Рішення № 29261030, 30.01.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2013 р.Справа № 5023/6065/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Кододова М.М.

розглянувши справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед - сервіс", м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Токарева М.П., м. Дніпропетровськ про розірвання договору за участю представників сторін:

позивача - Щолокова Н.О., дов. № 08-11/60/2-13 від 03.01.2013 року

відповідача - не з'явився

3-ї особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківська міська рада, звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до ТОВ "Мед - сервіс", в якій просить суд розірвати договір оренди землі від 25.03.2004 р. № 8207/04, укладений між Харківською міською радою та ТОВ "Мед - сервіс", зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга 4). В обґрунтування позовних вимог посилається на ст.14, 19 Конституції України, ст. 12, 80, 83, ст.120, 141 ЗК України, ст. 377, 626, 629, 638, 651, 783 ЦК України, ст.1, ч. 3 ст. 7 , ст.15, п. 7 ч. 1 ст. 31, ст. 32 Закону України "Про оренду землі". Судовий збір у розмірі 1073 грн. просить суд покласти на відповідача.

27.12.2012 р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області справу № 5023/6065/12 було призначено для розгляду судді Шатернікову М.І.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.12.2012 р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 5023/6065/12 та розгляд справи призначено у судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.01.2013 р. розгляд справи № 5023/6065/12, у зв'язку із задоволенням клопотання відповідача, було відкладено на 30.01.2013 р. о 12:00.

Представник позивач у судовому засіданні призначеному на 30.01.2013 року підтримував позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання свого повноважного представника не направив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином за адресою зазначеною у позовній заяві. У наданому до суду відзиві на позов (вх. 3365 від 29.01.2013 р.), відповідач підтримує позовні вимоги щодо розірвання договору оренди землі від 25.03.2004 року № 8207/04, проте зазначає, що відповідачем зроблені всі необхідні дії та докладено максимум зусиль для розірвання договору земельної ділянки за адресою м. Харків бульвар Грицевця, 1-А, проте спірний договір до теперішнього часу не розірвано саме з вини позивача, у зв'язку з чим просить суд відмовити у задоволенні вимог, що стягнення з відповідача судового збору.

Третя особа у судове засідання свого повноважного представника не направила, у наданому до суду 29.01.2013 року відзиві на позовну заяві (вх. 3342) просить суд задовольнити позовні вимоги щодо розірвання договору оренди землі від 25.03.2004 року № 8207/04 та відмовити у задоволенні позовних вимог в іншій часині.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

25 березня 2004 року між Харківською міською радою Харківської області (позивач) та ТОВ "МЕД-СЕРВІС" (відповідач) укладено договір оренди землі (спірний договір), що зареєстрований за № 8207/04 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів землі (книга № 4), у відповідності до умов якого позивач, на підставі рішення ХVІ сесії Харківської міської ради ХХІV скликання від 24.09.2003 року № 178/03 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва та подальшої експлуатації об'єктів» надав в оренду відповідачу земельну ділянку за адресою: м. Харків, бульв. С.Грицевця, 3, загальною площею 0,0413 га строком до 01.12.2028 року для будівництва та подальшої експлуатації та обслуговування аптеки "Матері та дитини".

Відповідно до п. 3.2.2 договору, встановлено обов'язок відповідача використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням відповідно до договору.

04.11.2011 року, головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління земельних відносин Харківської міської ради обстежено земельну ділянку загальною площею 0,0413 Га по бульв. С.Грицевця, 3 та складено акт обстеження земельної ділянки від 04.11.2011р. за № 3138/11.

Обстеженням на місцевості встановлено, що на зазначеній земельній ділянці розташована будівля аптеки літ. "А-1" та яка використовується Токаревою М.П. в межах договору оренди земельної ділянки від 25.03.2004 № 8207/04, укладеного з ТОВ "Мед-Сервіс". Документи на право користування земельною ділянкою Токаревою М.П. не переоформлено.

Як зазначає позивач в позовній заяві, та не спростовано сторонами, а також підтверджується матеріалами справи, відповідно до договору купівлі - продажу № 2224 від 11.04.2008 року, укладеного між ТОВ "Мед-Сервіс" та Токаревою М.П., позивач передав у власність Токаревої М.П. право власності на нежитлову будівлю літ. «А-1», загальною площею 196,3 кв.м по бульв. С.Грицевця, 1-А, право власності на яке зареєстровано в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 14.04.2008 року.

Таким чином, з моменту набуття права власності на нерухоме майно, користувачем земельної ділянки на якій воно знаходиться стала Токарева М.П.

Враховуючи продаж майна, яке знаходилось на земельній ділянці по бульв. С.Грицевця, 1-А, наданої в оренду за спірним договором оренди, відповідач - ТОВ "Мед-Сервіс" звернувся до міського голови міста Харкова з листом від 02.12.2009 року, в якому надав згоду на припинення користування земельною ділянкою по бульв. С. Грицевця, 1-А у м. Харкові.

