Рішення № 29253413, 11.02.2013, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

_________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 67-28-47, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

11 лютого 2013 року справа № 5028/19/54/2012

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд",

вул. Мельникова, 12, м. Київ, 04050;

адреса для листування: вул. Саксаганського, 1, м. Київ, 01601

Відповідач: Приватне підприємство "Ніжин-Агродар",

вул. Овдіївська, 198, м. Ніжин, 16600;

адреса для листування: вул. Московська, 7б, м. Ніжин, 16600

Про стягнення заборгованості в сумі 3 509 844,34 грн.

Суддя Моцьор В.В.

Представники сторін:

позивача: Швець Р.П. (довіреність № б/н від 20 вересня 2012 року),

відповідача: Луєнко Ю.В. (довіреність № б/н від 15 листопада 2012 року).

Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні 5 лютого 2013 року перерви згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" подано позов до Приватного підприємства "Ніжин-Агродар" про стягнення 3 509 844,34 грн. боргу, в тому числі 1 696 106,84 грн. коштів, сплачених за контрактом на поставку зерна майбутнього врожаю № КФ0048 від 10 червня 2011 року, 1 173 487,50 грн. пені та 641 250 грн. штрафу.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково в сумі основного боргу, а в частині стягнення штрафу і пені заперечив. У відзиві на позовну заяву представник відповідач зазначив, що правильним є розмір пені в сумі 42 205,31 грн. за період з 1 по 31 грудня 201 року у розмірі подвійної облікової ставки НБУ; у відповідача відсутня пряма вина у невиконанні умов контракту, оскільки врожайність залежить від погодних умов; відповідач є сільгоспвиробником, його фінансовий стан є нестабільним, що підтверджується копіями фінансового звіту підприємства, а стягнення фінансових санкцій поставить підприємство на межу банкрутства. Відповідач доклав максимальних зусиль для того, щоб погасити заборгованість перед позивачем: сплатив позивачу понад 500 000 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, намагався дійти згоди з позивачем щодо вирішення справи мировою угодою; пропонував, як гарантію, заставу майбутніх посівів, тощо. Враховуючи викладене, представник відповідача просив зменшити розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій на 50%.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд -

В С Т А Н О В И В :

10 червня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" (надалі - покупець) та Приватним підприємством "Ніжин-Агродар" (надалі - продавець) укладено контракт на поставку зерна майбутнього врожаю № КФ0048 (далі - контракт) (а.с. 10-13).

Згідно умов п. 1.1, п. 1.2 контракту в порядку та на умовах цього контракту продавець у строк до 30 листопада 2011 року передає покупцю у власність наступний товар: кукурудза в кількості 2250 тонн загальною вартістю 3 206 250 грн., а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його.

Згідно п.п. 1.2.1 контракту поставка вважається здійсненою в момент підписання акту приймання-передавання товару на базисі поставки відповідно до умов цього контракту.

Порядок розрахунків передбачений пунктами 3.1 - 3.4 контракту, зокрема,

- п.п. 3.1.1 передбачено, що покупець утримує 3,96% від суми контракту, який передбачений п. 1.5 контракту, для сплати страхового платежу у порядку, передбаченому п. 4.5 контракту;

- п. 3.3 контракту передбачено, що остаточний розрахунок у розмірі 30% від вартості поставленої партії товару здійснюється покупцем протягом 3 робочих днів з моменту отримання покупцем документів, передбачених в п. 2.3 цього контракту.

На виконання умов п. 2.2 контракту між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" (заставодержатель) та Приватним підприємством "Ніжин-Агродар" (заставодавець) укладено договір застави.

Відповідно до умов п. 4.5 контракту відповідач 16 червня 2011 року уклав з ПАТ "Страхова Компанія "Провідна" договір добровільного комплексного страхування майбутнього врожаю сільськогосподарської культури №11/1121939/2502/11 (надалі - договір страхування) (а.с. 18-20).

