Рішення № 29236581, 31.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/17407-2012 31.01.13

За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства

Дніпровського району м. Києва

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Астейс"

про відшкодування вартості наданих комунальних послуг 48 684,40 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Решетниченко О.С. (дов. № 64-264 від 09.01.2013р.)

Від відповідача Фещенко В.А. (дов. б/н від 08.01.2013р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 31.01.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астейс" (далі за текстом - відповідач) про відшкодування вартості наданих комунальних послуг у розмірі 48684,40 грн. за договором № 44037 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2002 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на виконання умов Договору № 402/415-К про надання послуг від 09.02.2005 було надано відповідачу комунальні послуги з централізованого опалення, холодного постачання та каналізації протягом періоду з 01.11.2007 по 01.11.2012, натомість відповідач свого грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 48 684, 40 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/17407-2012, розгляд справи призначено на 22.01.2013 року.

В судовому засіданні 22.01.2013 року в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва до 31.01.2013 року, у зв'язку з необхідністю надання додаткових матеріалів та пояснень по справі, а також ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2013 року відповідачу відмовлено в задоволенні клопотання про припинення провадження у справі з мотивів, викладених в ухвалі.

30.01.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем подано документи по справі. Відповідач проти задоволення позову заперечує з підстав відсутності між сторонами договірних відносин.

В судове засідання 31.01.2013 року представники сторін з'явилися та надали усні пояснення по справі.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Предметом діяльності Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (надалі - позивач) згідно з п.3.2.2. Статуту є, серед іншого, забезпечення на підставі укладених договорів між споживачами, виробниками та виконавцями послуг, з транспортування холодної, гарячої води, стоків та теплової енергії на опалення до споживачів по внутрішньо будинкових мережах та збір платежів від споживачів зазначених послуг на користь виконавців послуг згідно з договорами.

Позивач на підставі укладеного з теплопостачальною організацією ЗАТ «Енергогенеруюча кампанія «Укр-Кан-Пауер» договору від 01.11.2002р. № 440037 на постачання теплової енергії у гарячій воді, протягом всього спірного періоду був зобов'язаний проводити розрахунки з виробником теплопостачання через приєднану мережу як колективний замовник такої послуги.

Згідно з п. 4.2.1 договору № 440037 покупець (позивач) має право підключати до своїх мереж «субабонентів» та вказати всіх субабонентів та орендарів, які підключені до теплових мереж покупця (п.4.1.1. договору № 440037).

Позивач як покупець по договору № 440037 та балансоутримувач внутрішньо будинкових мереж повинен безперебійно забезпечувати тепловою енергією власні системи теплопостачання, а також системи інших підприємств, організацій та установ, приєднаних до теплового обладнання.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Астейс» є власником нежилих приміщень з № 1 по № 12 (групи приміщень № 85) (в літ. А) загальною площею 177, 00 кв.м., розташованих в м. Києві по вул. Алма-Атинська/Рогозівська за № 107/2, що підтверджується матеріалами справи (копія договору купівлі-продажу та реєстраційного посвідчення).

Як підтверджено матеріалами справи, 09.02.2005 між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва (далі за текстом - підприємство, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Астейс» (далі за текстом - споживач, відповідач) було укладено Договір № 402/415 про надання послуг (надалі - договір), відповідно до умов якого позивач, на підставі укладених договорів з виробниками і постачальниками комунальних послуг (ВАТ АК "Водоканал", АТ "Київенерго", СП "Укр-Кан-Пауер") зобов'язався транспортувати по внутрішньо будинкових мережах нежилого приміщення площею 177, 00 кв.м. для розміщення майстерні по пошиттю одягу за адресою вул. Алма-Атинська, 107/2 комунальні послуги, виставляти споживачеві до оплати платіжні документи за договором, приймати на власний розрахунковий рахунок кошти від споживача та перераховувати їх виробникам і постачальникам комунальних послуг, а споживач зобов'язався прийняти комунальні послуги та своєчасно їх оплатити (п. п. 1.1, 1.2. договору).

