Ухвала суду № 29245217, 29.01.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2013 р. справа № 2а/0470/11658/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2012 року у справі № 2а/047/11658/12 за позовом ОСОБА_1 до Управління Держкомзему у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області, Дніпропетровської міської ради, Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», за участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, визнання недійсним рішення,-

в с т а н о в и В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила поновити баланс інтересів стосовно тупикового проїзду спільного користування площею 39кв.м. АДРЕСА_1 для чого визнати протиправними дії БТІ та управління Держкомзему про об'єднання тупикового проїзду спільного користування площею 39 кв.м АДРЕСА_1 з ділянкою 462 кв.м домоволодіння ОСОБА_2; дії БТІ та управління Держкомзему з передачі пакету документів на приватизацію об'єднаної ділянки площею 496 кв.м. до Дніпропетровської міської ради; визнати недійсним рішення № 155/11 від 18.05.2011 року Дніпропетровської міської ради в частині передання ОСОБА_2 тупикового проїзду спільного користування площею 39 кв.м АДРЕСА_1 об'єднаної ділянки площею 0, 0496 га та визнати недійсним виданий на виконання оскаржуваного рішення Державний акт № 849778 на право власності на земельну на ім'я ОСОБА_2.

Позов обґрунтований тим, що протиправні дії відповідачів призвели до незаконної передачі у власність гр.. ОСОБА_2 проїзду спільного користування, який розташований АДРЕСА_1.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2012 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі з тих підстав, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо відсутності публічно-правового спору, який може бути переданий на вирішення суду.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі суд першої інстанції дійшов висновку про те, що переданий на вирішення суду спір не є справою адміністративної юрисдикції, оскільки матеріали справи свідчать про те, що фактично спірні правовідносини виникли з приводу використання проїзду спільного користування, який розташований АДРЕСА_1, який, згідно з доводами позивача, переданий у власність ОСОБА_2 на підставі рішення міської ради №155/11 від 18.05.2011р., яке виконано шляхом видачі ОСОБА_2 Державного акту на право власності на земельну ділянку.

Такі висновки суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вважає законними та обґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто, вказана норма права передбачає два критерії для відмежування справ адміністративної юрисдикції від справ іншої юрисдикції і це є: суб'єктний та предметний склад.

Предметний склад обумовлений тим, що справа адміністративної юрисдикції повинна містити в собі публічно-правовий спір.

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є характер спірних правовідносин.

З позовних вимог, які є предметом позову, не вбачається, що між сторонами існує публічно-правовий спір, спірні правовідносини виникли з приводу спору про право, а саме про право позивача на користування земельною ділянкою, яка використовувалась для організації проїзду спільного користування АДРЕСА_1.

Саме на захист таких прав, позивачем подано позов, в якому, зокрема, заявлено і вимоги про скасування рішення Дніпропетровської міської ради №155/11 від 18 травня 2011 року про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_2 та скасування Державного акту № 849778 на право власності на земельну на ім'я ОСОБА_2.

Отже, суд першої інстанції обгрунтовано вказав на відсутність між сторонами публічно-правового спору, який би характеризував справу як справу адміністративної юрисдикції. Характер спірних правовідносин свідчить про наявність цивільного спору, а саме спору про цивільне право - право користування земельною ділянкою.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Згідно із п.10 ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування.

Таким чином, встановивши наявність спору про цивільне право, суд першої інстанції обгрунтовано вказав на те, що виниклі правовідносини мають вирішуватися у порядку цивільного судочинства.

Про обґрунтованість таких висновків суду першої інстанції свідчать і ті обставини, які вказують на те, що оскаржене позивачем рішення Дніпропетровської міської ради №155/11 від 18 травня 2011 року є виконаним шляхом видачі Державного акту № 849778 на право власності на земельну на ім'я ОСОБА_2.

Таким чином, для повного захисту порушених прав, на чому наполягає позивач, необхідно визнати недійсним (скасувати) Державний акт на право власності на земельну ділянку. Вказані вимоги не можуть бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки стосуються питань набуття та припинення права власності.

За таких обставин, розгляд заявлених ОСОБА_1 вимог на підставі норм КАС України буде суперечити ст.17 цього Кодексу, якою передбачені межі компетенції адміністративних судів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку відмовивши у відкритті провадження в адміністративній справі з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.109 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.199, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2012 року у справі № 2а/047/11658/12 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст ухвали виготовлено 30.01.2013р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк