Рішення № 29235528, 05.02.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 лютого 2013 р. Справа № 5004/1475/12

за позовом Міжрайміського споживчого товариства «Волиньгоспторг», м.Луцьк

до відповідачів:

1) Дубівської сільської ради, с.Дубове Ковельського району Волинської області,

2) Комунального підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації», м.Луцьк

треті особи без самостійних вимог на предмет спору:

1) Ковельська оптово - торгова база Волинської облспоживспілки, м.Ковель

2) Волинська обласна спілка споживчих товариств, м.Луцьк

3) Приватне підприємство «Приватбуд», м.Ковель

про визнання недійсним рішення та зобов'язання вчинити дії

Суддя: Пахолюк В.А.

з участю представників сторін:

від позивача: не прибув,

від відповідачів: не прибули,

від третіх осіб: Данилік Ф.Я. - начальник управління правової роботи облспоживспілки, дов. № 1-48/1 від 21.01.2013 р.

В судовому засіданні була оголошена перерва з 11.30 год. до 16.00 год. для отримання судом відомостей з ЄДРПОУ щодо Ковельської філії МСТ «Волиньгоспторг».

Після оголошеної перерви в судове засідання не прибули представник позивача Яремчук Р.Р. та представник відповідача Безека П.В.

Суть спору:

Позивач - Міжрайміське споживче товариство «Волиньгоспторг», звернувшись з позовом до суду, просить визнати недійсним рішення виконкому Дубівської сільської ради від 19.07.2004 року № 7/3-3 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна» та зобов'язати Комунальне підприємство «Волинське ОБТІ» скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за Волинською облспоживспілкою за адресою: Волинська область, Ковельський район, с.Вербка, провул.Ватутіна, 9.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що підставою для прийняття виконавчим комітетом Дубівської сільської ради спірного рішення щодо оформлення за Волинською облспоживспілкою права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані по провулку Ватутіна, 9 в с.Вербка Ковельського району, були документи, надані Волинською облспоживспілкою, а саме, рішення господарського суду Волинської області від 30.03.2004 р. та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 21.06.2004 р.

Візповідно до рішення господарського суду Волинської області від 30.03.2004р. по справі 5/33-77 визнано недійсним акт передачі майна Ковельською оптово - торговою базою в статутний (пайовий) фонд МСТ „Волиньгоспторг" на суму 377 156,79 грн. від 01.07.1999р. та вилучено із статутного фонду МСТ "Волиньгоспторг" майно, що 01.07.1999р.. було передано Ковельською оптово - торговою базою в статутний фонд МСТ "Волиньгоспторг" в обмін на корпоративні права. Саме на дане майно, виконавчий комітет Дубівської сільської ради своїм рішенням №7/3-3 від 19.07.2004р. оформив право власності за Волинською обласною спілкою споживчих товариств.

Водночас, постановою Вищого господарського суду України від 14.10.-16.12.2004р. скасовано рішення господарського суду Волинської області від 30.03.2004р. по справі №5/33-77, а справу направлено на новий розгляд.

Господарським судом Волинської області 10.08.2005р. відмовлено Волинській облспоживспілці у визнанні незаконним акту передачі вкладів Ковельською оптово - торговою базою в статутний (пайовий) фонд МСТ "Волиньгоспторг" від 01.07.1999р. та відмовлено у вилученні із статутного фонду МСТ "Волиньгоспторг" майна переданого в обмін на корпоративні права Ковельської оптово-торгової бази і передачі його на баланс Ковельської оптово-торгової бази (справа №06/5-77).

На підставі постанови Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.2005р. зазначене рішення набрало законної сили.

Як зазначає позивач, судовими ухвалами в даній справі вказується на те, що майно, яке передане Ковельською ОТБ як внесок до статутного фонду МСТ «Волиньгоспторг» є власністю МСТ «Волиньгоспторг». Разом з тим, зазначається про відсутність будь-яких правових підстав щодо набуття права власності на спірне майно Волинською облспоживспілкою.

На думку позивача, рішення органу місцевого самоврядування прийняте з порушенням ряду нормативних актів, а саме, ч.2 ст.19 Конституції України, ч.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно» та всупереч дійсним обставинам.

Посилання Дубівської сільської ради при прийнятті спірного рішення на інструкцію Держбуду від 09.06.1998 року № 121 «Про порядок реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб» та статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» позивач вважає безпідставним, оскільки на момент прийняття рішення виконкомом вказана Інструкція втратила чинність. Разом з тим, на думку позивача, виконком вийшов за межі наданих йому повноважень, оскільки об'єкти, які в свій час належали Ковельській оптово - торговій базі, місцезнаходження якої м. Ковель пров Ватутіна, 9., знаходяться на території м. Ковель, тобто виконком Дубівської сільської ради перебрав на себе повноваження виконкому Ковельської міської ради.

Щодо відповідача - КП «Волинське ОБТІ», то на думку позивача, останній також діяв в порушення вимог «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», оскільки при виготовлення технічної документації та реєстрації права власності не витребував у Волинської облспоживспілки підтверджуючих документів, необхідний для оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна.

