Рішення № 29249308, 03.12.2012, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 1522/1410/12

Провадження № 2/1522/6081/12

РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

3 грудня 2012 року

Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Погрібного С.О.

за секретаря Малини-Муравенко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ЗАХІДІНКОМБАНК» про визнання припиненим договору іпотеки і скасування заборони відчуження, за позовом Публічного акціонерного товариства «ЗАХІДІНКОМБАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, після уточнення позовних вимог просив визнати припиненим договір іпотеки від 30 березня 2007 року, укладений між КБ «Західінкомбанк» ТзОВ та ОСОБА_1 із договором про внесення змін до вказаного іпотечного договору від 02 квітня 2008 року, а також скасувати заборону відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_1. При обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилався на наступні обставини. 19 грудня 2006 року між сторонами укладено кредитний договір за № 70, за умовами якого позивач отримав від відповідача кредитні кошти у сумі 90 000,0 доларів США на споживчі цілі. У забезпечення виконання зобовязань за укладеним договором 30 березня 2007 року сторонами укладено договір іпотеки, яким в іпотеку банку передано квартиру за адресою: АДРЕСА_2. Вказаний договір іпотеки, на думку позивача, має бути припинений, оскільки квартиру, що є предметом іпотеки, було зруйновано ще у 2009 році.

Ухвалою суду від 8 лютого 2012 року в одне провадження обєднані зазначений позов з позовом Публічного акціонерного товариства «ЗАХІДІНКОМБАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ПАТ «ЗАХІДІНКОМБАНК» звернулось до суду із позовом, просило стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 солідарно суму боргу за кредитним договором за № 70 від 19 грудня 2006 року в розмірі 1 006 807,49 гривень, що еквівалентно 126 778,0 доларів США, а також судові витрати. При обґрунтуванні позовних вимог позивач посилався на такі обставини. Згідно з кредитним договором № 70 від 19 грудня 2006 року КБ «Західінкомбанк» ТзОВ надав ОСОБА_1 кредит на споживчі цілі в сумі 120 000,0 доларів США строком до 16 грудня 2011 року із сплатою 14 % річних. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладені договори поруки, за умовами яких, останні поручились за виконання ОСОБА_1 своїх зобовязань за укладеним кредитним договором. Позивач повністю та в строки виконав свої зобовязання за кредитним договором, проте, позичальник не виконав умови договору та додаткових угод до нього, здійснював погашення кредиту та сплачував відсотки за користування кредитом не в повному обсязі з порушенням положень кредитного договору.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги за власним позовом підтримав, поданий ПАТ «ЗАХІДІНКОМБАНК» позов визнав частково, визнав обґрунтованою вимогу про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором та відсотками за користування грошовими коштами, не погодився із розміром заявленої ПАТ «ЗАХІДІНКОМБАНК» заборгованості в частині суми штрафу та пені, нараховані ПАТ «ЗАХІДІНКОМБАНК», щодо стягнення яких сплив строк позовної давності.

Представник ПАТ «ЗАХІДІНКОМБАНК» вимоги поданого позову підтримав, позов ОСОБА_1 не визнав.

Представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проти задоволення позову ОСОБА_1 не заперечував, поданий ПАТ «ЗАХІДІНКОМБАНК» позов не визнав, надав письмові заперечення, у яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ «ЗАХІДІНКОМБАНК» в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посилаючись на наступне. Відповідачі у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за договорами поруки від 19 грудня 2006 року прийняли на себе зобовязання відповідати за виконання зобовязань ОСОБА_1 за укладеним між ним та ПАТ «ЗАХІДІНКОМБАНК» кредитним договором. Проте, на час звернення до суду із позовною заявою про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором строк предявлення вимоги до поручителів сплив, договори поруки припинили свою дію.

Вислухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі пояснень сторін та наданих ними доказів.

19 грудня 2006 року між КБ «Західінкомбанк» ТзОВ (правонаступником якого є ПАТ «ЗАХІДІНКОМБАНК»), що виступив у якості кредитора, та ОСОБА_1, який виступив у якості позичальника, укладено кредитний договір № 70 (надалі за текстом кредитний договір). Відповідно до п. 1.1. цього договору банк надав ОСОБА_1 кредит в іноземній валюті у сумі 120 000,0 доларів США на споживчі цілі, на умовах, визначених цим договором зі сплатою 14 відсотків річних. За п. 1.2. договору термін користування кредитними коштами встановлюється до 16 грудня 2011 року включно, а в разі невиконання (неналежного виконання) позичальником будь-якої з умов зазначеного кредитного договору до першої письмової вимоги кредитора про виконання зобовязання. Згідно із п. 3.2.1. договору позичальник зобовязався забезпечити своєчасне повернення одержаних кредитних коштів, сплату нарахованих процентів та належне виконання інших умов даного договору.

19 грудня 2006 року КБ «Західінкомбанк» ТзОВ уклало договір поруки із відповідачем ОСОБА_3 За п. 1.1. цього договору ОСОБА_3, як поручитель, зобовязався перед ПАТ «ЗАХІДІНКОМБАНК», як кредитором, відповідати за виконання ОСОБА_1 в повному обсязі усіх зобовязань, що випливають з кредитного договору № 70 від 19 грудня 2006 року та додаткових договорів до нього. Пунктом 1.2. договору поруки встановлено, що поручитель та позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Також, 19 грудня 2006 року КБ «Західінкомбанк» ТзОВ укладено договір поруки із відповідачкою ОСОБА_2 За п. 1.1. цього договору поруки ОСОБА_2, як поручитель, зобовязалась перед ПАТ «ЗАХІДІНКОМБАНК», як кредитором, відповідати за виконання ОСОБА_1 в повному обсязі усіх зобовязань, що випливають з кредитного договору № 70 від 19 грудня 2006 року та додаткових договорів до нього. Пунктом 1.2. договору поруки встановлено, що поручитель та позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

13 березня 2007 року в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між ПАТ «ЗАХІДІНКОМБАНК» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, за п. 1 якого останній передав в іпотеку банку чотирьохкімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_3. У звязку із укладенням цього договору іпотеки сторонами 05 березня 2008 року укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору.

05 березня 2008 року сторонами кредитного договору укладено додаткову угоду № 2, якою змінено суму наданого ОСОБА_1 кредиту на 90 000,0 доларів США. 02 червня 2008 року укладено додаткову угоду № 3 до кредитного договору, якою змінено розмір відсотків за користування кредитними коштами до 15 відсотків.

06 травня 2010 року в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між ПАТ «ЗАХІДІНКОМБАНК» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, за п. 1 якого останній передав в іпотеку банку земельну ділянку, площею 0,0818 га за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, зем. діл. у.н. 18 на території Крижанівської сільської ради. У звязку із укладенням цього договору іпотеки сторонами 06 травня 2010 року укладено додаткову угоду № 4 до кредитного договору.

При вирішенні питання щодо позовних вимог ПАТ «ЗАХІДІНКОМБАНК» про стягнення заборгованості за кредитним договором суд дійшов наступного.

Як зазначено вище, сторонами справи визнано, що позичальником ОСОБА_1 порушено умови кредитного договору в частині повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними.

Відповідно до змісту ст. 526 ЦК України зобовязання повинно виконуватись належним чином згідно умов договору й вимог Цивільного кодексу. За ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Згідно п. п. 1 та 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки. Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В силу ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За розрахунком ПАТ «ЗАХІДІНКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором дорівнює 126 778,0 доларів США та складається з наступного:

? загальна заборгованість за сумою кредиту 90 000,0 доларів США;

? заборгованість за відсотками 23 171,30 доларів США;

? пеня за порушення строків сплати відсотків 311,57 доларів США;

? штраф у розмірі 30 відсотків річних від простроченої суми 6 163,79 доларів США;

? інфляційні збитки 179,95 доларів США;

? штраф у розмірі 30 відсотків від простроченої суми 6 951,39 доларів США.

Позичальник особисто визнав обґрунтованою вимогу ПАТ «ЗАХІДІНКОМБАНК» про стягнення з нього суми заборгованості за кредитом та відсотками за користування грошовими коштами, проте, заперечив проти нарахованих штрафів та пені, що підлягає стягненню, вимагаючи застосування строків позовної давності.

Суд вважає заперечення відповідача ОСОБА_1 обґрунтованими, оскільки до складу суми заборгованості включено пеню та штрафи, розраховані за період, починаючи з 2009 року до 2010 рік включно.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлено спеціальну позовну давність в один рік. Оскільки із вказаним позовом ПАТ «ЗАХІДІНКОМБАНК» звернулось 15 вересня 2011 року, судом не виявлено поважних причин пропуску строку давності, у стягненні сум штрафу та пені, що нараховані раніше 15 вересня 2010 року, суд має відмовити.

Таким чином, загальний розмір заборгованості за кредитним договором від 19 грудня 2006 року, що підлягає стягненню на користь банку дорівнює 115 378,97 доларів США та складається з наступного:

? загальна заборгованість за сумою кредиту 90 000,0 доларів США;

? заборгованість за відсотками 23 171,30 доларів США;

? пеня за порушення строків сплати відсотків 221,55 доларів США;

? штраф у розмірі 30 відсотків річних від простроченої суми 452,47 доларів США;

? інфляційні збитки 179,95 доларів США;

? штраф у розмірі 30 відсотків від простроченої суми 1 353,70 доларів США.

