Рішення № 29235942, 05.02.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" лютого 2013 р.Справа № 16/78/5022-1074/2012Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

розглянувши справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ.

до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль.

За участю представників сторін:

позивача: Станішевський І.С., - начальник Сектору проваджень в міжнародних арбітражних установах Відділу претензійно-позовної роботи, довіреність №14-386 від 23.04.2012 року;

відповідача: Луків Р.М. - юрисконсульт, довіреність № 01/13 від 03.01.2013 року

Суть справи: Ухвалою суду від 14.01.2013 року розгляд справи було відкладено на 28.01.2013 року на 10 год. 00 хв., керуючись п.п.1,2,3 ч.1 ст.77 ГПК України в межах строків, встановлених ст.69 ГПК України.

В судовому засіданні 28.01.2013 року оголошувалась перерва до 05.02.2013 року до 15 год. 00 хв. у відповідності до ч. 3 ст. 77 ГПК України для надання можливості представникам сторін подати додаткові документи до матеріалів справи.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль, про cтягнення пені в сумі 35768 грн. 27 коп., суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 25498 грн. 55 коп., 3% річних у сумі 6922 грн. 89 коп., 1609 грн. 50 коп. судового збору.

Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу № 14/272/11 від 31.01.2011 року щодо дотримання строків оплати за поставлений природний газ.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повній мірі. Представником позивача до матеріалів справи подано пояснення № без номера, без дати (вх. № 5119 від 05.02.2013 року згідно журналу реєстрації вхідної кореспонденції по господарському суду Тернопільської області), в якому, зокрема, заперечив проти зменшення розміру штрафних санкцій, вказав, що доводи, викладені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими і такими, що не заслуговують на увагу суду, а є лише засобом для уникнення відповідальності за невиконання зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу у повному обсязі, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, заявив усне клопотання про зменшення суми пені та розстрочку виконання рішення терміном на 6 місяців.

В ході розгляду справи представнику позивача та представнику відповідача роз'яснено їх права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представників сторін.

Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, заслухавши представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

Згідно п. 1.4 р. 1 Статуту Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (нова редакція), затвердженого Загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" - протокол № 14 від 27.04.2011 року по 27.05.2011 року, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (надалі - Товариство) є правонаступником за всіма правами і обов'язками Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз".

31 січня 2011 року між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", надалі "Продавець", з однієї сторони, та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню і газифікації "Тернопільгаз", надалі "Покупець", з другої сторони, було укладено договір купівлі-продажу природного газу №14/272/11, у відповідності до пункту 1.1. розділу 1 якого "Постачальник" зобов'язується у 2011 році поставити "Покупцеві" імпортований природний газ, а "Покупець" зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, визначеному у п. 2.1 цього договору; газ, що постачається за цим договором, використовується "Покупцем" виключно для власних потреб об'єктів, які знаходяться на балансі "Покупця"; використання газу "Покупцем" для інших потреб не є предметом цього договору.

Згідно п. 2.1 р. 2 договору "Продавець" передає "Покупцеві" у 2011 році газ в обсязі до 496000 тис. куб. м.

У відповідності до п. 3.3 р. 3 договору "Покупець" до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає "Продавцю" належним чином оформлену заявку, яку після затвердження "Продавцем" до 25 числа місяця, що передує звітному, надає філії "Об'єднане диспечеське управління ДК "Укртрансгаз" для включення її до планового розподілу газу на відповідний місяць поставки; плановий обсяг поставки вважається попередньо підтвердженим "Продавцем" з моменту включення заявки до планового розподілу газу ОДУ на відповідний місяць поставки; "Покупець" не має права відмовитись від приймання узгодженого Сторонами планового обсягу поставки після включення заявки до планового розподілу газу ОДУ на відповідний місяць поставки.