Крім того, сторонами було підписано Додатки № 1 та № 2 до договору, якими сторони визначили перелік послуг та порядок їх розрахунку, порядок розрахунку відшкодування витрат по обслуговуванню внутрішньо будинкових мереж. Так, сторони погодили, що споживач потребує послуг з центрального опалення: згідно табулярів АК «Київенерго» або СП «Укр-Кан-Пауер» пропорційно опалювальній площі 177,00 кв.м., та послуг холодного водопостачання та каналізації: згідно рахунків ВАТ АК «Водоканал» у процентному відношенні 100 % від особистого рахунку 330/100, витрати по обслуговуванню внутрішноьбудинкових мереж - 11, 51 грн. в місяць без ПДВ.

Положеннями п.2.2. договору встановлено обов'язок відповідача до 10 числа поточного місяця сплачувати платежі за комунальні послуги (гаряче і холодне водопостачання, водовідведення, центральне опалення, електроенергія) поточного місяця в сумі, що визначається на рівні сум минулого місяця (останнього опалювального місяця). Перерахунок за фактично спожиті комунальні послуги здійснюється на підставі табулярів та груп рахунків, що надходять від постачальників комунальних послуг місяцем пізніше, шляхом добору або зарахування надмірно сплачених коштів в рахунок майбутніх платежів; суму відшкодування витрат по обслуговуванню внутрішньо будинкових мереж. Суми по кожному виду комунальних послуг, добір (зарахування), відшкодування витрат по обслуговуванню внутрішньо будинкових мереж, ПДВ, податок на воду пред'являються до сплати платіжною вимогою-дорученням за три банківські дні до моменту їх оплати. Споживач отримує платіжні вимоги - доручення під розпис відповідальної особи.

Умовами п.3.1.6 договору передбачено, що споживач зобов'язується за два місяці письмово попередити позивача про дострокове припинення користування окремою комунальною послугою. При цьому відповідач додає письмовий висновок Постачальної організації про технічну можливість відключення даної комунальної послуги, про що складається трьохсторонній акт за участю представників підприємства, постачальника комунальної послуги і споживача. Нарахування відповідних платежів припиняється з дня оформлення даного акту.

В матеріалах справи відсутні докази складання між позивачем, відповідачем та постачальником комунальної послуги акта про відключення комунальної послуги.

Згідно з п.5.5. договору строк його дії з 01.12.2004 по 01.12.2007 року.

Відтак, станом на день розгляду справи у суді Договір № 402/415-К про надання послуг від 09.02.2005 припинив свою дію 01.12.2007 року. При цьому, матеріалами справи підтверджується, що позивач зі свого боку здійснив всі необхідні дії для укладання наступного/на новий строк договору.

Положеннями пункту 3.1.7. договору унормовано, що позивач припиняє нарахування платежів за Договором в цілому з дати складання акту приймання-передачі нежилого приміщення.

Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, не зважаючи на те, що строк дії договору закінчився, а новий договір не був підписаний відповідачем, відповідач у період з 01.11.2007 по 01.11.2012 займав приміщення за адресою м. Київ, бул. Алма-Атинська, 107/2 загальною площею 177, 00 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу нежилого приміщення шляхом викупу від 08.06.2005 року. Відповідач користувався комунальними послугамив приміщенні в зазначений період, проте не оплатив отримані протягом цього періоду комунальні послуги, у зв'язку з чим, у останнього виникла заборгованість у сумі 48 684, 40 грн.

Позивачем були виставлені відповідачу у періоди з 01.11.2007 по 01.11.2012 наявні в матеріалах справи платіжні вимоги-доручення на оплату комунальних послуг за Договором № 402/415 - К про надання послуг від 09.02.2005 загалом на суму 48684, 40 грн., проте відповідач не здійснив оплати за отримані комунальні послуги.