Ухвалою суду від 23.11.2012 р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду. Відповідачів зобов'язано: подати письмові доводи та заперечення по суті та предмету спору, довідки про включення до ЄДРПОУ. Відповідача КП «Волинське ОБТІ» зобов'язано: надати інвентаризаційну справу на об'єкт нерухомого майна за адресою: пров.Ватутіна, 9, с.Вебка, Ковельський район, що належить Волинській обласній спілці споживчих товариств. Третіх осіб зобов'язано: подати письмові пояснення по суті поданої позовної заяви.

Відповідач - КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» у письмових поясненнях від 08.01.2013 р. за № 16062 зазначає, що державну реєстрацію права власності на нерухоме майно проведено за Волинською облспоживспілкою на підставі заяви та на підставі свідоцтв про право власності, виданих Дубівською сільською радою, згідно рішення виконкому Дубівської сільської ради від 19.07.2004 р. № 7/3-3 «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна», розташовані по провулку Ватутіна, 9 в с.Вербка Ковельського району.

Третя особа - Волинська обласна спілка споживчих товариств у письмовому відзиву № 1-839/5 від 30.11.2012 р. та представник в судовому засіданні позовну заяву вважає безпідставною, посилаючись на наступне.

На думку Волинської облспоживспілки, МСТ «Волиньгоспторг» не було власником спірних будівель ні на момент прийняття Дубівською сільською радою рішення № 7/3-3 та видачі свідоцтв про право власності, ні на момент звернення з позовом, про що свідчить неподання ним правовстановлюючих документів до матеріалів даної справи.

Твердження позивача про перехід до нього права власності на підставі акту приймання-передачі внесків до статутного (пайового) фонду вважає помилковим, так як цей акт не має доказової сили та не породжує прав та обов'язків у сторін.

Посилаючись на приписи ст.328 ЦК України, якою передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, а також на п. 10 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.08.1996 р. №02-5/334 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із створенням, реорганізацією, та ліквідацією підприємств», відповідно до якого, суттєве значення мають фактично здійснені організаційно-економічні перетворення, з якими чинне законодавство пов'язує перехід майнових прав та обов'язків, а саме: рішення власника (власників), підписання передаточного або розподільного акта чи балансу, вважає, що підтвердженням переходу права власності є рішення власника (власників), підписання передаточного або розподільчого акта чи балансу.

В той же час матеріали справи не містять цих документів. Отже, в порушення ст. 33 ГПК України позивач не доказав ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог.

Суб'єктами права колективної власності, згідно ст. 20 Закону України «Про власність», який діяв на момент створення споживчого товариства, були трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства, господарські об'єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські об'єднання, релігійні та інші організації, що є юридичними особами. Отже, суб'єктом права власності, як вважає Волинська облспоживспілка, була Ковельська оптово-торгова база, як підприємство Волинської обласної спілки споживчих товариств.

Постановою правління Волинської обласної спілки споживчих товариств від 19.12.1991р. затверджено статут Ковельської оптово-торгової бази, згідно якого, облспоживспілка є власником майна бази.

На підставі законодавства про споживчу кооперацію в Україні Волинська обласна спілка споживчих товариств мала розпорядчі функції до даного підприємства, в тому числі і прийняття будь-яких рішень стосовно майна цього підприємства. Однак таких рішень облспоживспілка як власник не приймала.

Звертає увагу на те, що відповідно до роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 26.10.2000р. № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» зазначено, що підставами для визнання акта недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку із прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації -позивача у справі.

Оскільки за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, вважає про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, правління вважає, що рішення виконавчого комітету Дубівської сільської ради щодо оформлення права власності на об'єкти нерухомості за Волинською обласною спілкою споживчих товариств прийнято у відповідності з вимогами чинного законодавства, що передбачає оформлення права власності на об'єкти нерухомості та жодним чином не порушує права позивача.

Позовну вимогу про зобов'язання КП «Волинське ОБТІ» скасувати державну реєстрацію вважає вимогою другорядною, а тому вирішення такого питання є похідним від встановлення факту незаконності прийнятого рішення органом місцевого самоврядування.

Твердження МСТ «Волиньгоспторг» про те що згідно п.4 ч.1 ст.268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право вважає помилковим, так як МСТ «Волиньгоспторг не є власником, тому в даному випадку має застосовуватись загальний трирічний строк позовної давності.

Правління облспоживспілки просить даний відзив вважати заявою про застосування строків позовної давності та повністю відмовити в задоволенні позову.

Третя особа - ПП «Приватбуд» в письмових поясненнях № 37/1 від 30.11.2012 р. зазначає, що 15 жовтня 2004 року на аукціоні ним було придбано складське приміщення за адресою: с. Вербка Ковельського району провулок Ватутіна, 9 у Ковельської оптово-торгової бази Волинської облспоживспілки.

Проведення аукціону відбувалось на підставі постанови Волинської облспоживспілки № 208 від 06.10.2004 року. ПП «Приватбуд», як власник частини цегляного складу площею 346,4 кв.м. в с. Вербка Ковельського району, провулок Ватутіна, 9, внесене в реєстр права власності на нерухоме майно 14.01.2005 року.

Ця обставина встановлена у справі № 04/51-92 за позовом Міжрайміського споживчого товариства «Волиньгоспторг» до Ковельської оптово-торгової бази Волинської облспоживспілки, Приватного підприємства «Приватбуд», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Волинська обласна спілка споживчих товариств про визнання недійсним договору купівлі та повернення нежитлового приміщення.

