Рішення № 29235597, 05.02.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2013 року Справа № 08/925/27/13-г

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Биченку М.О., за участю представників сторін:

від позивача - Керкор Ю.О. - представник за довіреністю,

від відповідача - Маслова-Бігун К.О. - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та

газифікації "Черкасигаз"

до

відповідача комунального підприємства "Тепломережа"

про стягнення 229 213,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» звернулося до суду з позовом про стягнення з комунального підприємства «Тепломережа» заборгованості за поставлений природний газ в сумі 631 263,98 грн., в тому числі 584 919,63 грн. основного боргу, 32 892,64 грн. пені, 2 334,10 грн. інфляційних, 11 117,61 грн. 3% річних та відшкодування судового збору.

Представник позивача, 05.02.2013 до початку судового засідання, подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог та просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений природний газ в сумі 229 213,07 грн., в тому числі 182 840,02 грн. основного боргу, 32 953,10 грн. пені, 2 334,10 грн. інфляційних, 11 085,13 грн. 3% річних.

Зменшення позивачем розміру позовних вимог відповідає, наданому статтею 22 ГПК України, праву, тому було прийняте господарським судом.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог та підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач у письмовому відзиві на позов зазначив, що борг за поставлений природний газ виник через невідповідність діючих тарифів на опалення, а також вказав на те, що сплатити штрафні санкції не має можливості, оскільки підприємство є збитковим.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що сума основного боргу ним сплачена в повному обсязі, проти стягнення штрафних санкцій заперечив з мотивів викладених у письмовому відзиві на позов.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судом встановлено наступне.

28.02.2012 між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» (постачальник, позивач у справі) та комунальним підприємством «Тепломережа» (споживач, відповідач у справі), було укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 10/141/БО-12 (далі-договір), відповідно до умов якого постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб суб'єктів, що виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих (в обсягах природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями) та іншими споживачами, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 2.6 договору, послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання - передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.

Згідно п. 4.4 договору, загальна вартість за 1 000 куб. м. газу з врахуванням тарифів на його транспортування, розподілу та постачання, цільової надбавки (2%) до ціни газу становить - 3 942,08 грн., крім того ПДВ 72,58 грн., разом 4 014,66 грн.

Пунктом 4.8. договору встановлено, що оплата послуг з постачання газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в такому порядку: оплата у розмірі по 34% від вартості запланованих місячних обсягів проводяться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу; оплата в розмірі по 33% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15-го числа поточного місяця поставки. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця наступного за розрахунковим.

На виконання умов договору, згідно підписаних сторонами актів прийому-передачі природного газу, позивач передав відповідачу

- у січні 2012 року - 91 067 куб. м. газу на суму 365 603,04 грн.;

- у лютому 2012 року - 127 080 куб. м. на суму 510 182,99 грн.;

- у березні 2012 року 81 114 куб. м. на суму 325 645,13 грн.;

- у квітні 2012 року 25 715 куб. м. на суму 103 237,00 грн.;

- у жовтні 2012 року 54 598 куб. м. на суму 258 275,84 грн. , а всього на суму 1 562 944,00 грн.

Додатковою угодою від 21.05.2012 до договору сторони внесли зміни до п.4.3 договору та змінили розмір вартості послуг з транспортування газу.

Відповідач зобов'язання по оплаті природного газу виконав не в повному обсязі, внаслідок чого у нього перед позивачем утворився борг у розмірі 182 840,02 грн. За прострочення оплати природного газу позивач нарахував відповідачу 32 892,64 грн. пені, 2 334,10 грн. інфляційних нарахувань, 11 117,61 грн. 3% річних, які просить стягнути з останнього в примусовому порядку.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 10/141/БО-12 від 28.02.2012, зміст якого відповідає положенням ст.712 ЦК України, якою встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Виконання договірних зобов'язань щодо поставки товару позивачем підтверджено відповідними актами приймання - передачі природного газу за січень-квітень, жовтень 2012 року, які підписані повноважними представниками та скріпленими печатками сторін по договору.

Разом з тим, відповідач у передбачений, пунктом 4.8. договору, строк не розрахувався за отриманий газ, залишок заборгованості відповідача становить 182 840,02 грн.

Після звернення позивача з позовом до суду, відповідачем було сплачено суму основної заборгованості за поставлений природний газ у повному обсязі, що підтверджено копіями платіжних доручень, які надані у матеріали справи та не заперечується представником позивача. Відповідно, провадження у справі в частині стягнення 182 840,02 грн. основної заборгованості, підлягає припиненню, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідальність за порушення строків виконання грошових зобов'язань, передбачена пунктом 6.2.2 договору, згідно до якого, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

На підставі вказаний положень договору позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 32 953,10 грн., новий розрахунок якої надано разом із заявою про зменшення розміру позовних вимог та який перевірено судом, вказана позивачем сума є обґрунтованою та підлягає до стягнення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних положень закону позивач нарахував відповідачу 2 334,10 грн. інфляційних та 11 085,13 грн. 3% річних.

Розрахунок стягуваної суми трьох процентів річних та інфляційних відповідає фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, тому, заявлена позивачем, сума підлягає до стягнення.

Суд відхиляє заперечення відповідача щодо неможливості сплати штрафних санкцій, інфляційних та річних з підстав збиткової діяльності відповідача, з огляду на таке: відповідно до п.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Таким, чином, законодавством передбачено зменшення тільки штрафних санкцій, в даному випадку пені, і тільки у виняткових випадках, доказів на підтвердження яких відповідач суду не надав.

За таких обставин позов підлягає до задоволення в частині стягнення 32 953,10 грн. пені, 11 085,13 грн. 3% річних, 2 334,10 грн. інфляційних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1 609,50 грн. витрат на сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.49, п.1-1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Тепломережа" (вул. Кірова, 30А, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська область, 19400, код 14203528) на користь відкритого акціонерного товариства «Черкасигаз» (вул. Громова, 142, м. Черкаси, 18000, код 03361402) - 32 953,10 грн. пені, 11 085,13 грн. 3% річних, 2 334,10 грн. інфляційних та 1 609,50 грн. судового збору.

В частині стягнення 182 840,02 грн. основної заборгованості припинити провадження.

Повернути відкритому акціонерному товариству «Черкасигаз» (вул. Громова, 142, м. Черкаси, 18000, код 03361402) 11 015,78 (одинадцять тисяч п'ятнадцять гривень 78 коп.) грн. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №18094 від 26.12.2012.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10-ти днів з дня підписання рішення.

Повний текст рішення підписано 08.02.2013

Суддя О.І. Кучеренко