Ухвала суду № 29238952, 11.02.2013, Новоушицький районний суд Хмельницької області

:Справа № 680/155/13-ц

У Х В А Л А

"11" лютого 2013 р. смт.Нова Ушиця

Суддя Новоушицького районного суду Хмельницької області Яцина О.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 Акціонерного Товариства ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося з позовом до ОСОБА_3 в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 36 443,46 грн. Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову.

Позивач просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, грошові кошти, що належать відповідачці по справі. Обмежити відповідача у праві виїзду за межі України до виконання своїх зобовязань.

Статтею 151 ЦПК України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного ОСОБА_3 України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заявник при висуванні вимоги про забезпечення позову, посилається лише на загальні підстави для накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачці по справі та те, що не забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання майбутнього рішення, при цьому переконливих доводів щодо причин, у звязку з якими необхідно забезпечити позов, обґрунтувань його необхідності, тощо, не навів. Даних щодо дійсної і реальної загрози невиконання майбутнього рішення матеріали справи не містять, тому підстав для забезпечення позову немає.

У поданій до суду заяві позивач не вказав конкретно на яке саме рухоме або нерухоме майно ОСОБА_3 накласти арешт та де воно знаходиться.

Відсутність зазначених відомостей у заяві позивача робить неможливим виконання такої ухвали.

Обмеження у праві виїзду за межі України до виконання ОСОБА_3В своїх зобовязань перед ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» суперечить вимогам ст. 377-1 ЦПК України, де вказано, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

На підставі викладеного, вважаю, що заява ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про забезпечення позову - відмовити.

Копію ухвали направити заявнику ОСОБА_1 акціонерному товариству ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

ОСОБА_4