Щодо зобовязань відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за договорами поруки та позовних вимог до них.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

За правилом ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

За приписами ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

За змістом п. 3 договорів поруки, укладених із відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ці договори вступають в силу з моменту їх підписання сторонами та діють до повного виконання зобовязань по кредитному договору боржником чи поручителем.

Наведена умова договору про дію поруки до повного виконання боржником чи поручителем зобовязання перед банком не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України. Згідно із цією нормою права строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Таких умов в договорі поруки не встановлено. Отже, судом констатується відсутність встановленого договорами строку припинення поруки.

Таким чином, згідно ст. 559 ЦК України, порука відповідачів має бути припиненою, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить до них вимоги.

Пунктом 1.2. кредитного договору встановлено термін користування кредитними коштами до 16 грудня 2011 року включно, а в разі невиконання (неналежного виконання) позичальником будь-якої з умов даного кредитного договору до першої письмової вимоги кредитора. У пункті 3.2.2. договору закріплено обовязок позичальника здійснити повне погашення кредиту не пізніше 16 грудня 2011 року, а в разі невиконання (неналежного виконання) будь-якої з умов даного кредитного договору в семиденний строк з дня отримання письмової вимоги кредитора.

14 грудня 2010 року та 17 січня 2011 року ПАТ «ЗАХІДІНКОМБАНК» звернулось до позичальника із письмовими вимогами про негайне погашення всієї суми кредиту, відсотків за користування кредитними коштами, нарахованого штрафу та пені. Вимога про дострокове повернення кредиту, відсотків за користування кредитними коштами, штрафу та пені від 17 січня 2011 року була отримана ОСОБА_1 20 січня 2011 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи текстами листів від 14 грудня 2010 року та 17 січня 2011 року, квитанціями про рекомендоване поштове відправлення, поясненнями представника ПАТ «ЗАХІДІНКОМБАНК» ОСОБА_4, матеріалами цивільної справи № 2-6473/11, що була витребувана та оглянута судом та поясненнями ОСОБА_1, допитаного як свідка, який визнав ці обставини, що виключає відповідно до положень статті 61 ЦПК України доводити ці обставини.

Додатково суд має врахувати, що на існуванні обставин повідомлення банком ОСОБА_1 про необхідність негайного дострокового виконання ним усього кредитного зобовязання представники банку ПАТ «ЗАХІДІНКОМБАНК» наполягали у двох різних позовних заявах, поданих до Приморського районного суду м. Одеси, що доводилося доданими документами, ці обставини визнані як банком, так і основним боржником.

При цьому, суд, даючи оцінку заяві представника ПАТ «ЗАХІДІНКОМБАНК» про виключення з числа доказів по справі листів з вимогами про дострокове виконання основного зобовязання від 14 грудня 2010 року та від 17 січня 2011 року як недостовірних, вважає таке звернення спробою ввести суд в оману щодо дійсних обставин справи та безпідставно змінити свою правову позицію після подання іншими сторонами обґрунтованих заперечень. Оскільки доводи, викладені у вказаній заяві, повністю спростовуються визнанням представником ПАТ «ЗАХІДІНКОМБАНК» ОСОБА_4 того, що ПАТ «ЗАХІДІНКОМБАНК» дійсно звертався з листами від 14 грудня 2010 року та від 17 січня 2011 року до боржника, тестом первинної позовної заяви ПАТ «ЗАХІДІНКОМБАНК», до якої ці листи були додані, допитом в якості свідка ОСОБА_1, який пояснив, що дійсно отримував вимогу про дострокове повернення кредиту, та матеріалами іншої цивільної справи № 2-6473/11, в яких також наявні листи від 14 грудня 2010 року та від 17 січня 2011 року засвідчені печаткою та підписом посадової особи ПАТ «ЗАХІДІНКОМБАНК».

Таким чином, виходячи з встановленого договором обовязку позичальника здійснити повне погашення кредиту в семиденний строк з дня отримання письмової вимоги кредитора, строк виконання зобовязання за кредитним договором настав 28 січня 2011 року.

Порушення боржником за кредитом свого зобовязання перед банком надало право кредитору на предявлення вимоги до поручителів. Строк предявлення вимоги має бути обрахований, починаючи від названої дати звернення банку до боржника. Втім, кредитор банк до поручителів протягом шести місяців після настання строку виконання боржником основного зобовязання не звернувся. ПАТ «ЗАХІДІНКОМБАНК» звернулось до суду 15 вересня 2011 року, отже, на момент цього звернення суд вважає, що строк предявлення кредитором вимоги до поручителів сплинув.

