Рішення № 29255351, 30.01.2013, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2604/21561/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"30" січня 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.

при секретарі Галушко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в своїх та в інтересах малолітньої ОСОБА_4, треті особи Дніпровський районний відділ Головного управління державної міграційної служби України в м. Києві, Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати відповідачів такими, що втратили право на користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1

Вимоги мотивує тим, що він отримав вищевказану квартиру згідно ордеру НОМЕР_1 від 29.04.1987 року на членів своєї сім»ї, а саме дружини ОСОБА_5, доньку ОСОБА_6 та онуку ОСОБА_3; він є власником особового рахунку на квартиру.

Його донька ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 року, після чого його дружина ОСОБА_5 тяжко захворіла та потребувала постійної сторонньої допомоги, яку він надавав дружині до самої смерті, померла остання ІНФОРМАЦІЯ_6

Відповідачка в 1992 році щоб уникнути необхідності допомагати хворій бабусі, забрала свої речі та пішла до коханця. До початку 2008 року відповідачка в квартиру, взагалі, не приходила, родинні стосунки з ним та покійною його дружиною не підтримувала, без його відома та згоди самовільно зареєструвала дітей.

В лютому 2008 року він на прохання ОСОБА_3 дозволив їй та її дітям користуватися квартирою, де відповідачі проживали до весни 2009 року.

В березні 2009 року відповідачка знову забрала свої речі і виїхала з квартири, з того часу не проживає, з ним не спілкується.

Протягом всього часу реєстрації відповідачів він змушений самостійно сплачувати за них комунальні послуги, що впливає на його матеріальний стан; він один підтримує житлове приміщення у належному стані.

В судовому засіданні позивач підтримав позов та викладені у ньому обставини, додатково пояснив, що відповідачі з ним не спілкуються та не цікавляться його здоров»ям і умовами проживання, за квартиру не сплачують, де відповідачі мешкають йому не відомо, будь-яких зв»язків з ними він не має, у спірній квартирі відповідачі постійно не проживають без поважних причин з березня 2009 року, виселились добровільно, перешкод у проживанні він їм не чинив, за всі ці три роки лише один раз з»являвся ОСОБА_2 за повісткою до воєнкомату, де живе йому не повідомляв.

Відповідачі в судове засідання не з"явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, згідно вимог ч. 5 ст. 74 ЦПК України за зазначеною позивачем адресою місця проживання, яка є місцем їх реєстрації, про причини неявки не повідомили, у зв"язку з чим суд, з урахуванням думки позивача, вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачів та відповідно ст. 169 ч. 4, ст. 224 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Представники третіх осіб Дніпровського районного відділу Головного управління державної міграційної служби України в м. Києві та Органу опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації в судове засідання не з»явились, про час та місце розгляду справи треті особи були повідомлені належним чином, про причини неявки представників суд не повідомлено.

Суд, вислухавши пояснення позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, ордер НОМЕР_1 на право зайняття жилого приміщення - квартири АДРЕСА_1 був виданий виконавчим комітетом Подільської районної ради народних депутатів м. Києва 29.04.1987 року на ім»я позивача та членів його сім»ї, а саме: дружини ОСОБА_5, доньки ОСОБА_6 та онуки ОСОБА_7 (а.с 10).

Відповідно довідки ЖРЕО № 415 від 04.07.2012 р., у спірній квартирі зареєстровані позивач і відповідачі: онука позивача ОСОБА_3 та правнуки - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9).

В судовому засіданні встановлено, що відповідачі з квітня 2009 року по даний час у спірній квартирі не проживають, спірним житлом відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не цікавляться, квартирну плату та комунальні послуги не оплачують, перешкод їм у користуванні жилим приміщенням не чинилось, залишили житло добровільно, до квартири не з'являються, наміру у ній проживати не виявляли.

Дані обставини підтверджуються поясненнями свідків.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8, засвідчив, що є товаришем позивача, знає його сім»ю, вже близько 4 років він на прохання ОСОБА_1 раз або декілька разів на тиждень приносить на прохання останнього продукти, за весь цей час, орієнтовно з 2008 р., він жодного разу у квартирі позивача нікого не бачив, в день народження ОСОБА_1 також не перевідували його родичі - відповідачі та не телефонували йому, живе позивач у квартирі один, сам прибирає, пере, варить їсти; він постійно став заходити до ОСОБА_1 після смерті дружини позивача.

Свідок ОСОБА_9 суду засвідчила, що вона більше 30 років працює дільничним лікарем, обслуговує дільницю з будинком АДРЕСА_2, знала померлу дружину позивача, колись підлітком бачила його онуку. За три роки до смерті дружина позивача ніколи не виходила на вулицю, була хвора, не контролювала свої дії, пізніше була лежачою. Всі ці роки у спірній квартирі бачила лише ОСОБА_1, який сам доглядав за своєю дружиною. Коли вона запитала у позивача де його онука він заплакав та сказав, що він вдома все робить сам. Дорослу відповідачку у квартирі позивача вона ніколи не бачила, за останній рік вона відвідувала ОСОБА_1 більше п»яти раз, він має хворі ноги; весь час позивач вдома був сам, говорив, що його онука з ним не живе.

Свідок ОСОБА_10 суду засвідчив, що мешкає з позивачем в одному під»їзді, відвідує його вдома по 3-4 рази на тижні, щодня спілкуються по телефону, на прохання ОСОБА_1 носить йому продукти, ходить в аптеку за ліками. Допомагає він позивачу вже років 5. Онуку позивача ОСОБА_3 він не бачив з часу смерті її бабусі, до ОСОБА_1 ні вона, ні діти не приходять, зв»язку з відповідачами немає, вони не спілкуються з позивачем, живе ОСОБА_1 сам, сплачує за всіх відповідачів з пенсії за квартиру. Відповідачка не проживає з позивачем з власної волі, перешкод їй у проживанні не було, рідного дідуся вона забула, будь-яких зв»язків з ним не підтримує, ніхто не знає де живуть відповідачі.

Також факт непроживання відповідачів з квітня 2009 року у спірній квартирі з підтверджується затвердженими начальником ЖРЕО № 415 актами від 24.01.2012 р., від 03.09.2012 р. та від 17.08.2011 р. (а.с. 4-6).

Відповідно до ч. 3 ст. 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає.

Таким чином суд встановив, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та малолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, постійно не проживають у АДРЕСА_1 без поважних причин більше шести місяців.

Згідно ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї, за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

За викладених обставин позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно ст. 88 ЦПК України, з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі по 53 грн. 65 коп. з кожного, так як позивач має пільги по сплаті судового збору (посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 р. категорії 2 - а.с. 11).

Керуючись ст. ст. 71, 72 ЖК України, ч. 3 ст. 29 Цивільного кодексу України, п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12.04.1985 року № 2 зі змінами, ст. ст. 10, 11, 58, 60, 169, 208, 215-218, 224-226 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3 та малолітню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, такими, що втратили право на користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 53 (п»ятдесят три) грн. 65 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 53 (п»ятдесят три) грн. 65 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя