Ухвала суду № 29241463, 29.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 р.Справа № 2а-11565/12/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2012р. по справі № 2а-11565/12/2070

за позовом приватного підприємства фірма "Юкон Агро"

до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, приватне підприємство фірма "Юкон Агро", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області, в якій після уточнення позовних вимог, просив:

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000112200 від 05 жовтня 2012 року в частині, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 207 263 грн. 00коп., за штрафними санкціями у розмірі 24 099грн. 00 коп.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000102200 від 05 жовтня 2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 229458 грн. 00коп. за штрафними санкціями у розмірі 19 127 грн. 00 коп.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2012р. по справі № 2а-11565/12/2070 адміністративний позов приватного підприємства фірми "Юкон Агро" до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби № 0000112200 від 05 жовтня 2012 року в частині, якою визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 207263 грн. 00коп., за штрафними санкціями у розмірі 24 099 грн. 00 коп. Скасовано податкове повідомлення-рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби № 0000102200 від 05 жовтня 2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 229458 грн. 00 коп., за штрафними санкціями у розмірі 19 127 грн. 00 коп. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства Фірма "Юкон Агро" (ідентифікаційний код 34236955, місцезнаходження: вул. Радянська, 73, с. Наталине, Красноградський район, Харківська обл., 63343) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2239,0 (дві тисячі двісті тридцять шість грн. 00 коп) грн.

Відповідач, не погодившись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2012р. по справі № 2а-11565/12/2070, подав апеляційну скаргу. В обгрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначив, що судом першої інстанції при прийняті оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, та не враховано того, що правочини укладені позивачем з ПП «Альянс - СД» та ПП «РТО» не підтверджені первинними документами, що дають змогу встановити реальний характер здійснення господарських відносин позивача з вищезазначеними контрагентами. Просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2012р. по справі № 2а-11565/12/2070 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ППФ «Юкон-Агро».

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, та просив її задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представники позивача проти апеляційної скарги заперечували та просили залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної інстанції, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Красноградською МДПІ Харківської області ДПС була проведена позапланова виїзна перевірка приватного підприємства фірми "Юкон Агро" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року.

Результати перевірки оформлені актом перевірки № 492/22/34236955 від 21.09.2012 року (а.с. 13-122 т. 1).

За висновками акту № 492/22/34236955 від 21.09.2012 року відповідачем встановлено порушення позивачем пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 та ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 287588,00грн., у тому числі: за 1 квартал 2011 року на суму 191198,00грн., за півріччя 2012 року на суму 96390,00грн., п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 229458,00грн., в тому числі по періодах: січень 2011 року на суму 12000,00грн., березень 2011 року на суму 140958,00грн., червень 2011 року на суму 76500,00грн.

На підставі акту перевірки № 492/22/34236955 від 21.09.2012 року Красноградською МДПІ Харківської області ДПС з посиланням на встановлені перевіркою порушення, було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000112200 від 05 жовтня 2012 року, яким позивачу було збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 311687,0 грн. (за основним платежем - 287588,0 грн., за штрафними санкціями 24099,0 грн., а також податкове повідомлення-рішення № 0000112200 від 05 жовтня 2012 року, яким позивачу було збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 248585,0 грн. (за основним платежем - 229458,0 грн., за штрафними санкціями - 19127,0 грн.). (а.с. 11-12 т. 1).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно було віднесено до складу валових витрат суми витрат, сплачені у складі вартості товарів, отриманих від ПП "Альянс-СД" та ПП "РТО", а також до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені у складі вартості товару та послуг, отриманих від ПП "Альянс-СД" та ПП "РТО".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, фактичною підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень став висновок перевіряючих щодо завищення позивачем валових витрат внаслідок включення до їх складу витрат по господарських операціях з ПП "Альянс-СД" та ПП "РТО", не підтвердження їх відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку та не пов'язаних із веденням господарської діяльності позивача.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

В п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Таким чином, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Тому податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ч. 4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Вимоги до оформлення первинних документів визначені ч. 2 ст. 9 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до якого первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити як назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Аналогічні вимоги зазначені в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704), згідно з п.2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Щодо господарських відносин позивача та ПП "Альянс-СД" колегія суддів зазначає, що вони здійснювалися на підставі договору поставки № 6012011 від 06.01.2011 року (а.с.201 т. 1). За умовами даного договору, продавець зобов'язується передати узгодженими партіями покупцеві продукцію (дизельне пальне), зазначену у видаткових накладних. Кількість товару: 9600л., за ціною 7,50 грн. в т.ч. ПДВ 20%. Загальна вартість товару 72000,00 грн. Пунктом 3.1 договору поставки № 6012011 від 06.01.2011 року визначено, що продавець відпускає товар покупцеві протягом 3 днів з моменту погодження сторонами асортименту, ціни та кількості товару, доставка проводиться на умовах - склад покупця. За змістом п. 3.9 того ж договору - оплата здійснюється шляхом перерахування грошей на рахунок продавця. Договір дійсний з моменту підписання до 31.12.2011 року.

За умовами договору, позивачем було придбано у ПП "Альянс-СД" 9600 л. дизельного пального, загальною вартістю 72 000 грн., що підтверджується видатковою накладною № 41 від 06.01.2011 року (а.с. 194 т. 1).

В матеріалах справи містяться докази зберігання та використання позивачем дизельного пального, отриманого від постачальника ПП «Альянс СД», з яких вбачається, що поставлене дизельне пальне зберігалося у орендованих ємкостях ємністю = 10 м. куб., у кількості 2 шт., що підтверджується договором оренди майна №б\н від 04.01.2010 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_2, розташованих за адресою АДРЕСА_1, за місцезнаходженням належних позивачу на праві приватної власності нежитлових приміщень, про що свідчить договір купівлі - продажу нерухомого майна №1-3759 від 22.08.2007року та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №16297391 від 16.10.2007 року.

Згідно товарно - транспортної накладної від 06.01.2011 року на автомобілі КАМАЗ 5337 державний номер НОМЕР_1 було здійснено перевезення дизельного пального, у кількості 9600 літрів, із м. Дніпропетровська до с. Наталине, Красноградського району, Харківської області, що є предметом договору поставки №6012011 від 06.01.2011 року (а.с.122, т.2). Товар був доставлений на склад позивача, який перебуває у власності останнього на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22.08.2007 року (а.с. 130-131 т. 1). Крім того, придбане дизельне пальне було фізично переміщено на адресу позивача силами позивача, на автомобілі КАМАЗ з причепом, який перебуває в користуванні позивача, що підтверджується договором оренди транспортного засобу від 17.01.2007 р. (а.с. 136 т. 1). Матеріалами справи також підтверджено наявність трудових відносинах позивача з водіями ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

Позивачем на адресу ППФ "Юкон Агро" виписано податкову накладну № 41 від 06.01.2011 року (а.с. 196 т. 1).

Розрахунки за отриману продукцію було проведено згідно договору № 30/0326-ДПР від 30.032011 року "Про відступлення права вимоги", відповідно до якого ПП "Альянс-СД" первісний кредитор, ПП "РТО" новий кредитор, а ППФ "Юкон Агро" боржник. Згідно договору № 30/0326-ДПР від 30.032011 року "Про відступлення права вимоги" передбачено, що на час укладання цього договору вимоги первісного кредитора до боржника згідно договору поставки №6012011 від 06.01.2011р., укладеного між первісним кредитором та боржником, становлять 72000,00 грн. Первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредитору відповідно до основного договору в сумі 72000,00 грн. (а.с. 236 т. 1)

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи містяться достатньо доказів, з яких можна зробити висновок про реальний характер здійснення фінансово-господарських відносин ППФ "Юкон Агро" з ПП "Альянс-СД".

Щодо господарських відносин позивача та ПП "РТО" колегія суддів зазначає, наступне.

Між ППФ "Юкон Агро" (покупець) та ПП "РТО" (продавець) був укладений договір поставки № 030211 від 02.03.2011 року, відповідно до якого продавець зобов'язується передати узгодженими партіями покупцеві продукцію: концентровані корми, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити кожну партію товару (а.с. 123 т. 2).

На виконання договору поставки № 030211 від 02.03.2011 року, ПП «РТО» виписано видаткову накладну № 58 від 21.03.2011 року та відповідну податкову накладну № 38 від 21.03.2011 року на 150 т. концентрованих кормів вартістю 298499,40 грн., в тому числі ПДВ 49749,90 грн.; видаткову накладну № 57 від 25.03.2011 року та відповідну податкову накладну № 49 від 25.03.2011 року на 100 т. концентрованих кормів вартістю 198999,60 грн., в тому числі ПДВ 33166,60 грн.; видаткову накладну № 233 від 30.03.2011 року та відповідну податкову накладну №73 від 30.03.2011 року на 175 т. концентрованих кормів вартістю 348249,30 грн., в тому числі ПДВ 58041,55 грн. (а.с. 229-231 т. 1).

Перевезення концентрованих кормів було здійснено відповідно до товарно - транспортних накладних : від 25.03.2011 року на автомобілі КАМАЗ державний номер НОМЕР_3, причеп НОМЕР_2, у кількості 26500 кг.; від 25.03.2011 року на автомобілі МАН державний номер НОМЕР_4, причеп НОМЕР_5, у кількості 37160 кг.; від 25.03.2011 року на автомобілі МАН державний номер НОМЕР_6, причеп НОМЕР_7, у кількості 36340 кг.; від 31.03.2011 року на автомобілі КАМАЗ державний номер НОМЕР_3, причеп НОМЕР_2, у кількості 24640 кг.; від 31.03.2011року на автомобілі КАМАЗ державний номер НОМЕР_9, причеп НОМЕР_10, у кількості 26760 кг.; від 31.03.2011 року на автомобілі КАМАЗ державний номер НОМЕР_9, причеп НОМЕР_11, у кількості 21620 кг.; від 31.03.2011 року на автомобілі МАН державний номер НОМЕР_4, причеп НОМЕР_5, у кількості 30180 кг.; від 30.03.2011 року на автомобілі КАМАЗ державний номер НОМЕР_12, причеп НОМЕР_13, у кількості 24360 кг.; від 30.03.2011 року на автомобілі КАМАЗ державний номер НОМЕР_12, причеп НОМЕР_13, у кількості 24360 кг.; від 30.03.2011 року на автомобілі КАМАЗ державний номер НОМЕР_14, причеп НОМЕР_15, у кількості 24420 кг.; від 30.03.2011 року на автомобілі КАМАЗ державний номер НОМЕР_16, причеп НОМЕР_17, у кількості 23020 кг.; від 21.03.2011року на автомобілі МАН державний номер НОМЕР_6, причеп НОМЕР_7, у кількості 35540 кг.; від 21.03.2011 року на автомобілі МАН державний номер НОМЕР_4, причеп НОМЕР_5, у кількості 36120 кг.; товарно - транспортної накладної від 21.03.2011 року на автомобілі КАМАЗ державний номер НОМЕР_9, причеп НОМЕР_11, у кількості 22200 кг.; від 21.03.2011року на автомобілі КАМАЗ державний номер НОМЕР_12, причеп НОМЕР_13, у кількості 27500 кг.; від 25.03.2011 року на автомобілі КАМАЗ державний номер НОМЕР_18, причеп НОМЕР_10, у кількості 28640 кг., із м. Дніпропетровська до с. Наталине, Красноградського району, Харківської області, що є предметом договору поставки № 030211 від 02.03.2011 р.

Товар був доставлений на склад позивача, який перебуває у власності останнього на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22.08.2007 року (а.с. 130-131 т. 1).

Розрахунки за отриману продукцію було проведено шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника згідно платіжних доручень: № 255 від 16.05.2011 року на суму 198999,60 грн.; № 256 від 16.05.2011 року на суму 41249,30 грн.; № 278 від 23.05.2011 року на суму 300000,00 грн.; № 291 від 31.05.2011 року на суму 100000,00 грн.; № 295 від 01.06.2011 року на суму 277499,40 грн. (а.с. 237-241 т. 1). Таким чином, надані позивачем первинні документи для підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ПП "РТО", за формою та змістом відповідають вимогам податкового законодавства, що пред'являються до первинних документів.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що придбана продукція по господарських операціях з ПП "Альянс-СД" та ПП "РТО" в подальшому реалізована, що підтверджуються видатковими накладними, податковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с. 169-170,172 т. 1).

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, надані позивачем первинні документи відповідають вимогам щодо оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. Будь-яких порушень щодо оформлення вказаних документів не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні. Крім того, з наявних в матеріалах справи первинних документів вбачається факт отримання товарів за вказаними договорами, що підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, товарно - транспортними накладними, доказами використання у власній господарській діяльності. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, оскільки дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, а тому висновок відповідача щодо незаконності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є необґрунтованим.

Крім того, посилання контролюючого органу, як на доказ правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, на неможливість встановити факт сплати податку контрагентами позивача, в тому числі і по ланцюгу до виробника, суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Можлива несплата податків контрагентами позивача не може бути підставою для відповідальності товариства, відносно якого у справі відсутні докази його недобросовісності як платника. Доказів фактичної несплати контрагентами, а не припущення про це, відповідачем суду не надано.

Таким чином, фактичні обставини справи підтверджують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних документів та податкових накладних, які виписані на виконання умов договорів.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що податковий кредит підтверджений відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку та наявний зв'язок витрат позивача з його господарською діяльністю.

Згідно ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності своїх рішень.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2012р. по справі № 2а-11565/12/2070 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2012р. по справі № 2а-11565/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 04.02.2013 р.