Ухвала суду № 29241502, 29.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 р.Справа № 2а-1870/7312/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у місті Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2012р. по справі № 2а-1870/7312/12

за позовом приватного підприємства Рембудсервіс "Комфорт-П"

до Державної податкової інспекції у місті Сумах Сумської області Державної податкової служби про часткове визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, приватне підприємство Рембудсервіс "Комфорт-П", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м. Сумах, в якому після уточнення позовних вимог просив визнати частково протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.08.2012 р. № 0000432230/0/37966, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 380687 грн. в частині донарахування податку на прибуток всього на суму 379 123 грн., в тому числі за 2 квартал 2011р. на суму 76 026 грн., за 3 квартал 2011р. на суму 217 142 грн., за 4 квартал 2011 р. на суму 85955 грн. та податкове повідомлення-рішення від 22.08.2012 р. №0000442230/0/37964, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 403457,50 грн., з яких за основним платежем 322766 грн. в частині донарахування податку на додану вартість всього на суму 322 662 грн., в тому числі за липень 2011р. на суму 64 418 грн., за серпень 2011р. на суму 34 407 грн., за вересень 2011р. на суму 84 108 грн., за жовтень 2011р. на суму 127 327 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2012 р. по справі № 2а-1870/7312/12 адміністративний позов приватного підприємства Рембудсервіс "Комфорт-П" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про часткове визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове рішення-повідомлення від 22.08.2012 р. № 0000432230/0/37966 в частині донарахування податку на прибуток за основним платежем на суму 379 123 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове рішення-повідомлення від 22.08.2012 р. № 0000442230/0/37964 в частині донарахування податку на додану вартість за основним платежем на суму 322 662 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 80 665,50 грн. Стягнуто з Державного бюджету України (шляхом списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Сумах (Покровська площа, 2, м. Суми, Сумська область, 40000, ідентифікаційний код 21102740) на користь приватного підприємства Рембудсервіс "Комфорт-П" (вул. Жукова, 2/1, кв. 59, м. Суми, Сумська область, 40000, ідентифікаційний код 31499335) судовий збір у розмірі 2204 грн.

Відповідач, не погодившись з постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2012 р. по справі № 2а-1870/7312/12, подав апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції не враховано того, що фінансово-господарські відносини позивача з ФОП ОСОБА_1 є недійсними, оскільки в ланцюгу поставки товару до ФОП ОСОБА_1 товар не поставлявся, відсутні товарно-транспортні накладні, а тому усі операції купівлі - продажу ФОП ОСОБА_1 не спричиняли реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності по ланцюгу до "вигодонабувача". Таким чином позивач безпідставно зависив витрати та податковий кредит на суму 1613313 грн. та 338129 грн. у зв'язку з придбанням товару (будівельних матеріалів) у ФОП ОСОБА_1 Просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2012р. по справі № 2а-1870/7312/12 та ухвалити нову постанову якою, в задоволенні позову ПП Рембудсервіс "Комфорт-П" відмовити в повному обсязі.

Виходячи з приписів ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що ДПІ у м. Сумах з 17.07.2012 р. по 06.08.2012 р. було проведено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.03.2012р. приватного підприємства Рембудсервіс "Комфорт-П".

За результатами перевірки 13.08.2012 р. складено акт перевірки № 2196/2230/31499335/36 (а.с.8, т.1).

Відповідно до висновків вказаного акту перевірки встановлені порушення позивачем:

- п. 138.1, п.138.2 ст. 138, пп. 139.1.12 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, ч. 1, ч.2 ст.228, п.2,п.1 ст. 215, ч.1,5 ст. 203 Цивільного кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 380687 грн.;

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ч. 1, ч. 2 ст.228, п. 2, п.1 ст. 215, ч. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 322766 грн.;

- абз. "а" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, абз. "а" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, внаслідок чого нарахований податок на доходи фізичних осіб в сумі 1050 грн.

