Постанова № 29259575, 05.02.2013, Луганський окружний адміністративний суд

5

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 лютого 2013 року Справа № 812/52/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Солоніченко О.В.

при секретарі: Балябі В.С.,

за участю:

представника позивача: Бандурко О.С. довіреність від 13.11.2012,

представника відповідача: Шкода Н.О. довіреність від 04.09.2012,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області про визнання протиправною постанови про накладення стягнення № 000323 від 17.12.2012, -

ВСТАНОВИВ:

24 січня 2013 року Луганським окружним адміністративним судом відкрито провадження у адміністративній справі за позовом Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області про визнання протиправною постанови про накладення стягнення № 000323 від 17.12.2012.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що 19.06.2012 відповідачем було проведено перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів, результати якої оформлено актом від 19.06.2012. перевіркою виявлено порушення позивачем ст. 10 Закону України «про захист прав споживачів».

09.07.2012 позивачем було отримано Припис відповідача про припинення порушень прав споживачів. Вказаний припис виконано позивачем повністю, про результати виконання Припису відповідача повідомлено листом від 17.07.2012.

Незважаючи на виконання Припису, відповідачем до позивача було застосовано штрафні санкції.

Крім того, позивач вважає, що відповідачем не враховані всі обставини, що мають значення для прийняття рішення. Так, суттю порушення, виявленого під час перевірки, є здійснювання позивачем нарахування за послуги централізованого опалення на більшу опалювальну площу замість існуючої. Проте, Інспекцією не враховано, що фактичного набуття підприємством надмірно нарахованих коштів не відбулось через несплату послуги споживачем. Також Інспекцією не враховано, що інформацію стосовно розміру опалювальної площі позивачем було отримано від КП «Єдиний розрахунковий центр м. Сєвєродонецька», внаслідок чого і було проведено коригування розміру опалювальної площі в сторону збільшення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги, просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, в яких зокрема, зазначено, що штрафні санкції було застосовано до позивача не за невиконання Припису Інспекції, а за порушення умов договору між позивачем та споживачем послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, що повністю відповідає вимогам ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів». Фактичне виконання Припису Інспекції не звільняє суб'єкта господарювання від відповідальності, передбаченої законом за порушення прав споживачів.

Відповідач вважав необґрунтованими доводи позивача про відсутність фактичного набуття підприємством надмірно нарахованих коштів, оскільки ця обставина також не спростовує факту надмірного нарахування оплати за послуги, тобто факту невиконання умов договору.

Безпідставними, на думку відповідача, є і твердження позивача про те, що зайве нарахування плати за послугу відбулось внаслідок отримання інформації від КП «Єдиний розрахунковий центр м. Сєвєродонецька», оскільки обсяг послуг, що має надавати позивач, визначено безпосередньо договором про надання послуг.

За таких обставин представник відповідача просила суд відмовити у позові в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач - Державне підприємство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», код ЄДРПОУ 00131050, зареєстровано в якості юридичної особи Сєвєродонецькою міською радою 24.06.98., надає послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідачем - Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Луганській області 19.06.2012 проведено перевірку позивача з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів, про що складено акт за № 000345 від 19.06.2012 (а.с.7-8).

Перевірку проведено за зверненням гр. ОСОБА_4 щодо неправомірного збільшення позивачем опалювальної площі квартири та, як наслідок, збільшення розміру плати за послуги (а.с. 31).

Підстави призначення та порядок проведення перевірки позивачем не оскаржуються.

Актом перевірки встановлено, що позивачем здійснюється нарахування за послуги з централізованого опалення гр. ОСОБА_4(АДРЕСА_1) у період з 01.04.2011 по 19.06.2012 на опалювальну площу - 50,8 кв.м, а у п. 3.1. договору № 1833 від 21.08.2007 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води - опалювальна площа становить 42,10 кв. м. Таким чином, позивачем порушено вимоги ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів».

Наявність вказаних фактів, виявлених перевіркою позивачем не заперечувалась.

За фактами встановлених порушень позивачем 19.06.2012 надано пояснення до акту перевірки, в яких, серед іншого, зазначено, що нарахування плати за послугу відбулось внаслідок отримання інформації від КП «Єдиний розрахунковий центр м. Сєвєродонецька» про розмір опалювальної площі квартири, в якій мешкає гр. ОСОБА_4 Крім того, позивачем зазначено про зловживання громадянкою своїми правами, що полягає у несплаті за отримані послуги, внаслідок чого, за громадянкою станом на 19.06.2012 утворилась заборгованість в сумі 1888,88 грн.(а.с.9).

