Рішення № 29253217, 01.02.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" лютого 2013 р.Справа № 5017/3553/2012

за позовом Заступника прокурора Суворовського району міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Комунального підприємства "ОДЕСРЕКЛАМА"

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 1332,94грн.

Суддя Фаєр Ю.Г.

Представники

від прокурора: Вигнанюк Т.Л., діюча на підставі посвідчення №013414 від 03.12.12р.;

від Одеської міської ради: не з'явилися;

від КП "ОДЕСРЕКЛАМА": Горячева Ю.С., діюча на підставі довіреності №3/01-27 від 03.01.2013р.;

від відповідача: не з'явилися;

СУТЬ СПОРУ: Заступник прокурора Суворовського району міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Комунального підприємства "ОДЕСРЕКЛАМА", звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення завданих збитків у вигляді упущеної вигоди за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності, у розмірі 767,52грн., витрат за демонтаж рекламних конструкцій у сумі 456грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.12.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №5017/3553/2012.

В судовому засіданні 08.01.2012р. представник КП "ОДЕСРЕКЛАМА" надав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог від 08.01.2013р. (вх№500/2013), згідно якого зазначив що при розрахунку завданих збитків помилково застосовано неправильні розміри рекламної конструкції замість розміру 3м х 2,5м х 2 сторони (де 3м-ширина рекламної конструкції, 2,5м- довжина, а 0,03м - товщина) з урахуванням проекції застосовано 2,5м х 3м х2 сторони (де 2,5м-ширина, 3м довжина, а 0,03м - товщина), що призвело до невірного розрахунку збитків у вигляді упущеної вигоди, у зв'язку з чим було подано уточнений розрахунок суми збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 876,94грн.

Представник прокурора заяву про збільшення розміру позовних вимог підтримав, наполягає на її задоволенні.

Позивач, Одеська міська рада, належним чином повідомлений про дату та час судових засідань згідно наявних в матеріалах справи поштових повідомлень, в судові засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав. Заявив клопотання (вх.38948/2012 від 20.12.12р.) про розгляд справи за відсутності представників, яке судом задоволено.

Відповідач про місце та час судових засідань повідомлявся судом належним чином згідно наявних в матеріалах справи поштових повідомлень за адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.12.2012р. В судове засідання представники не з'явилися, відзив на позов та витребувані судом документи не надали.

Згідно з п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. №01-8/1228 і п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 і 2006 роках" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі представників відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Актом перевірки додержання правил розміщення зовнішньої реклами від 16.06.2011р. №001399, складеним інспектором відділу інспекційної роботи КП „ОДЕСРЕКЛАМА", зафіксовано розміщення відповідачем без дозвільних документів стаціонарної наземної рекламної конструкції за адресою: м.Одеса, пр-т Добровольського, 116, розміром 3м х 2,5м х 2 сторони.

Приписом про усунення порушень від 16.06.2011р. №001399 фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 зобов'язано у строк до 20.06.2011р. усунути вказане порушення шляхом демонтажу самовільно встановленої конструкції.

Згідно акту проведення демонтажу від 24.01.2012р. №0048, на підставі акту перевірки додержання правил розміщення зовнішньої реклами від 16.06.2011р. №001399 та припису про усунення порушень від 16.06.2011р. №001399, було демонтовано стаціонарну наземну рекламну конструкцію за адресою: м.Одеса, пр-т Добровольського, 116. Витрати на демонтаж склали 456грн.

З урахуванням викладеного, заступник Суворовського району міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Комунального підприємства "ОДЕСРЕКЛАМА" з врахуванням поданої КП "ОДЕСРЕКЛАМА" заяви про збільшення розміру позовних вимог, посилаючись на те, що за умови оформлення дозволу між позивачем та відповідачем було б укладено договір на право тимчасового користування місцями для розміщення зовнішньої реклами та позивач реально міг би отримувати плату за користування місцем, що перебуває у комунальній власності відповідно до встановлених тарифів, просить суд стягнути з відповідача завдані збитки у вигляді упущеної вигоди за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності, у розмірі 876грн. та витрати за демонтаж рекламних конструкцій у сумі 456грн.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх представників прокурора та сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до абз.5 ст.1 Закону України „Про рекламу" від 03.07.1996р. (із змінами та доп.) зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Аналогічна за змістом норма міститься у п.3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. за №2067, відповідно до якого зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Згідно із ч.1 ст.16 цього ж Закону розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 26 Закону України "Про рекламу" встановлено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень спеціально уповноважені органи виконавчої влади. Розповсюджувачі реклами, винні у порушенні встановленого законодавства про рекламу, порядку розповсюдження та розміщення реклами, несуть відповідальність, передбачену законодавством (п.3 ст.27 Закону).

Пунктом 5 ч.1 ст.16 Закону України „Про благоустрій населених пунктів" від 06.09.2005р. встановлено, що на об'єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами.

Постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003р. затверджені типові Правила розміщення зовнішньої реклами в населених пунктах та встановлено порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

Пунктами 3, 24 цих Правил встановлено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами міських рад. Лише виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.

Крім того, п.п. 46, 47 Правил встановлено, що у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами, уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк. Розповсюджувач зовнішньої реклами, винний у порушенні цих правил, несе відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.п. 1, 3 ст.73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

Згідно п.6.1. Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.04.2008р. №434 (зі змінами та доповненнями), розміщення зовнішньої реклами в межах міста провадиться на підставі дозволів, які видаються робочим органом на підставі відповідного рішення виконавчого комітету Одеської міської ради.

