Вирок № 29247092, 12.02.2013, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 711/10146/2012

Провадження № 1/307/199/2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2013 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі

головуючого судді Розман М.М.

при секретарі Цех Г.М.

з участю прокурора Дьолог Я.В.,

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 , України , одруженого , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не працюючого, раніше не судимого , у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 29 жовтня 2011 року , близько 19.00 год., керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21093» , держномер АО 8492 ВА, на 119 км. + 900 м. автодороги Мукачево-Рогатин-Львів , в смт. Солотвино по вул. Тячівській , навпроти торгівельного центру «Діана» грубо порушив вимоги п. 18.1 «Правил дорожнього руху України» які передбачають:

п. 18. 1 «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи , повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб надати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», тобто під час руху перед пішохідним переходом не зменшив швидкість та не надавши дорогу пішоходу ОСОБА_3 , який переходив проїзну частину дороги з права на ліво по пішохідному переходу , допустив наїзд на нього, внаслідок чого ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді смугастих садин мяких тканин лівої половини чола, лівої поперекової та сідничної ділянок, а також закритого перелому зовнішнього відростку лівої велико-гомілкової кістки, які відносяться до групи тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину визнав частково та пояснив, що 29 жовтня 2013 року, близько 19.00 год., він керував належним йому автомобілем НОМЕР_1 по головній вулиці в смт. Солотвино в напрямку с. Нижня Апша із швидкістю близько 50 км/год. Коли підїжджав до торгівельного комплексу, що розташований з правого боку по напрямку його руху при увімкненому ближньому світлі фар , то попереду нього рухався мікроавтобус білого кольору, на відстані 15-20 м., а також на зустріч рухався мікроавтобус білого кольору. В цей час на вулиці були опади у вигляді дощу, дорожнє покриття було мокре. З правого боку дороги на її початку, що навпроти торгівельного центра він побачив жінку з дитиною, біля якої проїхав, але відразу відчув удар об передню ліву частину керованого ним автомобіля, після чого пригальмував і виїхав на праве узбіччя , де зупинив автомобіль. Вийшовши з автомобіля позаду себе побачив лежачого на асфальті чоловіка , до якого підійшов. Також туди підійшли незнайомі йому люди , які допомогли відтягнути потерпілого з проїзної частини дороги на узбіччя. Хтось викликав швидку медичну допомогу і він з незнайомими йому людьми допоміг покласти постраждалого на в автомобіль швидкої допомоги , а сам залишився на місці ДТП до приїзду працівників міліції, яким сам повідомив про ДТП. Свою вину визнає частково тому , що внаслідок складних погодних умов не бачив потерпілого. Цивільний позов визнає частково. Суму 15 000 гривень, з яких 10000 гривень матеріальної шкоди і 5000 гривень моральної шкоди він вже відшкодував потерпілому і зобовязується по можливості ще відшкодувати. Просить його суворо не карати.

Розглянувши матеріали кримінальної справи, суд вважає, що вина підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину в судовому засіданні повністю доведена. Крім його особистого визнання фактичних обставин справи це стверджується зібраними під час досудового слідства і дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_3 в судовому засіданні стверджено, що 29.10.2012 року, близько 19.00 год., він разом з дружиною та їх малолітнім сином повертались із торгового центру , що розташований біля проїзної частини дороги , навпроти алергологічної лікарні в смт. Солотвино. Першим через пішохідний перехід пішов він, а дружина з сином залишились позаду. В цей час по зустрічній смузі руху їхав автобус «Еталон», який його побачив, але не зупинився. За ним у тому ж напрямку рухався легковий автомобіль. В цей час його дружина закричала, щоб він берігся. Обернувшись він побачив, що на нього рухався автомобіль, який його збив прямо на пішохідному переході. Автомобіль зупинився не зразу. Мав слабе світло. Зустрічного транспорту в цей час не було і водія світлом зустрічних автомобілів ніхто не освітлював. З проїзної частини дороги його відтягував не підсудний , а незнайомий йому чоловік. Цивільний позов на суму 100000 гривень моральної шкоди і 55558 гривень 68 копійок матеріальної шкоди підтримав повністю посилаючись на викладені в письмових заявах обставини. Ствердив , що з цієї суми підсудний добровільно йому відшкодував 15000 гривень. За умови відшкодування шкоди просить підсудного суворо не карати.