Крім того, відповідачем було встановлено завищення задекларованих підприємством показників у рядку 06.2 "адміністративні витрати" рядка 06 декларації "інші витрати" за 2 квартал 2011 року на суму 35050 грн. в результаті допущеної арифметичної помилки.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки відповідача щодо порушення позивачем вищезазначених норм податкового законодавства грунтуються на висновках актів перевірки ДПІ у м. Сумах ФОП ОСОБА_1 (від 09.12.2011 року №8952/17-1016/2423903957/180, від 03.02.2012 року №667/17-1016/2423903957/18), якими не підтверджено взаємовідносини між ФОП ОСОБА_1 та позивачем.

На підставі акту перевірки № 2196/2230/31499335/36 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.08.2012 р. № 0000432230/0/37966, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 380687 грн. та податкове повідомлення-рішення від 22.08.2012 р. № 0000442230/0/37964, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 403457,5 грн., з яких за основним платежем 322766 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 80691,50 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за червень-жовтень 2011 р. витрат будівельних матеріалів придбаних у ФОП «Загорулько» що підтверджується необхідними первинними документами, які за змістом та оформленням повністю відповідають вимогам чинного законодавства, та підтверджують реальність здійснення господарських операцій між вказаним контрагентом.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.6 ст. 14 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для перевірки приватного підприємства Рембудсервіс "Комфорт-П" були господарські відносини з ФОП ОСОБА_1

10 січня 2011 року між позивачем (покупець) та ФОП ОСОБА_1 (продавець) був укладений договір купівлі - продажу №02-11, відповідно до розділу № 1 якого, продавець продає покупцю будівельні матеріали, доставку товару здійснює покупець власним транспортом зі складу продавця.

На виконання вказаного договору позивачем був придбаний товар (будівельні матеріали), що підтверджується видатковими накладними на загальну суму 1613313 грн. та 338129 грн. ПДВ (т. 4 а.с.88-184).

Відповідно до виписок банку по рахунку позивача, оплата товару була здійснена в безготівковій формі з рахунку позивача на користь ФОП ОСОБА_1, (т.2 а.с.52-128). На поставлений товар ФОП ОСОБА_1 були виписані належним чином оформлені податкові накладні на вищевказані суми придбаного товару (т.3 а.с.214-250, т.4 а.с.1-12).

Придбаний позивачем товар транспортом, який належать йому на праві власності (камаз д.н. НОМЕР_1, газ д.н. НОМЕР_3, зил д.н.НОМЕР_2), отримував Савченко Є.П. (директор позивача). Крім того, в матеріалах справи містяться копії довіреності, на підставі яких видавався придбаний позивачем товар, та журнал реєстрації виданих доручень, який має відповідні записи про видачу вказаних доручень (т.4 а.с.82-88,18-32). На весь придбаний та транспортований товар були складені товарно-транспортні накладні (т.2-3), відповідно до яких, вантажовідправником є ФОП ОСОБА_1, вантажоодержувачем - ПП Рембудсервіс "Комфорт-П", пункт навантаження: АДРЕСА_1.

Відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 01 січня 2011 року, ФОП ОСОБА_1 орендував нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 106,8 м.кв. для ведення своєї підприємницької діяльності (т.2 а.с.48).

Крім того, на підтвердження використання придбаних будівельних матеріалів у власній господарській діяльності, позивачем до матеріалів справи надані довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 та "Підсумкові відомості ресурсів" (т.1 а.с.72-250).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, надані позивачем податкові та видаткові накладні відповідають вимогам щодо оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. Будь-яких порушень щодо оформлення вказаних документів не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні. Крім того, з наявних в матеріалах справи первинних документів вбачається факт отримання позивачем товару за вказаним договором, що підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, специфікаціями, товарно - транспортними накладними, доказами використання у власній господарській діяльності. З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, оскільки дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, а тому висновок відповідача щодо незаконності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є необґрунтованим.

