Постанова № 29252676, 07.02.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2013 р. Справа № 5015/2641/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.суддівБондар С.В. (доповідач), Палія В.В.розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Публічного акціонерного товариства "Львівській холодокомбінат" від позивача: Дорофєєв Д.О. від відповідача: Барбадин-Дунець Н.М. від третьої особи: не з'явилисьна постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 15.11.2012 рокуу справі№ 5015/2641/12за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім"доПублічного акціонерного товариства "Львівській холодокомбінат"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Дрогобицький молочний завод"простягнення 266 550, 20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" (далі позивач) звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства "Львівській холодокомбінат" (далі відповідач) про стягнення неустойки у сумі 266 550, 20 грн. у відповідності до ст. 785 ЦК України, за період з 09.08.2011 року по 08.06.2012 року.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.09.2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Судове рішення мотивовано тим, що суд встановив відсутність вини відповідача за неповернення об'єкту лізингу. Судом не прийнято до уваги судове рішення, яке прийняте у справі № 5015/4971/11 від 12.10.2011 року, оскільки, як зазначено, рішення на якому базуються позовні вимоги, вступило в законну силу 20.06.2012 року. Права третьої особи на користування об'єктом лізингу виникли на підставі договору сублізингу № 313/0507с від 20.07.2007 року.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.11.2012 року апеляційна скарга позивача була задоволена, рішення Господарського суду Львівської області від 10.09.2012 року прийняте у данній справі скасовано та було прийнято нове рішення, яким позовні вимоги були задоволені. З відповідача підлягає стягненню 266 550, 20 грн. неустойки.

Постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 5015/4977/11 від 12.10.2011 року, залишеним без змін, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 року зобов'язано відповідача у даній справі повернути позивачу у даній справі майно, яке ним отримано за договором оперативного лізингу № 313/0507 від 25.05.2007 року (далі Договір). При цьому суд апеляційної інстанції послався на частину 2 ст. 35 ГПК України та зазначив, що рішенням у справі № 5015/4977/11 встановлено, що строк дії Договору сплив 30.04.2011 року, а тому з 06.05.2011 року відповідач вважається таким, що прострочив виконання обов'язку з повернення об'єкту лізингу.

Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову апеляційної інстанції від 15.11.2012 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції невірно застосував норми діючого законодавства та дав невірну оцінку матеріалам зібраним у справі. В уточненні до касаційної скарги відповідач просить повернути йому судовий збір в сумі 2 665, 50 грн., оскільки він його сплатив двічі.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

25.05.2007 року між сторонами у справі було укладено Договір (позивач - лізингодавець, відповідач - лізингоотримувач). В період з 09.07.2007 року по 02.06.2010 року до Договору було укладено додаткові угоди, якими був змінений графік лізингових платежів та продовжено дію Договору до 30.04.2011 року. Предметом лізингу було наступне майно:

- молоковоз АЦ - 8, 2 на базі КАМАЗ 53215 - 2 шт.;

- причіп - цистерна для молока АЦ - 8,2 на базі причепа СЗАП- 8357 а - 1 шт.;

- молоковоз Г6 - ОТА - 3,9 на базі ГАЗ - 3309 - 3 шт. (далі Майно).

Підпунктом 6 пункту 6.2 Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний повернути об'єкт лізингу позивачу у п'ятиденний термін після закінчення договору лізингу.

Зазначеній обставині судом першої інстанції не надано належної оцінки.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.06.2011 року у справі № 5015/4977/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" до Публічного акціонерного товариства "Львівській холодокомбінат" про повернення майна (Майна, яке було предметом лізингу за Договором) та стягнення неустойки позовні вимоги задоволені. ПАТ "Львівській холодокомбінат" зобов'язано повернути Майно, та стягнуто 79 965, 06 грн. неустойки.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду у вказаній справі рішення суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу ПАТ "Львівській холодокомбінат" без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.01.2013 року у справі № 5015/4971/11 прийняті у справі судові рішення скасовані, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

В постанові Вищого господарського суду України від 21.01.2013 року у справі № 5015/4971/11 зазначено, що задовольняючи первісний позов та зобов'язуючи відповідача (ПАТ "Львівський холодокомбінат") повернути ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" Майно, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, у порушення вимог ст. 4-3, 65 ГПК України не перевірив, чи перебуває вищезгадане майно, передане відповідачу за спірним договором лізингу у фактичному користуванні відповідача.

