Рішення № 29253140, 04.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-58/2646-2012 04.02.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ДІСКУРС"До відповідача-1Компанія "ЛДжі Корп."Відповідача-2Державна служба інтелектуальної власності УкраїниПродострокове припинення часткової дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 5609 Головуючий суддя Блажівська О.Є.

Суддя Картавцева Ю.В.

Суддя Марченко О.В.

Представники сторін:

Від позивача - Єфімов С.В. дов. б/н від 24.07.2012р. до 24.07.2013р.

Від відповідача-1 - не з'явився

Від відповідача-2 - Гніда Ю.Ю. дов. № 2-8/9290 від 16.11.2012р. до б/с

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

До господарського суду міста Києва звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІСКУРС"до відповідач-1: Компанія "ЛДжі Корп." та до відповідач-2 Державна служба інтелектуальної власності України про дострокове припинення часткової дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 5609.

Відповідач-1: Компанія "ЛДжі Корп." знаходиться у Сеулі, Корея.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення в Кореї регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 15.11.1965 р.), ратифікованою 19.10.2000 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2012 року порушено провадження по справі № 5011-58/2646-2012, розгляд справи призначено на 26.09.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2012 року зупинено провадження у справі №5011-58/2646-2012 у зв'язку з направленням судового доручення про вручення судових документів чи повідомлення про неможливість такого виконання.

26.09.2012 року розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва Шевченко Е.О., у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному справу № 5011-58/2646-2012 передано для розгляду судді Ониськів О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 року справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 31.10.2012 року.

01.10.2012 року розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В., у зв'язку з виходом судді Блажівської О.Є. з лікарняного, справу передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2012 року справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 31.10.2012 року.

31.10.2012 року представники позивача та відповідача-2 у судове засідання з'явились.

31.10.2012 року представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився.

31.10.2012 року представник відповідача-2 надав суду документи по справі.

31.10.2012 року у судовому засіданні представник-1 позивача надав суду доказ отримання відповідачем-1 примірника позовної заяви.

Представник-1 позивача надав суду усні пояснення по справі.

В зв'язку з неявкою відповідача-1 та необхідністю витребування документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2012 року розгляд справи відкладено на 21.11.2012 року.

21.11.2012 року представники позивача та відповідача-2 у судове засідання з'явився.

21.11.2012 року представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник-1 позивача надав суду усні пояснення щодо місцезнаходження відповідача-1.

Представник відповідача-2 надав суду усні пояснення по справі.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи та підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2012 року суд ухвалив призначити колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням від 21.11.2012 року заступника голови господарського суду міста Києва Бойко Р.В., справу № 5011-58/2646-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Блажівської О.Є. (головуючий), Картавцева Ю.В., Марченко О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2012 року справу № 5011-58/2646-2012 прийнято до колегіального розгляду, розгляд справи призначено на 17.12.2012 року.

17.12.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення письмових пояснень по справі з додатками.

17.12.2012 року представники позивача та відповідача-2 у судове засідання з'явились.

17.12.2012 року представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача-2 надав суду усні пояснення щодо поданого позивачем клопотання з письмовими поясненнями по справі.

17.12.2012 року у судовому засіданні представник-1 позивача надав суду клопотання про витребування доказів по справі та підтримав заявлене клопотання.

Представник відповідача-2 проти клопотання про витребування доказів не заперечив.

У судовому засіданні клопотання про витребування доказів по справі судом розглянуто та задоволено.

17.12.2012 року представник-2 позивача надав суду заяву про продовження строку розгляду справи.

Заяву про продовження строку розгляду справи судом задоволено.

В зв'язку з неявкою відповідача-1 та необхідністю витребування документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2012 року розгляд справи відкладено на 04.02.2013 року.

21.01.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва з Державної митної служби України, надійшов інформаційний лист.

04.02.2013 року представники позивача та відповідача-2 у судове засідання з'явились.

04.02.2013 року представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився.

Представник позивача надав суду усні пояснення щодо невикористання відповідачем-1 товарного знаку за свідоцтвом № 5609.

Представник відповідача-2 надав суду усні пояснення щодо інформаційного листа, який надійшов з Державної митної служби України.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача-2 надав суду усні пояснення по справі.

