Рішення № 29244844, 05.02.2013, Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа №№1804/2607/2012,

2/576/18/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.02.2013 місто Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області в особі судді Демченка О.С., при секретарі Мітіній О.О., з участю позивачки за первинним позовом ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, представника відповідача за первинним позовом ОСОБА_3, третьої особи за первинним позовом та позивачки за самостійним позовом ОСОБА_4, її представника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Стариківської сільської ради у Глухівському районі (третя особа ОСОБА_4) про визнання права власності на спадкове майно та самостійним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 та Стариківської сільської ради у Глухівському районі про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в.

За поданим до Глухівського міськрайсуду 21 серпня 2008 року підтриманим в суді позовом до Стариківської сільської ради у Глухівському районі позивачка та її представник просять суд визнати за позивачкою право власності на земельну ділянку (пай) площею 3,93 га нормативною грошовою оцінкою у 39419 грн. станом на 04 серпня 2008 року, розташовану на території Стариківської сільської ради у Глухівському районі, яка (земельна ділянка) на підставі виданого 28 листопада 2002 року Стариківською сільською радою Державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 № 657292 належить ОСОБА_6, який помер 04 серпня 2008 року в селі Старикове у Глухівському районі. При цьому обґрунтовуючи цей позов, сторона позивачки посилається на те, що позивачка є рідною племінницею і спадкоємицею за законом дружини ОСОБА_6 ОСОБА_7, яка на день смерті чоловіка мешкала з ним в селі Старикове в будинковолодінні № 113 по вулиці Центральній (раніше Кірова) та фактично прийняла спадщину свого чоловіка, а 03 лютого 2009 року померла в селі Старикове; що після смерті ОСОБА_7 позивачка одноособо прийняла її спадщину, а відтак і спадщину її чоловіка, і отримала з цього приводу у Глухівській районній державній нотаріальній конторі відповідні свідоцтва про право на спадщину за законом, а свої спадкові права щодо належної ОСОБА_6 земельної ділянки площею 3,93 га своєчасно не оформила у звязку з тим, що на час оформлення прийняття спадщини ОСОБА_7 у неї не було державного акту на цю земельну ділянку.

Залучена до участі у відкритому за зазначеним позовом ОСОБА_1 провадженні в якості третьої особи на боці відповідача ОСОБА_4 22 жовтня 2012 року подала до Глухівського міськрайсуду самостійний (в подальшому уточнений) позов до Стариківської сільської ради та ОСОБА_1, за змістом якого просить суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини її рідного брата ОСОБА_6, а також визнати за нею право власності на 1/2 частину будинку з будівлями і спорудами в будинковолодінні № 113 по вулиці Центральній в селі Старикове у Глухівському районі в порядку успадкування своєї частки у зазначеному будинковолодінні після смерті батьків та право власності й на іншу 1/2 частину обєктів нерухомості у тому ж будинковолодінні , грошові вклади по ощадним книжкам на імя ОСОБА_6 та належну йому земельну ділянку (пай) в порядку успадкування спадщини останнього. При цьому на обгрунтування цих позовних вимог ОСОБА_4 і її представник посилаються на те, що визначений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_6 позивачка пропустила з поважних причин у звязку із тяжкою хворобою; що після смерті батьків позивачка і ОСОБА_6 фактично прийняли спадщину батьків - позивачка за домовленістю із ОСОБА_6 взяла з будинку батьків деякі речі матері і батька (предмети побуту і одягу та ікони) та разом із ОСОБА_6 поховали за спільні кошти спочатку матір, а потім і батька, а ОСОБА_6 залишився жити із своєю дружиною (ОСОБА_7) в будинковолодінні батьків. Окрім цього, ОСОБА_4 обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на те, що прийняття спадщини батьків щодо їх будинковолодіння вона і ОСОБА_6 своєчасно документально не оформляли у звязку з тим, що на це будинковолодіння взагалі відсутня будь-яка технічна документація; що після смерті ОСОБА_7 вона (ОСОБА_4О.) і ОСОБА_1, спілкуючись у травні 2009 року у місті Глухові, домовились і мали намір укласти спадковий договір про те, що вона (ОСОБА_4О.) прийме у спадщину будинковолодіння її батьків та грошові вклади і земельну ділянку (пай) ОСОБА_6, а ОСОБА_1Г, прийме у спадщину грошові вклади і земельну ділянку (пай) ОСОБА_7; що на підтвердження такої домовленості з ОСОБА_1 остання особисто передала їй (ОСОБА_4О.) державний акт на земельну ділянку (пай) ОСОБА_6 та ощадні книжки на його імя, але в подальшому у звязку із перенесеним інсультом та тривалим лікуванням після цього вона (ОСОБА_4О.) протягом встановленого законом шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини не мала можливості приїхати у місто Глухів, а ОСОБА_1, скориставшись цим, оформила спадщину ОСОБА_7 (в тому числі й на грошові вклади ОСОБА_6) на себе, не повідомивши її про це, а для успадкування земельної ділянки (паю) ОСОБА_6 у листопаді 2009 році зробила у регіональній (щодо Глухівського району) газеті «Неделя» оголошення про недійсність за втратою державного акту на земельну ділянку (пай) ОСОБА_6.

Позови ОСОБА_1 і ОСОБА_4 були обєднані і розглядались судом в одному провадженні. На певній стадії розгляду справи у проміжку між судовими засіданнями сторони ОСОБА_1 і ОСОБА_4, обговорюючи можливість самостійного вирішення спірних питань подали до суду заяви про залишення позовів без розгляду, але до прийняття по цим заявам судом рішень, не дійшовши порозуміння, стали наполягати на залишенні цих заяв без розгляду і продовження розгляду позовів по суті.

За змістом поданої до суду заяви та пояснень голови Стариківської сільської ради ОСОБА_3 в суді вбачається, що вона позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає, а позовні вимоги ОСОБА_4, вважає такими, що підлягають задоволенню.

За змістом пояснень ОСОБА_4 і її представника ОСОБА_5 вбачається, що вони не визнають позов ОСОБА_1 як такий, що не ґрунтується на законі та фактичних обставинах справи.

За змістом пояснень ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 в суді вбачається, що вони не визнають позовних вимог ОСОБА_4 як таких, що не ґрунтуються на законі. При цьому ОСОБА_1 не підтверджує того факту, що у травні 2009 року між нею і ОСОБА_4 була домовленість про те, що ОСОБА_4 прийме у спадщину земельну ділянку (пай) і грошові внески по ощадним книжкам ОСОБА_6 та будинковолодіння його батьків, а вона прийме у спадщину земельну ділянку (пай) ОСОБА_7 та грошові внески по ощадним книжкам останньої; і що вона не передавала ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_7 державний акт на земельну ділянку (пай) ОСОБА_6 та ощадні книжки на його імя.

Зясувавши обставини справи, події і факти, що передували зверненню ОСОБА_1 до суду з позовом, вислухавши доводи сторін та дослідивши надані документальні докази, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилась і мешкає в селі Береза у Глухівському районі, є рідною племінницею ОСОБА_4 (в дівочості ОСОБА_8) ОСОБА_9 (донькою брата останньої ОСОБА_8, який помер 09 червня 1961 року).

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка народилась в селі Старикове у Глухівському районі, а мешкає у місті Красний Луч Луганської області, з 22 грудня 2008 року є інвалідом другої групи по загальному захворюванню і рідною сестрою ОСОБА_6, який помер 04 серпня 2008 року в селі Старикове у Глухівському районі. На день смерті ОСОБА_6 разом із своєю дружиною ОСОБА_7, мешкав в будинковолодінні № 113 по вулиці Центральній в селі Старикове у Глухівському районі, де раніше мешкали його батьки: ОСОБА_10, яка померла у 1974 році, та ОСОБА_11, який помер у 1981 році. Свідоцтва про право на спадщину батьків ОСОБА_4 і ОСОБА_6 не оформлялись.

Зазначене будинковолодіння в КП «Глухівське БТІ» не зареєстроване і будь-яка технічна документація (в тому числі і на забудову) на нього відсутня.

ОСОБА_7 померла 03 лютого 2009 року в селі Старикове у Глухівському районі.

ОСОБА_6 і ОСОБА_7 дітей не мали, заповіти від їх імені не складались.

За життя ОСОБА_6 відповідно до Державного акту про право приватної власності на землю серії Р2 № 657292 був власником земельної ділянки (паю) площею 3,93 га, розташованої на території Стариківської сільської ради, та грошових внесків по трьом ощадним книжкам у відділеннях ВАТ «Державний ощадний банк України», а ОСОБА_7 відповідно до аналогічного державного акту серії Р2 № 657291 власником земельної ділянки (паю) такої ж площі на території тієї ж сільради та грошових внесків по двом ощадним книжкам у відділенні тієї ж банківської установи.

