Ухвала суду № 29244133, 12.02.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/117/13 Головуючий у 1-й інстанції Бібік М.М.

Категорія - 43 Доповідач - Міхеєва В.Ю.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2013 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Міхеєвої В.Ю.

суддів Красвітної Т.П., Макарова М.О.

при секретарі Бондаренко В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 серпня 2012 року у цивільній справі

за позовом Комунального підприємства «Житлово - комунальна контора м. Дніпропетровськ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2012 року Комунальне підприємство «Житлово - комунальна контора м. Дніпропетровськ» (далі - КП «ЖКК м. Дніпропетровськ») звернулося до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1 та просило стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 2180,41 грн. за період з січня 2008 року по грудень 2011 року включно.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 серпня 2012 року позовні вимоги було задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «ЖКК м. Дніпропетровськ» суму заборгованості в розмірі 1295,36 грн., судовий збір в розмірі 214,60 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить суд ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Статтею 19 цього ж Закону визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Судом встановлено, що згідно договору дарування квартири від 22 серпня 2006 року та наданої довідки відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована та мешкає у квартирі АДРЕСА_1 загальною площею 51,8 кв.м та є її власником (а.с. 5, 6).

Розпорядженням Голови обласної ради «Про передачу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області» № 119-р від 13 липня 2009 року, житлові будинки Дніпропетровського обласного житлово-комунального підприємства «Аеродром» (далі - ДОЖКП «Аеродром»), в тому числі будинок АДРЕСА_1, були передані із закріпленням на праві господарського відання до житлового фонду КП «ЖКК м. Дніпропетровськ» (а.с. 22,25).

На підставі наказу № 2-07 «Про прийняття на баланс житлового фонду ДОЖКП Аеродром», нарахування квартирної плати по житловому фонду ДОЖКП «Аеродром» проводиться на підставі тарифів, погоджених Рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 10 травня 2007 року № 1280 та діючих на момент передачі вказаного житлового фонду до КП «ЖКК м. Дніпропетровськ» (а.с. 24,26).

Між позивачем та відповідачкою договір про надання послуг з обслуговування та утримання будинку та прибудинкової території не укладався, але на ім'я відповідачки оформлено і відкрито особистий рахунок для контролю та оплати комунальних послуг, які надає позивач.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги (до яких відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 13 цього ж закону віднесено і послуги з обслуговування та утримання будинку та прибудинкової території) у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Згідно п. 17 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року (з подальшими змінами) власники та наймачі квартир багатоквартирних будинків повинні вносити на відповідний рахунок власника будинку плату за утримання будинку та прибудинкової території щомісячно не пізніше 10 числа наступного, за оплачуваним місяцем.

Задовольняючи позов частково, в межах строку позовної давності згідно заяви відповідачки про застосування позовної давності (а.с.13), суд першої інстанції, на думку колегії суддів, дійшов вірного висновку, що відповідачка свої зобов'язання перед позивачем у частині сплати за надані послуги з обслуговування та утримання будинку та прибудинкової території у повному обсязі не виконувала, через що виникла заборгованість, розмір якої за період з травня 2009 року по січень 2012 року склав 1295,36 грн. (а.с.7).

Висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні, відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованого нарахування позивачем сум за ненадані або надані не у повному обсязі послуги, а також, що судом першої інстанції не було враховано, що позивач не укладав з нею договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання та переліком послуг і їх вартості, а також, що у позивача відсутнє право на звернення до суду, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Факт надання житлово-комунальних послуг позивачем підтверджується актами виконаних робіт по профілактичній дезінфекції до Договору № 91 від 01 вересня 2010 року, рахунками-актами за телекомунікаційні послуги згідно з договором № 79360, актами приймання-здачі робіт та актами здачі-приймання ліцензій за використання ПЗ «Система автоматизованого поромового обліку», рахунками-розшифровками по активній електроенергії по освітленню сходових клітин, актами виконаних робіт по прочищенню димоходів та вентиляційних каналів, нарахування заробітної плати двірникам.

Відсутність укладеного між сторонами договору не спростовує висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування рішення, оскільки суд виходив з фактичного надання позивачем послуг.

У відповідності до граничних тарифів для населення на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій ДОЖКП «Аеродром», у будинку АДРЕСА_1, для квартир першого, другого та вище поверхів був встановлений тариф 0,89 грн. за кв.м (а.с. 27).

З наданої позивачем розшифровки нарахувань квартирної плати за адресою проживання відповідачки вбачається, що з травня 2009 року розмір щомісячного платежу складає 40,48 грн. Враховуючи загальну площу належної відповідачці квартири 51,8 кв.м, тариф за 1 кв.м складатиме 0,78 грн. (40,48 грн.: 51,8 кв.м), що не перевищує встановлений граничний тариф. Тому доводи апеляційної скарги щодо завищення позивачем тарифів є безпідставними.

Рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді