Рішення № 29248308, 28.01.2013, Нахімовський районний суд міста Севастополя

28.01.2013

Справа №2704/7024/2012

2/2704/3027/12

категорія № 41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2013 року Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого судді -Лемешко А.С.,

при секретарі -Сергєєвій О.В.

за участю позивача -ОСОБА_1,

відповідача -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про усунення перешкод у користуванні власністю, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка, ОСОБА_1 уточнивши позовні вимоги звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю,а саме житловим будинком АДРЕСА_1, шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2. Вимоги мотивовані тим, що позивачка є власником 21/50 часток вищезазначеного будинку на підставі рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 05.02.2010 р., однак у зазначеній частці будинку не проживає, оскільки ОСОБА_2 чинить їй перешкоди у користуванні власністю, систематично порушує правила сумісного проживання, що робить неможливим сумісне проживання.

У судовому засіданні позивачка підтримала заявлені вимоги та просила їх задовольнити посилаючись на обставини, що викладені в позові.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволені відмовити, посилаючись на те, що він є чоловіком померлої доньки позивачки, зареєстрований у спірному житловому будинку та має право на користування ним.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, знаходить позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 05.02.2010 р. ОСОБА_1 є власником 21/50 часток будинку АДРЕСА_1. Раніше зазначена частка належала її матері -ОСОБА_3

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вбачається з матеріалів справи (довідки з БТІ) право власності на 21/50 частки спірного житлового будинку зареєстровано за ОСОБА_1

Відповідач по справі, ОСОБА_2 був чоловіком доньки ОСОБА_1 -ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. та зареєстрований у спірному житловому будинку, як член сім'ї ОСОБА_4

Згідно ч.1 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла, який мешкає разом з ним мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 не була власником зазначеного житлового будинку, лише користувалась ним як член сім'ї власника - ОСОБА_1. Відповідач, ОСОБА_2 ніколи членом сім'ї ОСОБА_1 не був, оскільки однією сім'єю з нею не проживав та не вів спільного господарства.

Конституцією (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 відповідно до Закону N 475/97-ВР від 17.07.97 "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні їм права користування та розпорядження своїм майном.

Таким чином, суд приходить до висновку, що проживання відповідача та його реєстрація в спірному будинку порушує права ОСОБА_1, щодо користування та

розпорядження своєю власністю, а також спричиняє матеріальні труднощі, оскільки вона разом із онукою, ОСОБА_5 не може проживати на спірній житловій площі, тому що відповідач перешкоджає позивачці у користуванні її майном, що підтверджується постановою № 290 від 11.09.2012 р. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 186 КУоАП.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачка на законних підставах набула право власності на частку в спірному будинку, але не може їй вільно володіти, користуватись та розпоряджатись, тому суд знаходить її вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 328,391,405 ЦК України, ст.ст. 10, 42, 58, 64, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні власністю, а саме: 21/50 частки домоволодіння АДРЕСА_1, що належить їй на праві власності шляхом виселення ОСОБА_2 із спірного житлового приміщення та зняття з реєстраційного обліку за вказаною адресою.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 107 гривень 30 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Севастополя через Нахімовський районний суд м. Севастополя шляхом подачі у 10 денний строк з моменту проголошення рішення апеляційну скаргу. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий -суддя: /підпис/ А.С. Лемешко

Згідно з оригіналом:

Суддя Нахімовського районного

суду м. Севастополя А.С. Лемешко