Постанова № 29250464, 04.02.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" лютого 2013 р. № 2-а-14439/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Істоміна А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства "Автоторгова группа "СПЕЦТЕХНІКА"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ЗАТ "Автоторгова группа "СПЕЦТЕХНІКА", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0001812220 від 19.12.2012 року прийняте на підставі Акту перевірки № 3469/2220/30884849 від 07.12.2012 року, в повному обсязі.

В обґрунтування позову вказано, що оскільки Закрите акціонерне товариство «Автоторгова група «СПЕЦТЕХНІКА» виконало усі передбачені Законом умови отримання відшкодування ПДВ та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, то вважає податкове повідомлення - рішення № 0001812220 від 19.12.2012 року прийняте на підставі Акту перевірки 3,469/2220/30884849 від 07.12.2012 року таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що 18.05.2012 р. за вих. № 2396/10/15-313 на адресу ТОВ «Електродизель» було направлено лист про надання відповідних документів однак до теперішнього часу відповіді не надано. Враховуючи даний факт, аналізуючи отримані результати перевірки, зазначене вказує на відсутність факту реального здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ «Електродизель» п.н. 32949132 у березні - червні 2012 р.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у Московському районі м.Харкова було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ЗАТ «АГ «Спецтехніка» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з ПП «Лайнстар» (код за 36626857) за період з 01.04.2012 по 31.05.2012 року та ТОВ "Електродизель" (код за 32949132) за період з 01.05.2012 по 31.05.2012 року.

За наслідками перевірки було складено акту № 3469/2220/30884849 від 07.12.2012 року яким встановлено порушення встановлено порушення позивачем п.198.3, п.198.4. ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями занижено податок на додану вартість на загальну суму 225 685, 00 грн. в тому числі по періодах: за квітень 2012 року на суму 77 500,00 грн. та травень 2012 року на суму 148 185, 00 грн.

На підставі вище зазначеного акту перевірки керівником ДПІ у Московському районі м.Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001812220 від 19.12.2012 року.

Суд зазначає, що підставою прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є висновки відповідача викладені в вище зазначеному акті перевірки, а саме, що працівниками ДПІ у Московському р-ні м. Харкова складено акт від 13.07.2012 №223/2220/36626857 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Лайнстар» (код ЄДРПОУ 36626857) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 по 30.06.2012» згідно якого встановлено наступне: що згідно висновку ВПМ наданого службовою запискою посадові особи підприємства ПП «Лайнстар» (код 36626857) придбали корпоративні права на підприємство у ОСОБА_1 та у цьому ж періоді сформували податковий кредит від підприємства ТОВ «Євросервіс Енд Трейд» (код 36482698), яке має ознаки фіктивності на суму ПДВ 216,1 тис. грн., але при цьому на ПП «Лайнстар» транспортні засоби згідно баз даних ДАІ ( довідка додається) відсутні, складські приміщення, виробничі потужності на вказаному підприємстві також відсутні. Враховуючи, що підприємство згідно статистичного коду здійснює оптову торгівлю, здійснити даний вид діяльності без транспортних засобів, виробничих потужностей та складських приміщень неможливо. В ході відпрацювання товарності даної операції не отримано копій первинних документів, підтверджуючих її здійснення.

Також 20.06.2012 року співробітниками ВПМ був опитаний попередній засновник підприємства ПП «Лайнстар» ОСОБА_1, який пояснив, що податкова адреса: АДРЕСА_2 є його адресою постійного мешкання та ПП «Лайнстар» з березня 2012 року за вказаною адресою фінансово - господарську діяльність не здійснює (пояснення додається). До ЄДР направлено повідомлення за формою 18-ОПП , 04.07.2012 державним реєстратором внесено запис про відсутність ПП «Лайнстар» за місцезнаходженням. Цього ж дня свідоцтво платника ПДВ ПП «Лайнстар» анульовано.

Крім цього співробітниками ВПМ з метою встановлення місцезнаходження та опитування керівника ПП «Лайнстар» ОСОБА_2 06.07.2012 року був здійснений виїзд за місцем реєстрації вказаного громадянина за адресою: АДРЕСА_1. В результаті виїзду було встановлено, що за вказаною адресою знаходитися будівля, яка не є житловою. Крім того, було встановлено, що гр. ОСОБА_2 за рішенням Первомайського міського суду від 21.12.2007 року був виписаний із будинку за вказаною адресою.