Участь у даній справі приймав від позивача Хомишин І.Г., як ліквідатор МСТ «Волиньгоспторг».

24 листопада 2009 року позивач в особі ліквідатора Хомишина І.Г. звернувся до суду з заявою у справі № 04/51-92 про припинення провадження у зв'язку з відмовою від позову.

При розгляді даної справи ПП «Приватбуд», забезпечуючи позовні вимоги, посилалось на ті обставини, що постановою господарського суду Волинської області від 06.08.2007 року у справі № 7/78-1 ЗА залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2007 р. визнано нечинним рішення Дубівської сільської ради від 19.07.2003 р. № 7/3- 3, що є предметом спору. Але ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.08.2009 року вищезгадані рішення суду першої та апеляційної інстанції скасовані та провадження по справі закрито.

Отже, на момент укладення договору купівлі-продажу МТС «Волиньгоспторг» не мав правовстановлюючих документів на об'єкти, які придбало ПП «Приватбуд» на цілком законній підставі.

Вважає, що майно ПП «Приватбуд», а саме, частина цегляного приміщення складу площею 346,4 кв.м., яке придбане на аукціоні не зможе формувати ліквідаційну масу МТС «Волиньгоспторг», оскільки ПП «Приватбуд» є добросовісним набувачем та належним власником, який з часу придбання даного об'єкту за рахунок власних коштів значно збільшив вартість складу. На час його придбання 2004 р. вартість по договору купівлі-продажу була 6600 грн. а станом на сьогодні 2012 р. складає 73 562 грн.

На підтвердження викладених в поясненнях доводів до матеріалів справи долучає наступні документи: ксерокопію витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 21.01.2005 р., ксерокопію витягу про реєстрацію в Державному реєстрі право чинів від 03.11.2004 р., ксерокопію ухвали господарського суду Волинської області від 24.11.2009 року.

Позивачем в судовому засіданні 21.01.2013 р. подано на адресу суду додаткові письмові пояснення відповідно до яких зазначає, що 16.11.2004 р. на лист МСТ «Волиньгоспторг» від 18.10.2004 р. Дубівська сільська рада повідомила, що при прийнятті рішення № 7/3-3 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна» виконком сільської ради керувався: 1) рішенням господарського суду Волинської області від 30.03.2004 р., 2) постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.05.2004 р.

Однак, як зазначає позивач, вказані судові рішення не могли слугувати підставою для оформлення права власності, оскільки це не передбачено чинним законодавством України.

Крім того, вказані судові рішення скасовані постановою Вищого господарського суду України від 14.10. - 16.12.2004 р.

Водночас, відповідно до п.6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 р. за № 157/6445 (в редакції на дату прийняття оскаржуваного рішення) згідно якого оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадяться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності:

1) акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети;

2) акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію.

При прийнятті оспорюваного рішення виконавчий комітет Дубівської сільської ради діяв не на підставах, що визначені чинним законодавством України, оскільки для прийняття вказаного рішення були відсутні підстави, що передбачені чинним законодавством України.

По-друге, незаконність оскаржуваного рішення полягає і у тому, що Дубівська сільська рада оформляє право власності на об'єкти нерухомості за Волинською облспоживспілкою, коли останні належать на праві власності МСТ «Волиньгоспторг», що стверджується актом передачі в Статутний (пайовий) фонд МСТ «Волиньгоспторг» від 01.07.99 р. - фактами, що встановлені судовим рішенням і в силу ст.35 ГПК України не потребують доведення, на підставі яких встановлено той факт, що Волинська облспоживспілка ніколи не була власником оспорюваного майна, факт припинення права власності Ковельської оптово-торгової бази на майно, що зазначене в акті передачі від 01.07.99 р. і набуття права власності на таке майно МСТ «Волиньгоспторг» .

По-третє, необґрунтованими є заперечення Волинської облспоживспілки щодо позовних вимог МСТ «Волиньгоспторг», такими, що не узгоджуються з вимогами норм матеріального права.

Зокрема, з приводу того, що акт приймання - передачі внесків до статутного фонду не породжує прав та обов'язків сторін, що знайшло своє підтвердження у судових рішеннях;

- безпідставним є застосування Волинською облспоживспілкою ст.328 ЦК України, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин діяли положення ЦК УРСР (1963 року), а норми нового ЦК України не мають зворотної дії в часі;

- необґрунтованим є і посилання на п.10 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.08.96 р. № 02-5/334 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств», оскільки вказаний пункт регулює питання переходу майнових прав до правонаступників при реорганізації юридичної особи, що в даному випадку не мало місця.

По-четверте, у зв'язку з тим, що оскаржуване рішення Дубівської сільської ради було прийняте 19.07.2004 р., на момент дії редакції ст.268 ЦК України, то позовна давність на вимогу позивача не поширюється, оскільки оспорюваним актом порушується право власності МСТ «Волиньгоспторг», непорушність якого гарантується Конституцією України.

Крім того, позивачем на адресу суду подано заяву про уточнення позовних вимог від 18.01.2013 р. (вхід. № 01-29/640/13д від 21.01.2013 р.) в порядку ст.22 ГПК України відповідно до якої просить:

1. Визнати незаконним (недійсним) рішення виконавчого комітету Дубівської сільської ради №7/3-3 від 19.07.04. «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомою майна».

