Рішення № 29250963, 04.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-49/16958-2012 04.02.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Юромаш»

До 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Даліз-Експрес»

2) Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК»

Про визнання договору факторингу недійсним

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача: Недотопа М.М. - за дов. №003/01/13 від 03.01.2013р.

Від відповідача: 1) Якубовський Д.Є. - за дов. №12/11/02-1 від 08.11.2012р.

2) не з'явилися

Обставини справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Юромаш» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Даліз-Експрес» та Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК» про визнання договору факторингу недійсним.

Позовні вимоги мотивовані тим, що договір факторингу №3103-10/1 від 31.03.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Даліз-Експрес» та Відкритим акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК» укладено з порушенням встановленого порядку укладення, у зв'язку з чим він повинен бути визнаний недійсним. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.11.2012 порушено провадження у справі №5011-49/16958-2012 та призначено розгляд справи на 17.12.2012.

Ухвалами Господарського суду м. Києва від 17.12.2012 та від 16.01.2013 розгляд справи відкладався, відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України.

Відповідач-1 проти позову повністю заперечував, про що зазначив у відзиві на позовну заяву, поданому у судовому засіданні 17.12.2012.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.01.2013 продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 04.02.2013.

Відповідач-2 проти позову повністю заперечував, про що зазначив у відзиві на позовну заяву, поданому через канцелярію суду 11.01.2013.

Представник позивача у судовому засіданні 04.02.2013 року надав пояснення по справі та повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача-1 у судове засідання 04.02.2013 у судове засідання з'явився, надав пояснення по справі та повністю заперечував проти позову.

Представник відповідача-2 у судове засідання 04.02.2013 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань не подав.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 5011-49/16958-2012.

В судовому засіданні 04.02.2013р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Даліз-Експрес» (далі - Фактор, Відповідач-1) та Відкритим акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ЕРДЕ БАНК») (далі - Клієнт, Відповідач-2) було укладено договір факторингу № 3103-10/1 (далі - Договір-1).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Фактор, зобов'язався передати грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн. Клієнту, а Клієнт зобов'язується відступити Факторові свої права грошової вимоги до позивача, TOB з іноземними інвестиціями «Юромаш», за кредитними договорами №38/07-KJI від 04.10.2007 та № 04-КЛ від 27.02.2008, укладеними між TOB з іноземними інвестиціями «Юромаш» та Публічним акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК».

Зі слів Позивача у вересні 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Даліз-Експрес» (Відповідач-1) та Відкритим акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ЕРДЕ БАНК») (далі -Відповідач-2) було укладено договір факторингу №3103-10/1 (далі - Договір-2)

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги Позивач посилався на те, що Договір-2 не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому є недійсним.

Так, зі слів Позивача у Договорі-2 відсутня інформація про те, чи включений ПАТ «ЕРДЕ БАНК» до державного реєстру фінансових установ, чи має він відповідні реєстраційні документи як фінансова установа і чи має він право на здійснення факторингових операцій. Крім того, зазначав, що сторонами даного Договору-2 не дотримано вимог ч. 1 ст. 1077 ЦК України, а саме відсутня інформація про наявність у фактора спеціальної здатності для укладення договору факторингу.

Зважаючи на ч. 1 ст. 638 ЦК України та ч. 2 ст. 180 ГК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов ( зокрема, це умови про предмет договору, умови, що визначені законом істотні або є необхідними для договорів даного виду).

У пункті 1.6 Договору-2 передбачено, що сторони керуючись ст. 6 ЦК України домовилися, що плата за передачу Фактором клієнту грошових коштів зазначених у п. 1.1 цього Договору Клієнтом становить 100,00 грн.

Проте, Договір-2 не містить умов про порядок і строки оплати зазначених коштів, а відтак умова про сплату клієнтом грошової суми за передачу фактором клієнту грошових коштів носить декларативний і не підлягає виконанню сторонами, а отже не може вважатися такою, щодо якої сторони досягли необхідної згоди.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України встановлено, що факторингом фінансування під відступлення права грошової вимоги. За правилами ч. 5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно умов Договору-2 Фактор зобов'язується передати Клієнту під відступлення права вимоги до ТОВ з іноземними інвестиціями «Юромаш» грошову суму у розмірі 10 000,00 грн., тоді як отримує право грошової вимоги до позивача за кредитними договорами №38/07-KJI від 04.10.2007 та № 04-КЛ від 27.02.2008 у сумі 5 352 065,04 грн., що прямо порушує вимоги ч. 1 ст. 1077 ЦК України.

За приписами ст. 517 та ст. 1082 ЦК України договір факторингу належить до реальних договорів та обов'язки боржника по сплаті боргу факторові виникають після з отримання боржником доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Однак, у порушення чинного законодавства лише про факт укладення Договору-2 Позивачу стало відомо тільки з повідомлення ТОВ «Фінансова компанія «Даліз-Експрес» за № 10/04/28-1 від 28.04.2010, до якого не було додано жодних належних доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Відповідач-1 проти позову повністю заперечує, про що зазначив у відзиві на позовну заяву посилаючись на те, що у Господарському суді розглядалася справа за №54/117-35/276-2012 про стягнення заборгованості з Позивача у розмірі 5 352 065,04 грн., що виникла на підставі оскаржуваного за даною позовною заявою договору факторингу, однак, Позивач неодноразово намагався затягувати розгляд справи, у зв'язку з чим дана справа зупинена до розгляду по суті даної справи.

