Рішення № 29260878, 29.01.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" січня 2013 р.Справа № 5017/3477/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський торговий дім"

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 11291,58грн.

Суддя Фаєр Ю.Г.

Представники

від позивача: Ющенко Н.М., діюча на підставі довіреності від 10.09.2012р. №132;

від відповідача: не з'явилися;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати у розмірі 10960грн. та 331,58грн. за споживану електроенергію, вказуючи на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди від 01.01.2012р. №ДГ-0058.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.12.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №5017/3477/2012.

Відповідач про місце та час судових засідань повідомлявся судом належним чином згідно наявних в матеріалах справи поштових повідомлень за адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.12.2012р. Ухвали господарського суду Одеської області про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи повернулись з відміткою поштової установи про закінчення терміну зберігання. В судове засідання представники не з'явилися, відзив на позов та витребувані судом документи не надали.

Згідно з п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. №01-8/1228 і п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 і 2006 роках" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі представників відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

01.01.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім" (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди №ДГ-0058, згідно умов якого Орендодавець здав, а Орендар прийняв в орендне користування приміщення №НОМЕР_2 загальною площею 25,1кв.м на території ТЦ „Острів" за адресою: м Одеса, вул. Новощепний ряд, 2, для здійснення торгівлі непродовольчими товарами або надання послуг населенню.

Відповідно до п.1.2 даного договору технічний стан переданого Орендареві приміщення й устаткування встановлюється актом прийому-передачі приміщення, що додається до даного договору і є його невід'ємною частиною.

За приписами п.2.1 даного договору орендна плата за договором становить 7530грн. на місяць із урахуванням ПДВ. У зазначену суму входить відшкодування фактичних витрат Орендодавця на сплату податку на додану вартість, комунальні послуги, на прибирання приміщень загального користування й території, охорону громадського порядку. Установлену орендну плату Орендар вносить авансом на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 5-го числа кожного місяця (п.2.2).

У відповідності до п.п.2.4, 2.5 спірного договору оплата орендної плати здійснюється: згідно з рахунками, що виставляються Орендодавцем, або згідно із договором з моменту підписання акту прийому-передачі приміщення, зазначеного в п.1.1.

Орендар щомісяця оплачує споживану електроенергію відповідно до показників установленого електролічильника. Ліміт споживаної потужності становить 0,2 квт/год. на 1кв.м орендованій площі. Перевищення ліміту споживаної потужності обумовлюється окремим пунктом даного договору. Будь-яке необумовлене перевищення ліміту споживаної потужності спричиняє штраф, що становить п'ятикратну вартість спожитої понад ліміт електроенергії (п.4.8).

Згідно п.5.2 договору сторони зобов'язуються вирішувати всі суперечки, що виникли внаслідок виконання даного договору або пов'язані шляхом.

За приписами п.8.1, п.3.1 договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та термін дії договору встановлюється до 31.12.2012р. включно з моменту його підписання.

За умовами п.10.2 даного договору всі зміни та доповнення до нього дійсні лише в тому випадку, якщо вони оформлені письмово та підписані обома сторонами.

01.01.2012р. на виконання умов договору сторонами було складено, підписано та скріплено печатками акт прийому-передачі приміщення, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду приміщення №НОМЕР_2 на території ТЦ „Острів" для здійснення торгівлі (взуття, сумки), у технічному стані, що дозволяє його використання по призначенню.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором оренди від 01.01.2012р. №ДГ-0058 щодо своєчасної оплати за користування орендованим майном та оплати споживаної електроенергії, позивач надіслав відповідачу претензію від 23.10.2012р. № 147 з вимогою сплатити на користь орендодавця заборгованість на загальну суму 11291,58 грн. в триденний строк, яка залишена без відповіді та задоволення.

Посилаючись на вищевикладене, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України (ст.ст.11, 202, 509 Цивільного кодексу України), і згідно ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Договірні умови не змінені сторонами, відповідають приписам ст.6, 629 ЦК України та є обов'язковими до виконання сторонами у розумінні приписів ст.526 ЦК України.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору оренди від 01.01.2012р. №ДГ-0058 відповідачем орендні платежі та оплата спожитої електроенергії проводилися несвоєчасно та не у повному обсязі згідно наявних в матеріалах справи меморіальних ордерів: від 11.01.2012р. №84 на суму 3530грн., від 18.01.2012р. №6 на суму 1500грн., від 25.01.2012р. №104 на суму 1000грн., від 31.01.2012р. №56 на суму 1500грн., від 13.02.2012р. №225 на суму 3800грн., від 16.02.2012р. №48 на суму 2000грн., від 25.02.2012р. №30 на суму 500грн., від 27.02.2012р. №38 на суму 1230грн., від 01.03.2012р. №33 на суму 74,20грн., 13.03.2012р. №70 на суму 800грн., від 19.03.2012р. №35 на суму 1400грн., від 26.03.2012р. №1 на суму 3000грн., від 29.03.2012р. №1 на суму 1000грн., від 31.03.2012р. №№ 5, 42 на суму 530грн. та 800 відповідно, від 24.04.2012р. №137 на суму 1000грн., від 30.04.2012р. №31 на суму 1000грн., від 07.05.2012р. на суму 1000грн., від 15.05.2012р. №11 на суму 1100грн.

Згідно поданого позивачем розрахунку, станом на 20.12.2012р. заборгованість відповідача за період з січня по травень 2012р. складає 10960грн. з орендної плати та 331,58грн. за споживану електроенергію.

Згідно вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на вищевикладене, перевіривши розрахунок сум, заявлених до стягнення, а також ненадання відповідачем доказів виконання зобов'язань по договору оренди від 01.01.2012р. №ДГ-0058, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім" про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 10960грн. та 331,58грн. за споживану електроенергію, підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім" (65012, м.Одеса, Новощепний ряд, 2; п/р2600218760 в АБ „Порто Франко", МФО 328180, код 23862916) заборгованість у розмірі 11291(одинадцять тисяч двісті дев'яносто один)грн.58коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1609(одна тисяча шістсот дев'ять)грн.50коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 04.02.2013р.

Суддя Фаєр Ю.Г.