Ухвала суду № 29242050, 05.02.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Стойко В.В.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2013 року справа №2а/0570/16307/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів: Яманко В.Г., Васильєвої І.А., за участі секретаря судового засідання Братченко О.В., представників позивача Суховерхової О.І., за довіреністю від 17.12.2012 року, Заніної К.О., за довіреністю від 17.12.2012 року, представника відповідача Петрова А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 р. у справі № 2а/0570/16307/2012 (головуючий І інстанції Стойко В.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська управляюча компанія" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби про частково скасування податкового повідомлення-рішення № 0000692344 від 30.08.2012 року,-

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська управляюча компанія» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби про часткове скасування податкового повідомлення-рішення № 0000692344 від 30 серпня 2012 року в розмірі 10 752,48 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року позовні вимоги задоволені. Суд першої інстанції скасував податкове повідомлення-рішення № 0000692344 від 30.08.2012 року частково в розмірі 10 752,48 грн., стягнув з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська управляюча компанія» судові витрати в виді судового збору у розмірі 107,53 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та відмовити в задоволені позову повністю. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представники позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували, вважають, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою що підлягає залишенню без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська управляюча компанія» зареєстровано в якості юридичної особи, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби як платник податків.

13.08.2012 року ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ДПС була здійсненна документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Всеукраїнська управляюча компанія», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 300/22-3/33340559 від 13 серпня 2012 року (а.с. 8-16), яким встановлено порушення: п.3.4, п. 3.5, п. 3.6 Постанови Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» із змінами, в частині перевищення затвердженого ліміту залишку готівки у касі у сумі 11090, 05 грн.

Зазначеною перевіркою встановлено, що підприємством видаються готівкові кошти по видатковим касовим ордерам для подальшого самостійного віднесення коштів до банку для зарахування на поточний рахунок, в яких відсутній підпис отримувача, даних про особу яка повинна отримати кошти, що не підтверджує видачу готівки. Таким чином, сума видачі готівки не підтверджена підписом одержувача у видатковому документі розрахунковим шляхом додається до залишку готівкових коштів в касі, чим порушено п.3.4, 3.5, 3.6 розділу 3 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004 року зі змінами, в частині перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі у сумі 11090, 05 грн.

30 серпня 2012 року ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення ТОВ «Всеукраїнська управляюча компанія» № 0000692344 згідно з абз. 2 п. 1 Указу Президента № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки із змінами та доповненнями» від 12.06.1995 року в редакції від 12.06.2009 року, на підставі акта перевірки № 300/22-3/33340559 від 13 серпня 2012 року за порушення п.3.4, п. 3.5, п. 3.6 розділу 3Постанови № 637 «Про затвердження Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 рокув редакції від 29.06.2009 року.

10 вересня 2012 року позивачем до Державної податкової служби у Донецькій області була подана скарга на податкове повідомлення-рішення № 0000692344 від 30 серпня 2012 року, яка згідно рішення Державної податкової служби у Донецькій області від 12.11.2012 року за № 923 була залишена без задоволення.

ТОВ «Всеукраїнська управляюча компанія» податкове повідомлення-рішення № 0000692344 від 30.08.2012 року оскаржується в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 10 752,48 грн. є предметом розгляду.

Колегія суддів підтримує рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ від 15.12.04 № 637 далі Положення).

Згідно з пунктом 2.10 Положення встановлено, що готівка, що одержана в банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

Згідно з п. 3.4. Положення видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

Пунктом 3.5. Положення встановлено, що у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу, або за окремою видатковою відомістю.

Відповідно до п.3.6. видачу готівки касир проводить тільки особі, зазначеній у видатковому касовому ордері або видатковій відомості.

Згідно п.3.7 Положення відповідно до якого передбачено, що приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі. Документом, що свідчить про здавання виручки до банку, є відповідна квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, засвідчена підписами відповідальних осіб банку та відбитком печатки (штампа) банку.

