Постанова № 29235537, 31.01.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2013 р.

Справа № 2а - 4610/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "Авто-Агро-Світ" про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків,

встановив:

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі – позивач, ДПІ) звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства "Авто-Агро-Світ" (далі - відповідач, ПП "Авто-Агро-Світ"), у якому просить накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банках.

В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначає, що за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 36280,33 грн. З метою здійснення заходів щодо погашення податкового боргу відповідачу була вручена податкова вимога №1254 від 23.07.2012 року та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу, при цьому згідно отриманих довідок встановлено відсутність у боржника транспортних засобів та зареєстрованої нерухомості. Виходячи з вищевикладених обставин та права органів державної податкової служби звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку, передбаченого підпунктом 20.1.17. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 06.11.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі

У судове засідання, призначене на 31.01.2013 року, представники сторін не з’явилися, при цьому позивач надав заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідач письмових заперечень на позов не надав, у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення повістки, направлене на адресу відповідача: м. Херсон, вул. Сорокіна, буд. 5, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яке повернулось до суду з відміткою «за зазначеною адресою не знаходиться».

У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином (ч.11 ст. 35 КАС України).

Частиною 4 ст. 128 КАС України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Приватне підприємство "Авто-Агро-Світ" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Херсонської міської ради 06.07.2007 р., та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби з 11.09.2007 р. за №14540.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Авто-Агро-Світ» було подано до ДПІ наступну податкову звітність, а саме:

- уточнюючий розрахунок №9041715890 від 19.07.2012 року податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виправлених помилок за березень 2012 року, згідно якого визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає донарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 24202,00 грн. та нараховано самостійно суму штрафу у зв’язку з виправленням помилки у розмірі 726,00 грн.;

- податкову декларацію №9042317773 від 20.07.2012 року з податку на додану вартість за червень 2012 року, згідно якої визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 12979,00 грн.;

- уточнюючий розрахунок №9044599361 від 30.07.2012 року податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виправлених помилок за травень 2012 року, згідно якого визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає донарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 856,00 грн. та нараховано самостійно суму штрафу у зв’язку з виправленням помилки у розмірі 26,00 грн.;

- податкову декларацію №9050557736 від 20.08.2012 року з податку на додану вартість за липень 2012 року, згідно якої визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 9956,00 грн.

Таким чином, згідно зворотного боку облікової картки платника податку, з урахуванням часткової сплати та нарахованої пені, сума несплаченого грошового зобов’язання по податку на додану вартість складає 36280,33 грн.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1. ст. 59 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу від 23.07.2012 року за № 1254 та рішення № 190 від 24.07.2012 року про опис майна у податкову заставу.

З метою встановлення наявності активів ПП «Авто-Агро-Світ» здійснені запити до державних органів реєстрації, в результаті отримано довідку ВРЕР ДАІ м. Херсон УМВС України в Херсонській області від 05.09.2012 року №6/9753 про те, що станом на 03.09.2012 року за ПП «Авто-Агро-Світ» транспортні засоби не зареєстровано, та довідку ХДБТІ від 03.09.2012 року №57-09-12 про те, що по обліку бюро технічної інвентаризації за ПП «Авто-Агро-Світ» у м. Херсоні об’єкти нерухомості станом на 03.09.2012 року не зареєстровані.

У зв'язку із несплатою податкового боргу та відсутністю майна позивач звернувся до суду із позовом щодо накладення арешту на кошти відповідача відповідно до вимог ст.20 Податкового кодексу України.

Підпунктом 20.1.17 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Порядок реалізації такого права викладено у ст. 94 Податкового кодексу України та Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 N 1398 (далі - Порядок № 1398).

При цьому, суд зазначає, що Податковий кодекс України розуміє термін «майно» у значенні, наведеному в Цивільному кодексі України (п. 14.1.105 ст. 14 Податкового кодексу України ). У цивільному праві під майном розуміють певну річ або їхню сукупність, у тому числі гроші і цінні папери.

Податковим кодексом України та Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків встановлено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом (п. 94.1. ст. 94 Податкового кодексу України). Арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (пп. 94.6.2 п. 94.6. ст. 94 Податкового кодексу України).

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту.

Згідно п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:

- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

- платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби;

- відсутні документи, що підтверджують державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій;

- відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Отже, виходячи з наведених правових норм підставою для вжиття такого заходу як арешт коштів на рахунках платника податків є наявність належної підстави для застосування цього арешту, яка вказана в ст. 94 Податкового кодексу України та одночасно з цим наявність достатніх даних вважати, що незастосування такого арешту може загрожувати зникненню грошових коштів. Ні наявності належної підстави для застосування адміністративного арешту у вигляді арешту грошових коштів, ні наявності достатніх підстав вважати, що незастосування такого арешту може загрожувати зникненню грошових коштів та неможливістю погашення податкового боргу, позивач у справі не довів.

Таким чином з огляду на вищевказані норми Податкового кодексу України та визначені в адміністративному позові обставини щодо наявності у відповідача податкового боргу, направлення йому податкової вимоги, відсутність у платника активів (нерухомого майна, транспортних засобів) не є тими підставами, за яких законодавець надає право застосування адміністративного арешту.

Суд звертає увагу позивача на те, що адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Податкова інспекція має інші важелі погашення податкового боргу, наприклад, стягнення податкового боргу в судовому порядку, переведення платником податків прав вимоги дебіторської заборгованості, тощо.

Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов’язує із обставинами, визначеними п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність у відповідача обставин, які є підставами для застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на банківському рахунку, у зв’язку із чим позовні вимоги ДПІ не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2-15, 71, 79, 128, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

У задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "Авто-Агро-Світ" про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банках - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.1.3