Після смерті ОСОБА_6 спадкові справи щодо його спадщини не відкривались і заяви про відмову у прийнятті його спадщини будь-ким не подавались.

Після смерті ОСОБА_6 ОСОБА_12 ОСОБА_13 29 липня 2009 року подала до Глухівської райдержнотконтори заяву про прийняття спадщини ОСОБА_7 відповідно до ст. 1266 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) в порядку спадкування за правом представлення (як донька ОСОБА_8), а 24 лютого 2010 року - заяву про видачу свідоцтв про право на спадщину ОСОБА_7 (в тому числі і на спадщину ОСОБА_6) відповідно до положень тієї ж норми ЦК України.

29 липня 2009 року Глухівською райдержнотконторою була заведена спадкова справа № 222-2009, по якій ОСОБА_1 на підставі ст. 1266 ЦК України 24 лютого 2010 року були видані свідоцтво про право на спадщину за законом щодо належної ОСОБА_7 земельної ділянки площею 3,93 га на території Стариківської сільської ради у Глухівському районі та аналогічне свідоцтво щодо грошових внесків по рахункам ОСОБА_7 і ОСОБА_6 у відділеннях ВАТ «Державний ощадний банк України».

Будь-які заяви ОСОБА_4 щодо прийняття спадщини ОСОБА_6 та ОСОБА_7 чи щодо відмови ОСОБА_4 від прийняття спадщини вказаних осіб Глухівською райдержнотконторою не реєструвались і будь-яких рішень з цього приводу (по таким заявам) не приймалось.

28 листопада 2009 року в регіональній (щодо Глухівського району) газеті «Неделя» за № 48 було надруковане оголошення про недійсність Державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 № 657292 на імя ОСОБА_6 у звязку з його (акту) втратою, хоча оригінал зазначеного державного акту разом з оригіналами трьох ощадних книжок на імя ОСОБА_6 у відділеннях ВАТ «Державний ощадний банк України) були надані суду ОСОБА_4.

З 07 жовтня по 31 жовтня 2008 року ОСОБА_4 стаціонарно лікувалась у місті Красний Луч Луганської області з приводу ішемічного інсульту, а 22 грудня 2008 року ОСОБА_4 МСЕК була встановлена друга група інвалідності безстроково з висновком про наявність у неї вираженого обмеження життєдіяльності.

Наведені встановлені судом обставини підтверджуються наявними у справі документами, сторонами у справі не оспорюються, а судом визнаються такими, що визначають зміст існувавших і існуючих між сторонами правовідносин, виходячи з яких суд і має вирішувати позови сторін, виходячи з положень законодавства України щодо предмету спору.

Так, за змістом частин 1, 2 і 3 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом частин 1 і 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

За змістом частин 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

За змістом частин 1-4 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства; при здійсненні своїх прав особа зобовязана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдавати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдавати шкоди іншій особі, а також зловживати правом в інших формах; при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватись моральних засад суспільства.

За змістом ч. 3 ст. 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої-пятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року вважалося, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він вступив в управління або володіння спадковим майном. За змістом цієї норми прийняття частини спадкового майна означало прийняття спадщини вцілому. А за змістом ч. 2 ст. 548 того ж Кодексу прийнята спадщина визнавалась належною спадкоємцю з часу відкриття спадщини.

Відповідно до абзацу першого пункту пятого Прикінцевих та Перехідних положень діючого з 01 січня 2004 року Цивільного кодексу України (далі ЦК України) Правила книги шостої (Спадкове право) ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ч. 1 ст. 1258, ч. 1 ст. 1261 та ст. 1262 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово; у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки; рідні брати та сестри спадкодавця мають право на спадкування за законом у другу чергу.

За змістом ч. 3 ст. 1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частину спадщини, яка належала б за законом їхній матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч.ч. 2 і 3 ст. 1267 ЦК України спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них; спадкоємці за письмовою згодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 і 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням; спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї; незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Відповідно до ч. 1 ст. 1280 ЦК України якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (частини 2 і 3 статті 1272 цього Кодексу), вона підлягає перерозподілу між ними. Такі спадкоємці мають право вимагати передання їм у натурі частини майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації.