Як вбачається з матеріалів справи відповідача-1 повідомлено про розгляд справи в порядку передбаченому Гаагзькою конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року (Гаагзькою конвенцію 1965 року).

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 04.02.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив сторони про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діскурс" (надалі за текстом -Позивач) звернулося до Державної служби інтелектуальної власності України (відповідач-2) за заявкою № m 2011 16086 від 11.10.2011 року з метою реєстрації знаку для товарів і послуг GoldStar.

14.06.2012 року вих. № 17177/3 відповідачем-2 надіслано повідомлення про можливість відмови в реєстрації заявленого знаку для товарів і послуг на підставі існування раніше зареєстрованого на ім'я ЛДжі Корп., (KR) знаку для товарів і послуг " GoldStar ", за свідоцтвом України №5609 від 30.06.1994, заявка № 106944/SU від 04.08.1987 р. щодо всіх товарів 7, 9, 11 класів.

Відповідно позовної заяви позивач зазначає що знак для товарів і послуг " GoldStar ", за свідоцтвом України № 5609 не використовується на території України протягом більше, ніж три роки з дати після публікації відомостей про надання цьому знаку правової охорони та просить достроково припинити дію свідоцтва № 5609.

Відповідно виписки з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відносно свідоцтва № 5609 станом на 18.01.2012 року зареєстровано на ім'я компанії ЛДжі Корп., знак для товарів і послуг " GoldStar ", відомості про надання якому правової охорони опубліковані 15.11.2005 року.

Згідно виписки з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відносно свідоцтва № 5609 станом на 18.01.2012 року зареєстровано на ім'я компанії ЛДжі Корп. (20, Йоідо-донг, Йонгдунгпо-гу, Сеул, Корея), знак для товарів і послуг " GoldStar " (далі - відповідач-1), стосовно товарів 7, 9, 11, 16 Класу.

На підтвердження невикористання відповідачем-1 свідоцтва № 5609 позивач надає:

лист вих.№/11 від 05.01.2012 року Державної служби інтелектуальної власності про те, що станом на 05.01.2012 року відомості щодо видачі ліцензій на використання знака для товарів та послуг по свідоцтву України №5609 до Державного департаменту свідоцтв України на знаки для товарів та послуг не вносились;

лист від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України вих.№ 4602-04/4424 від 08.02.2012 року про те, що з 1997 по 2006 рік у державному реєстрі Укр СЕПРО зареєстровано 4 сертифікати відповідності на продукцію торгівельної марки "GoldStar". У період з 2007 року по цей час сертифікати відповідності на продукцію зазначеної торговельної марки у реєстрі УкрСЕПРО;

лист Асоціації "ДжіЕс1 Україна" від 13.01.2012 року про те, що у реєстрі асоціації відсутні записи про товарні позиції, у складі назви яких вказано самостійне позначення торгової марки "GoldStar";

довідка вих.№ 5/12 від 20.01.2012 року від власника магазину "ДомоЛюкс" про те, що починаючи із 2004 р. невідомі випадки появи на ринку України групи товарів під торговельною маркою "GoldStar".

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського кодексу України, відносини, повязані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами.

До відносин, повязаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 Господарського кодексу України).

Спеціальне законодавство України стосовно охорони прав на знаки для товарів і послуг складають, зокрема, Паризька конвенція про охорону промислової власності (надалі - Паризька конвенція), Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків від 14.04.1891р. (надалі -Мадридська угода), Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг". При виникненні розбіжностей під час тлумачення або використання положень нормативних актів, перевагу мають міжнародні законодавчі акти.

Правовідносини, що стосуються вітчизняних та іноземних осіб, які бажають отримати права на об'єкти промислової власності в Україні, регулюються відповідно до п. 1 ст. 2 Паризької конвенції та п. 1 ст. 4 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".

Стаття 492 Цивільного кодексу України встановлює, що торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Виходячи з цього положення, вирізнення товарів і послуг одного виробника від аналогічних товарів і послуг іншого виробника є однією із основних функцій товарного знака. Отримуючи свідоцтво, його власник набуває виключних прав на товарний знак. Обсяг правової охорони визначається зображенням знака, а також переліком зареєстрованих товарів і послуг, що надані у свідоцтві України або за міжнародною реєстрацією.