Згідно бази даних 1-ДФ на підприємстві рахується 20 чоловік, однак в ході відпрацювання їх місця реєстрації з метою їх опитування встановлено, що 7 з них не мешкають у Харківській області, з 10 (ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ,ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11) місцезнаходження яких підтверджено АДБ при ГУМВСУ в Харківській області встановлено 2 особи , які і були опитані. Так, ОСОБА_9 пояснила, що ніколи не працювала на ПП «Лайнстар» та їй невідомо ні де воно знаходиться, та хто є його керівником, ОСОБА_3 пояснив, що з квітня 2011 р. по квітень 2012 року працював на підприємстві ПП «Лайнстар», керівником якого був ОСОБА_1, з ОСОБА_2 він особисто не знайомий, нічого про нього не чув. Також, була опитана ОСОБА_12 (є матір'ю ОСОБА_10), яка пояснила, що з березня 2012 року не бачила свою дочку та про її місцезнаходження їй нічого-невідомо. Громадянин ОСОБА_8 в усній бесіді пояснив, що дійсно працював менеджером з продажу на ПП «Лайнстар» до квітня 2012 року, після чого звільнився, від надання письмових пояснень він відмовився. Гр.ОСОБА_7 у квітні 2012 року виписана до Нововодолазьського району Харківській області, у теперішній час місце її реєстрації невідомо.

В ході відпрацювання не встановлено жодного робітника, який реально працює на підприємстві у період квітень-червень 2012 року, 4 дні липня 2012 року, а також місцезнаходження безпосередньо керівника підприємства ОСОБА_2, що ставить під сумнів ведення фінансово-господарської діяльності ПП «Лайнстар» у зазначений період з 338 контрагентами (145 у квітні 2012 p., 187 у травні 2012 p., 6 у червні 2012 p.). Вищезазначене свідчить про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності підприємством ПП «Лайнстар» (код 36626857).

Крім цього як підставу винесення оскарженого податкового повідомлення рішення в акті перевірки зазначено, що Індустріальною МДПІ м. Харкова складено акт від 10.08.2012 №559/22-207/32949132 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "ЕЛЕКТРОДИЗЕЛЬ" (код ЄДРПОУ 32949132), щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період 01.03.2012 по 30.06.2012» згідно якого встановлено наступне:

В період відпрацювання підприємства фактичне місце знаходження ТОВ «Електродизель» не встановлено, директора гр. ОСОБА_14 опитати не надалось можливим. За юридичною адресою підприємство не знаходиться, згідно звітності 1 ДФ кількість працівників 1 особа, наявність власних або орендованих складських приміщень не встановлена, факти транспортування та зберігання ТМЦ не встановлені, ліцензій та відповідних дозвільних документів для здійснення фінансово-господарської діяльності не надано.

18.05.2012 р. за вих. № 2396/10/15-313 на адресу ТОВ «Електродизель» було направлено лист про надання відповідних документів однак до теперішнього часу відповіді не надано.

Враховуючи даний факт, аналізуючи отримані результати перевірки, зазначене вказує на відсутність факту реального здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ «Електродизель» п.н. 32949132 у березні - червні 2012 р.

Наведені обставини свідчать, що за період у березні - червні 2012 р господарська діяльність ТОВ «Електродизель» (код за ЄДРПОУ 32949132) має наступні ознаки нереальності здійснення: - відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме: - відсутній кваліфікований персонал - незначний штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої -кількості людей, в т.ч. за спеціальною освітою: - наявність в штаті тільки керівних посад; - відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі: - транспортні засоби, - приміщення для зберігання товарів.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Як було встановлено судом за період з 01.04.2012 по 31.05.2012 року ЗАТ «АГ «СПЕЦТЕХНІКА» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 2 243 105 грн. (в.т. за квітень 2012 року 1 178 118 грн., за травень 2012 року 1 064 987 грн.)

Також судом встановлено, що між позивачем та ПП «ЛАЙНСТАР» було укладено угоду № 20/03-12 від 20.03.2012 року, у відповідності до якої ПП «ЛАЙНСТАР» (Постачальник) зобов'язувався передати у власність ЗАТ «АТГ «СПЕЦТЕХНІКА» (Покупця) Товар визначений у п.1.1. Договору, а ЗАТ «АТГ «СПЕЦТЕХНІКА» (Покупець) зобов'язано прийняти та оплатити Товар на умовах даного Договору.