За результатами розгляду ще однієї справи за №50/637 про визнання договору факторингу недійсним за позовом ТОВ з іноземними інвестиціями «Юромаш» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Даліз-Експрес» та Публічним акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК» позовну заяву було залишено без розгляду.

Крім того, рішенням по справі №43/106, яка була порушена на підставі позовної заяви ТОВ з іноземними інвестиціями «Юромаш» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Даліз-Експрес» та Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК» про визнання нікчемними додаткових угод та перерахунку заборгованості, у задоволені позовних вимог було відмовлено. Дане рішення було залишене без змін постановою КАГС та постановою ВГСУ.

У письмових поясненнях, доданих Позивачем до матеріалів справи, останній спростовував факти, викладені у відзиві Відповідача-1 посилаюсь на таке.

Щодо тверджень Відповідача-1 стосовно залишення позовної заяви Позивача по справі №50/637 без розгляду Позивач зазначив про те, що ст. 81 ГК України передбачено, що залишення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторно звернутися до суду. Додані до відзиву судові акти у справах №43/106 та №50/637 не встановлені преюдиційні факти, які мають значення для даної справи, у відзиві відсутні посилання на чинне законодавство стосовно повного чи часткового відхилення вимог Позивача. Крім того, відсутні будь - які належні докази щодо повноважень особи, яка підписала даний відзив та докази направлення його на адресу Позивача.

Відповідач-2 проти позову повністю заперечує, про що зазначив у відзиві на позовну заяву обґрунтовуючи наступним.

Одночасно з укладенням договору-2 31.03.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «Даліз-Експрес» (Заставодержатель), Відкритим акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ЮРОМАШ» (Заставодавець) було укладено: Договір застави основних засобів оціночною вартістю 1 605 110,51 грн. та Договір застави основних засобів оціночною вартістю 9 515 711,54 грн. (далі - Договори застави).

Ці Договори застави були укладені в забезпечення виконання Позивачем своїх зобов'язань перед Відповідачем-1 за Договором-2 (Кредитний договір № 04-КЛ від 27.02.2008 року) та Договором факторингу (пункти 1.1. Договорів застави).

За твердженням Відповідача-2 саме підписавши Договори застави Позивач підтвердив, що ще 31.03.2010р. йому було відомо про право відступлення вимоги та не заперечував проти відступлення Відповідачем-2 права грошової вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ЮРОМАШ» в загальному розмірі 5 352 065,04 грн.

Крім того, листом №10/04/28-1 від 28.04.2010р. Відповідач-1 повідомив Позивача про відступлення Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Даліз-Експрес» Відкритим акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК» права грошової вимоги, на загальну суму 5352065,04 грн. до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ЮРОМАШ» шляхом укладання 31.03. 2010р. між Фактором та Клієнтом Договору факторингу.

Доказом отримання даного листа є факт здійснення Позивачем 11.06.2010р. платежів у розмірі 9700,00 грн. на користь Відповідача-1, що підтверджується платіжними дорученнями №10 та №11 (копії яких містяться в матеріалах справи).

Зі слів Позивача між ним та Відповідачем-2 існували домовленості, про зниження відсоткової ставки за кредитними договорами, домовленості про суттєве розстрочення суми кредиту, домовленості про заборону відступлення права грошової вимоги за кредитними договорами та інші сприятливі для позивача домовленості, які істотно змінюють правовідносини між банком та боржником. А зважаючи передачу ВАТ «ЕРДЕ БАНК» права грошової вимоги, ухилився від виконання цих домовленостей, чим порушив інтереси позивача.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Статтею 1081 ЦК України зазначається, що клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка предявлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Частиною 7 статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Таким чином, договірні зобов'язання базуються на принципі волевиявлення сторін, згідно з яким вирішення судом неврегульованих питань (умов), що виникли при укладенні договору, можливе за спільною згодою сторін. Виняток з цього правила становлять договори, засновані на державному замовленні.

Укладаючи договір факторингу сторони були вільними в укладенні договору та визначенні (погодженні) його умов, а відтак, дія учасників правочину, які реалізували свої права на набуття цивільних прав та обов'язків шляхом укладання (підписання) правочину відповідала внутрішній волі сторін.

Так, частиною першою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За статтею 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Підставою недійсності господарського зобов'язання за статтею 207 Господарського кодексу України є його невідповідність вимогам закону, вчинення з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, укладення зобов'язання з порушенням господарської компетенції (правосуб'єктності).

Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільного права може бути зокрема, визнання правочину недійсним. Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК України. Недійсним також є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Враховуючи це, усі вище наведені вимоги статті 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину, були дотримані сторонами під час укладання Договору -2.

Інші доводи відповідачів спростовуються матеріалами справи та можуть бути підставою для задоволення позову.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, вимоги позивача про визнання недійсним договору факторингу № 3103-10/1 від 31.03.2010р. є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Юромаш» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Даліз-Експрес» та Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК» про визнання договору факторингу №3103-10/1 від 31.03.2010р. недійсним - задовольнити.

2. Визнати недійсним договір факторингу №3103-10/1, укладений 31 березня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Даліз-Експрес» та Відкритим акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Даліз-Експрес» (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, б. 31, оф. 17, код ЄДРПОУ 36175858) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Юромаш» (02160, м. Київ, вул. М. Раскової, 11А, код ЄДРПОУ 32849408) 536,50 грн. - судового збору.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5а, код ЄДРПОУ 34817907) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Юромаш» (02160, м. Київ, вул. М. Раскової, 11А, код ЄДРПОУ 32849408) 536,50 грн. - судового збору.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Дата складення повного рішення 08.02.2013р.

Суддя А.В.Митрохіна