуло не отримання ним субвенції з державного бюджету, по різниці в тарифах на теплову енергію, кошти від якої мали піти на погашення боргу за поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, а також заборгованість населення по сплаті послуг за теплопостачання суд дійшов висновку про зменшення розміру пені та штрафу на 60% від належної до стягнення суми.

За таких обставин стягненню з відповідача підлягає 2 936,92 грн. - пені та 4527,79 грн. 7 % штрафу за листопад 2011р., грудень 2011р. та січень 2012р.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1 420,96 грн. - 3% річних та 1949,09 грн. інфляційних за період з жовтня 2011 р. по березень 2012 р. (розрахунок в матеріалах справи, а.с.25-26).

Перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування позивачем інфляційних та 3% річних, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Приймаючи вказане рішення, господарський суд Полтавської області, також враховує аналогічну позицію Вищого господарського суду України (постанова №18/5005/4976/2012 від 29.11.2012р.; постанова №5019/1049/12 від 15.11.2012р.).

Відповідно до абзацу 4 пункту 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 р. № 18, у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки (абзац 4 пункту 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 р. № 18).

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства теплового господарства "Гадячтеплоенерго" (вул.50 років Жовтня, 19-а, м.Гадяч, Полтавська область, 37300; р/р 2603113110568 у АБ "Укргазбанк" у м.Запоріжжя; МФО 331520, код ЄДРПОУ 34401528) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, р/р 26002301921 в АТ "Ощадбанк м.Києва; МФО 300465; код ЄДРПОУ 20077720) - 2936,92 грн. пені, 1949,09 грн. інфляційних, 1420,96 грн. - 3% річних, 4527,79 грн. штрафу.

3.Стягнути з Комунального підприємства теплового господарства "Гадячтеплоенерго" (вул.50 років Жовтня, 19-а, м.Гадяч, Полтавська область, 37300; р/р 2603113110568 у АБ "Укргазбанк" у м.Запоріжжя; МФО 331520, код ЄДРПОУ 34401528) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, р/р 26002301921 в АТ "Ощадбанк м.Києва; МФО 300465; код ЄДРПОУ 20077720) - 1609,50 грн. судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

4. Відмовити в стягненні пені в сумі 4405,39 грн.

5. Відмовити в стягненні 7 % штрафу в сумі 6791,96 грн.

Повний текст рішення складено 04.02.2013 року.

Суддя Погрібна С.В.