Рішення № 29260871, 04.02.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.02.13 р. Справа № 5006/6/135/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Бевз Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Алексс», м. Донецьк

до відповідача: Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України", м. Донецьк

про стягнення 14 378,27 грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача - Лєфанова О.Ю. - представник по довіреності від 12.10.12р.

від відповідача - Захаров О.С. - представник по довіреності №118 від 24.10.12р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Алексс», м. Донецьк звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України", м. Донецьк суми основного боргу у розмірі 12 968,64грн., 3% річних у розмірі 724,22грн. та інфляційних у розмірі 590,59грн. (Усього 14 283,45грн.)

Крім того, просить суд стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з правовою допомогою, наданою адвокатом Турупаловим О.В. у розмірі 1 038,41грн. відповідно договору №1 про правову допомогу від 01.10.2012р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №1/МО-14.10 від 14.10.08р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копії специфікацій на придбання товару для філії «Мар»їнський автодор ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 01.12.2010р., від 12.12.2010р., копію акту звірки розрахунків станом на 14.04.2011р., станом на 01.01.2011р., копії товарно-транспортних накладних №2048 від 22.12.2010р., б/н від 07.12.2010р., №2045, №2046 , №2047, №2048 від 06.12.2010р., копію акту прийому-передачі продукції від 22.12.2010р., копії довіреностей №470 від 22.12.2010р., №467 від 06.12.2010р., копії видаткових накладних №22/12 від 22.12.2010р., №06/12-1 від 06.12.2010р., копію рахунку №6/12 від 06.12.2010р., копію договору №1 про правову допомогу від 01.10.2012р., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №3397 від 12.05.2010р., копію видаткового касового ордеру від 29.10.2012р., копію квитанції до прибуткового касового ордеру від 20.10.2012р.

Ухвалою про порушення провадження по справі від 20.11.2012р. господарський суд Донецької області залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - філію «Мар`їнський автодор» м.Мар`їнка, Донецької області, Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України", м.Донецьк, оскільки рішення господарського суду по справі №5006/6/135/2012 може вплинути на його права та обов'язки щодо Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України".

Проте, ухвалою від 26.11.2012р. господарський суд виключив вищевказану філію зі складу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача з посиланням на приписи п.1.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду №18 від 26.12.2011р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву б/н від 10.12.12р. позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України термін розгляду справи продовжувався за клопотанням позивача.

Позивач у роз»ясенні б/н, б/д зазначив, що у графі «Замовлення» в накладних №22/12 від 22.12.2010р., №06/12-1 від 06.12.2010р. були допущені помилки.

04 лютого 2013р. через канцелярію господарського суду від позивача у матеріали справи надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог в порядку ст.22 ГПК України, з підстав здійснення позивачем перерахунку 3% річних та інфляційних. У зв»язку з чим просить суд стягнути з Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" основний борг у розмірі 12 968,64грн., 3% річних у розмірі 748,26грн. та інфляційні у розмірі 661,37грн. (Усього 14 378,27грн.). Також просить суд стягнути з відповідача витрати пов»язанні з наданням адвокатом адвокатських послуг у сумі 1 006,48 грн. Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням поданої заяви.

Вислухавши у судовому засіданні представників Сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

в с т а н о в и в :

14 жовтня 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Алексс», м. Донецьк (далі по тексту-Постачальник) та філією «Мар`їнський автодор» м.Мар`їнка, Донецької області, Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України", м.Донецьк (далі по тексту-Покупець), був укладений договір поставки №1/МО-14.10, згідно умов якого Постачальник зобов"язався передати у власність (поставити), а Покупець зобов»язався прийняти та оплатити товар-будматеріали, загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість, умови та строки поставки і оплати яких визначена Сторонами у додатках до цього договору і становлять його невід»ємну частину.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір поставки №1/МО-14.10 від 14.10.08р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

У виконання умов Договору сторонами були підписані специфікації на придбання товару для філії «Мар»їнський автодор ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 01.12.2010р., від 12.12.2010р.

За вказаними специфікаціями сторони погодили поставку продукції із зазначенням умов її поставки, найменування, кількості, якісних показників.

Відповідно до п. 3.1 договору розрахунки за кожну партію товару, в тому числі відшкодування вартості транспортних витрат Постачальника (у разі поставки товару транспортом Постачальника) здійснюються в безготівковому порядку протягом 3-х. банківських днів з дати фактичного отримання Покупцем товару, якщо інше не передбачено додатками до даного Договору.

Пунктом 8.1 договору встановлений строк його дії -з моменту підписання до 31.12.2013р.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що по видатковим накладним №22/12 від 22.12.2010р., №06/12-1 від 06.12.2010р., товарно-транспортним накладним №2048 від 22.12.2010р., б/н від 07.12.2010р., №2045, №2046 , №2047, №2048 від 06.12.2010р., актом прийому-передачі продукції від 22.12.2010р. позивач передав, а повноважна особа відповідача отримала товар на загальну суму 22 968,64 грн.

Товар за видатковими накладними №22/12 від 22.12.2010р., №06/12-1 від 06.12.2010р. був отриманий уповноваженими представниками Покупця на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей №470 від 22.12.2010р., №467 від 06.12.2010р.

З представлених видаткових та товарно-транспортних накладних, акту прийому-передачі продукції вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками така первинні документи є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Частково борг був сплачений відповідачем у сумі 10 000грн.