Щодо завищення задекларованих підприємством показників у рядку 06.2 "адміністративні витрати" рядка 06 Декларації "інші витрати" за 2 квартал 2011 року на суму 35050 грн. в результаті допущеної арифметичної помилки, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, при перевірці позивача було встановлено, що у 2-му кварталі 2011 р. ТОВ "Комфорт П" зависило витрати на суму 35050 грн., у зв'язку із арифметичною помилкою у додатку АВ до декларації за 2-й квартал 2011р., а саме у рядку 06.2.11 було зазначено суму відрахувань на соціальні заходи 38944 грн., хоча фактично відрахування повинні бути зазначені на суму 3894 грн.

Дана помилка в свою чергу збільшила суму адміністративних витрат (рядок 06.2 декларації) з суми 25977 грн. до 61027 грн. за вказаний період, що призвело до завищення в цілому витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 04 декларації) і зменшило об'єкт оподаткування (рядок 07 декларації) та як результат - було занижено податок на прибуток (рядок 11 декларації) на суму 8061 грн. (35050x23%).

Особливості справляння податку на прибуток підприємств, визначаються підрозділом 4 розділу XX Податкового кодексу України, п. 1 якого визначено, що Розділ III цього Кодексу, положеннями якого визначається порядок обрахування та сплати податку на прибуток підприємств, застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Пунктами 2 та 3 п.п.4 розділу ХХ ПК України визначено, що з дати набрання чинності розділом ІІІ цього Кодексу (податок на прибуток підприємств) платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи у 2-3-му кварталі 2011р. вищевказана помилка була врахована позивачем при формуванні додатку до декларації АВ рядок 06.2.11 - внески на соціальні заходи зазначено суму 7707 грн. (3894 грн. - за 2-й кв. 2011 р. + 3813 грн. - за 3-й кв. 2011р.). Дане виправлення дало змогу правильно сформувати адміністративні витрати у сумі 47890 грн. (рядок 06.2 декларації) за 2- 3-й квартал 2011р. Таким чином, за підсумками 2-3-го кварталу, витрати, що враховуються при визначення об'єкта оподаткування (рядок 04 Декларації), визначені вірно (без завищення 2-го кварталу), що в результаті вплинуло на правильне зазначення об'єкту оподаткування (рядок 07 Декларації) та відповідного нарахування податку на прибуток.

Згідно п. 54.3.2. ст.54 ПК України, встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що в ході перевірки, посадові особи відповідача, в порушення п. 54.3.2. ст.54 ПК України, проводили перевірку тільки з метою виявлення порушень, які впливають на збільшення податкових зобов'язань та не встановлюючи переплат сум, як це зазначено вище, у зв'язку з чим не врахували даного факту та, збільшивши податок на прибуток за 2-й квартал 2011 р., не перевірили правильність складання додатку АВ за 2-3-й квартал 2011 р. Оскільки фактично порушення мало місце в 2 кварталі 2011 року та було усунено в 3 кварталі 2011 року, позивач повинен був нести відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, однак вказані санкції відповідачем в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні не були застосовані.

Щодо посилання контролюючого органу, як на правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень на неможливість встановити факт сплати податку контрагентами, в тому числі і по ланцюгу до виробника, колегія суддів вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Можливо несплата податків контрагентами позивача не може бути підставою для відповідальності товариства, відносно якого у справі відсутні докази його недобросовісності як платника. Доказів фактичної несплати контрагентами, а не припущення про це, відповідачем суду не надано.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи підтверджують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентом - ФОП ОСОБА_1 та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, які виписані на виконання умов договорів.

Виходячи з вищенаведеного, колегією суддів не приймається довід відповідача про нікчемність здійснених правочинів між позивачем та його контрагентами.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податковий кредит підтверджений відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку та наявний зв'язок витрат позивача з його господарською діяльністю.

В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності своїх рішень.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2012р. по справі № 2а-1870/7312/12 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2012р. по справі № 2а-1870/7312/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М.