Як визначається в п. 3.5 р. 3 договору кількість газу, поставленого "Покупцю", закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються "Продавцем" і "Покупцем"; не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця наступного за місяцем поставки газу, "Покупець" зобов'язується надати "Продавцю" підписані та скріплені печаткою два примірники акту приймання-передачі газу, в яких зазначаються фактичні обсяги переданого газу, його фактична ціна та вартість; акти приймання-передачі є підставою для остаточних розрахунків.

Згідно п. 5.1 р. 5 договору ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 2282 грн., без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

-збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

-податок на додану вартість за ставкою 20%; крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 18,70 грн., крім того ПДВ - 20%; у разі поставки газу магістральними газопроводами, тариф на послуги з транспортування 1000 куб м. газу цими трубопроводами встановлюється в розмірі 194 грн. 90 коп., крім того ПДВ - 20%; до сплати за 1000 куб. м. природного газу - 2346 грн. 34 коп., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2815 грн. 61 коп.

У відповідності до п. 5.3 р. 5 договору сторони домовились, що ціна за 1000 кубічних метрів газу у відповідному періоді споживання газу встановлюється на рівні граничної ціни, затверджених уповноваженим державним органом.

У п. 5.4 р. 5 договору визначається, що загальна сума цього договору складається з вартості фактично переданого за цим договором газу та фактично наданих послуг з його транспортування.

Згідно п. 6.1 р. 6 договору оплата за газ здійснюється "Покупцем" виключно грошовими коштами шляхом 100% оплати вартості обсягів газу в термін до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 6.3 р. 6 договору звірка розрахунків здійснюється на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу "Покупцем" та акту приймання-передачі газу протягом 10 днів з моменту вимоги однієї із Сторін.

Як визначається в п. 11.1 р. 11 договору купівлі-продажу природного газу № 14/271/11 від 31.01.2011 року, договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх підписів печатками сторін, поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 січня 2011 року і діє у частині поставки газу до 31 грудня 2011 року включно, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення.

В подальшому між Сторонами до договору було укладено:

- додаткову угоду № 1 від 01.02.2011 року;

- додаткову угоду №2 від 02.02.2011 року;

- додаткову угоду № 3 від 05.04.2011 року;

- додаткову угоду № 4 від 27.07.2011 року;

- додаткову угоду № 5 від 31.08.2011 року;

- додаткову угоду № 6 від 30.09.2011 року;

- додаткову угоду № 7 від 11.10.2011 року;

- додаткову угоду № 8 від 30.12.2011 року;

- додаткову угоду № 9 від 31.01.2012 року, згідно п. 1 якої сторони дійшли згоди, зокрема, викласти п. 1.1 ст. 1 договору "1.1. "Предмет договору" у наступній редакції: "Продавець" зобов'язується передати "Покупцеві" у 2011 році та у січні-лютому 2012 року імпортований природний газ (за кодом УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"), а "Покупець" зобов'язується прийняти та оплатити природний газ на умовах даного договору".

У відповідності до п. 2 додаткової угоди № 9 від 31.01.2012 року Сторони дійшли згоди викласти п. 2.1 ст. 2 договору "Кількість та якість газу" у наступній редакції: "2.1 "Продавець" передає "Покупцеві" у 2011 році природний газ у обсязі 421,324 тис. куб. м. та у період з 01 січня 2012 по 29 лютого 2012 року 206,143 тис. куб. м., в тому числі по місяцях 2012 року:

- січень 2012 року - 86,143 тис. куб. м.;

- лютий 2012 року - 120,000 тис. куб. м."

Згідно п. 3 додаткової угоди № 9 від 31.01.2012 року Сторони дійшли згоди викласти п. 11.1 ст. 11 договору "Строк дії договору" у наступній редакції: "11.1 Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх підписів печатками і діє в частині поставки газу з 01 січня 2011 року до 29 лютого 2012 року, а у частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення".

Як слідує з матеріалів справи, Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в період з січня 2011 року по лютий 2012 року здійснила поставку природного газу відповідачу - Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" згідно наступних актів приймання-передачі природного газу:

- від 31 січня 2011 року - 83,015 тис. куб. м. на суму 234409 грн. 65 коп.

- від 28 лютого 2011 року - 79,728 тис. куб. м. на суму 225621 грн. 56 коп.;

- від 31 березня 2011 року - 64,311 тис. куб. м. на суму 181892 грн. 05 коп.;

- від 30 квітня 2011 року - 23,984 тис. куб. м. на суму 75696 грн. 12 коп.;

- від 31 травня 2011 року - 1,828 тис. куб. м. на суму 5745 грн. 18 коп.;

- від 30 червня 2011 року - 0,610 тис. куб. м. на суму 1917 грн. 16 коп.;

- від 31 липня 2011 року - 0,538 тис. куб. м. на суму 2001 грн. 20 коп.;

- від 31 серпня 2011 року - 0,473 тис. куб. м. на суму 1514 грн. 57 коп;

- від 30 вересня 2011 року - 0,592 тис. куб. м. на суму 1836 грн. 93 коп.;

- від 31 жовтня 2011 року - 12,133 тис. куб м. на суму 50447 грн. 14 коп.;

- від 31 жовтня 2011 року - 25,481 тис. куб. м. на суму 88366 грн. 09 коп.;

- від 30 листопада 2011 року - 62,577 тис. куб. м. на суму 216903 грн. 60 коп.;

- від 31 грудня 2011 року - 66,054 тис. куб. м на суму 229168 грн. 53 коп.;

- від 31 січня 2012 року - 86,143 тис. куб. м. на суму 310460 грн. 11 коп.;

- від 29 лютого 2012 року - 105,268 тис. куб. м на суму 379123 грн. 36 коп. (належним чином засвідчені копії актів знаходяться в матеріалах справи).

Вказані акти підписані повноважними представниками сторін та скріпленими печатками позивача та відповідача.

Всього позивачем було поставлено відповідачу 612,735 тис. куб. м. природного газу на загальну суму 2 005 130 грн. 25 коп.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідачем було допущене неналежне виконання договірних зобов'язань, визначених у договорі купівлі-продажу природного газу № 14/272/11 від 31.01.2011 р., а саме - було допущено прострочення термінів оплати за поставлений природний газ.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року з наступними змінами, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідачем було оплачено позивачу 2005130 грн 25 коп за поставлений йому газ, однак з порушенням строків оплати, визначених в договорі.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що "платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін". А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В п.7.2 р. 7 договору купівлі-продажу природного газу № 14/272/11 від 31.01.2011 року сторони передбачили, що у разі невиконання "Покупцем" умов пункту 6.1. цього договору, "Покупець" зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

В зв'язку з неналежним виконанням умов договору щодо своєчасної оплати за переданий природний газ, позивачем нарахована відповідачу пеня (по кожному акту приймання-передачі природного газу окремо) в сумі 35768 грн. 27 коп.

У клопотанні № 01/530 від 25.01.2013 року відповідач зазначає, зокрема, що:

- на момент звернення із позовною заявою підприємство вжило усіх заходів щодо погашення заборгованості за спожитий природний газ і на момент винесення рішення підприємство у повному обсязі розрахувалось з НАК "Нафтогаз України", що свідчить про незначне прострочення у виконанні зобов'язання і яке негайно було усунено відповідачем у добровільному порядку;

- просить суд врахувати причини неналежного виконання зобов'язань, а саме: основним видом діяльності підприємства є транспортування та постачання природного газу за регульованим тарифом та встановленими НКРЕ цінами, інших джерел прибутку, окрім дольового відщеплення за надані послуги для ПАТ "Тернопільгаз" не існує, що не дає можливості проводити своєчасні розрахунки згідно укладених договорів;

- зазначає, що відповідно до п. 1.5 Постанови НКРЕ від 04.09.2001 року за № 983 "Про затвердження Методики розрахунку тарифів на транспортування та постачання природного газу для підприємств з газопостачання та газифікації" тарифи, визначені методикою повинні забезпечувати підприємствам з газопостачання та газифікації покриття економічно обгрунтованих витрат виробництва, отримання прибутку, однак, всупереч Методиці, протягом 2001-2011 року тарифи підприємству доводяться не в повному обсязі в межах 60-70 відсотків, внаслідок чого підприємство несе щорічно збитки, які складають 10366 тис. грн.;

- вказує, що примусове стягнення штрафних санкцій спричинить вилучення з господарського обороту товариства грошових коштів, що позбавить можливості закупки нових обсягів природного газу для забезпечення ним споживачів Тернопільської області, а також проводити розрахунки за поставлений природний газ у поточному році, здійснення робіт по заміні газопроводів, з метою забезпечення безаварійного газопостачання;

- просить суд врахувати, що НАК "Нафтогаз України" являється найбільшим акціонером ПАТ "Тернопільгаз", частка акцій якого складає 25,7% і дії НАК "Нафтогаз України" мали б бути направлені на покращення фінансового стану підприємства, однак, вимога щодо стягнення пені приводить до ще більшої збитковості підприємиства і неможливості виконання ПАТ "Тернопільгаз" своїх статутних завдань;

- зазначає, що на державному рівні було визнано, що у газових господарствах України відсутнє джерело на погашення штрафних санкцій, внаслідок чого Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" за № 3319 від 12.05.2011 року, яким заборгованість, в тому числі із сплати штрафних санкцій підлягала списанню, так, по ПАТ "Тернопільгаз" відповідно до Закону списано 43 млн. грн. нарахованих штрафних санкцій;

- просить суд врахувати вищенаведені обставини, а саме: ступінь виконання зобов'язань, майновий стан сторін, незначне прострочення у виконанні зобов'язань, негайне добровільне усунення винною стороною порушення, а також те, що на користь позивача підлягає стягненню інфляційні нарахування та 3% річних, які компенсують збитки позивача, просить зменшити розмір пені на 95 %;

- також враховуючи те, що у ПАТ "Тернопільгаз" відсутнє джерело на оплату штрафних санкцій та значну заборгованоість перед НАК "Нафтогаз України", про що свідчать ухвали суду про призначення до розгляду справ про стагнення заборгованості з відповідача, просить суд, розстрочити виконання рішення терміном на 6 місяців.

У письмових поясненнях по справі № 01/688 від 30.01.2013 року відповідач зазначає, зокрема, що:

- відповідно до п. 5.2 договору за № 14/1063/08 про передачу права користування державним майном, що не підлягає приватизації від 31.12.2008 року, який чинний станом на сьогоднішній день, реконструкцію та розвиток державного майна здійснюється користувачем у розмірі 50% чистого прибутку, отриманого від використання державного майна у господарській діяльності з розподілу природного газу;

- на виконання п.п. 4.4.7 договору ПАТ "Тернопільгаз" розробляє План відновлення, реконструкції та розвитку державного майна з техніко-економічним обгрунтуванням на наступний календарний рік у межах відрахувань, передбачених п. 5.2 договору, тобто за рахунок прибутку, зазначає, що згідно Плану відновлення відповідачу по справі необхідно провести заміну газопроводів, реконструкцію та ремонт за рахунок прибутку, всього на суму 3,4 млн. грн.;

- вказує, що нараховані підприємству штрафні санкції, які підлягатимуть до сплати є збитками ПАТ "Тернопільгаз", таким чином, вилучення у підприємства коштів, які мали б бути направлені на проведення ремонту, реконструкцію державного майна, призведе до аварійних ситуацій та непередбачених наслідків;

- зазначає, що з нарахуванням штрафних санкцій позивач: приводить підприємство до збитковості, позбавляє підприємство можливості відновлювати державне майно, передане у користування, при цьому позивач отримує джерело прибутків за рахунок стягнення з відповідача штрафних санкцій.

05.02.2013 року позивач подав пояснення № без номера, без дати (вх. № 5119 від 05.02.2013 року згідно журналу реєстрації вхідної кореспонденції по господарському суду Тернопільської області), в якому, зокрема, заперечив проти зменшення розміру штрафних санкцій, вказав, що доводи, викладені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими і такими, що не заслуговують на увагу суду, а є лише засобом для уникнення відповідальності за невиконання зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу у повному обсязі, зазначив, що підписуючи уповноваженими особами договір купівлі-продажу природного газу та, відповідно, в подальшому скріплюючи його печатками підприємства, відповідач чітко розумів всю юридичну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору (в даному випадку п. 7.2 договору щодо нарахування пені, крім того, відповідач не визнавав даний пункт договору в судовому порядку недійсним, а тому він повністю погодив всі його умови та відповідно взяв на себе господарські зобов'язання, вказує, що в зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання відповідно до умов договору та не повністю розрахувався за поставлений природний газ, позивач правомірно нарахував пеню та штраф у зазначених у позовній заяві розмірах, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У відповідності до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Як визначається в ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до п.3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", з наступними змінами, зазначено, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо; крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України.

В даному випадку з огляду на те, що:

- в матеріалах справи знаходиться копія Звіту про фінансові результати за 1 півріччя 2012 року акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", в якому зазначено збиток: за звітний період - у розмірі 4458295 грн., однак доказів того, що цей збиток спричинений позивачу в тому числі і неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу № 14/272/11 від 31.01.2011 року позивач не надав;

- як визначається в п. 2.2 р. 2 Статуту Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (нова редакція), затвердженого Загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" - протокол № 14 від 27.04.2011 року по 27.05.2011 року, предметом діяльності Товариства є: організація та забезпечення споживачів природним і зрідженим газом, розвиток, ремонт і експлуатація об'єктів газопостачання;

- відповідачу передано право користування державним майном на підставі договору № 14/1063/08 від 31.12.2008 року про передачу права користування державним майном (газорозподільні газопроводи та споруди на них тощо), що не підлягає приватизації (належним чином засвідчена копія договору знаходиться в матеріалах справи) і ним здійснюється реконструкція цього майна за рахунок прибутку підприємства, а примусове стягнення штрафних санкцій унеможливить здійснення реконструкції та ремонт даного державного майна;

- ПАТ "Тернопільгаз" не є комерційною організацією, інших джерел прибутку, крім дольового відщеплення за надані послуги з транспортування газу для ПАТ "Тернопільгаз" не існує (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері електроенергетики затверджується: алгоритм (порядок) розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від усіх категорій споживачів, та нормативи перерахування коштів із зазначених поточних рахунків на поточні рахунки газотранспортних, газорозподільних, газопостачальних підприємств та поточні рахунки із спеціальним режимом використання підприємств, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам (Закон України "Про засади функціонування ринку природного газу"; Постанова Кабінету Міністрів України "Про вдосконалення порядку розрахунків за спожитий природний газ" №247 від 26 березня 2008 року з наступними змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України));

- враховуючи ступінь виконання відповідачем основного зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу № 14/1186/10 від 16.11.2010 року(станом на час розгляду справи заборгованість за поставлений природний газ сплачена повністю);

- примусове стягнення штрафних санкцій (пені) спричинить вилучення з господарського обороту ПАТ "Тернопільгаз" грошових коштів, що позбавить можливості закупки нових обсягів природного газу для забезпечення ним споживачів Тернопільської області, а також проводити розрахунки за поставлений природний газ у поточному році, здійснення робіт по забезпеченню безаварійного та безперебійного газопостачання, підтримці газорозподільної мережі у працездатному стані;

-позивач застосував до відповідача таку міру відповідальності, як стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, що не передбачено умовами договору, однак передбачено нормами чинного законодавства;

- з наведеного в сукупності, розглянувши клопотання відповідача щодо зменшення заявленої до стягнення пені, суд вважає за можливе на підставі п. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3. ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені, стягнувши її в сумі 17884 грн. 13 коп. грн. (50% від суми 35768 грн. 27 коп.).

В стягненні решти пені слід відмовити.

Разом з тим, суд вважає за необхідне наголосити, що відповідач не звільнений від відповідальності за несвоєчасне виконання свого грошового зобов'язання, яке виникло по договору №145/272/1 від 31 січня 2011 року. Суд скористався своїм правом наданим йому нормами ГПК України (п.3 ст.83 ГПК України) щодо зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, який порушив зобов'язання.

В силу п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 6922 грн. 89 коп. - 3% річних за період з 14.02.2011 року по 02.03.2012 року по кожному акту приймання-передачі природного газу окремо (розрахунок 3% знаходиться в матеріалах справи).

Перерахувавши суму 3% річних, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 6922 грн. 89 коп. - 3% річних, підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, що становить 25498 грн. 55 коп., яка нарахована за період : лютий 2011 року - червень 2011 року.

Судом здійснено перерахунок сум, на яку збільшився борг наслідок інфляційних процесів за період: лютий 2011 року - червень 2011 року, за результатами здійсненого перерахунку, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 25498 грн. 55 коп. - суми, на яку збільшився борг наслідок інфляційних процесів, підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству.

Стосовно клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду терміном на 6 місяців, суд оцінює його критично та відмовляє в задоволенні даного клопотання з огляду на наступне.

У відповідності до п. 6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для розстрочки виконання рішення мають бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Між тим, господарський суд лише на підставі наявних доказів може зробити висновок про обґрунтованість клопотання про відстрочку виконання рішення, оскільки припущення про ускладнення або неможливість його виконання має бути достатньо обґрунтованим і ця обставина повинна доводитись заявником за загальними правилами ст. 33 ГПК України.

В обґрунтування клопотання про розстрочку виконання рішення терміном на 6 місяців відповідач зазначає відсутність джерела на оплату штрафних санкцій та значну заборгованість перед НАК "Нафтогаз України" та посилається на: ухвали суду про призначення до розгляду справ про стягнення заборгованості з відповідача; постанову від 25 червня 2012 року Вищого господарського суду України по справі №1/72/5022-1056/2011.

Відповідачем подано копії ухвал господарського суду Тернопільської області про порушення провадження по справах: №7/8/921/32/13, № 2/1/921-1/2012, однак, суд вважає за необхідне зауважити, що дані справи за позовами Публічного акціонерного товариства НАК "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій лише призначені до розгляду, рішення по них не винесені, виконавчі документи не видано, відтак стягнення коштів не відбувається. Також постановою від 25 червня 2012 року Вищого господарського суду України залишено в силі рішення суду від 01.02.2012 року по справі №1/72/5022-1056/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Відкритого акціонерного товариства "Тернопільгаз" про стягнення 21945015 грн 44 коп, яким позов задоволено частково, з відповідача стягнуто на користь позивача 278268 грн 37 коп пені, 960422 грн 02 коп інфляційних втрат, 757838 грн 72 коп 3% річних, 21963 грн державного мита і 202 грн 96 коп витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; відмовлено у позові в частині стягнення 7% штрафу; припинено провадження по справі в частині стягнення основного боргу. Разом з тим, наявність судового рішення про стягнення певної суми заборгованості не є свідченням того, що таке рішення неможливо виконати. Адже, відповідач не надав будь-яких письмових доказів що підтверджують наявність конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або установленим господарським судом способом. Так, зокрема, відповідач не надав жодного звіту про фінансову діяльність товариства (І півріччя 2012 року, за 9 міс.2012 року, 2012 рік і т.д.).

З огляду на вищезазначене, підстави для розстрочки виконання рішення суду відсутні.

Судовий збір покладається на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, п. 3 ст. 83, ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 03353503, на користь

Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ, вул.Б.Хмельницького,6, ідентифікаційний код 20077720:

- 17884 грн. 13 коп. - пені,

- 25498 грн. 55 коп. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів,

- 6922 грн. 89 коп. - 3% річних;

- 1609 грн. 50 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3.В решті позову відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.Рішення надіслати сторонам по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Дата підписання: 11 лютого 2013 року

Суддя С.О. Хома