Як зазначає позивач у позовній заяві, земельна ділянка використовується всупереч умовами договору оренди землі, що на думку позивача, свідчить про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку шляхом розірвання договору оренди землі.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 792 Цивільного кодексу України та ст. 93 Земельного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України).

Отже, двостороннім правочинам притаманна наявність взаємоузгодженого волевиявлення двох осіб, спрямованого на виникнення єдиного правового результату, покликаного забезпечити реалізацію загальної чи самостійної мети кожної з цих осіб.

На підставі ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Згідно з вимогами ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору вимог земельного законодавства.

Згідно п.2.20 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 610, ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне зобов'язання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору та в інших випадках, встановлених законом або договором.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що примусове припинення договору оренди землі шляхом його дострокового розірвання за ініціативою орендаря можливе у випадках істотного порушення орендодавцем умов договору оренди або закону.

На підставі ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є об'єкт оренди, строк дії договору оренди, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, умови збереження стану об'єкта оренди, умови і строки передачі земельної ділянки орендарю, умови повернення земельної ділянки орендодавцеві, відповідальність сторін та ін.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про оренду землі", на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 24 Закону України „Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

До обов'язків орендаря згідно ст. 25 Закону України „Про оренду землі" крім іншого належить обов'язок приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку, що є істотною умовою даного договору оренди землі.

Умовами договору оренди передбачено обов'язок орендаря - ТОВ "Мед-сервіс" (відповідачем) використовувати земельну ділянку за адресою: м. Харків, бульв. С. Грицевця, 3, загальною площею 0,0413 га строком до 01.12.2028 року для будівництва, подальшої експлуатації та обслуговування аптеки "Матері та дитини".

Таким чином, укладаючи спірний договір оренди земельної ділянки, орендодавець розраховував на те, що орендар - ТОВ "Мед-сервіс" буде експлуатувати земельну ділянку для експлуатації та обслуговування аптеки, як це передбачено істотними умовами договору.

Проте, матеріали справи свідчать про те, що земельна ділянка за адресою: м. Харків, бульв. С.Грицевця, 3, загальною площею 0,0413 га строком до 01.12.2028 року для експлуатації та обслуговування аптеки не використовується орендарем - ТОВ "Мед-сервіс", а використовується іншою особою громадянином Токаревою М.П., яке є власником нерухомого майна, що знаходиться на земельній ділянці, наданої в оренду за спірним договором оренди. Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, договором купівлі - продажу нерухомого майна від 11.04.2008 року, відповідно до якого ТОВ "Мед-сервіс" передав у власність Токаревою Майї Петрівни нежитлову будівлю літ. «А-1», загальною площею 196,3 кв.м по бульв. С.Грицевця, 3; витягом КП «Харківське міське БТІ про державну реєстрацію прав, за яким право власності на зазначений об'єкт нерухомості зареєстрований за Токаревою Майєю Петрівною.

Зазначене свідчить про використання спірної земельної ділянки іншою особою, що в всю чергу свідчить про порушення ТОВ "Мед-сервіс" (відповідачем) умов договору оренди щодо використання земельної ділянки саме стороною договору (орендаря), що є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки від 25.03.2004 року.

ТОВ "Мед-сервіс" звернувся до міського голови міста Харкова із заявою від 02.12.2009 року, в якій надав згоду на припинення користування земельною ділянкою по бульв. С.Грицевця, 3.

Надані третьою особою докази свідчать про те, що новий власник нерухомого майна за адресою: м. Харків, бульв. С. Грицевця, 3 вживає заходи щодо оформлення права користування земельною ділянкою.

Пунктом 4.4 договору оренди земельної ділянки від 25 березня 2004 року передбачено можливість дострокового розірвання цього договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, зокрема на підставах, визначених законодавством.

Пунктами "а", "е" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, у тому числі, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Договір оренди землі припиняється у тому числі у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (ч.ч. 1, 3 ст. 31 Закону України "Про оренду землі").

Крім того, ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України встановлено, що у випадку коли жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною 1 ст. 377 Цивільного України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Виходячи із наведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу, - права власності або права користування.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що фактичне користування земельною ділянкою та зведеною на ній будівлею здійснює її новий власник, а не орендар за спірним договором оренди, при цьому відповідач (орендар) добровільно відмовився від права користування зазначеною земельною ділянкою, законодавством та умовами договору передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

В силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, враховуючи викладене, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції, ст.ст. 416, 525, 526, 629, 638, 651, 738, 785, 792 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 96, 141 Земельного кодексу України, ст.ст. 13, 15, 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі", керуючись ст.ст. 1,4, 4-3, 12, 22, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Розірвати договір оренди землі від 25 березня 2004 р. № 8207/04, укладений між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕД-СЕРВІС", зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга 4).

Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕД-СЕРВІС" (61003, м. Харків, пр. Леніна, 39; код 31556749) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7; код 04059243) судовий збір у розмірі 1073,00 грн.

Повне рішення складено 04.02.2013 р.

Суддя Шатерніков М.І.