Фактичне виконання зобов'язань за вищезазначеним договором підтверджується наступними документами: видатковими накладними накладними № 02041 від 02.04.2012 року; № 02042 від 02.04.2012 року; № 02043 від 02.04.2012 року; № 02044 від 02.04.2012 року; № 03041 від 03.04.2012 року; № 03042 від 03.04.2012 року; № 03043 від 03.04.2012 року; № 03044 від 03.04.2012 року; податковими накладними № 237 від 02.04.2012 року; № 237 від 02.04.2012 року; № 238 від 02.04.2012 року; № 239 від 02.04.2012 року; № 240 від 02.04.2012 року; № 315 від 03.04.2012 року; № 316 від 03.04.2012 року; № 317 від 03.04.2012 року; № 318 від 03.04.2012 року;

Факт розрахунку підтверджується виписками з банку.

Дані податкові накладні включені до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних відповідного періоду.

Ці операції відображені у виписках із розрахункових рахунків та журналів - ордерів, оборотньо-сальдових відомостей тощо.

Всього було отримано Товару на суму 465 000,00 гривень в т.ч. ПДВ - 20% - 77 500, 00 гривень. Товар був отриманий головним інженером ОСОБА_15, що діяв на підставі Довіреності № 85/1 від 02.04.2012 року. Поставка Товару здійснювалася силами та за рахунок Постачальника, як то передбачено умовами Договору.

Податкові накладні були виписані за першою подією, тобто в момент отримання товару. Сума ПДВ за вищезазначеними накладними була віднесена підприємством до податкового кредиту у Декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року.

Також судом встановлено, що між ТОВ «ЕЛЕКТРОДИЗЕЛЬ» та ЗАТ «АТГ «СПЕЦТЕХНІКА» було укладено угоду № 20/04/12 від 24.04.2012 року у відповідності до якої, ТОВ «ЕЛЕКТРОДИЗЕЛЬ» (Продавець) зобов'язувався передати у власність ЗАТ «АТГ «СПЕЦТЕХНІКА» (Покупця) Товар визначений у п.2.2. Договору, а ЗАТ «АТГ «СПЕЦТЕХНІКА» (Покупець) зобов'язано прийняти та оплатити Товар на умовах даного Договору.

Фактичне виконання зобов'язань за вищезазначеним договором підтверджується наступними документами: видатковими накладними № 305123 від 03.05.2012 року; № 305121 від 03.05.2012 року; № 305122 від 03.05.2012 року; № 405121 від 04.05.2012 року; № 405122 від 04.05.2012 року; № 306 від 03.05.2012 року;податковими накладними № 307 від 03.05.2012 року; № 308 від 03.05.2012 року; № 411 від 04.05.2012 року; № 412 від 04.05.2012 року.

Факт розрахунку підтверджується виписками з банку.

Дані податкові накладні включені до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних відповідного періоду.

Ці операції відображені у виписках із розрахункових рахунків та журналів - ордерів, оборотньо-сальдових відомостей тощо.

Всього було отримано Товару на суму 289 050,00 гривень в т.ч. ПДВ - 20% - 48 175, 00 гривень. Товар був отриманий головним інженером ОСОБА_15, що діяв на підставі Довіреності № 119/1 від 03.05.2012 року. Поставка Товару здійснювалася силами та за рахунок Постачальника.

Податкові накладні були виписані за першою подією, тобто в момент отримання Товару. Сума ПДВ за вищезазначеними накладними була віднесена нашим підприємством до податкового кредиту у Декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року.

Також судом встановлено, що між ПП «ЛАЙНСТАР» та ЗАТ «АТГ «СПЕЦТЕХНІКА» було укладено угоду № 04/05-12 від 04.05.2012 року у відповідності до якої, ПП «ЛАЙНСТАР» (Постачальник) зобов'язувався передати у власність ЗАТ «АТГ «СПЕЦТЕХНІКА» (Покупця) Товар визначений у п.1.1. Договору, а ЗАТ «АТГ «СПЕЦТЕХНІКА» (Покупець) зобов'язано прийняти та оплатити Товар на умовах даного Договору.