Позивач на виконання умов вищезазначеного контракту та договору страхування здійснив платежі на загальну суму 2 244 375 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 14-17):

- №5321 від 17 червня 2011 року на суму 1 476 157,50 грн.;

- №831 від 1 серпня 2011 року на суму 600 000 грн.;

- №832 від 1 серпня 2011 року на суму 41 250 грн.;

- №6073 від 8 липня 2011 року на суму 126 967,50 грн. (страховий платіж).

Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо передачі у власність позивачу товару у строк до 30 листопада 2011 року не виконав.

30 грудня 2011 року позивач направив відповідачу лист-вимогу №1771/12, в якій повідомив, що зупиняє виконання своїх зобов'язань, передбачених п.п. 3.3-3.3.1 контракту до моменту повного та належного виконання продавцем зобов'язань за контрактом та вимагає протягом 10 днів з моменту отримання цього листа повернути (перерахувати) 2 244 375 грн., також позивач попередив про застосування штрафних санкцій.

23 січня 2012 року відповідач листом №7 надав відповідь позивачу, що визнав заборгованість в сумі 2 218 106,84 грн. та зазначив, що невиконання зобов'язань за контрактом сталось в зв'язку з критичною ситуацією в господарстві.

Відповідач частково повернув отримані ним від позивача кошти, а саме в сумі 548 268,16 грн. (в тому числі різницю розміру страхового платежу в сумі 26 268,16 грн.), що підтверджується виписками з банківських рахунків (а.с. 32-38).

Отже, заборгованість відповідача становить 1 696 106,84 грн.

Позивач 24 січня 2012 року направляв відповідачу претензію №61/01 з вимогою сплатити пеню в сумі 352 687,50 грн. та штраф в сумі 641 250 грн.

Відповідач пеню та штраф не сплатив.

Позивач просить стягнути з відповідача 1 696 106,84 грн. коштів, сплачених за контрактом на поставку зерна майбутнього врожаю № КФ0048 від 10 червня 2011 року.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючі те, що матеріалами справи підтверджено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем по поверненню коштів, сплачених за контрактом на поставку зерна майбутнього врожаю, і відповідач визнав суму основного боргу, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 696 106,84 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач просить також стягнути з відповідача 1 173 487,50 грн. пені та 641 250 грн. штрафу.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до п. 5.3 контракту у разі виконання покупцем пункту 3.1 та невиконання продавцем пункту 1.1 цього контракту з продавця стягується пеня у розмірі 0,2 відсотка вартості недопоставленого товару, за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцяти днів додатково стягується штраф у розмірі 20% вартості цього контракту.

В силу ч. 1 ст. 216, ч.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Пунктом 4 ст. 179 Господарського кодексу України визначено основний принцип, який визначає, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Аналогічні положення містять і норми Цивільного кодексу України, які визначають, що: сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов (ст. 627 Цивільного кодексу України); зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ст. 628 Цивільного кодексу України), сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (ст. 6 Цивільного кодексу України).

Проте, згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши розрахунки, здійснені позивачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафу в сумі 641 250 грн. і пені в сумі 469 395 грн.

В частині стягнення пені в сумі 704 092,50 грн. відмовити.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з нього підлягає стягненню судовий збір в розмірі 64 380 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Ніжин-Агродар" (вул. Овдіївська, 198, м. Ніжин, 16600; адреса для листування: вул. Московська, 7б, м. Ніжин, 16600, код 35013830, р/р 26009029717 в ПАТ "Полікомбанк", МФО 353100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" (вул. Мельникова, 12, м. Київ, 04050; адреса для листування: вул. Саксаганського, 1, м. Київ, 01601, код 33307354, р/р 260053011203 в ГОУ АТ "Ощадбанк", МФО 300465) 1 696 106,84 грн. боргу, 469 395 грн. пені, 641 250 грн. штрафу та 64 380 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Суддя В.В. Моцьор