Постанова № 292531, 28.11.2006, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

"28" листопада 2006 р.

Справа № 1/420/06-зн(06)

м.Миколаїв

11:00

За заявою ТОВ «Гурман-Сервіс»про перегляд за нововиявленими обставинами рішення по справі №1/420/06,

за позовом: Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

(54001,м.Миколаїв, вул.Нікольсьска, 46, п.2)

до відповідача: ТОВ «Гурман-Сервіс»

(54003,м.Миколаїв, вул.Комсомольська, 101)

Суддя Василяка К.Л.

При секретарі судового засідання Заболотній І.В.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від ТОВ «Гурман-Сервіс»: Насонова Л.В. –заступник директора

Від ФСЗІ: Колісник О.В. –дов. №01/8/31 від 17.01.2006р.

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення по справі №1/420/06, скасування постанови господарського суду Миколаївської області від 18.07.2006р. по справі №1/420/06 та відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 10529,68 грн.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на наступне.

Під час прийняття рішення у справі, судом було прийнято до уваги данні Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік (форма 10-ПІ) (надалі - Звіт), де зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до законодавства встановлена інвалідність, дорівнює 2 особам.

26.10.2006р. працівниками товариства Ситніковою В.Ф. та Тещевою Т.М. керівництву ТОВ “Гурман-Сервіс” було подано заяви про застосування податкової соціальної пільги та довідки медико-соціальної експертизи про встановлення інвалідності, з яких заявником було встановлено, що зазначені особи перебувають на обліку, як інваліди ІІ та ІІІ групи.

За таких обставин, данні звіту за 2005 рік є помилковими, оскільки в дійсності середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до законодавства встановлена інвалідність, дорівнює 4 особам, а відповідно і штрафні санкції за нестворені робочі місця для інвалідів повинні становить не 15794,52 грн., а 5264,84 грн.

Миколаївським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відзив на заяву не надано, представник у судовому засіданні проти викладених у заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами вимог заперечень не висловив.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд -

в с т а н о в и в:

На підставі ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", п. З, 5, 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 р. N 314, відповідач повинен був створити робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, що складає 5 робочих місць і ввести їх в дію шляхом працевлаштування на них інвалідів.

Відповідно до Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік (форма 10-П1), на підприємстві працювало 2 інваліди, у зв’язку з чим, постановою господарського суду від 18.07.2006р. по справі №1/420/06 з відповідача було стягнуто на користь позивача 15794,52 грн. штрафу.

При прийнятті рішення господарський суд виходив з того, що на підприємстві відповідача у 2005 році працювало 128 осіб. Середньорічна заробітна плата на підприємстві у 2005 році складала 5264,84 грн., кількість нестворених робочих місць –3, тому сума штрафних санкцій складає 15794,52 грн. відповідно до розрахунку: 5264,84 х 3 = 15794,52 гривень.

02.11.2006р. відповідач звернувся до суду з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, в якій просить рішення суду від 18.07.2006р. скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача 5264,84 грн. (штраф за нестворення одного робочого місця інваліда).

Згідно ст.245 КАС України, постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв’язку з нововиявленими обставинами. Підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Як зазначає у заяві ТОВ “Гурман-Сервіс”, на час складання Звіту за 2005 рік та розгляду справи керівництву підприємство не було відомо, що працівники товариства Ситнікова В.Ф. та Тещева Т.М. перебувають на обліку, як інваліди ІІ та ІІІ групи.

Ситнікова В.Ф. працює на підприємстві з 12.07.2004р. (наказ №34-К від 12.07.2004р.), а Тещева Т.М. з 15.10.2004р. (наказ №62-К від 15.10.2004р.).

За таких обставин, відповідачем були внесені до Звіту за 2005 рік помилкові данні, оскільки в дійсності середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до законодавства встановлена інвалідність, дорівнювала 4 особам.

Таким чином, відповідач встановлений Законом норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів не виконав і не створив одне робоче місце для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ст.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша від установленої нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 зазначеного закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, яка використовує найману працю.

Таким чином, розрахунок штрафних санкцій має бути наступним.

На підприємстві відповідача у 2005 році працювало 128 осіб. Середньорічна заробітна плата на підприємстві у 2005 році складала 5264,84 грн., кількість нестворених робочих місць –1, тому сума штрафних санкцій складає 5264,84 грн. відповідно до розрахунку: 5264,84 грн. х 1 = 5264,84 грн., які підлягають стягненню.

Оскільки позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 15794,52 грн., то в частині стягнення 10529,68 грн. в позові слід відмовити.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява відповідача підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 245, 246, 253 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Заяву ТОВ “Гурман-Сервіс” про перегляд судового рішення від 18.07.2006р. у справі №1/420/06 задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати постанову господарського суду від 18.07.2006р. по справі №1/420/06.

3. Позовні вимоги задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Гурман-Сервіс”, 54000, м.Миколаїв, вул.Комсомольська, 101 (р/р 26000282713001 в МФ КБ “Приватбанк”, МФО 326610, код ЄДРПОУ 30625135) на користь Миколаївського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, 54001, м.Миколаїв, вул.Нікольська, 46, під.2 (р/р 31211230600006 в УДК у Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 23626096, Одержувач: Держбюджет Центрального р-ну 50070000, призначення платежу:*;101;-; код платника; платежі до Фонду інвалідів за нестворені робочі місця за 2005р.) 5264,84 грн. штрафу.

5. В частині стягнення 10529,68 грн. штрафу в позові відмовити.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя

К.Л.Василяка