Пунктом 1.4 Правил встановлено, що робочий орган це Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами при управлінні архітектури та містобудування Одеської міської ради, який уповноважений Одеською міською радою регулювати діяльність пов'язану з розміщенням зовнішньої реклами у м. Одесі.

Згідно п.1.1, 1.2 статуту комунального підприємства „ОДЕСРЕКЛАМА" Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 14.04.2010р. №5685-V „Про реорганізацію Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами при управлінні архітектури та містобудування виконавчого комітету Одеської міської ради", комунальне підприємство „ОДЕСРЕКЛАМА" Одеської міської ради створено шляхом перетворення комунальної установи „Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами при управлінні архітектури та містобудування виконавчого комітету Одеської міської ради та є повним правонаступником прав та обов'язків останнього.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.04.2008р. №434 (зі змінами та доповненнями відповідно рішення №120 від 24.03.2011р.) затверджено типовий договір на право тимчасового користування місцями для розміщення зовнішньої реклами, згідно якого за право користування зазначеними вище місцями стягується плата. Укладання зазначеного договору згідно з п.4.1 Правил відноситься до повноважень КП "ОДЕСРЕКЛАМА" Одеської міської ради.

Згідно п.32 рішення Одеської міської ради №269-УІ від 01.01.2011 року «Про бюджет міста Одеси на 2011 рік», кошти за право тимчасового користування місцями, що перебувають у комунальній власності міста Одеси, для розміщення зовнішньої реклами, у тому числі податок на додану вартість, зараховуються на рахунок комунального підприємства «ОДЕСРЕКЛАМА» Одеської міської ради. Аналогічна норма закріплена, у п.32 рішення Одеської міської ради №1621-VI від 23.12.2011р. «Про бюджет міста Одеси на 2012 рік.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Частиною 2 ст.509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Відповідно до ч.2 цієї ж статті збитками вважаються зокрема доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже, за умови укладення відповідачем відповідного договору на розміщення зовнішньої реклами, КП "ОДЕСРЕКЛАМА" мало реальну можливість отримувати плату за користування місцем, що перебуває у комунальній власності, відповідно до встановлених тарифів.

В обґрунтування суми позову заступником прокурора було надано до суду розрахунок упущеної вигоди за користування місцями для розміщення рекламних конструкцій в сумі 767,52грн. за період з 01.12.2011р. по 24.01.2012р.

Разом з тим, на виконання ухвали господарського суду Одеської області від 07.12.2012р. при обґрунтуванні розрахунку заявленої до стягнення суми збитків у вигляді упущеної вигоди

КП "ОДЕСРЕКЛАМА" було виявлено, що у вказаному розрахунку помилково застосовано неправильні розміри рекламної конструкції замість розміру 3м х 2,5м х 2 сторони (де 3м-ширина рекламної конструкції, 2,5м - довжина, а 0,03м - товщина) з урахуванням проекції застосовано 2,5м х 3м х 2 сторони (де 2,5м-ширина, 3м довжина, а 0,03м - товщина), що призвело до невірного розрахунку збитків у вигляді упущеної вигоди, у зв'язку з чим було подано уточнений розрахунок суми збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 876,94грн.

Відповідно до п.13.3. вищевказаних Правил, демонтаж рекламного засобу здійснюється його власником за приписом робочого органу у термін, визначений приписом. Про виконання припису власник рекламного засобу зобов'язаний письмово повідомити робочий орган не пізніше наступного дня від дати демонтажу рекламного засобу. У разі невиконання зазначеного припису у встановлений робочим органом термін, демонтаж рекламного засобу здійснюється КП «ОДЕСРЕКЛАМА».

Пунктом 13.1. Правил передбачено, що для виконання цих функцій підприємство може використовувати послуги суб'єктів господарювання на підставі відповідних договорів.

01.01.2011 року між КП «ОДЕСРЕКЛАМА» та ТОВ «Дунайводбуд-17» укладено договір про здійснення демонтажних робіт № 26 та відповідно акту проведення демонтажу. від 24.01.2012р. №0048, на підставі акта перевірки та припису про усунення порушень від 16.06.2011р. №001399, було демонтовано стаціонарну наземну рекламну конструкцію за адресою: м.Одеса, пр-т Добровольського, 116. Витрати на демонтаж склали 456грн., які були сплачені ТОВ «Дунайводбуд».

Пунктом 11.17. Правил передбачено, що витрати на проведення демонтажних робіт відшкодовуються власником рекламоносія, згідно з наданою калькуляцією.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доказів спростовуючих викладене відповідачем суду не надано. Приймаючи до уваги зазначене, позовні вимоги заступник прокурора Суворовського району міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Комунального підприємства "ОДЕСРЕКЛАМА", підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (65025, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь комунального підприємства „ОДЕСРЕКЛАМА" (код 25830211; 65026, м. Одеса, вул. Леха Качинського, 5; р/р26001129141 ОФ АКБ МТБ м.Іллічівськ, МФО 328168, код ЄДРПОУ 25830211) збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 876(вісімсот сімдесят шість)грн. 94 коп. та витрати за демонтаж рекламної конструкції у сумі 456(чотириста п'ятдесят шість)грн.

3.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (65025, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності 206) судовий збір у сумі 1609(одна тисяча шістсот дев'ять)грн.50коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 05.02.2013р.

Суддя Фаєр Ю.Г.