Свідок ОСОБА_4А в судовому засіданні ствердила, що 29.10.2012 року , близько 19.00 год. , разом з чоловіком та їх сином повертались від торгового центра до алергологічної лікарні, куди вони приїхали для лікування їхнього сина. Коли вони утрьох підійшли до пішохідного переходу, що розташований біля торгівельного центра, щоб перейти через проїжджу частину дороги , то першим почав переходити її чоловік, а вона із сином знаходились позаду. В цей час по проїзній частині дороги рухався автобус «Еталон» , який не зупинившись проїхав, за ним рухався легковий автомобіль , який їхав прямо на них. Тоді вона крикнула на свого чоловіка щоб той берігся , а сама з сином почала бігти назад. Віктор обернувся і цей момент прямо на пішохідному переході його збив автомобіль.

Свідок ОСОБА_5 під час досудового слідства пояснила, що 29.10.2012 року, близько 19.00 год. , разом з своїм сином йдучи до торгового центру, що розташований на іншому боці проїзної частини дороги від Солотвинської алергологічної лікарні вона підійшла до пішохідного переходу, що знаходиться навпроти торгового центра. В цей час на іншій частині дороги біля зебри знаходилися чоловік , жінка та дитина. Першим по пішохідному переходу пішов чоловік і в цей час йому на зустріч рухався автомобіль в напрямку смт. Тересва, який не зупиняючись збив вказаного чоловіка на пішохідному переході.

Аналогічні показання під час досудового слідства надала допитана в якості свідка ОСОБА_6.

Ці покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у звязку з їх неявкою в судове засідання через віддаленість місця проживання , оголошені і досліджені в судовому засіданні.

(а.с. 28-31)

З протоколу огляду місця події від 29.10.2012 року встановлено місце вчинення злочину.

(а.с. 3-8)

З протоколу огляду транспортного засобу від 02.11.2012 року встановлено стан пошкодження внаслідок ДТП автомобіля марки «ВАЗ 21093» , держномер АО 8492 ВА.

(а.с. 25)

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 801 від 06.11.2012 року у потерпілого ОСОБА_3 встановлені тілесні ушкодження у виді смугастих садин мяких тканин лівої половини чола, лівої поперекової та сідничної ділянок, а також закритого перелому зовнішнього відростку лівої велико-гомілкової кістки, які спричинені дією тупих твердих предметів, цілком можливо в результаті удару виступаючою частиною (бампером) легкового автомобіля з послідуючим падінням і ударом лівою половиною голови і тулуба о тверде покриття дороги. Строку події 29 жовтня 2012 року дані тілесні ушкодження відповідають і відносяться до групи тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, так як подібного характеру тілесні ушкодження при звичайній їх течії викликають розлад здоровя більше 21-го дня.

(а.с. 51-52)

Згідно висновку автотехнічної експертизи від 15.11.2012 року № 22/278 в даній дорожній ситуації водій автомобіля повинен був керуватися вимогами п.18.1 Правил дорожнього руху України : «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу , на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість , а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам , для яких може бути створена перешкода чи небезпека».

(а.с. 45-47)

Таким чином , оцінивши в сукупності забрані по справі наведені докази , які узгоджуються між собою щодо фактичних обставин справи , суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_2 за ч.1 ст. 286 КК України , як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного, який по місцю проживання характеризується позитивно, раніше не судимий. Обставини справи, що помякшують покарання підсудному ОСОБА_2: добровільне часткове відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2 суд не знайшов.

Враховуючи наведене ,за наявністю альтернативної санкції ч. 1 ст. 286 КК України, суд вважає, що відносно підсудного ОСОБА_2 необхідно і доцільно обрати покарання в виді обмеження волі на певний строк з позбавленням права керувати транспортними засобами , із звільненням його від відбування основного покарання з випробуванням та покладенням передбачених ст.76 КК України обовязків.

При вирішенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд враховує наявність такої шкоди , яка полягає у зазнання ним фізичного болю і страждань , душевних переживань , необхідності лікування , втрати нормальних життєвих звязків , неможливість певний час працювати і відповідно забезпечувати сімю матеріально.

