Рішення № 29249958, 07.02.2013, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 1011/1300/12

Провадження № 2/365/43/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2013 року Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді СЕЛЮКОВА О.Г.

за участю секретаря

судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в смт. Згурівка Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину,

В С Т А Н О В И В:

20.12.2012 року позивач звернулась до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 04.08.2012 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відповідач наніс їй тілесні ушкодження середньої ступені тяжкості. Винність відповідача у скоєнні злочину доведено повністю та призначено покарання вироком Згурівського районного суду Київської області від 23.11.2012 року, в наслідок чого, для реабілітації після отриманих з вини відповідача тілесних ушкоджень, вона купувала медикаменти, продукти харчування, декілька разів зверталась до сторонніх осіб, повязаною з поїздками до лікарів та відвідання масажиста. Крім того, зазначає, що їй було завдано моральну шкоду, яка виразилась у фізичному болю та стражданнях, в наслідок отриманих тілесних ушкоджень, порушенні звичайного способу життя її родини, тому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 17.01.2013 року, просить стягнути з відповідача на її користь відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 500 грн. та моральної шкоди в розмірі 30 000 грн.

В судове засідання позивач не з`явилася, про час і місце судового розгляду була оповіщена у встановленому порядку, через канцелярію суду подала заяву з клопотанням розглядати справу без її участі, позов підтримує повністю та просила його задовольнити, відповідач заперечував проти позову у повному обсязі та надав письмові заперечення проти позову.

В судовому засіданні відповідач, заперечуючи проти позову, пояснив, що вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки відшкодував всі збитки, які на той час мала позивач, претензій ні матеріального, ні морального характеру вона не мала, цивільного позову під час розгляду кримінальної справи не заявляла, у звязку з чим просив відмовити у позові повністю.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні доказів, наявних у справі, суд приходить до висновку, що всі докази є належними, допустимими та достовірними, а також достатні і взаємно пов'язані.

Судом встановлено, що вироком Згурівського районного суду Київської області від 23.11.2012 року № 1011/1076/12, який набрав законної сили, відповідача було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а саме у тому, що він 04.08.2012 року близько 09 годині в смт. Згурівка по вул. Українська, 13-а Київської області поблизу магазина «Каштан», в світлу пору доби, керуючи автомобілем «ВАЗ-2102» д.н.з. Е27-02ХТ, який перебував у його користуванні, перед початком руху назад, не впевнившись в безпечності такого маневру,

-2-

рухаючись назад, грубо порушив п.п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, і здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2, яка рухалась на асфальтованій прилеглій території вказаного магазину із заду автомобіля, в результаті ДТП пішохід ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому 3-4 пясних кісток лівої кістки зі зміщенням уламків, що згідно висновку експерта № 41/д від 16.08.2012 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості. Порушення водієм ОСОБА_3 вимог ПДР України, а саме п.10.1, п.10.9, знаходиться в прямому причинному звязку із настанням наслідків у вигляді отримання ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесних ушкоджень (а.с. 5 копія вироку).

На запит слідчого у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 286 КК України адміністрація Згурівської ЦРЛ повідомила, що ОСОБА_2 не знаходилась на стаціонарному лікуванні, а лікувалась амбулаторно, тому вартість ліжко дня не нараховувалась (а.с. 22 у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 286 КК України, яка знаходиться при матеріалах даної цивільної справи).

Відповідач є особою похилого віку, проживає один в ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на обліку в управлінні пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області та отримує пенсію за віком при повному стажі, яка за 2012 рік склала 11615,56 грн. (а.с.29-32, 34 довідки).

Позивачем, яка є особою похилого віку, було надано розрахунок витрачених коштів на лікування (а.с.4- копія паспорту; 6-8 фіскальні чеки).

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1 ст. 1195 ЦК України у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя фізична особа має право на відшкодування їй заробітку (доходу), втраченого нею внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодування додаткових витрат, викликаних необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Як зазначено в п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про

-3-

відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідально до ч.ч. 3 і 4 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, оскільки в судовому засіданні доведено, що позивач зазнала моральної шкоди, яка виразилась у фізичному болю та стражданнях у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки та настання таки наслідків знаходиться в прямому причинному звязку з протиправними винними діями відповідача. Визначаючи розмір моральної шкоди у сумі 3500 грн. суд враховує вимоги розумності і справедливості, а також те, що відповідач є особою похилого віку та перебуває на пенсії, розмір якої за 2012 рік склав 11615,56 грн.

Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України в дохід держави з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог вбачається за необхідне відмовити, оскільки чеки та квитки, що містяться в матеріалах справи не підтверджують вказаний розмір матеріальної шкоди, так як в справі відсутні відповідні призначення цих ліків та інші належні і допустимі докази щодо відповідності наданих позивачем чеків та квитків до подій, внаслідок яких їй завдана матеріальна шкода, крім того позивачем не було доведено, що розмір моральної шкоди складав 30000 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 23, 1167, 1187, 1195 ЦК України, постановами Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, жительки смт. Згурівка, вулиця Київська, будинок № 27 Київської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 моральну шкоду у розмірі 3500 (три тисячі пятсот) гривень.

-4-

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 36 (тридцять шість) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Згурівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повне рішення суду складено 12.02.2013 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ О.Г. СЕЛЮКОВ