Суд вважає виконаними умови щодо припинення поруки ОСОБА_2 та ОСОБА_3, встановлені ч. 4 ст. 559 ЦК України, а саме: договором поруки не встановлено строку його припинення, строк виконання зобовязань за кредитним договором настав, проте, воно не було виконане боржником, доказів на підтвердження предявлення вимоги до поручителів протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобовязання суду надано не було, до суду кредитор звернувся після припинення дії договорів поруки.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні вимог ПАТ «ЗАХІДІНКОМБАНК» до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та стягує суму заборгованості за кредитним договором у повному обсязі з позичальника ОСОБА_1

Частково підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідачів судових витрат у сумі 1 510,0 гривень за сплачений судовий збір. Оскільки суд визнав припиненими обовязки щодо поруки ОСОБА_2 та ОСОБА_3, судові витрати також підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1

Щодо вимог позивача ОСОБА_1 про припинення іпотечного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 575 іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

За змістом п. 1 спірного договору іпотеки від 13 березня 2007 року ОСОБА_1 передав в іпотеку ПАТ «ЗАХІДІНКОМБАНК» чотирьохкімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_3.

Згідно довідки КП «ОМБТІ та РОН» від 09 грудня 2011 року за № 314497,63 двоповерхового будинку, у якому, згідно технічного паспорту від 13 березня 2007 року, була розташована квартира за адресою: АДРЕСА_3, не існує; за вказаною адресою будується багатоповерховий будинок.

У звязку із знищенням вказаного нерухомого майна 06 травня 2010 року в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між ПАТ «ЗАХІДІНКОМБАНК» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, за п. 1 якого останній передав в іпотеку банку земельну ділянку, площею 0,0818 га за адресою: Одеська обл., Комінтернівський р-н, зем. діл. у.н. 18 на території Крижанівської сільської ради.

Виходячи з того, що предмет іпотеки від 13 березня 2007 року знищено та приймаючи до уваги, що обовязки ОСОБА_1 забезпечено іншим договором іпотеки, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання вказаного договору іпотеки припиненим та, як наслідок, скасування заборони відчуження його предмету.

Відповідно ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 593 право застави припиняється у разі втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави.

Враховуючи, що між сторонами укладено новий договір іпотеки, сторони не вносили зміни до раніше укладеного договору іпотеки, зазначений предмет іпотеки зі складу заставленого майна не виключено, суд вбачає у цьому порушення, що має бути усунуто судом. При цьому суд виходить з того, що в разі втрати предмета застави має відбутися його заміна новим предметом, цього сторони не вчинили.

Керуючись ст. ст. 16, 526, 553, 554, 611, 1054 ЦК України, ст. 17 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 Цивільного процесуального кодексу України, СУД

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Позов Публічного акціонерного товариства «ЗАХІДІНКОМБАНК» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ЗАХІДІНКОМБАНК» (43005, м. Луцьк, прос. Перемоги, 15, МФО 303484, код за ЄДРПОУ 19233095) заборгованість за кредитним договором № 70 від 19.12.2006 року в сумі несплаченого кредиту в розмірі 90 000,0 доларів США, несплачених відсотків за користування кредитом в розмірі 23 171,30 доларів США, штрафу 30% річних від простроченої суми боргу в розмірі 452,47 доларів США, штрафу 30 % річних від простроченої суми боргу в розмірі 1353,70 доларів США, суми пені за порушення строків сплати процентів в розмірі 221,55 доларів США, суми інфляційних збитків в розмірі 179,95 доларів США, що разом становить 115 378,97 доларів США, це складає за курсом НБУ на день постановлення рішення 922 224,11 (девятсот двадцять дві тисячі двісті двадцять чотири) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ЗАХІДІНКОМБАНК» (43005, м. Луцьк, прос. Перемоги, 15, МФО 303484, код за ЄДРПОУ 19233095) судові витрати у сумі 1 510,0 гривень за сплачений судовий збір.

Визнати припиненим іпотечний договір, укладений 30 березня 2007 року між Комерційним банком «ЗАХІДІНКОМБАНК» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований у реєстрі за № 1579, стосовно предмета іпотеки чотирьохкімнатної квартири № 2, загальною площею 100,70 кв.м., розташованої за адресою: м. Одеса, провулок Щепний, будинок № 17.

Скасувати заборону відчуження чотирьохкімнатної квартири № 2, загальною площею 100,70 кв.м., розташованої за адресою: м. Одеса, провулок Щепний, будинок № 17, вчинену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстровану у реєстрі за № 89, у звязку з посвідченням іпотечного договору, укладеного 30 березня 2007 року між Комерційним банком «ЗАХІДІНКОМБАНК» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю та ОСОБА_1.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «ЗАХІДІНКОМБАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовити.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

С У Д Д Я ОСОБА_6

03.12.2012