Листом за № 1304 від 25.06.2012 відповідачем направлено позивачу Припис про припинення порушень прав споживачів за № 10 від 19.06.2012 року (а.с.10), яким зобов'язано позивача:

1. Провести перерахунок за послуги з централізованого опалення з 01.04.2011 по 19.06.2012 за адресою АДРЕСА_1 на опалювальну площу 42,10 кв.м.

2. У подальшому здійснювати нарахування за послуги з централізованого опалення за адресою АДРЕСА_1 згідно з вимогами пп.3.1 договору № 1833 від 21.08.2007 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води на опалювальну площу 42,10 кв.м.

3. Проінформувати Інспекцію про прийняті заходи до 23.07.2012.

Припис також містить попередження про відповідальність за його невиконання.

Листом від 17.07.2012 за № 16-6-834 позивач повідомив позивача про виконання Припису, здійснення перерахунку за послуги на опалювальну площу 42,10 кв.м (-470,83 грн.), та нарахування у подальшому оплати за послуги на вказану площу (а.с.11).

Постановою відповідача № 000323 від 17.12.2012 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» за порушення умов пп.3.1. договору «Про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води» № 1833 від 21.08.2007 відповідачем застосовано до позивача штраф у розмірі 2 514,70 грн. (а.с. 12). Безпосередньо розмір штрафних санкцій позивачем не оскаржуються.

Зазначені обставини сторонами не заперечуються.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, права споживачів, а також механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів регулює Закон України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII (надалі - Закон 1023).

Частиною 3 ст. 5 Закону 1023 передбачено, що захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Положенням про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011 № 206, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2011 р. за № 1337/20075, визначено, що територіальними органами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів є інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - інспекції).

Права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг) визначає стаття 10 Закону 1023, виходячи з вимог якої, Виконавець зобов'язаний повідомити споживача, якщо вартість робіт (послуг) може істотно зрости, ніж під час укладення договору.

Як зазначалось, перевіркою встановлено порушення позивачем саме вимог ст. 10 Закону 1023, що полягало у нарахуванні оплати за послуги централізованого опалення у розмірі, більшому, ніж це передбачено умовами договору позивача з гр. ОСОБА_4 № 1833 від 21.08.2007. Наявність таких порушень підтверджується також матеріалами справи та не заперечувалось позивачем.

Відповідно до п. 11 ч.1 ст. 23 Закону 1023 у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги), а за ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості виконаних робіт (наданих послуг) за попередній календарний місяць, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В силу норм п.1, п.13 ч.1 ст. 26 Закону 1023 спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право: давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; а також накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів затверджено постановою КМ України від 17 серпня 2002 р. № 1177 (надалі - Положення).

Пунктом 2 Положення передбачено, що відповідно до статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» на суб'єктів господарської діяльності накладається стягнення у вигляді штрафу, зокрема, за порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі 100 відсотків вартості роботи, послуги.

Згідно з п. 4 Положення рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономрозвитку.

Як було зазначено, оскаржуваною постановою відповідачем застосовано до позивача штрафні санкції саме за невиконання умов договору зі споживачем, а не за невиконання Припису Інспекції.

При цьому, виходячи з вищенаведених норм, порушення позивачем умов договору зі споживачем є самостійною підставою для застосування штрафних санкцій, не пов'язаною з виконанням Припису відповідача, що прямо передбачено законом.

Відтак, суд погоджується з доводами відповідача, що фактичне та своєчасне виконання Припису відповідача про припинення порушень законодавства про захист прав споживачів не звільняє позивача від відповідальності за порушення умов договору.

Не є підставою для звільнення від відповідальності за вказане порушення й несумлінне виконання споживачем своїх обов'язків щодо своєчасної сплати отриманих послуг, оскільки норми Закону 1023 не містять будь-яких виключень стосовно умов, за яких відбулося вказане порушення.

На думку суду, відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення правомірно не прийнято до уваги доводи позивача щодо відсутності фактичного набуття надмірно нарахованих коштів, оскільки, як зазначалось, порушенням, в силу закону, є невиконання умов договору, в даному випадку - умови щодо встановлення вартості послуги в залежності від площі житлового приміщення, визначеної безпосередньо договором. Визначення вартості послуги, наданої споживачу, виходячи з інформації КП «Єдиний розрахунковий центр м. Сєвєродонецька» про опалювальну площу житлового приміщення також суперечить умовам договору щодо розміру опалювальної площі (який не передбачає встановлення цієї умови іншими особами), відтак, також робить безпідставними посилання позивача на правомірність збільшення оплати за спожиту послугу.

За таких обставин суд вважає, що приймаючи оскаржуване рішення відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що виходячи з вимог ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою вважати вимоги позивача необґрунтованими, тому у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області про визнання протиправною постанови про накладення стягнення № 000323 від 17.12.2012 відмовити повністю за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 11 лютого 2013 року.

Суддя О.В. Солоніченко