Відповідно до ч.ч. 1 і 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину; відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобовязаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Факт фактичного прийняття ОСОБА_4 разом із ОСОБА_6 спадщини своїх батьків після їх смерті у вигляді будинковолодіння батьків відповідно до положень ч. 1 ст. 549 ЦК Української РСР 1963 року та виникнення у ОСОБА_4 права на 1/2 частину в будинковолодінні № 113 по вулиці Центральній в селі Старикове відповідно до положень ч. 2 ст. 548 того ж Кодексу та положень ч. 5 ст. 1268 діючого ЦК України стороною ОСОБА_1 нічим не спростований, а головою Стариківської сільради визнається, що дає суду підстави визнати такими, що ґрунтуються на законі та обставинах справи позовні вимоги ОСОБА_4 щодо визнання за нею права власності на 1/2 частину обєктів нерухомості в зазначеному будинковолодінні, а також визнати, що при вирішенні питань, повязаних з оформленням прийняття ОСОБА_1 спадщини ОСОБА_7, Глухівською райдержнотконторою обєктивно не була визначена реальна (дійсна) спадщина ОСОБА_7, на яку (спадщину) мала право ОСОБА_1.

Незважаючи на те що Глухівській райдержнотконторі було відомо про проживання ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на день смерті в будинковолодінні №113 по вул. Цетральній в селі Старикове, нотконторою при оформленні спадкових прав ОСОБА_1 на спадщину ОСОБА_7 не була перевірена наявність інших претендентів на спадщину щодо зазначеного будинковолодіння, хоча така можливість існувала.

ОСОБА_4, як спадкоємиця другої черги спадщини ОСОБА_6 мала право претендувати на спадщину останнього, а визначений законом шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_6 пропустила з поважних причин - через два місяці після смерті ОСОБА_6 перенесла інсульт у місті Красний Луч Луганської області, а відтак зазначене втрачене право ОСОБА_4 підлягає поновленню.

Суд визнає слушними й доводи сторони ОСОБА_4 щодо фактичної наявності між ОСОБА_4 і ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_7 усної угоди про розподіл спадкового майна та порушення ОСОБА_1 умов такої угоди. Факт існування такої угоди підтверджується поясненнями з цього приводу Стариківського сільського голови ОСОБА_3 та наявність саме у ОСОБА_4 на час розгляду справи судом оригіналів державного акту на земельну ділянку ОСОБА_6 та трьох ощадних книжок на його імя і свідчить про зловживання ОСОБА_1 своїми правами при вирішенні питань, повязаних із прийняттям спадщини ОСОБА_7 та порушення нею прав ОСОБА_4 щодо успадкування майна її батьків та брата, а відтак дає суду підстави відмовити ОСОБА_1 у визнанні за нею в порядку спадкування спадщини ОСОБА_7 права власності на земельну ділянку ОСОБА_6.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_4 в частині визнання за нею в порядку спадкування права власності на іншу (не її, а ОСОБА_6О.) 1/2 частину в будинковолодінні їх батьків, та належні ОСОБА_6 земельну ділянку і грошові внески на банківських рахунках на його імя, то ці позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені бути не можуть, оскільки ОСОБА_4 у визначеному діючим законодавством порядку ще не прийняла спадщину ОСОБА_6.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 548 і 549 ЦК Української РСР 1963 року, ст.ст. 1-5, 11-13, 16, 328, 1216, 1218, 1258, 1261, 1262, 1266, 1268, 1270, 1272, 1274, 1280, 1296, 1297 та пунктами 4 і 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а також ст.ст. 1, 2, 8-11, 15, 57-61, 88 та 212-214 ЦПК України, суд

в и р і ш и в.

Позов ОСОБА_1 залишити без задоволення

Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на1/2 частину будинку з надвірними будівлями і спорудами, розташованими в будинковолодінні № 113 по вулиці Центральній (раніше Кірова) в селі Старикове у Глухівському районі.

Визначити ОСОБА_4 додатковий строк тривалістю у три місяці після набрання даним рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини її брата ОСОБА_6, який помер 04 серпня 2008 року в селі Старикове у Глухівському районі.

В іншій частині позов ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області шляхом подання до Глухівського міськрайсуду апеляції на рішення суду. Апеляція на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набере законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження рішення.

Суддя Глухівського міськрайсуду ОСОБА_14

Повний текст рішення суду виконаний 11 лютого 2013 року.