Як вбачається з пояснень позивача, у графі «Замовлення» в накладних №22/12 від 22.12.2010р., №06/12-1 від 06.12.2010р. були допущені помилки. Позивач у листі вих.№08/11-3 від 08.11.2012р. повідомив відповідача про ці помилки та просив вважати за вірне виправлення на №1/МО-14.10. від 14.10.2008р. для відображення в бухгалтерському обліку. У відповіді вих.№277 від 28.11.2012р. на вказаний лист відповідач підтвердив виправлення в накладних.

Станом на 14.04.2011р., на 01.01.2011р., на 12.10.2012р. відповідач підтвердив наявність боргу у сумі 12 968,64грн. перед позивачем, про що свідчить підписані та скріплені печатками підприємств акти звірки розрахунків.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 692 ЦК зазначено, що отриманий товар повинний бути оплачений у повному обсязі за встановленою ціною.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем, в порушення умов 3.1 договору, отриманий товар не сплатив.

Відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Відповідач підтвердив наявність боргу у сумі 12 968,64грн. перед позивачем, про що свідчать підписані та скріплені печатками підприємств вищевказані акти звірки розрахунків, а також відзив на позовну заяву.

Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 12 968,64грн.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його несплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в повному обсязі.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних та інфляційних витрат фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування 3% річних та інфляційних проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, визначених в п. 3.1 договору, наданий арифметично обґрунтований розрахунок річних та інфляційних, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 748,26грн. 3% річних за періоди з 10.12.2010р.-10.11.2012р., з 01.01.2011р.-10.11.2012р. та інфляційних у розмірі 661,37грн. за періоди з 10.12.2010р.-31.10.2012р., з 01.01.2011р.-31.10.2012р. в повному обсязі.

До матеріалів справи позивачем доданий договір №1 про правову допомогу від 01.10.2012р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Алексс», м. Донецьк (далі по тексту-Клієнт) та адвокатом Турупаловим О.В.

Згідно п.1.1 вказаного договору адвокат зобов'язався надати клієнту правову допомогу: бути представником клієнта в підприємствах, установах, організаціях, банках, органах внутрішніх справ, прокуратурі, судах всіх рівнів та підвідомчості, державній виконавчій службі по господарській справі між сторонами: клієнтом та філією «Мар`їнський автодор» ДП „Донецький облавтодор" ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" з приводу спору, що виник з договору поставки №1/МО-14.10 від 14.10.08р.

Разом з цим, клієнт надав право адвокату при здійсненні своїх повноважень подавати і одержувати необхідні довідки та документи, заяви, клопотання, позовні заяви, скарги, апеляційні та касаційні скарги, розписуватись за них і, сплачувати від імені клієнта судовий збір, брати участь у судових засіданнях, подавати клопотання, одержувати копії рішень, ухвал, постанов та інших документів, а також користуватись всіма іншими правами, наданими законодавством України адвокату, як представнику ЗУ «Про адвокатуру» та цим договором (п.1.2 договору).

За надану правову допомогу за п.1.1 даного договору клієнт сплачує адвокату гонорар в розмірі 7% від загальної суми позову.

Згідно видаткового касового ордеру від 29.10.2012р. та квитанції до прибуткового касового ордеру від 29.10.2012р. адвокатом Турупаловим О.В. прийнято від позивача 1 038,41 грн.

Вказана особа, Турупалов О.В., що підтвердив право на заняття адвокатською діяльністю Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 3397 від 12.05.2010р. Але суд вважає необхідним обмежити розмір сум, які підлягають стягненню з відповідача, з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи, а також оскільки позивачем при підготовці позовної заяви до суду були допущені недоліки, які стали причиною постійного перерахування позивачем заявлених позовних вимог. Разом з цим, господарським судом неодноразово відкладалось слухання справи, для представлення позивачем витребуваних та додаткових документів по справі, що призвело затягування прийняття господарським судом рішення по справі.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що дані вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 500грн.

При поданні позову до суду та під час розгляду справи позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 557,47 грн., платіжним дорученням № 224 від 29.10.2012р., що суперечить вимогам Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 р. N 3674-VI, який набрав законної сили 01.11.2011р. згідно якого із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлено ставку судового збору -2% від суми позову (але не менше 1 609,50грн. та не більше 64 380грн.), тобто позивачем внесено судовий збір на 947,97 грн. більше, ніж передбачено законодавством, що тягне за собою часткове повернення сплаченої суми.

За приписами ч.1 п.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно рекомендацій Вищого господарського суду України викладених у інформаційному листі від 21.11.2011р. №01-06/1625/2011 „Про деякі питання практики застосування Закону України Про судовий збір" зміст пов"язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

Таким чином, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету судовий збір у розмірі 947,97 грн.

В решті судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 526, 610, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Алексс», м. Донецьк до Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України", м. Донецьк про стягнення 14 378,27грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України", м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Алексс», м. Донецьк основний борг у розмірі 12 968,64 грн., 3% річних у розмірі 748,26 грн., інфляційні у розмірі 661,37 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 609,50 грн. витрати пов"язані з наданням адвокатських послуг у сумі 500 грн.

Повернути з Державного бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Алексс», (83015, м. Донецьк, пр.Миру, буд.8, офіс 302, ЄДРПОУ 35175176) зайво сплачений судовий збір у розмірі 947,97 грн. відповідно до ч.1 п.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" перерахованого платіжним дорученням № 224 від 29.10.2012р.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 04.02.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.02.2013р.

Суддя Подколзіна Л.Д.