Рішення № 29250591, 06.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-34/1900-2012 06.02.13

За позовомПублічного акціонерного товариства «Сведбанк» до1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелком» 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелком Новий»третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «ТОР»прозвернення стягнення на предмет іпотеки

Головуючий суддя -Сташків Р.Б.; судді:Літвінова М.Є.; Бондарчук В.В.

Представники: від позивача -Тараненко А.І. (представник за довіреністю); від відповідача-1 -не з'явився;від відповідача-2-не з'явився;від третьої особи - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

У лютому 2012 року Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» (далі - позивач або Банк) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелком» (далі - відповідач-1 або ТОВ «Ріелком») про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 30.04.2009, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Косенко О.В. за реєстровим номером 771 (далі - Іпотечний договір від 30.04.2009), а саме на:

- нежиле приміщення № 1, яке знаходиться на другому поверсі, загальною площею 1126,60 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Горького, 172;

- нежиле приміщення № 2, яке знаходиться на другому поверсі, загальною площею 274,80 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Горького, 172;

- нежиле приміщення № 1а, яке знаходиться на третьому поверсі, загальною площею 1551,80 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Горького, 172.

За рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 30.04.2009, позивач просив задовольнити грошові вимоги Банку за кредитним договором № 8/71385-Л/2615 від 26.11.2007 (далі - Кредитний договір) у сумі 53 834 434,97 грн., з яких:

- 39 948 500,00 грн. - сума неповернених кредитних коштів;

- 8 585 266,14 грн. - сума несплачених процентів;

- 4 489 712,04 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів;

- 810 956,79 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок неналежного виконання позичальником за Кредитним договором своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів, у останнього станом на 28.09.2011 виникла заборгованість у загальній сумі 6 737 979,52 доларів США. На забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором, між Банком та ТОВ «Ріелком» було укладено Іпотечний договір від 30.04.2009, а тому відповідач-1 повинен погасити вищевказану заборгованість за рахунок переданого в іпотеку майна.

Ухвалою суду від 20.02.2012 порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «ТОР» (далі - ТОВ «ТОР»), яке є позичальником за Кредитним договором.

Ухвалою суду від 24.04.2012 залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріелком Новий» (далі - відповідач-2 або ТОВ «Ріелком Новий»).

У зв'язку із оскарженням у судовому порядку Іпотечного договору від 30.04.2009, розгляд даної справи зупинявся до вирішення спору з приводу законності зазначеного Договору.

У поданому 17.10.2012 відзиві, відповідач-1 заперечив проти позову з тієї підстави, що Іпотечний договір від 30.04.2009 визнаний недійсним у судовому порядку, а тому немає підстав для звернення стягнення на спірне заставлене майно.

Позивачем 31.10.2012 через канцелярію суду було подано клопотання про призначення колегіального розгляду справи.

Ухвалою суду від 14.11.2012 призначено колегіальний розгляд справи.

05.12.2012, до початку розгляду справи колегіальним складом суду, позивачем подана заява про зміну підстав позову. Вказана заява мотивована тим, що рішенням Господарського суду м. Києва від 15.05.2012 у справі № 5011-27/2537-2012, яке набрало законної сили 18.07.2012, було визнано недійсним Іпотечний договір від 30.04.2009. Разом з тим, у пункті 20 зазначеного Іпотечного договору від 30.04.2009 було передбачено, що з укладенням цього договору втрачають чинність:

- іпотечний договір, посвідчений 26 листопада 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чігріною Г.В. за реєстровим № 115 (далі - Іпотечний договір № 1);

- іпотечний договір, посвідчений 26 листопада 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чігріною Г.В. за реєстровим № 117 (далі - Іпотечний договір № 2);

- іпотечний договір, посвідчений 27 листопада 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чігріною Г.В. за реєстровим № 121 (далі - Іпотечний договір № 3).

Вказаними іпотечними договорами забезпечувалось виконання зобов'язань за Кредитним договором тим же самим майном, що було предметом іпотеки за Іпотечним договором від 30.04.2009.

Судом вказані зміни підстав позову були прийняті до розгляду.

Розгляд справи неодноразово відкладався, провадження у ній зупинялося, склад суду змінювався.

Ухвалою суду від 21.01.2013 справу прийнято до провадження колегією суддів у складі суддів: Сташків Р.Б. (головуючий), Літвінова М.Є., Бондарчук В.В.

Ухвалою суду від 21.01.2013 розгляд справи відкладено на 06.02.2013.

Відповідачі та третя особа відзиви на позов (з урахуванням змінених підстав позову) не подали, у судове засідання повторно не з'явились.

У судовому засіданні 06.02.2013 представник позивача подав уточнення (зменшення) позовних вимог, відповідно до яких просив за рахунок звернення стягнення на предмети іпотеки задовольнити грошові вимоги Банку за Кредитним договором у сумі 48 533 766,14 грн. Таким чином, кошти отримані від реалізації предмета іпотеки направити лише в рахунок погашення заборгованості за кредитом у сумі 39 948 500 грн. та відсотками у сумі 8 585 266,14 грн.

Відповідач-1 подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши у судовому засіданні дане клопотання, заслухавши думку представника позивача, який проти перенесення розгляду справи заперечував, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

- явка представників сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась;

- розгляд справи вже неодноразово переносився (в т.ч. і за клопотанням відповідача), і подальше перенесення її розгляду призведе до затягування справи;

- у разі наміру надати додаткові заперечення на позов чи додаткові докази, відповідач мав можливість їх надати через канцелярію суду до дати судового засідання;

- у разі неможливості участі певного представника, відповідач-1 не був позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України);

- відповідно до статті 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи лише у разі, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено у даному засіданні. Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.

Таким чином, суд не визнає поважними причини нез'явлення представника відповідача-1 у судове засідання.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне повторно відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.11.2007 між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є Банк, та ТОВ «ТОР» (Позичальник) було укладено Кредитний договір, за умовами якого Банк відкрив Позичальнику кредитну лінію, а Позичальник, в свою чергу, зобов'язався повернути кредитні кошти у строки, визначені у Графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов'язки, передбачені Кредитним договором.

Відповідно до умов Кредитного договору:

- загальний ліміт заборгованості за кредитною лінією складає 5 000 000,00 доларів США;

- строк дії кредитної лінії з 26.11.2007 до 26.11.2010.

- процентна ставка за користування коштами кредиту - згідно з умовами Кредитного договору;

- цільове призначення: поповнення обігових коштів.

Банк належним чином виконував свої зобов'язання за Кредитним договором, надаючи у межах кредитної лінії кошти ТОВ «ТОР». Однак останнє не виконало своїх зобов'язань за кредитними договорами з повернення кредиту та сплати процентів за його користування, чим порушило взяті на себе зобов'язання. Дані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи банківськими виписками.

Листами вих. № 5827 від 09.08.2011 Банк інформував Позичальника про порушення умов Кредитного договору та вимагав повернення всієї суми заборгованості. Проте, Позичальник не виконав вимог Банку та не повернув кредитні кошти.

Станом на 28.09.2011 заборгованість за Кредитним договором з повернення основної суми кредиту становила 5 000 000 доларів США, а зі сплати процентів - 1 074 541,74 доларів США.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України (у редакції статті чинній на момент укладання Кредитного договору та виникнення прострочення сплати боргу) передбачалося, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Враховуючи дані норми кредитний договір за своєю правовою природою є відплатним договором.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, ТОВ «ТОР» всупереч взятим на себе зобов'язанням за Кредитним договором суму заборгованості в установлений строк не погасило.

Як убачається з матеріалів справи, у ТОВ «ТОР», у зв'язку із порушеннями строків сплати суми кредиту та процентів, виникла заборгованість за Кредитним договором, яка станом на 08.02.2012 склала:

- 5 000 000 доларів США заборгованості з повернення основної суми кредиту, що у еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України станом на цю дату склало 39 948 500 грн. (http://www.bank.gov.ua; 798,9700 грн. за 100 доларів США);

- 1 074 541,74 доларів США заборгованості зі сплати процентів, що у еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України станом на цю дату склало 8 585266,14 грн. (http://www.bank.gov.ua; 798,9700 грн. за 100 доларів США).

Станом на дату вирішення спору вказана заборгованість за Кредитним договором погашена не була. Зворотного матеріали справи не містять. Сторонами розмір вказаної заборгованості не оспорювався.

З матеріалів справи також слідує, що з метою забезпечення виконання ТОВ «ТОР» своїх зобов'язань за Кредитним договором (Основного зобов'язання) були укладені Іпотечні договори №№ 1-3.

Так, 26.11.2007 між АКБ «ТАС-Комерцбанк» (правонаступником якого є Банк, Іпотекодержатель) та ТОВ «Ріелком» (Іпотекодавець) було укладено Іпотечний договір №1, посвідчений 26 листопада 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чігріною Г.В. за реєстровим № 115, відповідно до пункту 3 якого на забезпечення виконання Основного зобов'язання Іпотекодавець передає в іпотеку належні йому майнові права на право вимоги отримання у власність нерухомості, яка будується, а саме: майнові права на право вимоги отримання у власність нежилих (офісних) приміщень, які складаються з кімнат з наступними кодами: 202 - 5,13 кв.м., 207 - 34,33 кв.м., 218 - 2,20 кв.м., 219 - 8,42 кв.м., 220 - 2,20 кв.м., 221 - 12,55 кв.м., 222 - 14,53 кв.м., 232 - 1455,81 кв.м., загальною площею 1535,17 кв.м., що знаходяться на 2-му (другому) поверсі адміністративного будинку за адресою: м. Київ, вул. Горького (Антоновича), 172.

Дані майнові права визначені: Інвестиційним контрактом № 2-А від 01.06.2005 та додатковими угодами до нього.

Крім того, Іпотечним договором №1 визначено, що після завершення будівництва і видачі правовстановлюючого документа Предметом іпотеки буде нежиле офісне приміщення, яке складається з кімнат з наступними кодами: 202 - 5,13 кв.м., 207 - 34,33 кв.м., 218 - 2,20 кв.м., 219 - 8,42 кв.м., 220 - 2,20 кв.м., 221 - 12,55 кв.м., 222 - 14,53 кв.м., 232 - 1455,81 кв.м., загальною площею 1535,17 кв.м., що знаходяться на 2-му (другому) поверсі адміністративного будинку за адресою: м. Київ, вул. Горького (Антоновича), 172.

Цього ж дня (26.11.2007) між АКБ «ТАС-Комерцбанк» (правонаступником якого є Банк, Іпотекодержатель) та ТОВ «Ріелком» (Іпотекодавець) було укладено Іпотечний договір № 2, посвідчений 26 листопада 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чігріною Г.В. за реєстровим № 117, відповідно до пункту 3 якого на забезпечення виконання Основного зобов'язання Іпотекодавець передає в іпотеку належні йому майнові права на право вимоги отримання у власність нерухомості, яка будується, а саме: майнові права на право вимоги отримання у власність нежилих (офісних) приміщень, які складаються з кімнат з наступними кодами: 101 - 12,28 кв.м., 101.1 - 11,99 кв.м., 102 - 62,73 кв.м., 104 - 37,94 кв.м., 105 - 4,85 кв.м., 109 - 7,68 кв.м., 110 - 7,68 кв.м., 111 - 2,19 кв.м., 112 - 2,19 кв.м., 113 - 215,63 кв.м., 114 - 939,23 кв.м., загальною площею 1304,39 кв.м., що знаходиться на 1-му (першому) поверсі адміністративного будинку за адресою: м. Київ, вул. Горького (Антоновича), 172.

Дані майнові права визначені: Інвестиційним контрактом № 1-А від 01.06.2005 та додатковими угодами до нього.

Крім того, Іпотечним договором №2 передбачено, що після завершення будівництва і видачі правовстановлюючого документа Предметом іпотеки буде нежиле офісне приміщення, яке складається з кімнат з наступними кодами: 101 - 12,28 кв.м., 101.1 - 11,99 кв.м., 102 - 62,73 кв.м., 104 - 37,94 кв.м., 105 - 4,85 кв.м., 109 - 7,68 кв.м., 110 - 7,68 кв.м., 111 - 2,19 кв.м., 112 - 2,19 кв.м., 113 - 215,63 кв.м., 114 - 939,23 кв.м., загальною площею 1304,39 кв.м., що знаходиться на 1-му (першому) поверсі адміністративного будинку за адресою: м. Київ, вул. Горького (Антоновича), 172.

