Ухвала суду № 29235789, 21.01.2013, Луганський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21 січня 2013 року№ 812/822/13-а

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Лагутін А.А., перевіривши матеріали адміністративного позову державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Вергелівська» до управління Пенсійного фонду України в м. Брянка Луганської області про визнання нечинними рішень, скасування повідомлення про перерозподіл коштів платежів,-

ВСТАНОВИВ:

18 січня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов вищезазначений адміністративний позов.

Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 КАС України та на даний час підстав для відкриття провадження не вбачається з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст. 89 КАС України, особа, яка звертається до адміністративного суду із позовною заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, скаргою за винятковими обставинами, заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами, повинна сплатити судовий збір.

01 листопада 2011 року набув чинності Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року N 3674-VI (далі - Закон № 3674), який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 вказаного Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у розмірах визначених в ч. 2 ст. 4 Закону № 3674.

Так згідно, згідно п. 3 ч. 3 ст. ст. 4 Закону № 3674, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується - 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат; немайнового характеру - 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.

Державне мито за подачу адміністративного позову до окружного адміністративного суду сплачується до державного бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при поданні адміністративного позову було сплачено судовий збір в загальній сумі 32,20 грн. (платіжне доручення № 724 від 19.12.2012 року) за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру.

Предметом даного позову є визнання нечинними рішень управління Пенсійного фонду України в м. Брянка Луганської області №№ 306, 307, 308, 309 від 06.09.2012 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 20.03.2012 року по 28.04.2012 року у розмірі: штраф - 380941,76 грн., пеня - 56393,16 грн.; за період з 20.04.2012 року по 31.05.2012 року у розмірі: штраф - 391176,84 грн., пеня - 64969,34 грн.; за період з 21.05.2012 року по 31.07.2012 року у розмірі: штраф - 4023996,89 грн., пеня - 85469,97 грн., за період з 02.07.2012 року по 23.08.2012 року у розмірі 332252,10 грн., пеня - 78652,17 грн., а всього у загальному розмірі 5413852,23 грн.; скасування повідомлення про перерозподіл коштів платежів від 05.09.2012 року № 6723/03-ю.

Суд вважає, що позовна вимога про скасування вказаних рішень є майновою, оскільки вирішення судом вказаного спору стосується зобов'язань позивача, що виражені в грошовому еквіваленті, має очевидний економічний характер, адже за результатами розгляду справи може призвести до збільшення чи зменшення активів позивача.

Аналогічне викладено в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 165/11/13-12 від 18.01.2012 року, згідно якого за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яка впливає на склад майна позивача, у тому числі безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою. Відповідно, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Оскільки, позовні вимоги мають як майновий так и не майновий характер, та позивачем при подачі позову не було сплачено судовий збір у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року N 3674-VI, суд вважає, що вказані обставини перешкоджають на даний час вирішити питання щодо відкриття провадження у справі, а тому суд розцінює ці обставини як недоліки позовної заяви.

Крім того, відповідно до п.4 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частиною третьою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно з ч.2 ст.106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовні заяві, якщо вони пов'язані між собою.

Відповідно до ст.116 КАС України, суд може своєю ухвалою об'єднати в одне провадження кілька однорідних позовних вимог за позовами одного й того ж позивача до того ж відповідача чи до різних відповідачів або за позовним заявами різних позивачів до одного й того самого відповідача, а також роз'єднати одну чи декілька поєднані в одне провадження позовні вимоги у самостійні провадження, якщо їхній спільний розгляд ускладнює чи сповільнює вирішення справи.

У позовній заяві позивач самостійно об'єднав у межах одного адміністративного позову кілька неоднорідних вимог, при цьому не зазначив, яким чином ці вимоги пов'язані між собою та на підставі чого мають бути об'єднані в одному провадженні, не виклав обставини, якими обґрунтовує кожну конкретну вимогу, що є недотриманням вимог п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України.

Наданий адміністративний позов не відповідає змісту позовних вимог відповідно до ч. 4 ст. 105, оскільки дана норма не передбачає множини оскаржуваних рішень в одному позові. Розгляд в одному проваджені заявлених вимог не тільки сповільнює розгляд справи, що не сприяє процесуальній економії, але й сповільнює та ускладнює розгляд даної справи.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.

Крім того, суд пропонує звернутися до адміністративного суду з окремими позовними заявами щодо оскарження кожного рішення відповідача окремо.

Відповідно до ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 56, 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Вергелівська» до управління Пенсійного фонду України в м. Брянка Луганської області про визнання нечинними рішень, скасування повідомлення про перерозподіл коштів платежів, залишити без руху.

Позивачу у строк до 04 лютого 2013 року року усунути недоліки шляхом надання суду документу про сплату судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру за ставкою, передбаченою Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року N 3674-VI за відповідними банківськими реквізитами.

Крім того, суд пропонує звернутися до адміністративного суду з окремими позовними заявами по кожній земельній ділянці.

У разі ненадання таких документів, позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому проваджені або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

СуддяА.А. Лагутін