Рішення № 29253253, 07.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 910/26001 07.02.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Авто» в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», м. Київ

До Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта», м. Київ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача - Сьомка Олексій Іванович

Про стягнення 23 679,90 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача Горовець Є.М. - пред. по довір.

Від відповідача не з'явилися

Від третьої особи не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 23 679,90 грн. грошових коштів в порядку регресу та трьох відсотків річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.01.2013р. порушено провадження у справі № 910/26001, розгляд справи призначено на 23.01.2013р. та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Сьомку О.І.

21.01.2013 р. на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли належним чином завірені копії додаткових документів, які були витребувані ухвалою суду від 02.01.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2013р. розгляд справи було відкладено на 07.02.2013р., у зв'язку з неявкою представників відповідача та третьої особи.

07.02.2013р. на адресу Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказу, в якому позивач просив суд витребувати від МТСБУ письмову інформацію.

Суд визнав клопотання недоцільним та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідач та третя особа, які були належним чином повідомлені про час та місце судового процесу, представників у судове засідання вдруге не направили, причини неявки суду не повідомили, відзив на позов не надали, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечили.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

До матеріалів справи долучені рекомендовані повідомлення про вручення, що підтверджують факт отримання відповідачем та третьою особою ухвал суду.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

В судовому засіданні 07.02.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.07.2010р. між позивачем, як страховиком, та Потапенком Олександром Борисовичем, як страхувальником, було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу, оформлений полісом № 19G-0346910, відповідно до умов якого позивачем було застраховано автомобіль Хюндай, реєстраційний номерний знак АА 6621 НМ.

28.04.2011р. найменування ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» було змінено на Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», що підтверджується витягом із статуту ПАТ «УСК «Гарант-Авто», свідоцтвом про державну реєстрацію позивача та відповідною довідкою з ЄДРПОУ, копії яких долучені до матеріалів справи.

19.10.2010р. у м. Києві, на перехресті вулиць Урицького та Кудряшова, сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля марки Хюндай державний номерний знак АА 6621 НМ, що належить страхувальнику позивача, та автомобіля ВАЗ, державний номер АІ 1544 СВ, під керуванням водія Сьомки Олексія Івановича, внаслідок чого автомобіль страхувальника було пошкоджено, що підтверджується довідкою ДАІ № 8709209.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 10.11.2010р. Сьомка О.І. було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Матеріальна шкода, заподіяна власнику автомобіля марки Хюндай державний номер АА 6621 НМ, склала 26 189,68 грн., що підтверджується звітом № 6468 від 25.11.2010р., наданим ТОВ «Естімейт».

Фактична вартість ремонту автомобіля страховика склала 23 344 грн., що підтверджується рахунком № 01/11 від 10.11.2010р.

Позивачем було виплачено страхувальнику страхове відшкодування у розмірі - 23 344 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6730 від 19.11.2010р.

Цивільно-правова відповідальність Сьомки О.І. застрахована відповідачем, що підтверджується Полісом № ВЕ/6800663. Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, відповідно до полісу, складає - 50 000 грн., а франшиза - 510 грн.

Таким чином, відповідач мав перерахувати позивачу суму оціненої шкоди у межах фактичних витрат останнім за вирахування франшизи, а саме - 22 824 грн. (23 334 грн. -510 грн.).

09.08.2011р. позивач звернувся до відповідача із заявою № 1140075 про виплату страхового відшкодування, копія якої міститься в матеріалах справи. Факт отримання даної заяви підтверджується вхідним № 8007 відповідача.

Відповідач, в межах строків встановлених законом,страхове відшкодування не сплатив та обґрунтованої відповіді позивачу не надав.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно із п. 22.1. ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування у строки, передбачені ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Враховуючи невиконання відповідачем обов'язку щодо перерахування страхового відшкодування в порядку регресу, позивач нарахував та просить суд стягнути три відсотка річних у розмірі - 855,90 грн. (період нарахування з 09.09.2011р. по 09.12.2012р.).

Статтею 979 ЦК України встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхувальнику грошову суму (страхову виплату). Отже, оскільки зобов'язання страховика у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобов'язання є грошовим.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Таким чином, зобов'язання між сторонами можуть виникати як з договірних, так і з позадоговірних відносин. При цьому, зобов'язання відповідача перед позивачем у даній справі щодо сплати коштів в порядку регресу є позадоговірним.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Враховуючи викладене, грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і з факту завдання майнової шкоди іншій особі, а отже, між сторонами у справі існує саме грошове зобов'язання, яке виникло з позадоговірних відносин - делікту. При цьому, грошове зобов'язання у деліктних (регресних) правовідносинах не є окремим видом зобов'язання, а є способом виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направляв відповідачу заяву № 114075 від 09.08.2011р., в якій просив здійснити виплату страхового відшкодування в порядку регресу протягом тридцяти днів з моменту отримання цієї заяви. Однак, відповідач, отримавши заяву 09.08.2011р., коштів у встановлений строк не перерахував, в результаті чого з боку відповідача мало місце прострочення виконання грошового зобов'язання.

В ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Аналогічні вимоги містяться і в ч. 1 ст. 202 ГК України.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 519, 612, 625 ЦК України).

Оскільки відповідачем не подано доказів своєчасної виплати страхового відшкодування, то позовні вимоги про стягнення з відповідача трьох відсотків річних підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 509, 530, 625, 1172 ЦК України, Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договорами сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (04053, м. Київ, вул. Гоголівська, 43-А, оф. 2, код ЄДРПОУ 25965081), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти в розмірі - 22 824 (двадцять дві тисячі вісімсот двадцять чотири) грн., 855 (вісімсот п'ятдесят п'ять) грн. 90 коп. - трьох відсотків річних та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -витрати по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10- денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 11 лютого 2013 року.

Суддя І.Д. Курдельчук