Також 26.11.2007 між АКБ «ТАС-Комерцбанк» (правонаступником якого є Банк, Іпотекодержатель) та ТОВ «ТОР» (Іпотекодавець) було укладено Іпотечний договір №3, посвідчений 26 листопада 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чігріною Г.В. за реєстровим № 121, відповідно до пункту 3 якого на забезпечення виконання Основного зобов'язання Іпотекодавець передає в іпотеку належні йому майнові права на право вимоги отримання у власність нерухомості, яка будується, а саме: майнові права на нежилі (офісні) приміщення:

- на першому поверсі 14-ти поверхової секції адміністративного будинку, загальною площею 1304,39 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Горького (Антоновича), 172, та які складаються з кімнат з наступними кодами: 101 - 12,28 кв.м., 101.1 - 11,99 кв.м., 102 - 62,73 кв.м., 104 - 37,94 кв.м., 105 - 4,85 кв.м., 109 - 7,68 кв.м., 110 - 7,68 кв.м., 111 - 2,19 кв.м., 112 - 2,19 кв.м., 113 - 215,63 кв.м., 114 - 939,23 кв.м.

- на другому Поверсі 14-ти поверхової секції адміністративного будинку, загальною площею 1535,17 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Горького (Антоновича), 172 та які складаються з кімнат з наступними кодами: 202 - 5,13 кв.м., 207 - 34,33 кв.м., 218 - 2,20 кв.м., 219 - 8,42 кв.м., 220 - 2,20 кв.м., 221 - 12,55 кв.м., 222 - 14,53 кв.м., 232 - 1455,81 кв.м.

Дані майнові права визначені: Договором № 32 від 12.04.2002 та додатковими угодами до нього.

Крім того, Іпотечним договором №3 передбачено, що після завершення будівництва і видачі правовстановлюючого документа Предметом іпотеки будуть нежилі офісні приміщення на першому поверсі загальною площею 1 304,39 кв.м., які складаються з кімнат з наступними кодами: 101 - 12,28 кв.м., 101.1 - 11,99 кв.м., 102 - 62,73 кв.м., 104 - 37,94 кв.м., 105 - 4,85 кв.м., 109 - 7,68 кв.м., 110 - 7,68 кв.м., 111 - 2,19 кв.м., 112 - 2,19 кв.м., 113 - 215,63 кв.м., 114 - 939,23 кв.м., та на другому поверсі, загальною площею 1535,17 кв.м., які складаються з кімнат з наступними кодами: 202 - 5,13 кв.м., 207 - 34,33 кв.м., 218 - 2,20 кв.м., 219 - 8,42 кв.м., 220 - 2,20 кв.м., 221 - 12,55 кв.м., 222 - 14,53 кв.м., 232 - 1455,81 кв.м, що розташовані у 14-поверховій секції адміністративного будинку за адресою: м. Київ, вул. Горького (Антоновича), 172.

Судом при розгляді спору по суті враховано, що згідно з даними Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна по нежитловому фонду за адресою вул. Горького, 172 на праві власності зареєстровані:

- нежиле приміщення № 1 (торгівельно-офісне) заг. площ. - 1126.60 кв. м. на 2-му поверсі в адмінбудинку за ТОВ «Ріелком» на підставі рішення суду від 17.10.2008;

- нежиле приміщення № 2 (торгівельно-офісне) заг. площ. - 274,80 кв. м. на 2-му поверсі в адмінбудинку за ТОВ «Ріелком» на підставі рішення суду від 17.10.2008;

- нежиле приміщення № 1а заг. площею 1551,80 кв. м. (торгово-офісне) на 3-му поверсі в адмінбудинку за ТОВ «Ріелком» на підставі рішення суду від 17.10.2008.

Дана обставина підтверджується листом-відповіддю на судовий запит Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 18.12.2012 за № 47078 (И-2012) та відповідним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 17.10.2008 у справі № 2-5162/08, копія якого міститься у матеріалах справи.

Судом також враховано, що на виконання пункту 8.8 Іпотечних договорів №№1-3, між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Ріелком» було укладено Іпотечний договір від 30.04.2009, відповідно до якого, на забезпечення виконання основного зобов'язання за Кредитним договором, ТОВ «Ріелком» було передано в іпотеку Банку наступне майно: нежиле приміщення № 1, яке знаходиться на 2-му поверсі загальною площею 1126,60 кв.м., нежиле приміщення № 1а, загальною площею 1551,80 кв.м., нежиле приміщення № 2 загальною площею 274,80 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Горького, 172.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.05.2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2012, у справі № 5011-27/2537-2012 визнано недійсним з моменту укладення Іпотечний договір від 30.04.2009.

Відповідно до пункту 20 Іпотечного договору від 30.04.2009 з посвідченням цього Договору Іпотечні договори №№ 1-3 вважаються такими, що втратили чинність.

