Ухвала суду № 29237681, 11.02.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№22-ц/778/822/13 Головуючий у 1 інстанції: Суркова В.П.

Суддя-доповідач: Осоцький І.І.

У Х В А Л А

Іменем України

05 лютого 2013 року м. Запоріжжя.

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Осоцького І.І.,

Суддів: Мануйлова Ю.С.,

Панкеєва О.В.,

при секретарі: Буримі В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 грудня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Казенного підприємства «Науково - виробничий комплекс «Іскра» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2012 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Казенного підприємства „НВК „Іскра" з вищевказаним позовом, у якому зазначала, що з відповідачем перебувала у трудових відносинах з 23.07.1984 року по 12.06.2012 року, працюючи на посаді лікаря акушера-гінеколога. 12 червня 2012 року була звільнена у зв'язку зі скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Заборгованість підприємства по виплаті заробітної плати вона отримала лише 01.10.2012р. у сумі - 10 882, 76 грн. Так як в силу ст. 117 КЗпП України в разі невчасної виплати належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган зобов'язані сплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, просила стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки, починаючи з 12.06.2012 року по 01.10.2012 року з розрахунку середньоденної зарплати в сумі - 10 111, 80 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1 000 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 грудня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позов.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволені позову, суд обгрунтовно вважав, що на час звільнення позивача існували обставини, що унеможливлювали здійснення своєчасного розрахунку.

Судом встановлено, що з відповідач перебувала у трудових відносинах з Казенним підприємством „Науково-виробничний комплекс „Іскра" з 23 липня 1984 року по 12 червня 2012 року, працюючи на посаді лікаря акушера-гінеколога.

До особливості господарської діяльності казанного підприємства і це передбачено ст.77 ГК України відноситься те, що зазначене підприємство не має права розпоряджатися закріпленим за ним майном без згоди органу, до сфери управляння якого воно входить.

12.06.2012р. ОСОБА_3 була звільнена у зв'язку зі скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Проте повний розрахунок з нею було проведено Казенним підприємством „НВК"Іскра"лише 01.10.2012 року.

Згідно норм ст., ст.116, 117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З матеріалів справи вбачається, що на час звільнення ОСОБА_3, а саме на 12.06.2012р., з нею повний розрахунок проведено не було, бо усі розрахункові рахунки Казеного підпрпиємства „НВК „Іскра" для задоволення вимог попередніх кредиторів у межах суми 8 088 288,45 грн. перебували під арештом, здійсненим 10.01.2012р. відділом примусового виконання рішень управляння ДВС ГУЮ у Запорізькій області, вимоги якого за нормами ст. 5 Закону України „Про виконавче провадження" є обов"язковими для всіх організації і лише за Наказом Державного Концерну „Укроборонпром" № 122 від 05.09.2012 р. при отриманні відповідачем згідно із бюджетною програмою грошових коштів на поповнення статутних капіталів у останнього з"явилася можливість виплати заробітної плати працівникам / а.с.32-37 /.

Наведене свідчить, що відповідач не мав фінансової можливості здійснити своєчасно повний розрахунок з ОСОБА_3, а задоволення заявлених нею у цій справі вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку порушували б трудові права права інших фізичних осіб, вимоги яких заявлялися раніш та вимоги, які вже виконуються за рішеннями судів у примусовому порядку.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду постановлено з дотримання норм діючого законодавства, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст., ст.307, 308, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 грудня 2012 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: