Постанова № 29253045, 07.02.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2013 р. Справа № 19/15пд

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяПершиков Є.В.,суддіХодаківська І.П., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Дора-Транс"на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 17.12.2012 рокуу справі№ 19/15пдгосподарського судуДонецької області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дора-Транс"до 1. Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Головне управління ПАТ Промінвестбанк в особі Донецької області", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф"про визнання недійсним договору відступлення права вимоги № 39/126 від 26.11.2010 року, укладеного між відповідачами; визнання відсутнім права відповідача-2 на стягнення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту та процентів з позивачав судовому засіданні взяв участь представник відповідача 1 відповідача 2 Ковтун А.В. дов. № 09-32/467 від 16.07.2009 року, Ковтун А.В. дов. № 513 від 27.12.2012 року

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дора-Транс" (далі за текстом - ТОВ "Дора-Транс") звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Головне управління ПАТ Промінвестбанк в особі Донецької області (далі за текстом - ПАТ "Промінвестбанк") та товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" (далі за текстом - ТОВ "КУА "Ізі Лайф") про визнання недійсним договору відступлення права вимоги № 39/126 від 26.11.2010 року, укладеного між відповідачами; визнання відсутнім права відповідача-2 на стягнення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту та процентів з позивача.

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.12.12 року у справі № 19/15пд в задоволенні позовних вимог ТОВ "Дора-Транс" до ПАТ "Промінвестбанк" та ТОВ "КУА "Ізі Лайф" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги № 39/126 від 26.11.2010 року, укладеного між відповідачами; визнання відсутнім права відповідача-2 на стягнення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту та процентів з позивача - відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 03.12.2012 року, ТОВ "Дора-Транс" звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Донецької області від 03.12.12 року у справі № 19/15пд.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17.12.2012 року апеляційну скаргу ТОВ "Дора-Транс" на рішення господарського суду Донецької області від 03.12.2012 року по справі № 19/15пд було повернуто заявнику без розгляду на підставі п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ТОВ "Дора-Транс " звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 17.12.2012 року, аргументуючи порушенням норм права, зокрема ст. ст. 203, 215, 1056 Цивільного кодексу України, ст. ст. 91, 92, 93, 94, 95 Господарського процесуального кодексу України.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріально та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвала Донецького апеляційного господарського суду, якою повернено апеляційну скаргу ТОВ "Дора-Транс" на підставі п. п. 2, 3 ст. 97 ГПК України, мотивовано тим, що заявником до апеляційної скарги, в якості доказу сплати судового збору, додано копію квитанції, з якої вбачається, що платником є ТОВ "Донспецпром", яке взагалі не є учасником даного спору, а реквізити зазначені в квитанції не відповідають реквізитам апеляційного господарського суду для перерахування судового збору.

Крім того, судом апеляційної інстанції зазначено, що копія квитанції № 46364/-1 про сплату судового збору датована 06.07.2012 року та фіскальні чеки про направлення апеляційної скарги відповідачам № № 0555, 0556, 0557 датовані 12.07.2012 року, при цьому оскаржуване рішення прийнято 03.12.2012 року, а апеляційну скаргу складено 10.12.2012 року.

Розділом XII ГПК України закріплено норми, якими врегульовано порядок перегляду судових рішень в апеляційному порядку.

Вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги закріплено в ст. 94 ГПК України,зокрема ч. 3 вказаної Статті передбачено, що до апеляційної скарги мають бути додані докази сплати судового збору та надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону закріплено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додається до позовної заяви і має містити відомості про те, яка саме апеляційна скарга оплачується судовим збором.

Платіжні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі. Ксерокопії чи фотокопії платіжних документів не можуть бути доказом сплати судового збору.

Господарським судом апеляційної інстанції вказано, що Державною казначейською службою України листом від з 06.02.2012 року було повідомлено про змінену платіжних реквізитів для перерахування судового збору. Інформацію щодо сплати судового збору можна отримати на офіційному сайті судової влади України (http://court.gov.ua), на якому передбачено наступні реквізити для зарахування судового збору при звернення зі скаргами до Донецького апеляційного господарського суду:

Отримувач коштів - Державний бюджет Київського району міста Донецька

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38034002

Банк отримувача - ГУ ДКСУ в Донецькій області

Код банку отримувача (МФО) - 834016

Рахунок отримувача 31218206782006

Код класифікації доходів бюджету - 22030001

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Дора-Транс" до апеляційної скарги додано копію квитанції № 463647-1 від 06.07.2012 року, згідно якої платником є ТОВ "Донспецпром", а реквізити сплати судового збору не відповідають реквізитам сплати судового збору Донецького апеляційного господарського суду.

Крім того, з копії квитанції доданої до апеляційної скарги вбачається, що сплату судового зору вчинено 06.07.2012 року, в той час як дата складання оскаржуваного рішення місцевого господарського суду 03.12.2012 року, тобто дата проплати передує даті винесення оскаржуваного судового акту.

Згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо: до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що додана до апеляційної скарги квитанція не може вважатись належним доказом сплати судового збору в належному порядку та розмірі в розумінні ст. 94 ГПК України.

Крім того, приписами ч. 3 ст. 94 ГПК України встановлено обов'язок заявника апеляційної скарги додати до останньої докази направлення копії скарги учасникам судового процесу.

З матеріалів справи вбачається, що рішення господарського суду Донецької області, яке оскаржується ТОВ "Дора-Транс" ухвалено місцевим господарським судом 03.12.2012 року, а дата складання апеляційної скарги 10.12.2012 року.

Апеляційним господарським судом встановлено, що ТОВ "Дора-Транс", в якості доказів направлення копії апеляційної скарги учасникам судового провадження додано фіскальні чеки № № 0555, 0556, 0557 датовані 12.07.2012 року.

Тобто, дата направлення копій апеляційної скарги учасникам судового процесу передує даті ухвалення оскаржуваного судового акту та даті складення самої апеляційної скарги, а тому не може бути належним доказом направлення скарги сторонам у справі № 19/15пд в розумінні ч. 3 ст. 94 ГПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками Донецького апеляційного господарським суду щодо повернення апеляційної скарги ТОВ "Дора-Транс" на підставі п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, з огляду на те, що заявником скарги не додано належних доказів направлення скарги учасникам судового провадження та доказів сплати судового збору в розумінні ст. 94 ГПК України.

Згідно ч. 2 ст. 11113 касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1119 Касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено ухвалу з дотриманням норм процесуального права, що дає підстави для залишення її без змін.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дора-Транс" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 17.12.2012 року у справі № 19/15пд залишити без задоволення.

2. Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 17.12.2012 року у справі № 19/15пд залишити без змін.

Головуючий суддяЄ.В. Першиков СуддіІ.П. Ходаківська О.В. Яценко