Разом з цим , суд враховує , що заявляючи позов про відшкодування моральної шкоди на суму 100000 гривень потерпілим не зазначено і не надано доказів , які б вказували що саме така сума є в даному випадку для нього компенсацією моральної шкоди та необхідна для відновлення нормальних життєвих звязків. А тому , на підставі ст.ст. 23 , 1167 ЦК України , з врахуванням вимог розумності і справедливості , суд вважає за можливе позов в частині відшкодування заподіяної моральної шкоди задовольнити частково , на суму 15000 гривень , яка є необхідною і достатньою для відновлення нормальних життєвих звязків.

При цьому , оскільки під час судового розгляду підсудним добровільно відшкодовано 5000 гривень в відшкодування моральної шкоди , то до стягнення підлягає 10000 гривень в відшкодування заподіяної моральної шкоди.

При вирішенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди , з дотриманням норм ст.ст. 16 , 1166 ЦК України , суд враховує , що матеріалами кримінальної справи доведено винність підсудного у вчиненні ДТП , внаслідок чого потерпілому заподіяно тілесне ушкодження та ним понесені грошові витрати на придбання медичних препаратів , а також ним понесені інші матеріальні збитки , розмір яких підлягає відшкодуванню на суму , яка є документально підтверджена. Зокрема , суд вважає підтвердженими витрати на придбання рекомендованих потерпілому медичних препаратів на суму 18460.34 гривень , що стверджено товарними та фіскальними чеками ( а.с. 104-106 , 110 , 122 ).

Крім цього вартість невикористаної у звязку з травмою путівки становить 1400 гривень ( а.с.106 ) та проїзд в смт. Солотвино 272 гривні ( а.с. 105 ).

Також витрати на проїзд у звязку із провадженням у кримінальній справі складають 1356 гривень 20 копійок ( а.с. 126-131 ). Всього розмір документально підтверджених витрат потерпілого становить 21488 гривень 54 копійки , які і належить стягнути з підсудного.

З урахуванням того , що під час судового розгляду підсудним добровільно відшкодовано 10000 гривень в відшкодування матеріальної шкоди , то до стягнення в цій частині підлягає 11488.54 гривні.

Що стосується заявлених позовних вимоги про відшкодування заподіяної матеріальної шкоди за одяг і взуття на загальну суму 5240 гривень , мобільний телефон на суму 2120 гривень , гаманець вартістю 100 гривень з вмістом грошових коштів на суму 7700 гривень , про що заявляє потерпілий як на втрати майнового характеру , то ці наведені потерпілим втрати в судовому засіданні жодними належними і допустимими доказами не стверджені , а тому до задоволення не підлягають.

Не підлягають також до задоволення вимоги потерпілого про стягнення вартості медичних препаратів на загальну суму 14524.10 гривень ( а.с.123 , 124) , так як витрати по них не стверджені.

Судові витрати за проведення експертиз слід покласти на підсудного ОСОБА_2 .

Речовий доказ по справі: автомобіль марки «ВАЗ 21093» , номерний знак НОМЕР_2, який переданий на зберігання ОСОБА_2 , залишити йому як власнику.

Керуючись ст.ст.323-324 КПК України , суд ,

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у виді обмеження волі строком на один рік з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного йому основного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього на підставі ст.76 КК України наступні обовязки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції,

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_2 до набуття вироком законної сили залишити попередній підписку про невиїзд.

Цивільний позов потерпілого задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 11488 (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім ) гривень 54 копійки в відшкодування матеріальної шкоди та 10000 гривень в відшкодування заподіяної моральної шкоди.

В решті цивільного позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати за проведення автотехнічних експертиз в сумі 470 гривень 40 копійок на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області код ЄДРПОУ 25575144, банк УДК в Закарпатській області, МФО 812016, р/р 31256272210434.

Речовий доказ по справі: автомобіль марки «ВАЗ 21093» , номерний знак НОМЕР_2, який переданий на зберігання ОСОБА_2 , залишити йому як власнику.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом 15 діб з моменту його оголошення.

Головуючий: М.М.Розман