Рішення № 29260742, 23.01.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" січня 2013 р. Справа № 12/132-12/3

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної акціонерної компанії "Ліки України", м. Київ

до Комунального підприємства "Аптека матері і дитини", м. Бровари

про стягнення 22013,85 грн.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Державною акціонерною компанією "Ліки України" (надалі позивач) заявлено позов до Комунального підприємства "Аптека матері і дитини" (надалі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 22013,85 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо здійснення оплати за поставлений позивачем товар за договором поставки № 574 від 11.05.2011 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.12.2012 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 04.01.2013 р.

Відповідно до розпорядження голови господарського суду Київської області від 28.12.2012 р. № 289-АР, у зв'язку з виходом судді Грабець С.Ю. у довготривалу відпустку, справу № 12/132-12 передано на повторний автоматизований розподіл.

За результатами автоматизованого розподілу, справу № 12/132-12 передано до подальшого розгляду судді Лопатіну А.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.01.2013 р. справу

№ 12/132-12 прийнято суддею Лопатіним А.В. до провадження, присвоєно їй

№ 12/132-12/3 та, у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, її розгляд відкладено на 23.01.2013 р.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, хоча про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином ухвалами господарського суду від 10.12.2012 р. та 04.01.2013 р. Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, суд

встановив:

11 травня 2011 року між Державною акціонерною компанією "Ліки України" (продавець, позивач по справі) та Комунальним підприємством "Аптека матері і дитини" (покупець, відповідач по справі) було укладено договір поставки № 574 (надалі договір) відповідно до п.п. 1.1. якого постачальний зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити лікарські засоби, вироби медичного призначення та супутні товари в кількості, асортименті і за цінами згідно видаткових накладних, що є невід'ємними частинами договору.

Згідно з п.п. 4.2. сума договору складає сумарну вартість видаткових накладних на поставку медпродукції

Згідно з п. 4.3. вартість відвантаженої партії медпродукції Покупець перераховує на рахунок Постачальника у термін згідно домовленості сторін, що вказаний у видаткових накладних.

Відповідно до п. 10.1. договору, останній вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2020 р.

На виконання умов договору поставки № 574 від 11.05.2011 р. позивачем було поставлено товар відповідачеві, що підтверджується підписаними представниками сторін видатковими накладними №№ 52130, 52148, 52149, 52151, 52151/1 від 16.05.2011 р. на загальну суму 8796,41 грн.; №№ 52425, 52426 від 25.05.2011 р. на загальну суму 3687,67 грн.; № 52581 від 01.06.2011 р. на суму 1108,45 грн.;

№№ 53030, 53031 від 17.06.2011 р. на загальну суму 6175,81 грн., загалом на

19768,34 грн.

Факт отримання відповідачем - КП "Аптека матері і дитини" товару підтверджується наявними в матеріалах справи копіями зазначених вище накладних, які містять підпис представника відповідача в графі "отримав(ла)" та копіями довіреностей від 12.05.2011 р., 25.05.2011 р., 01.06.2011 р., 16.06.2011 р., які видані відповідачем Деменку Олександру Івановичу на отримання від позивача матеріальних цінностей згідно договору № 574 від 11.05.2011 р. Вказані довіреності підписані керівником та головним бухгалтером відповідача та містять відтиск печатки

КП "Аптека матері і дитини".

Відповідно до п. 11 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 15.07.1965р. №П-6, приймання товарів мають право здійснювати робітники отримувача (покупця), уповноважені на то керівництвом підприємства-отримувача, і ці працівники повинні відноситись до категорії матеріально-відповідальних осіб. Відпуск товарно-матеріальних цінностей покупцям або передача їх безоплатно здійснюється підприємствами тільки на підставі доручень отримувачів (покупців).

Порядок використання доручень регулюється наказом Мінфіну України №99 від 16.05.96р. "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних доручень на отримання цінностей" (зареєст. у Мін'юсті України 12.06.96р. №293/1318). Пунктом 2 Інструкції визначено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувача.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено інший первинний документ - накладну-вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей.

Як зазначає позивач, відповідач частково сплатив вартість поставленого позивачем товару, а саме у розмірі 1920,96 грн. Отже, за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 17847,38 грн.

Станом на дату судового засідання КП "Аптека матері і дитини" належних та допустимих доказів сплати зазначеного боргу до суду не подано.

Врахувавши вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати коштів, за поставлений за договором поставки № 574 від 11.05.2011 р. товар, в розмірі 17847,38 грн.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини другої ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами частини першої статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем дотримано вимог даних норм процесуального законодавства і подано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог, в той час як

КП "Аптека матері і дитини" не спростовано існування заборгованості перед

ДАК "Ліки України" у розмірі 17615,36 грн.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 17615,36 грн. боргу за поставлений товар підлягає задоволенню.

Окрім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 721,72 грн.

3% річних та 3676,77 грн. пені.

Дослідивши розрахунки позивача щодо нарахування пені та 3 % річних, судом встановлено, що ДАК "ЛІКИ УКРАЇНИ" невірно визначено період протягом якого мають нараховуватись пеня та 3 % річних.

Згідно з п. 4.2. договору вартість відвантаженої партії медпродукції покупець перераховує на рахунок постачальника у термін згідно домовленості сторін, що вказаний у видаткових накладних.

Відповідно до видаткових накладних №№ 52130, 52148, 52149, 52151, 52151/1 від 16.05.2011 р. на загальну суму 7983,99 грн. пеню та 3 % річних слід нараховувати з 18.06.2011 р.; №№ 52425, 52426 від 25.05.2011 р. на загальну суму 3687,67 грн. пеню та 3 % річних слід нараховувати з 26.06.2011 р.; №№ 53030, 53031 від 17.06.2011 р. на суму 6175,81 грн. пеню та 3 % річних потрібно нараховувати з 18.07.2011 р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зробивши розрахунок 3% річних по заборгованості за поставлений товар за кожною накладною окремо, суд встановив, що відповідний розрахунок виконано позивачем арифметично невірно, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних суд задовольняє частково, а саме у розмірі 680,60 грн.

Згідно частини першої ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.3. договору,при затримці оплати поставленої продукції в термін більший ніж 2 робочих дні, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки платежу.

Відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки договором поставки № 574 від 11.05.2011 р. не встановлено строк протягом якого нараховується пеня, суд вирішив, що пеню необхідно нараховувати у відповідності з положеннями частини шостої ст. 232 ГК України протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зробивши розрахунок пені по заборгованості за поставлений товар за кожною накладною окремо, суд встановив, що відповідний розрахунку виконано позивачем арифметично невірно, а тому вимоги останнього щодо стягнення з відповідача пені за несплату боргу за договором поставки суд задовольняє частково, а саме у розмірі 1389,59 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 17615,36 грн. основного боргу, 680,60 грн. 3% річних та

1389,59 грн. пені, а загалом 19685,55 грн.

Судові витрати, відповідно до частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Аптека матері і дитини" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 5; код ЄДРПО України 23566885) на користь Державної акціонерної компанії "Ліки України" (01032, м. Київ,

вул. Комінтерну, буд. 16; код ЄДРПО Україна 20078889) - 17615 (сімнадцять тисяч шістсот п'ятнадцять гривень) 36 коп. основного боргу, 1389 (одну тисячу триста вісімдесят дев'ять гривень) 59 коп. пені, 680 ( шістсот вісімдесят гривень) 60 коп. 3 % річних та 1439 (одну тисячу чотириста тридцять дев'ять гривень) 27 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.02.2013 р.

Суддя А.В. Лопатін