2. Зобов'язати Реєстраційну службу Ковельського міськрайонного управління юстиції скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за Волинською обласною спілкою споживчих товариств, а саме:

- про право власності на склад Д-1, площею 1213,7 кв.м. що розміщений по провулку Ватутіна, 9 в с. Вербка Ковельського району Волинської області від 21.09.04.

- про право власності на склад Є-1. площею 514,3 кв.м.. що розміщений по провулку Ватутіна, 9 в с. Вербка Ковельського району Волинської області від 21.09.04.

- про право власності на склад Е-1, площею 259,8 кв.м.. що розміщений по провулку Ватутіна, 9 в с. Вербка Ковельського району Волинської області від 21.09.04.

- про право власності на склад С-1, площею 1033,2 кв.м., що розміщений по провулку Ватутіна, 9 в с. Вербка Ковельського району Волинської області від 21.09.04.

- про право власності на склад 0-1, площею 1047,0 кв.м., що розміщений по провулку Ватутіна. 9 в с. Вербка Ковельського району Волинської області від 21.09.04.

- про право власності на склад металевий К-1, площею 587.2 кв.м., що розміщений по провулку Ватутіна, 9 в с. Вербка Ковельського району Волинської області від 21.09.04.

- про право власності на приміщення адмінбудинку, площею 525, 4 кв.м., що розміщений по провулку Ватутіна, 9 в с. Вербка Ковельського району Волинської області від 21.09.04.

- про право власності на цегляний склад Ф-1, загальною площею 357, 3 кв.м., що розміщений по провулку Ватутіна, 9 в с.Вербка Ковельського району Волинської області від 09.09.04

та клопотання № 1 від 21.01.2013 р. про заміну неналежного відповідача відповідно до якого просить провести заміну первісного відповідача - Комунальне підприємство «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» на належного відповідача - Реєстраційну службу Ковельського міськрайонного управління юстиції (45000, Волинська обл., м.Ковель, вул.Незалежності, 73) у зв'язку зі змінами від 01.01.2013 р. до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в частині здійснення органами Державної реєстраційної служби України повноважень щодо реєстраційних дій речових прав на нерухоме майно.

Представник третьої особи - Волинської облспоживспілки у поданому клопотанні від 21.01.2013 р. та в судовому засіданні просив відкласти розгляд справи з метою ознайомлення з поданими позивачем додатковими письмовими поясненнями та необхідністю надання обґрунтованих пояснень і заперечень на подані доповнення до позовної заяви.

У зв'язку з цим, розгляд справи просив провести у більш тривалий строк, який встановлений ст.69ГПК України.

На підставі ухвали суду від 21.01.2013 р. строк розгляду спору було продовжено. Зобов'язано позивача: надати суду відповідні процесуальні документи суду щодо стадії розгляду справи про банкрутство МСТ «Волиньгоспторг», звіт ліквідатора Хомишина І.Г. та ліквідаційний баланс товариства на момент винесення господарським судом постанови у справі № 8/28-Б від 07.10.2009 р. про визнання банкрутом міжрайміського споживчого товариства «Волиньгоспторг» щодо визначення ліквідної маси майна; повідомити та підтвердити відповідними доказами щодо чинності рішення Дубівської сільської ради № 22/5-1 від 14.01.2005 р. «Про відміну рішення виконавчого комітету № 7/3-3 від 19.07.2004 р.». Відповідачу - Ковельській оптово-торговій базі та третій особі - Волинській облспоживспілці: надати обґрунтовані доводи та заперечення по суті поданої заяви позивача про уточнення позовних вимог та клопотання про заміну неналежного відповідача. Відповідачу - Дубівській сільській раді: обґрунтовані доводи та заперечення по суті позовних вимог, повідомити та підтвердити відповідними доказами щодо чинності рішення Дубівської сільської ради № 22/5-1 від 14.01.2005 р. «Про відміну рішення виконавчого комітету № 7/3-3 від 19.07.2004 р.»; зазначити та підтвердити відповідними доказами документи, які були подані третьою особою - Волинською облспоживспілкою, що були підставою для прийняття оспорюваного рішення.

Позивачем на адресу суду 29.01.2013 р. подано додаткові пояснення, відповідно до яких зазначає наступне.

Щодо ідентифікацій об'єктів нерухомості та наявності в матеріалах справи різних адрес, то виходячи з місця розташування оспорюваних об'єктів нерухомого майна та факту наявності спору щодо одного і того ж нерухомого майна за адресою: пров.Ватутіна, с.Вербка Ковельського району, слід виходити з письмових доказів у справі, які підтверджують фактичне місце розташування майна та належності його позивачу.

Позивачем 31.01.2013 р. було подано заяву № 2 про уточнення позовних вимог відповідно до якої просить: Визнати незаконним (недійсним) рішення виконавчого комітету Дубівської сільської ради № 7/3-3 від 19.07.2004 р. «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна».