В зв'язку з тим, що рішення у зазначеній справі скасовано встановлені ним факти не можуть бути враховані при розгляді даної справи.

20.07.2007 року між сторонами у справі та ПАТ "Дрогобицький молочний завод" (далі третя особа) був укладений договір суборенди № 313/0507с, предметом якого є передача Майна (отриманого на підставі Договору) в суборенду.

Зазначеним вище договором суборенди (а.с.64-69) врегульовані права та обов'язки лізингодавця (позивача), права та обов'язки лізингоодержувача (відповідача) та права та обов'язки суборендаря (третя особа) щодо Майна.

Пунктом 5.2 договору суборенди відповідач зобов'язаний своєчасно передати Майно третій особі та передати третій особі Майно у власність після закінчення строку договору суборенди (хоча Договір не передбачає передачу позивачем відповідачу у власність Майна).

При розгляді даної справи, судом апеляційної інстанції не надано оцінки умовам договору суборенди.

Як вбачається з Договору та договору суборенди їх умови, які регулюють, як взаємовідносини між позивачем та відповідачем, так і взаємовідносини між сторонами у справі та третьою особою є суперечливими.

Зазначеній обставині судами не дано оцінки.

Частиною 1 ст.2 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що відносини, що виникають у зв'язку із договором фінансового лізингу регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю - продаж, поставку, з урахуванням особливостей, що встановлюються цим законом.

Частиною 2 ст. 785 ЦК України передбачено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Аналіз частини 2 статті 785 ЦК України свідчить про те, що стягнення неустойки пов'язано з невиконанням обов'язку щодо повернення речі (у даному випадку Майна).

До матеріалів справи (а.с. 72- 75) залучені копії актів прийому передачі майна у суборенду, які датовані серпнем 2007 року.

В матеріалах справи відсутні докази того, що Майно було повернуто третьою особою, відповідачу.

При здійсненні апеляційного провадження судом не розглядалося питання щодо вини відповідача у неповерненні Майна, з урахуванням умов договору суборенди, учасником якого був і позивач.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що касаційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, рішення та постанова прийняті у справі скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до Господарського суду Львівської області для розгляду по суті в іншому складі суду.

При новому розгляді суду необхідно дати оцінку взаємовідносинам між сторонами та третьою особою, з урахуванням умов як Договору так і договору суборенди. З'ясувати чи були сплачені в повному обсязі лізингові платежі за Майно та з'ясувати чи було повернуто Майно третьою особою відповідачу.

При подачі касаційної скарги відповідачем був двічі сплачений судовий збір (платіжне доручення № 3328 від 19.11.2012 року на суму 2 665, 50 грн. та платіжне доручення № 3368 від 04.12.2012 року на суму 2 665, 50 грн.). Відповідач зазначає, що проведений платіж від 19.11.2012 року на суму 2 665, 50 грн. здійснений невірно. Помилково вказані реквізити одержувача УДКСУ у Личаківському р-ні міста Львова, замість потрібного УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва.

Оригінали зазначених вище платіжних доручень долучені до матеріалів справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин, судовий збір сплачений відповідачем за платіжним доручення № 3328, у сумі 2 665, 50 грн. від 19.11.2012 року, отримувачем якого є УДКСУ у Личаківськму р-ні міста Львова, підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Львівській холодокомбінат" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 10.09.2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.11.2012 року у справі № 5015/2641/12 скасувати.

3. Повернути Публічному акціонерному товариству "Львівській холодокомбінат" (82100 м.Дрогобич, вул. Гайдамацька, 5 Код ЄДРПОУ 0446428) з державного бюджету зайве сплачений судовий збір у сумі 2 665, 50 (дві тисячі шістсот шістдесят п'ять) грн. за платіжним дорученням № 3328 від 19.11.2012 року.

4. Справу № 5015/2641/12 направити до Господарського суду Львівської області для нового розгляду в іншому складі суду.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

В.В.Палій