Враховуючи той факт, що Іпотечний договір від 30.04.2009 був визнаний у судовому порядку недійсним, втратив чинність і пункт 20 вказаного договору, у зв'язку із чим Іпотечні договори №№ 1-3 відновили свою дію.

Вказані обставини підтверджуються відповідними витягами про реєстрацію обтяжень у Державному реєстрі іпотек, які містяться у матеріалах справи.

За таких обставин справи позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України «Про іпотеку» (у редакції чинній на момент укладання Іпотечних договорів №№1-3) предметом іпотеки може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору.

Частиною 4 статті 16 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що після завершення будівництва будівля (споруда), житловий будинок або житлова квартира залишається предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.

Як слідує з матеріалів справи, рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2008 року у справі № 2-5162/08 за ТОВ «Ріелком» було визнано право власності на наступне нерухоме майно:

- нежиле (торгівельно-офісне) приміщення № 1 (загальною площею 1126,60 кв.м.), що знаходиться на другому поверсі в адміністративному будинку за адресою: м. Київ, вул. Горького, 172;

- нежиле (торгівельно-офісне) приміщення № 2 (загальною площею 274,80 кв.м.), що знаходиться на другому поверсі в адміністративному будинку за адресою: м. Київ, вул. Горького, 172;

- нежиле (торгівельно-офісне) приміщення № 1а (загальною площею 1 551,80 кв.м.), що знаходиться на третьому поверсі в адміністративному будинку за адресою: м. Київ, вул. Горького, 172.

Однією з підстав для задоволення позовних вимог у вказаній справі № 2-5162/08 були ті обставини, що 01.06.2005 між ТОВ «Ріелком» та ТОВ «ТОР» було укладено Інвестиційний контракт № 1-А та Інвестиційний контракт № 2-А, відповідно до яких ТОВ «ТОР» зобов'язалось своїми силами і засобами, збудувати і передати у власність позивача нежилі (торгово-офісні) приміщення № 1, 1а, 2, що будуть знаходитися в адміністративному будинку за адресою: м. Київ, вул. Горького (Антоновича), 172, а ТОВ «Ріелком» зобов'язався забезпечити відповідне фінансування будівництва.

Крім того, судом було встановлено, що: «... п. 4.2.6 Інвестиційних контрактів, ТОВ «ТОР» зобов'язалось збудувати і передати у власність ТОВ «Ріелком» об'єкти інвестування не пізніше четвертого кварталу 2007 року, згідно з вимогами п. 8.2 Інвестиційних контрактів, передача об'єктів інвестування Інвестору у власність здійснюється Замовником шляхом підписання актів прийому-передачі об'єктів інвестування, протягом одного місяця з моменту закінчення будівництва.

Пункт 8.1 Інвестиційних контрактів передбачає, що моментом виникнення права власності у ТОВ «Ріелком» на об'єкти інвестування є підписання акта прийому передачі об'єкта інвестування.

Зазначені акти передачі приймання №1/1 -А/о, № 1/2-А/о та № 2-а/о було підписано 30 грудня 2007 року та передано ТОВ «ТОР» ТОВ «Ріелком» у власність об'єкти інвестування передбачені Інвестиційними контрактами.

Відповідно до Акта Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту від 29 грудня 2007 року, Адміністративний будинок розташований по вул. Горького, 172 в Голосіївському районі м. Києва був прийнятий до експлуатації...».

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що майнові права на право вимагати передачі у власність нерухомого майна, визначені Інвестиційними контрактами, в подальшому передані в іпотеку ПАТ «Сведбанк», були реалізовані шляхом набуття права власності на відповідні об'єкти нерухомого майна, визначені в рішенні Голосіївського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2008 року у справі № 2-5162/08.

Враховуючи положення частини 4 статті 16 Закону України «Про іпотеку», об'єкти нерухомого майна, право власності на які було визнано за ТОВ «Ріелком» на підставі відповідного рішення суду, залишаються предметом іпотеки, переданим ПАТ «Сведбанк» в рахунок забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами, укладеними між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «ТОР».

Аналогічні положення передбачені Іпотечними договорами №№1-3, відповідно до пункту 3 яких після завершення будівництва і видачі правовстановлюючого документу предметом іпотеки буде нерухоме майно, майнові права на яке були передані в іпотеку.

Також, пунктами 12 Іпотечних договорів №№1-3 передбачений невиключний порядок звернення стягнення на таке майно, який визначений наступним чином: «...звернення стягнення на нежиле приміщення, яке стане предметом іпотеки за цим договором після завершення будівництва також може буди здійснено шляхом...».