Заслухавши в судовому засіданні представників позивача, відповідача та третьої особи, судом прийнято дану заяву до розгляду, оскільки позивачем фактично зменшено та уточнено позовні вимоги, що не суперечить ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач в судовому засіданні у зв'язку з уточненням позовних вимог на підставі заяви від 31.01.2013 р. відмовився від поданої заяви 21.01.2013 р. про уточнення позовних вимог та клопотання № 1 від 21.01.2013 р. про заміну неналежного відповідача.

На підставі зазначеного та керуючись ст.22 ГПК України щодо права позивача на відмову від позову, зменшення позовних вимог тощо, судом залишено без розгляду дану заяву та клопотання від 21.01.2013 р.

Третьою особою - ПП «Приватбуд» на адресу суду 04.02.2013 р. було подано заяву про відвід судді. 05.02.2013 р. ПП «Приватбуд» на адресу суду було направлено заяву про відкликання заяви про відвід судді. Враховуючи зазначене, заяву ПП «Приватбуд» про відвід судді залишено судом без розгляду.

Відповідачем - Дубівською сільською радою 05.02.2013 р. направлено до суду відзив на позовну заяву відповідно до якої відзив просить вважати заявою про застосування строків позовної давності.

При цьому, зазначає, що на момент прийняття рішення виконкому «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна» рішення господарського суду Волинської області у справі № 5/33-77 набрало законної сили згідно постанови Львівського апеляційного господарського суду від 21.06.2004 р.

На підставі рішення виконкому Волинській облспоживспілці були видані свідоцтва про право власності. Таким чином, рішення органу місцевого самоврядування є реалізованим і таким, що не порушувало інтересів позивача так як ґрунтувались на обставинах, встановлених судами двох інстанцій.

Як зазначає відповідач, перебіг строку позовної давності для звернення з позовом розпочався з моменту, коли МСТ «Волиньгоспторгу» стало відомо про оформлення права власності за Волинською облспоживспілкою, а саме у 2004р. Разом з тим, у поясненнях зазначається, що рішенням господарського суду у справі № 06/5-77 Волинській облспоживспілці відмовлено у позові про вилучення майна із статутного (пайового) фонду МСТ «Волиньгоспторг», переданого Ковельською оптово-торговою базою. Вказане рішення набрало законної сили 08.12.2005 р. Таким чином, з грудня 2005 року, як вважає відповідач, розпочався перебіг позовної давності для звернення з позовом про захист порушеного права. Проте, МСТ «Волиньгоспторг» до листопада 2012 р. не зверталось за захистом порушеного права, внаслідок чого пропустило строк позовної давності.

Твердження МСТ «Волиньгоспторг» про те, що згідно п.4 ч.1 ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право є помилковим, так як МСТ «Волиньгоспторг» не має правоустановчих документів. Разом з тим, зазначає, що позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права. Позивачем не доведено, що саме він є власником об'єктів, на які оформлено право власності, проте як на правове обґрунтування позивач посилається на ст.ст.392, 393 ЦК України, які чітко встановлюють, що саме власник вправі вимагати визнання недійсним акту органу місцевого самоврядування.

Водночас зазначає, що доводи позивача про наявність у нього акту приймання-передачі майна, як єдиного документа на підтвердження права власності значення для правильного вирішення даного спору не мають і не ґрунтуються на вірному розумінні норм ст.ст.16, 316, 392 ЦК України щодо способу захисту права власності на нерухоме майно.

Представник відповідача підтримав дану заяву в судовому засіданні. Просить відмовити у позові.

Третьою особою - Волинською обласною спілкою споживчих товариств 05.02.2013 р. подано до суду Доповнення до відзиву на позовну заяву, на підставі якої зазначає, що в позові слід відмовити в зв'язку з пропуском строку позовної давності. Вважає, що МСТ «Волиньгоспторг» не є власником об'єктів, на які 19.07.2004 р. оформлено право власності за Волинською облспоживспілкою, тому в даному випадку має застосовуватись загальний строк позовної давності, перебіг якого розпочався з грудня 2005 року для звернення з позовом про захист порушеного права. Крім того, посилається на помилкові твердження позивача щодо непоширення згідно вимог п.4 ч.1 ст.268 ЦК України позовної давності на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право. Позивачем не доведено, що саме він є власником об'єктів на які оформлено право власності.

Представник третьої особи підтримав дану заяву в судовому засіданні та додатково повідомив про те, що відповідно до відомих йому відомостей існує запис в ЄДРПОУ про закриття відокремлених підрозділів «Волиньгоспторг», зокрема: Камінь-Каширської та Ковельської філії. Просить суд зробити відповідні запити до Державного реєстратора.

З метою з'ясування зазначених обставин в судовому засіданні була оголошена перерва до 16.00 год. 05.02.2013 р. для отримання судом інформації з ЄДРПОУ.

На підставі відповіді Державного реєстратора від 05.02.2013 р. № 35-13 повідомлено, що 17.02.2010 р. до Єдиного державного реєстру було внесено запис про закриття відокремлених підрозділів «Волиньгоспторг»: Камінь-Каширської філії, код 25743765, Ковельської філії, код 25743771. Запис до реєстру було внесено на підставі повідомлення встановленого зразка державному реєстратору Хомишиним Ігорем Григоровичем - ліквідатором.

Заслухавши в попередніх судових засіданнях представників сторін, дослідивши матеріали та обставини справи, судом встановлено наступне.

19.07.2004 р. виконавчим комітетом Дубівської сільської ради було прийняте рішення № 7/3-3 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна: приміщення адмінбудинку пл. 525, 4 м.кв.; склад С-1 пл. 1033, 2 м.кв.; склад 0-1 пл. 1047, 0 м.кв.; склад Д-1 пл. 1213, 7 м кв.; склад Є-1 пл. 514, 3 м.кв.; склад Е-1 пл. 259, 8 м.кв.; склад цегляний - м.кв.; склад цегляний - м.кв.; склад металевий пл. 587, 2 м.кв.; склад металевий з під навісом пл.. - м.кв.; склад металевий пл.. - м.кв. по провулку, 9 в с. Вербка Ковельського району за Волинською облспоживспілкою».

Як зазначає позивач та підтверджено матеріалами справи підставою для прийняття зазначеного рішення № 7/3-3 від 19.07.2004 р. були документи, надані Волинською облспоживспілкою, а саме: рішення господарського суду Волинської області від 30.03.2004 р. у справі № 5/33-77 за позовом Волинської обласної спілки споживчих товариств до 1) Міжрайміського споживчого товариства «Волиньгоспторг»; 2) Ковельської оптово-торгової бази Волинської облспоживспілки про визнання незаконним акту передачі майна та вилучення його із статутного фонду МСТ «Волиньгоспторг» та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 21.06.2004 р. у даній справі.

Як вбачається із рішення господарського суду Волинської області від 30.03.2004 р. у справі № 5/33-77, останнім визнано недійсним акт передачі майна Ковельською оптово-торговою базою в статутний (пайовий) фонд МСТ «Волиньгоспторг» на суму 377 156, 79 грн. від 01.07.1999 р. та вилучено із Статутного фонду МСТ «Волиньгоспторг» майно, передане в обмін на корпоративні права Ковельською оптово-торговою базою Волинської обласної спілки споживчих товариств по акту передачі вкладів від 01.07.1999 р. та зобов'язано передати на баланс Ковельської оптово-торгової бази.

Позивач стверджує, що саме на дане майно виконавчий комітет Дубівської сільської ради своїм рішенням № 7/3-3 від 19.07.2004 р. оформив право власності за Волинською обласною спілкою споживчих товариств.

Посилається на ту обставину, що постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2004 р. рішення від 30.03.2004 р. господарського суду Волинської області та постанову від 21.06.2004 р. Львівського апеляційного господарського суду у справі № 5/33-77 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Волинської області.

В подальшому, господарським судом Волинської області 10.08.2005 р. у справі № 06/5-77 відмовлено Волинській облспоживспілці у визнанні незаконним акту передачі вкладів Ковельською оптово-торговою базою в статутний (пайовий) фонд МСТ «Волиньгоспторг» від 01.07.1999 р. та відмовлено у вилученні із статутного фонду МСТ «Волиньгоспторг» майна, переданого в обмін на корпоративні права Ковельської оптово-торгової бази і передачі його на баланс Ковельської оптово-торгової бази. Дане рішення постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.2005 р. та постановою Вищого господарського суду України від 08.06.2006 р. по справі № 06/5-77 залишено без змін.

Позивач зазначає, що на підставі судових рішень у справі № 06/5-77 вказується на те, що майно, яке передане Ковельською ОТБ як внесок до статутного фонду МСТ «Волиньгоспторг» є власністю МСТ «Волиньгоспторг». Разом з тим, зазначається про відсутність будь-яких правових підстав щодо набуття права власності на спірне майно Волинською облспоживспілкою.

За таких обставин, позивач вважає, що рішення органу місцевого самоврядування прийняте з порушенням цілого ряду нормативних актів та всупереч дійсним обставинам. Зокрема, ч.2 ст.19 Конституції України, ч.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно» згідно п.8.1 якого визначено вичерпний перелік підстав для оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна.

Щодо відповідача 2 - КП «Волинське ОБТІ», позивач вважає, що він також діяв в порушення «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», оскільки при виготовленні технічної документації та реєстрації права власності не витребував у Волинської облспоживспілки підтверджуючих документів, які визначені п.8.1 Положення (в редакції, чинній на час реєстрації прав власності). Тому, пов'язаною є вимога про зобов'язання БТІ вчинити певні дії, а саме, скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за Волинською облспоживспілкою.

Водночас, суд, керуючись ст.24 ГПК України, приходить до висновку про виключення з числа відповідачів - КП «Волинське ОБТІ» як неналежного відповідача у справі, оскільки позивачем 31.01.2013 р. на підставі заяви № 2 уточнено позовні вимоги, в якій просить: Визнати незаконним (недійсним) рішення виконавчого комітету Дубівської сільської ради № 7/3-3 від 19.07.2004 р. «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна». У зв'язку з зазначеним, судом залишено без розгляду клопотання № 1 позивача від 21.01.2013 р. про заміну неналежного відповідача. При цьому, судом враховано відмову позивача в судовому засіданні від даного клопотання та те, що КП «Волинське ОБТІ» не перебуває з позивачем у спірних правовідносинах щодо здійснення ним прав володіння, користування та розпорядження майном, а здійснює лише державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а відтак не може бути стороною у справі, що розглядається господарським судом стосовно визнання такого права, оскільки не є особою, від якої відповідне право перейшло, або особою, яка може претендувати на таке право.