Відповідач проти позову заперечує, наголошує що не має жодних правовідносин з позивачем і відповідно у нього не має перед позивачем жодних зобов'язань, в тому числі і по оплаті комунальних послуг. Відповідач також просить суд застосувати позовну давність до спірних правовідносин.

В свою чергу, на підтвердження наданих послуг, позивачем надано суду облікові картки та інші розрахункові документи, копії яких містяться в матеріалах справи.

З огляду на вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача 48684,40 грн. основного боргу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами виникли позадоговірні відносини, які мають ознаки договору про надання послуг, згідно зі ст. 901 ЦК України за умовами якого одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем у період з 01.11.2007 по 01.11.2012 роки фактично були надані відповідачу комунальні послуги з централізованого опалення та холодного постачання та каналізації загалом на суму 48 684, 40 грн., які не були оплачені відповідачем.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до договору укладеного між сторонами на відповідача був покладений обов'язок, при припиненні користування окремою комунальною послугою, отримання письмового висновку постачальної організації про технічну можливість відключення даної комунальної послуги та забезпечення складання трьохстороннього акту за участю представників підприємства, постачальника комунальної послуги і споживача про відключення комунальної послуги.

Матеріали справи не містять доказів складання між позивачем, відповідачем та постачальником комунальної послуги акта про відключення комунальної послуги, зокрема послуги з централізованого опалення та не містять висновку постачальної організації про технічну можливість відключення даної комунальної послуги.

Крім того, відповідно до п.п. 25, 26 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Відповідно до п. 2.1 Порядку розгляду та прийняття рішення про відключення окремого житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання, затвердженого Наказом Міністерства будівництва; архітектури та житлово-комунального господарства від 22.11.2005 № 4 для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП. У заяві про відключення від мереж ЦО і ГВП власник (власники) будинку зазначає причини відключення.

Матеріали справи не містять доказів такого звернення відповідачем до уповноважених органів.

За викладених обставин, суд не приймає доводи відповідача щодо не відключення його від мереж централізованого опалення з вини позивача, і відсутності у відповідача обов'язку оплачувати не потрібні йому послуги.

Законом України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" установлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином враховуючи, що строк позовної давності по стягненню заборгованості за період з 01.11.2007 по 31.10.2009 роки сплив, що відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за фактично надані комунальні послуги у зазначений період (з 01.11.2007 по 31.10.2009 роки) задоволенню не підлягають. При цьому, суд враховує, що позивач з заявою про поновлення строку позовної давності з зазначенням поважних причин пропуску такого строку, до суду не звертався.

Судом встановлено, що між відповідачем та Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» 14.02.2006 року було укладено Договір № 06375/5-04 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, відповідно до якого з дати укладання зазначеного договору і станом на день вирішення справи, відповідач отримує послуги з постачання питної води та приймання стічної води у систему каналізації м. Києва безпосередньо від постачальника таких послуг та оплачує їх відповідно до умов укладеного договору, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за фактично надані послуги холодного постачання та каналізації за період з 01.11.2009 року по 01.11.2012 року не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем доведено, що він отримува та оплачував такі послуги безпосередньо ВАТ "АК "Київводоканал".

Послуги з центрального опалення за період з 01.11.2009 року по 01.11.2012 року на загальну суму 30125, 23 грн. (відповідно до Розрахунку позивача) були фактично отримані відповідачем, і відповідно підлягають оплаті.

Отже, судом встановлено, що відповідач в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України, не здійснив своєчасної та повної оплати за надані комунальні послуги, тобто не виконав свої зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 30 125, 23 грн., а тому позовні вимоги про стягнення боргу за фактично надані комунальні послуги, є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ст. 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Астейс» (02117, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 107/2, код ЄДРПОУ 21460289) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-г, код ЄДРПОУ 03366612) 30 125 (тридцять тисяч сто двадцять п'ять) грн. 23 коп. боргу за фактично надані комунальні послуги з централізованого опалення та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 037 (одну тисячу тридцять сім) грн. 70 коп.

3. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.02.2013.

Суддя Бондаренко Г. П.