Згідно положень ч. 1 ст. 494 Цивільного кодексу України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 495 Цивільного кодексу України, майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 ЦК України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До обєктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 ГК України та ч. 1 ст. 420 ЦК України, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", власник свідоцтва повинен добросовісно користуватися правами, що випливають із свідоцтва.

Як передбачено ч. 2 ст. 497 ЦК України, чинність майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку може бути припинено достроково за ініціативою особи, якій вони належать, якщо це не суперечить умовам договору, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.

При цьому, згідно з абз. 5 ч. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" використанням знака власником свідоцтва вважається також використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" використанням знака вважається:

- нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, повязану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

- застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;

- застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Згідно положень пункту 5 оглядового листа Вищого господарського суду України від 22.01.2007 р. № 01-8/24, обов'язковою умовою використання знаків для товарів і послуг власником є його використання саме стосовно тих товарів і послуг, щодо яких цей знак зареєстровано.

Як вбачається із матеріалів справи, на ім'я компанії ЛДжі Корп. (20, Йоідо-донг, Йонгдунгпо-гу, Сеул, Корея), зареєстровано знак для товарів і послуг "GoldStar ", стосовно товарів 7, 9, 11, 16 Класу свідоцтво № 5609.

Листом вих. № 18/15.6.-26-302 ДСК від 15.01.2013 року (наявний в матеріалах справи) Державна митна служба України повідомила суд про здійснення митного оформлення ввезення на митну територію України товарів під торгівельною маркою "GoldStar", проте відсутні відомості чи відправником була іноземна компанія ЛДжі Корп.

Обов'язок доказування факту використання знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № 5609, а також доведення поважних причин невикористання знаку покладається на відповідача-1.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач-1 належними та допустимими доказами позовних вимог не оспорив, участі у судових засіданнях не приймав, вимоги Ухвал Господарського суду міста Києва не виконав.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач-1 протягом більш ніж трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва не здійснював жодної з дій, які визнавалися і визнаються використанням торговельної марки "GoldStar", для товарів 7, 9, 11, 16 класів МКТП.

За таких обставин, позовні вимоги про дострокове припинення дії свідоцтва України № 5609 визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач, також, звернувся до суду з позовними вимогами про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України (відповідача - 2) внести відповідні відомості до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг у зв'язку з достроковим припиненням дії свідоцтва України № 5609 на знак для товарів і послуг "GoldStar ".

Відповідно до п. 2.3. Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 10 січня 2002 року № 10 (з наступними змінами та доповненнями), у процесі ведення реєстру до нього вносяться, зокрема, відомості щодо припинення дії свідоцтва повністю або частково, які в силу п. 1.3. вказаного Положення Державна служба інтелектуальної власності публікує в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", при визнанні свідоцтва чи його частини недійсними установа (центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності відповідно до ст. 1 вказаного закону) повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача - 2 внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості стосовно припинення свідоцтва України № 5609 на знак для товарів і послуг "GoldStar", є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача-1.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Припинити дію свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 5609 від 30.06.1994 року на знак для товарів і послуг "GoldStar ".

3. Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України (03680, м. Київ, вул. Урицького, 45; код ЄДРПОУ 37552556): внести відомості про дострокове припинення дії свідоцтва України № № 5609 від 30.06.1994 року на знак для товарів і послуг "GoldStar " та опублікувати відомості про дострокове припинення дії свідоцтва України № № 5609 від 30.06.1994 року на знак для товарів і послуг "GoldStar " в офіційному бюлетені "Промислова власність".

4. Стягнути з ЛДжі Корп. (20, Йоідо-донг, Йонгдунгпо-гу, Сеул, Корея) Company "LG Corp." (20, Yoido-dong, Yongdungpo-gu, Seoul 150-721, Korea) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діскурс" (Общество с ограниченной ответственностью "Дискурс")(119607, вул. Лобачевського, 94, Москва, Російська Федерація, державний реєстраційний номер 1077746274870) судовий збір в сумі 1073,00 грн. (одну тисячу сімдесят три грн. 00 коп.).

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено: 11.02.2013 року

Головуючий суддя О.Є. Блажівська

Суддя Ю.В. Картавцева

Суддя О.В. Марченко