Фактичне виконання зобов'язань за вищезазначеним договором підтверджується наступними документами: видатковими накладними № 30051 від 30.05.2012 року; № 30052 від 30.05.2012 року; № 30053 від 30.05.2012 року; № 30054 від 30.05.2012 року; № 30055 від 30.05.2012 року; № 31051 від 31.05.2012 року; № 31052 від 31.05.2012 року; № 31053 від 31.05.2012 року; № 31054 від 31.05.2012 року; № 31055 від 31.05.2012 року; № 31056 від 31.05.2012 року; податковими накладними № 3014 від 30.05.2012 року; № 3015 від 30.05.2012 року; № 3016 від 30.05.2012 року; № 3017 від 30.05.2012 року; № 3018 від 30.05.2012 року; № 3128 від 31.05.2012 року; № 3129 від 31.05.2012 року; № 3130 від 31.05.2012 року; № 3131 від 31.05.2012 року; № 3132 від 31.05.2012 року; № 3133 від 31.05.2012 року.

Факт розрахунку підтверджується банківськими виписками.

Дані податкові накладні включені до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних відповідного періоду.

Ці операції відображені у виписках із розрахункових рахунків та журналів - ордерів, оборотньо-сальдових відомостей тощо.

Всього було отримано Товару на суму 600 060,00 гривень в т.ч. ПДВ - 20% - 100 010, 00 гривень. Товар був отриманий головним інженером ОСОБА_15, що діяв на підставі Довіреності № 142/2 від 29.05.2012 року. Поставка Товару здійснювалася силами та за рахунок Постачальника, як то передбачено умовами Договору.

Податкові накладні були виписані за першою подією, тобто в момент отримання товару. Сума ПДВ за вищезазначеними накладними була віднесена нашим підприємством до податкового кредиту у Декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року. Оплата за Товар поставлений за вищезазначеним договором нашим підприємством здійснена частково у розмірі 361 000,00 гривень.

У відповідності до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

3гідно зі ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу висновків Верховного Суду України, вміщених в у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Суд зазначає, що зміст спірних договорів не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів також вказаних доказів у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Відповідачем не надано доказів наявності притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб як позивача так ПП «Лайнстар» , ТОВ "Електродизель" за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення.

Суд зазначає , що доказів відсутності повноважень у посадових осіб позивача так і ПП «Лайнстар» , ТОВ "Електродизель" на підписання договорів тощо в момент їх укладання суду відповідачем не надано.

Що стосується посилання відповідача на акти про неможливість проведення зустрічних перевірок ПП «Лайнстар» , ТОВ "Електродизель", а саме :незнаходження підприємств за їх юридичною адресою, неподання податкової звітності, то вказані посилання відповідача є необґрунтованими оскільки у відповідності до вимог ст.. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, а отже господарська діяльність контрагентів позивача не вказує на факт нікчемності укладених між позивачем та ПП «Лайнстар» , ТОВ "Електродизель" правочинів.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім цього суд зазначає, що згідно п.83.1 ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Суд зазначає, що викладені в акті судження відповідача в акті перевірки не ґрунтуються на жодному з визначених ст. 83 Податкового кодексу України джерел.

Так , підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації, ст. 6 Закону України «Про підприємства в Україні». Ліквідація підприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно ст. 91 ЦК України Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Суд зазначає, що на час укладення угод між позивачем та ПП «Лайнстар» , ТОВ "Електродизель", так і на час судового розгляду останні знаходяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а також є платниками податку на додану вартість.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, мовлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» №996, документом, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

У статті 3 зазначеного Закону вказано, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу).

В акті перевірки підтверджується те, що при оформленні податкових накладних було дотримано вимоги ст. 201 Податкового кодексу України, податкові накладні відображено у відповідності в вимогами п.201.6 у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних отриманих від ПП «Лайнстар» , ТОВ "Електродизель", які оформлені відповідно до діючих вимог без будь-яких порушень.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення № 0001812220 від 19.12.2012 року винесено ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби з порушенням норм чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства "Автоторгова группа "СПЕЦТЕХНІКА" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0001812220 від 19.12.2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 08 лютого 2013 року.

Суддя Спірідонов М.О.