Відповідно до пунктів 3.2 Іпотечних договорів №№1-3 нотаріусом, у зв'язку із посвідченням договорів до їх припинення було накладено заборону відчуження майна, яке стане власністю іпотекодавців після закінчення будівництва, введення будинку в експлуатацію і видачі правовстановчого документу.

Крім того, пунктами 9.4.2 Іпотечних договорів №№1-3 передбачено, що після отримання Іпотекодавцем нежилого приміщення за інвестиційним контрактом Іпотекодержатель має право, в тому числі, звернути стягнення на предмет іпотеки у випадках, передбачених чинним законодавством, основним зобов'язанням та договором.

При цьому, судом враховано, що відповідно до частин 1, 2 статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Тому, враховуючи дані норми, ТОВ «Ріелком» за Іпотечним договором № 3 набуло статусу іпотекодавця.

Згідно з частиною 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 2 статті 590 ЦК України передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Виходячи з того, що Позичальником за Кредитним договором - ТОВ «ТОР» були порушені зобов'язання, пов'язані із поверненням кредитних коштів та сплати процентів за Кредитним договором, у ПАТ «Сведбанк» виникло право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, встановленому діючим законодавством України.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що продаж предмета іпотеки повинен відбуватися шляхом проведення прилюдних торгів, із початковою ціною реалізації предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, та направлення коштів отриманих від цієї реалізації на погашення заборгованості за Кредитним договором, що є предметом розгляду у даній справі.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачами та третьою особою не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Оскільки судом встановлено, що власником спірного майна є відповідач-1, а отже предмет спору щодо відповідача-2 відсутній, то провадження у справі до відповідачса-2 слід припинити на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача-1 у повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій останнього.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелком» задовольнити.

2. Звернути стягнення на предмети іпотеки за іпотечним договором, посвідченим 26 листопада 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чігріною Г.В. за реєстровим № 115; іпотечним договором, посвідченим 26 листопада 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чігріною Г.В. за реєстровим № 117; іпотечним договором, посвідченим 27 листопада 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чігріною Г.В. за реєстровим № 121, а саме:

- нежиле приміщення № 1 (один), яке знаходиться на другому поверсі, загальною площею 1126,60 квадратних метрів, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Горького, 172;

- нежиле приміщення № 2 (два), яке знаходиться на другому поверсі, загальною площею 274,80 квадратних метрів, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Горького, 172;

- нежиле приміщення № 1а (один «а»), яке знаходиться на третьому поверсі, загальною площею 1551,80 квадратних метрів, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Горького, 172.

3. За рахунок звернення стягнення на предмети іпотеки за іпотечним договором, посвідченим 26 листопада 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чігріною Г.В. за реєстровим № 115; іпотечним договором, посвідченим 26 листопада 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чігріною Г.В. за реєстровим № 117; іпотечним договором, посвідченим 27 листопада 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чігріною Г.В. за реєстровим № 121, задовольнити грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» (04080, м. Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 18, літера В, ідентифікаційний код 19356840) за кредитним договором № 8/71385-Л/2615 від 26.11.2007, укладеним між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» (правопопередником Публічного акціонерного товариства «Сведбанк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «ТОР» (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 5-В, кімн. 24, ідентифікаційний код 13671204), у сумі 48 533 766,14 грн. (сорок вісім мільйонів п'ятсот тридцять три тисячі сімсот шістдесят шість грн. 14 коп.), з яких: 39 948 500 грн. - сума неповернених кредитних коштів; 8 585 266, 14 грн. - сума несплачених процентів.

4. Встановити спосіб реалізації предметів іпотеки за іпотечним договором, посвідченим 26 листопада 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чігріною Г.В. за реєстровим № 115; іпотечним договором, посвідченим 26 листопада 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чігріною Г.В. за реєстровим № 117; іпотечним договором, посвідченим 27 листопада 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чігріною Г.В. за реєстровим № 121 шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелком» (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 5-В, кімн. 8, ідентифікаційний код 33498899) на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» (04655, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 18-В, ідентифікаційний код 19356840) 64 380 грн. (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят гривень) судового збору.

6. Видати накази.

7. Провадження у справі щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелком Новий» припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.02.2013

Головуючий суддяР.Б. Сташків Судді:М.Є. Літвінова В.В. Бондарчук