Водночас, з'ясувавши наявні обставини справи та розглянувши заяву відповідача Дубівської сільської ради та третьої особи - Волинської обласної спілки споживчих товариств про застосування строку позовної давності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

При цьому, враховано наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

В силу приписів підпункту 10 пункту «б» ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування» (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного індивідуального акту), до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, делеговане повноваження щодо обліку та реєстрації відповідно до Закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Відповідно до ч.1 ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР з наступними змінами і доповненнями (далі Закон № 280/97-ВР) акти, зокрема, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у містах (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території, органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно п.8.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно передбачено, що оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно органами місцевого самоврядування.

Як визначено Додатком № 2 до Тимчасового положення, рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності належить до Переліку право встановлювальних документів на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно.

Згідно п.1 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35 (із змінами та доповненнями) визначено, що Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, в тому числі, стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством.

Судом встановлено, що підставою для прийняття оспорюваного рішення Дубівської сільської ради № 7/3-3 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна», що розташовані в с.Вербка, Ковельського району були чинні рішення господарського суду Волинської області від 30.03.2004 р. у справі № 5/33-77 та постанова Львівського апеляційного господарського суду у даній справі від 21.06.2004 р.

16.12.2004 р. на підставі постанови Вищого господарського суду України рішення господарського суду Волинської області від 30.03.2004 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.06.2004 р. у справі № 5/33-77 скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

В подальшому, 10.08.2005 р. на підставі рішення господарського суду Волинської області у справі № 06/5-7 за позовом Волинської обласної спілки споживчих товариств до відповідачів: 1). Міжрайміського споживчого товариства «Волиньгоспторг», 2). Ковельської оптово-торгової бази Волинської облспоживспілки про визнання незаконним акту та вилучення із статутного фонду МСТ «Волиньгоспторг» майна на суму 377 156 грн. 79 коп. та зустрічним позовом Ковельської оптово-торгової бази Волинської облспоживспілки до відповідачів: 1) Волинської обласної спілки споживчих товариств, 2) Міжрайміського споживчого товариства «Волиньгоспторг» про визнання незаконним частково протоколу № 3 від 01.07.199 р. та визнання права власності на об'єкти нерухомого майна у позові Волинської обласної спілки споживчих товариств було відмовлено та у зустрічному позові Ковельської оптово-торгової бази Волинської облспоживспілки було відмовлено.

На підставі постанови Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.2005 р. рішення суду від 10.08.2005 р. по справі № 06/5-77 залишено в силі. Згідно постанови Вищого господарського суду України від 08.06.2006 р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.2005 р. та рішення господарського суду Волинської області від 10.08.2005 р. у справі № 06/5-77 залишені без змін.

Отже, зібраними матеріалами справи підтверджено, що оспорювані рішення Дубівської сільської ради на момент його прийняття відповідало вимогам чинного законодавства, прийняте в межах визначеної компетенції виконавчого комітету сільської ради та відповідно до обставин, що склалися і не порушувало прав та охоронюваних інтересів позивача у справі.

Слід зазначити, що предметом даного позову є матеріально-правова вимога про визнання недійсним рішення виконкому Дубівської сільської ради № 7/3-3 від 19.07.2004 р. «Про оформлення права власності».

Частиною 1 ст.393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника визнається судом незаконним та скасовується.

Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Позивачем в судовому засіданні не було доведено та не подано відповідних доказів, як єдиного правовстановлювального документа на підтвердження права власності на дані об'єкти нерухомого майна. Посилання позивача на наявність у нього Акту приймання-передачі майна, що підтверджує право власності не є таким документом і не ґрунтується на вірному розумінні норм ст.ст.16, 316, 392 ЦК України щодо способу захисту права власності та підстав захисту права власності на нерухоме майно.

Водночас, посилання позивача на відповідні судові рішення у різних справах додатково підтверджує про наявність між позивачем та третіми особами речово-правових відносин.

Цивільним кодексом України передбачено засади захисту права власності. Однак, у разі встановлення наявності речово-правових відносин до таких відносин не застосовується зобов'язальний спосіб захисту. У зобов'язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення вендикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст.388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. У випадку, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів чи претензій з боку третіх осіб, то відповідно до ст.392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

Зазначене випливає із судової практики Верховного Суду України у справі № 56/68 (постанова від 11.12.2012 р.).

Як зазначає позивач і встановлено матеріалами справи, постановою господарського суду Волинської області від 07.10.2009 р. у справі № 8/28-Б МСТ «Волиньгоспторг» визнано банкрутом. Ліквідатором призначено Хомишина І.Г.

В силу своїх повноважень ліквідатора, визначених ст.25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» останній зобов'язаний виявляти та повертати майно банкрута, звертатись з позовними заявами до суду, формувати ліквідаційну масу.

Згідно постанови суду від 07.10.2009 р. у справі № 8/28-Б відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатора Хомишина І.Г. зобов'язано подати господарському суду звіт про свою діяльність та ліквідаційний баланс до 07.10.2010 р.

29.12.2009 р. згідно протоколу № 3 проведення зборів комітету кредиторів по справі № 8/28-Б про банкрутство Міжрайміського споживчого товариства «Волиньгоспторг» Арбітражним керуючим було виявлено на підставі інвентаризації майно для включення його в ліквідну масу (акти № 1, № 2, № 3 від 24.11.2009 р.).

Згідно Акту № 2 інвентаризації майна підприємства-банкрута МСТ «Волиньгоспторг» від 24.11.2009 р. при проведенні огляду та опису майна - Ковельської філії МСТ «Волиньгоспторг», було виявлено майно згідно переліку. Однак, як значиться у висновку комісії щодо об'єктів нерухомого майна Ковельської філії - відсутні документи на право власності.

Водночас, судом встановлено, що 17.02.2010 р. до Єдиного державного реєстру було внесено запис про закриття відокремлених підрозділів «Волиньгоспторг»: Камінь-Каширської та Ковельської філії. Запис було внесено на підставі повідомлення встановленого зразка наданого державному реєстратору Хомишиним І.Г. - ліквідатором (лист-відповідь Державного реєстратора № 35-13 від 05.02.2013 р.).

У зв'язку з цим, позивачем не було доведено про наявність правових підстав на звернення з даним позовом.

Крім того, зазначене підтверджується матеріалами інвентаризаційної справи на об'єкт нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: пров. Ватутіна, 9, с.Вербка Ковельського району, витребуваної з Комунального підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» з якої вбачається, що відповідно до рішення виконавчого комітету Дубівської сільської ради № 2/3-6 від 22.02.2010 р. «Про внесення змін до рішення Виконавчого комітету» внесено зміни в рішення виконавчого комітету № 7/3-3 від 19.07.2004 р. «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна», відповідно до якого за Волинською обласною спілкою споживчих товариств оформлено право власності на об'єкти нерухомого майна, а саме: склад цегляний площею 351, 4 кв.м; склад металевий площею 933, 4 кв.м; склад металевий площею 775, 7 кв.м.; прохідну площею 11, 7 кв.м (арк. 416 інвентаризаційної справи, а.с.105).

Попередньо 23.03.2009 р. виконавчим комітетом Дубівської сільської ради було прийнято рішення № 3/2-2 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна» відповідно до якого за Міжрайміським споживчим товариством «Волиньгоспторг» було оформлено право власності на об'єкти нерухомого майна за адресою: с.Вербка, Ковельського району, а саме: склад металічний В-1, пл.775, 7 кв.м.; склад металічний Г-1, пл.933, 4 кв.м.; побутове приміщення П-1, пл.11, 7 кв.м.; туалет цегляний Б-1, пл.11, 6 кв.м.

Судом встановлено, що дані рішення виконавчого комітету Дубівської сільської ради є чинними.

Щодо застосування судом строку позовної давності.

За визначенням ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч.2 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Частиною 4 даної норми Закону передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у позові.

Як встановлено п.4 ч.1 ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Суд не приймає доводи позивача про те, що в даному випадку на підставі п.4 ч.1 ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу власника, оскільки МСТ «Волиньгоспторг» у розумінні вимог ст.ст.34, 36 ГПК України не було доведено та не підтверджено відповідними правовстановлювальними документами щодо права власності МСТ «Волиньгоспторг» на спірні об'єкти нерухомого майна.

Відтак, в даному випадку підлягає застосуванню загальний строк позовної давності визначений ст.257 ЦК України тривалістю три роки, перебіг якого розпочався з моменту, коли МСТ «Волиньгоспторг» стало відомо про оформлення права власності за Волинською облспоживспілкою, а саме з 2004 року, що підтверджується поясненнями представника позивача. Разом з тим, у поясненнях позивача зазначається, що рішенням господарського суду у справі № 06/5-77 Волинській облспоживспілці відмовлено у позові про вилучення майна із статутного (пайового) фонду МСТ «Волиньгоспторг» переданого Ковельською оптово-торговою базою. Вказане рішення набрало законної сили 08.12.2005 р.

Таким чином, з грудня 2005 року розпочався перебіг позовної давності для звернення з позовом про захист порушеного права, який закінчився у грудні 2008 р.

Проте, позовна заява була зареєстрована судом 21.11.2012 р., що свідчить про пропуск МСТ «Волиньгоспторг» строку позовної давності.

Щодо звернення позивача з аналогічним позовом до господарського суду Волинської області у лютому 2007 р. за правилами КАСУ (справа № 7/78-11А), то згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.08.2009 р. у справі № 23727/07 постанову господарського суду Волинської області від 06.08.2007 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2007 р. в частині скасування рішення Дубівської сільської ради від 19.07.2004 р. № 7/3-3 «Про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна» провадження у справі закрито.

Отже, в даному випадку з серпня 2009 року почався загальний перебіг строку позовної давності, який закінчився у серпні 2012 року.

Беручи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Господарський суд, керуючись ч.2 ст.19 Конституції України, ст.ст.16, 256, 257, ч.2 ст.267, ст.393 Цивільного кодексу України, ст.30, ч.1 ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

1. Комунальне підприємство «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» виключити з числа відповідачів.

2. В позові Міжрайміського споживчого товариства «Волиньгоспторг» про визнання незаконним (недійсним) рішення виконавчого комітету Дубівської сільської ради № 7/3-3 від 19.07.2004 р. «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна» відмовити.

Повне рішення складено 11.02.2013 р.

Суддя В.А.Пахолюк