Рішення № 29253440, 06.02.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2013 р. Справа № 5010/1485/2012-П-8/54

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М. А.,

при секретарі судового засідання Феденько Н. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Івано-Франківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері

вул. Чорновола, 9, м. Івано-Франківськ, 76018

в інтересах держави, уповноваженим органом, якої здійснювати відповідні

функції в спірних відносинах є Міністерство Оборони України в особі Військової частини А1349

вул. Чорновола, 119А, м. Івано-Франківськ, 76005

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорзонера"

м. Яремче, с. Поляниця, Івано-Франківська область, 78593

про стягнення заборгованості за використання злітно-посадкової смуги аеродрому Івано-Франківськ в сумі 208 451 грн. 91 коп.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Кітраль С. І. - помічник військового прокурора Івано-Франківського гарнізону Західного регіону України, (посвідчення № 24 від 06.06.11);

від позивача: Мельник А. А. - старший авіаційний технік групи зберігання А.Т. ст. лейтенант, (довіреність № 2560 від 07.12.12);

від позивача: Данов В. Г. - начальник інженерно-аеродромної служби військової частини А1349 майор, (довіреність № б/н від 07.12.12);

від відповідача: Мицай С. В. - представник, (довіреність № 110721 від 21.07.11).

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Івано-Франківської області подано позов Івано-Франківським прокурором з нагляду за додержанням законів у воєнній сфер в інтересах держави, уповноваженим органом, якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Міністерство Оборони України в особі Військової частини А1349 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорзонера" про стягнення заборгованості за використання злітно-посадкової смуги аеродрому Івано-Франківськ в сумі 208 451 грн. 91 коп. та про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові суми та майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Скорзонера".

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 28.11.12 порушено провадження у справі та призначено розгляд справи та клопотання про забезпечення позову на 18.12.12.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 18.12.12 в задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовлено та відкладено розгляд справи на 15.01.13.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 15.01.13 продовжено строк вирішення спору до 12.02.13 та відкладено розгляд справи на 31.01.13.

В судовому засіданні 31.01.13 судом оголошено перерву до 06.02.12, про що сторони повідомлялися під розписку.

В судових засіданнях прокурор та представники позивачів позовні вимоги, викладені в позовній заяві, підтримували в повному обсязі.

В судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях, просив суд у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), суд встановив наступне.

У ході прокурорської перевірки встановлено, що 12.05.06 між військовою частиною А1349 та філією "Міжнародним аеропортом Івано-Франківськ" Товариство з обмеженою відповідальністю "Скорзонера" укладено договір № 1-СБ про спільну експлуатацію аеродрому Івано-Франківськ Повітряних Сил України (про спільне базування).

Договір про спільну експлуатацію аеродрому Івано-Франківськ Повітряних Сил України військовою частиною А1349 та "Міжнародним аеропортом Івано-Франківськ" при їх спільному базуванні № 1-СБ від 12.05.06 було укладено позивачем і "Міжнародним аеропортом Івано-Франківськ" ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" з терміном дії 5 років з дати його підписання. Додатковою угодою від 01.12.10 права та обов'язки за вказаним договором прийняв позивач, а додатковим договором від 30.06.11 термін дії його було встановлено до 31.07.11.

Починаючи з 30.07.11 від дати закінчення терміну дії договору № 1-СБ від 12.05.06, військова частина А1349 намагалась укласти із відповідачем новий договір "Про спільне використання аеродрому Івано-Франківськ", з урахуванням вартості надання послуг зі зльоту-посадки цивільних суден виходячи з вартості зазначеної в наказі Міністерства транспорту та зв'язку України № 433 від 14.04.08, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.05.08 за номером 408/15099 "Про встановлення аеропортових зборів за обслуговування повітряних суден і пасажирів в аеропортах України та внесення змін до наказу Мінтрансу від 06.07.99 № 352" в сумі 4 дол. США за 1 тону максимальної злітної маси (надалі - МЗМ) повітряного судна при виконанні внутрішнього рейсу та 11 дол. США за 1 тону МЗМ повітряного судна (надалі - ПС) при виконанні міжнародного рейсу.

Проект договору № 3/41 від 23.03.12 було запропоновано позивачем. Оскільки у відповідача виникли заперечення щодо окремих умов договору № 3/41 від 23.03.12, зокрема, щодо розміру плати за послуги, права відповідача брати участь в утриманні та ремонті злітно-посадкової смуги, відповідальності позивача, відповідачем було складено протокол розбіжностей, про що зроблено затвердження у договорі та надіслано позивачу протокол розбіжностей разом із підписаним договором.