Відповідно до п. 3.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженогопостановою Правління НБУ від 15.12.04 № 637, прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери і видаткові відомості мають заповнюватися бухгалтером чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп'ютерних засобів чи іншими способами, які забезпечили б належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну.

Зазначені вимоги до видаткових касових ордерів застосовуються у разі видачі готівки фізичним особам, в тому числі працівникам підприємства.

З аналізу зазначених норм вбачається, що зазначені правовідносини не регулюються п.3.4, п.3.5., п.3.6 Положення, оскільки вони застосовуються у випадку, здачі підприємством в особі касира надлишкової готівки до банку, оскільки касир та працівник банку отримують кошти як посадові особи, у зв'язку з виконанням покладених на них службових обов'язків, а не як фізичні особами в розумінні п.3.4., п.3.5., п.3.6. Положення. В даному випадку зазначені правовідношення, регулюються п.3.7 Положення.

Так відповідно п.8 Постанови Національного банку, від 14.08.2003, № 337 "Про затвердження Інструкції про касові операції в банках України", відповідно до якої після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Відповідно матеріалам справи, позивачем були одержані готівкові кошти з банку для поточних виплат, після здійснення яких, залишок готівки повертався позивачем до банку. Внесення коштів на поточний рахунок позивачем підтверджується наступними документами: видатковими касовими ордерами від 02 липня 2009 року, від 31 липня 2009 року, від 31 серпня 2009 року, від 07 жовтня 2009 року, від 01 грудня 2009 року, від 10 лютого 2010 року, від 30 квітня 2010 року, від 05 травня 2010 року, від 02 липня 2009 року, від 31 липня 2009 року, від 31 серпня 2009 року, від 07 жовтня 2009 року, від 01 грудня 2009 року, від 10 лютого 2010 року, від 30 квітня 2010 року, від 05 травня 2010 року; квитанціями № 412 від 02 липня 2009 року, № 314_310 від 31 липня 2009 року, № 412_39 від 31 серпня 2009 року, № 442_22 від 07 жовтня 2009 року, № 422_25 від 01 грудня 2009 року, № 314_25 від 10 лютого 2010 року, № 314_13 від 30 квітня 2010 року, № 412_1 від 05 травня 2010 року, № 412_4 від 02 липня 2009 року, № 314_310 від 31 липня 2009 року, № 412_39 від 31 серпня 2009 року, № 442_22 від 07 жовтня 2009 року, № 442_29 від 01 грудня 2009 року, № 314_25 від 10 лютого 2010 року, № 314_13 від 30 квітня 2010 року, № 412_1 від 05 травня 2010 року; виписками з банку за 02.07.2009 року, за 31.07.2009 року, за 31.08.2009 року, за 07.10.2009 року, за 01.12.2009 року, за 10.02.2010 року, за 30.04.2010 року. Суми зазначені у викладених видаткових касових ордерах співпадають з сумами та датами зазначених у квитанціях та виписках банку.

Квитанції мають печатку банку та підписи відповідальних осіб банку, таким чином, ТОВ «Всеукраїнська управляюча компанія» було оформлено видаткові касові ордери та отримані квитанції, які згідно з приписами п.3.7. Положення є єдиними письмовими документами, які підтверджують здавання готівки до банку.

Колегія суддів зазначає, що абзацом 2 п. 1 Указу Президента № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки із змінами та доповненнями» від 12.06.1995 року, передбачено застосування штрафних санкцій саме за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах. Зазначений указ не передбачає застосування фінансових санкцій за відсутність в видаткових касових ордерах юридичної особи підпису керівника та отримувача коштів для подальшого самостійного віднесення коштів до банку. Видача готівки та подальше зарахування коштів на поточний рахунок підтверджена вищезазначеними доказами.

Відповідно до викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0000692344 від 30 серпня 2012 року в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 10 752,48 грн..

Відповідно до ч. 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що постанова прийнята судом першої інстанції з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з повним дослідженням всіх обставин справи тому апеляційна скарга відповідача залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 р. у справі № 2а/0570/16307/2012 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 р. у справі № 2а/0570/16307/2012 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено 07 лютого 2013 року

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва