Постанова № 29235767, 28.01.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2013 р. Справа № 2а/0470/15176/12 м. Дніпропетровськ Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВласенка Д.О. при секретарі судового засіданняПасічнику Т.В. за участю: прокурора представника позивача Несевря Д.С. Шинкаренко Н.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом Синельниківського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Синельниківського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_5 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Синельниківський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Синельниківського міськрайонного центру зайнятості 14 грудня 2012 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_5 у якому просив стягнути з відповідача на користь Синельниківського міськрайонного центру зайнятості кошти виплачені як допомогу по безробіттю в розмірі 4942,97 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_5 в період з 19.07.2011 по 14.06.2012 перебував на обліку в Синельниківському міськрайонному центрі зайнятості та отримував допомогу по безробіттю. Актом розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення за № 39 від 14.06.2012 було встановлено, що згідно даними ДПА, відповідач був прийнятий з 01.09.2011 по 01.12.2011 на роботу у ТОВ «Агробіопром».

В судовому засіданні прокурор та представник Синельниківського міськрайонного центру зайнятості заявлені позовні вимоги підтримали, на їх задоволенні наполягали, посилаючись на обставини, які викладені у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду адміністративної справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, яке наявне в матеріалах справи.

Відповідно ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України визначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких підстав суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 26 липня 2011 року подав до Синельниківського міськрайонного центру зайнятості заяву про надання статусу безробітного, відповідно до якої вказав, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не отримує пенсії /а.с. 16/.

Відповідно до довідки Дібровської сільської ради ОСОБА_5 не являється членом особистого селянського господарства, зареєстрований у господарській книзі за номером 141 /а.с. 17/.

Наказом від 26.07.2011 № НТ110726 ОСОБА_5 надано статус безробітного, призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю. Наказом від 15.06.2012 № НТ 120615 припинено виплату по безробіттю та встановлено переплату у розмірі 6142,97 грн. /а.с. 18/.

На ОСОБА_5 було відкрито персональну картку № НОМЕР_2 /а.с. 12/.

ТОВ «АГРОБІОПРОМ» 14 червня 2012 року направило до Синельниківського міськрайонного центру зайнятості листа за вих. № 3 у якому повідомило, що ОСОБА_5 01.09.2011 був прийнятий на підприємство на посаду менеджера наказом № 0049 від 01.09.2011 з окладом 1200,00 грн. та звільнений з посади 01.12.2011 наказом № 0054 від 01.09.2011 /а.с. 21/.

З розрахунку нарахованої допомоги по безробіттю судом встановлено, що за період з 01.09.2011 по 20.04.2012 ОСОБА_5 було виплачено 6142,97 грн. /а.с. 22/.

Синельниківським міськрайонним центром зайнятості 14.06.2012 року було складно акт № 39 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яким встановлено, що ОСОБА_5 під час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітній працевлаштувався у ТОВ «Агробіопром» та приховав цей факт /а.с. 23/.

Директором Синельниківського міськрайонного центру зайнятості 14 червня 2012 року за № 17 було прийнято наказ «Про відшкодування коштів на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття» щодо повернення ОСОБА_5 коштів у розмірі 6142,97 грн. /а.с. 27/.

Вищевказаний наказ був відправлений на адресу ОСОБА_5 листом від 15 червня 2012 року за № 489 /а.с. 24/.

Судом також встановлено, що згідно квитанції ОСОБА_5 перерахував на користь фонду 1200,00 грн. /а.с. 28/.

Зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами (контрактами), провадження підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом (ч. 3 ст. 3 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI).

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI, зареєстрований безробітний - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи.

Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI, до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

У п. б) ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 № 803-XII, який втратив чинність на підставі Закону № 5067-VI від 05.07.2012, проте, на момент виникнення спірних правовідносин його норми були чинними, визначено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-III в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин встановлено, що застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Абзацом 1 частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-III визначено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Також ч. 4 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-III передбачено, що строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення», адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Згідно п.п. 1 п. 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000, в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Відповідно п. 6.14 вищевказаного Порядку, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Згідно п.12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 219, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не зареєстрований як фізична особа - підприємець та не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України «Про зайнятість населення».

Підпунктом 1 пункту 20 даного порядку також визначено, що громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування, в тому числі на сезонні або загальнодержавні оплачувані громадські роботи. При цьому в картці робиться запис про прийняття на роботу, зазначаються дата і номер наказу, дата державної реєстрації фізичної особи-підприємця, дата укладення цивільно-правового договору.

Аналізуючи спірні правовідносини, суд прийшов до висновку, що відповідач влаштувавшись 01 вересня 2011 року на роботу у ТОВ «АГРОБІОПРОМ» не надав відомостей до Синельниківського міськрайонного центру зайнятості та тим самим порушив вимоги Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, у зв'язку з чим безпідставно отримував у період з 01.09.2011 по 21.04.2012 грошову допомогу по безробіттю в сумі 6142,97 грн. Також суд вважає, що відповідач фактично визнав свою вину в отриманні коштів без належних на те підстав, оскільки самостійно перерахував 1200,00 грн. на користь Синельниківського міськрайонного центру зайнятості, чим зменшив розмір заборгованості до 4942,97 грн.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_5 добровільно не відшкодовані безпідставно виплачені кошти на допомогу по безробіттю у розмірі 4942,97 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4-12, 41, 94, 128, 158-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Синельниківського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Синельниківського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_5 про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1) на користь держави в особі Синельниківського міськрайонного центру зайнятості ( р/р 37176001002863, ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КЕКВ 1341, код ЄДРПОУ 21902422) кошти виплачені як допомогу по безробіттю в розмірі 4942,97 грн. (чотири тисячі дев'ятсот сорок дві гривні 97 копійок).

Судові витрати по справі не стягуються.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 01 лютого 2013 року.

Суддя Д.О. Власенко