Жодних заходів для врегулювання розбіжностей ні в межах строку, встановленого ч. 5 ст. 181 ГК України, ні в подальшому позивачем не було вжито. Згоди щодо умов, зазначених у протоколі розбіжностей, сторонами так і не було досягнуто.

З метою спонукання відповідача укласти договір в редакції, викладеній військовою частиною А1349, військова прокуратура Івано-Франківського гарнізону 30.03.12 зверталась з позовом до господарського суду Івано-Франківської області. Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 15.05.12 у справі № 5010/378/2012-П-9/16 залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.12 та постановою Вищого господарського суду України від 19.09.12 у задоволенні позову відмовлено.

Листом № 2129 від 22.10.12 позивачем направлено відповідачу акти прийому-передачі та рахунки фактури за надані послуги за серпень 2011 року-березень 2012 для підписання та оплати наданих послуг.

У відповідь на вищезазначений лист відповідач направив позивачу лист № 358 від 07.11.12, в якому зазначив, що майнова шкода в/ч А1349 діями аеропорту не завдавалась (відсутні двосторонні акти про завдання шкоди та її розміри), а використання аеропортом ШЗПС не позбавило в/ч А 1349 можливості отримувати доходи від експлуатації ШЗПС іншими суб'єктами. Виставлені рахунки не ґрунтуються на договірних зобов'язаннях чи зобов'язаннях з завдання шкоди і не можуть бути оплачені.

Суд вважає позовні вимоги необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України)

господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Частиною 1 статті 175 ГК України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

У позовній заяві зазначено, що зобов'язання відповідача сплатити позивачу кошти в сумі 208 451 грн. 91 коп. виникло на підставі договору № 3/41 від 23.03.12. Як вбачається з матеріалів справи, а саме рахунків-фактур №№ 10-17 від 22.10.12 й актів здачі-приймання послуг зльоту посадки цивільних повітряних суден №№ 10-17 від 22.10.12, сума нарахована позивачем за період з серпня 2011 року до березня 2012 року. Вказані документи не підписані зі сторони відповідача.

Згідно до ч. 7 ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше.

Як передбачено ч.ч. 1 та 2 ст. 631 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Договір № 1-СБ від 12.05.06 припинив свою дію в зв'язку із закінченням строку, отже не може бути підставою для нарахування позивачем плати за послуги зі зльоту посадки цивільних повітряних суден за період з 01.08.11 до 23.03.12. Окрім того, договір № 1-СБ від 12.05.06 взагалі не передбачав надання позивачем відповідачу послуг зі зльоту посадки цивільних повітряних суден і, відповідно, здійснення відповідачем оплати таких послуг.

Договір про співробітництво № 100/11 від 29.07.11 укладено відповідачем не з позивачем, а з третьою особою - Військовою частиною А 0215 (21007, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 105, код 24981451). Жодних зобов'язань перед позивачем за договором про співробітництво № 100/11 від 29.07.11 відповідач на себе не приймав. Пунктом 3.1.1 договору погоджено, що конкретний перелік послуг та обладнання, які будуть надаватися відповідачу, порядок їх надання, порядок розрахунків на них, взаємні права та обов'язки по утриманню інфраструктури аеродрому, будуть визначатись окремою угодою між відповідачем та власником аеродрому - військовою частиною А1349.

Як зазначає представник відповідача, прокурор вважає такою угодою договір № 3/41 від 23.03.12. Проте, Договір № 3/41 від 23.03.12 є неукладеним, оскільки позивач і відповідач не досягли згоди щодо його істотних умов. Дана обставина додатково підтверджується отриманим відповідачем від позивача 02.01.13 протоколом розбіжностей від 23.03.12 до договору № 3/41 від 23.03.12 із дописаними позивачами зауваженнями.

Листом № 011 від 14.01.13 відповідач повідомив позивача, що укладення договору про спільне використання аеродрому Івано-Франківськ на умовах викладених позивачем для відповідача є неприйнятним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За правилами, встановленими ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається при відмові в позові - на позивача.

В зв'язку з відмовою у позові підстави для покладення судового збору на відповідача відсутні.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. ст. 121, 124 Конституції України, ст. 631 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 180 Господарського кодексу України, ст. ст. 43, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

в позові Івано-Франківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави, уповноваженим органом, якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Міністерство Оборони України в особі Військової частини А1349 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорзонера" про стягнення заборгованості за використання злітно-посадкової смуги аеродрому Івано-Франківськ в сумі 208 451 грн. 91 коп. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.02.13

Суддя М. А. Шіляк

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Каркузаєва Н. Ш. 12.02.13