Рішення № 29243830, 28.12.2012, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

0520/10051/2012

2/0520/2630/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2012 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Пустовойт Т. В., при секретарі Налча М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Грандфінресурс» про захист прав споживачів, визнання недійсним, стягнення майнової та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду у жовтні 2012 року з позовом до відповідача про захист прав споживачів, просив визнати недійсним договір і додатки до нього, стягнути майнову та моральну шкоду. Згідно позову зазначив, що 02 квітня 2012 року між ним та Приватним підприємством «Грандфінресурс» (далі ПП «Грандфінресурс») було укладено Договір №208767, а потім Додаток №1 та Додаток №2, предметом якого є надання особі, що уклала Договір, послуги по адмініструванню системи придбання товару у групах на умовах діяльності програми «Альянс Україна», яка базується на створенні груп учасників, метою яких є придбання бажаних товарів з розстроченням платежу на досить тривалий час.

Згідно умов Договору ПП«Грандфінресурс» виступає виконавцем певних послуг, зазначених у статті 1 цього Договору, а позивач є їх споживачем.

На підставі вказаного договору позивачем було сплачено 02.04.2012р. - 5600грн. за реєстрацію угоди, 19.05.2012р. - 588,00грн. адміністративні витрати по договору за травень, та 1166,70грн. щомісячний чистий внесок за травень, а всього 7354,70грн. В жовтні 2012р. звернувшись за правовою допомогою з метою з,ясування правомірності укладеного договору та йому стало відомо, що відповідач здійснює свою відповідальність з надання фінансових послуг в порушення вимог діючого законодавства, а саме без відповідної ліцензії. Просив визнати Договір №208767 від 02.04.2012 року з Додатками до нього, укладений між ним та ПП«Грандфінресурс», недійсним, стягнути з відповідача на його користь сплачену суму в розмірі 7354,70 грн., 2000грн. моральної шкоди та витрати на правову допомогу в розмірі 450 грн.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, надав заяву в якій позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі та розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача ПП «Грандфінресурс» Філіпповський Є.В. у судове засідання не з'явився, надав заперечення проти задоволення позовних вимог з підстав недоведеності введення позивача в оману під час укладення договору, також зазначив, що ніякого умислу з боку відповідача не було, усі умови діяльності відповідача, його права та обов'язки, а також права та обов'язки позивача були викладені у договорі № 208767, з умовами якого позивач погодився, представник відповідача наполягав на тому, що законом такий правочин не визнаний недійсним. Що стосується ліцензійних умов зазначив, що на момент укладання оспорюваного правочину не було розроблено ліцензійних умов для здійснення діяльності адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах. Відповідно до ч.3 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України №3462-ІV фінансові установи зобов,язані протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність у відповідність. Тобто кінцевим терміном для цього є 07.01.2013р. На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02 квітня 2012 року між ОСОБА_1 та ПП «Грандфінресурс» укладено Договір №208767, з двома додатками -Додаток №1 та Додаток №2, предметом якого є надання особі, що уклала Договір, послуги по адмініструванню системи придбання товару у групах на умовах діяльності програми «Альянс Україна», яка базується на створенні груп учасників, метою яких є придбання бажаних товарів з розстроченням платежу. ПП «Грандфінресурс» зобов»язується організувати та проводити Захід по розподілу грошового фонду, здійснити оплату товару на користь Учасника або надати Учаснику відповідну суму у позику. Згідно ст. 4 Договору зазначено, що «Договір не є поворотною фінансовою допомогою (позикою)».

За умовами договору ОСОБА_1 зобов,язаний сплатити одноразовий комісійний внесок у день підписання договору, після чого своєчасно не пізніше 15 числа кожного місяця сплачувати загальний платіж, який включає чистий внесок , за рахунок якого адміністартор здійснює оплату вартості товару чи надає відповідні суми у позику, та адміністративні витрти, що є платою за послуги адміністратора з організації діяльності програми.

02 квітня 2012 року ОСОБА_1 сплатив одноразовий комісійний внесок у розмірі 5600грн.

19 травня 2012р. позивачем сплачено 588грн. адміністративних витрат, а також 1166,70грн. чистих внесків.

Згідно ч. 3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує проти його дійсності на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Статтею 227 ЦК України визначено, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним. Якщо юридична особа ввела другу сторону в оману щодо свого права вчирнення такого правочину, вона зобов,язана відшкодувати їй моральну шкоду завдану, таким правочином.

Згідно п.1.3 договору учасник доручив адміністратору використовувати суми чистих внесків для формування фонду реєстру та його розподілу, а також здійснювати оплату товару на користь учасників реєстру чи надавати відповідні суми у позику.

Пунктами 2.1.1 та 2.1.2 договору передбачено, що за надання послуг за програмою учасник зобов,язується сплачувати одноразовий комісійний внесок та адміністративний платіж, щомісячно сплачувати загальний платіж, який включає чистий внесок, за рахунок якого адміністраторздійснює оплату вартості товару чи надає відповідні суми у позику, та адміністративні витрати, що є платою за послуги адміністратора з організації діяльності програми.

Пунктом 5.1 додатку №2 до договору передбачено, що адміністратор проводить оплату товару, організовує його передачу у власність учаснику або надає відповідну суму у позику для придбання товару самим учасником, який отримав дозвіл, після того як учасником будуть виконані вимоги цієї статті.

Згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансовими вважаються такі послуги: 1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забеспечення розрахунків; 2) довірче управління фінансовими активами; 3) діяльність з обміну валют; 4) залучення фінансових активів із зобов,язанням щодо наступного їх повернення; 5) фінансовий лізінг; 6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; 7) надання гарантій та поручительств; 8) переказ коштів; 9) послуги у сфері страхування та у системі накопичувального пенсійного забеспечення; 10) професійна діяльність на ринку цінних паперів, що підлягає ліцензуванню; 11) факторинг; 11-1) адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах; 12) інші операції, які відповідають критеріям, визнаеним у п.5 ч.1 ст.1 цього Закону.

Пунктом 5 ст.1 зазначеного Закону визначено, що фінансова послуга це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Наведене свідчить про те, що діяльність відповідача, яка передбачена договором сторін, є фінансовою послугою, пов,язаною із прямим залученням фінансових активів від фізичних осіб.

Разом з тим, відповідно до ст.34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» діяльність з наданням будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, може здійснюватися лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.

Відповідно до п.3 ст.9 ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягає діяльність з надання фінансових послуг.

Про відсутність ліцензії Як вбачається з матеріалів справи та пояснень відповідача ліцензія на здійснення фінансових послуг відсутня. Про цей факт при укладанні оспорюваного договору представник відповідача ОСОБА_1 не повідомив.

Таким чином, суд приходить до висновку, що укладений між ОСОБА_1 та ПП «Грандфінресурс» Договір та додатки до нього №1,№2 треба визнати недісними та стягнути с підприємства на користь позивача сплачену ним суму в розмірі 7354,70 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України - розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (далі -Постанова) відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Згідно п. 5 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів»- споживачі мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, у разі заподіяня небезпеки для життя і здоров'я людей продукцією, у випадках, передбачених законодавством.

Позивачем не доведено чинення відповідачем будь-яких навмисних дій що спричинили моральні страждання чи заподіяли небезпеку для життя чи здоров,я позивача

На підставі викладеного суд вважає за необхідне відмовити у задоволені вимог про стягненя моральної шкоди.

Згідно ст. 84 ЦПК України, витрати пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги і граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач при зверненні до суду поніс витрати пов'язані з наданням юридичної допомоги в розмірі 450 грн., що підтверджено квитанцією від 21.10.2012 р. про надання юридичних послуг та складення позовної заяви, суд стягує дану суму з відповідача.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір 214,60 грн., так як позивач при зверненні до суду був звільний від сплати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 84, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст.215, 227 ЦК України, ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Постановою Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Грандфінресурс» про захист прав споживачів, визнання недійсним договору і додатків до них, стягнення майнової та моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати договір №208767 з Додатками №1 та №2, від 02 квітня 2012 року, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Грандфінресурс», недійним.

Стягнути з Приватного підприємства «Грандфінресурс» (01034 м.Київ, Шевченківський район, вул.Ярославів Вал, 13/2Б, оф 3,п/р 26004962483522 в ПАО «ПУМБ» м.Київ вул. Андіївська, 4 МФО 322755 ЄДРПОУ 31469012) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН № НОМЕР_1, паспорт серія НОМЕР_2, виданий Іллічівським РВ МУУМВС Україні в Донецькій області від 26.02.1998 року - 7354,70 грн. та 450грн. витрат на правову допомогу.

Стягнути з Приватного підприємства «Грандфінресурс» (01034 м.Київ, Шевченківський район, вул.Ярославів Вал, 13/2Б, оф 3,п/р 26004962483522 в ПАО «ПУМБ» м.Київ вул. Андіївська, 4 МФО 322755 ЄДРПОУ 31469012) на користь держави судовий збір в розмірі 214,60 грн..

У задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Т. В. Пустовойт