Постанова № 29235435, 08.02.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 лютого 2013 року Справа № 812/850/13-а

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Широка К.Ю., розглянувши у м.Луганську в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби України до Приватного малого підприємства "Автомаг" про стягнення податкової заборгованості у сумі 38324,94 грн., -

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2013 року позивач, Державна податкова інспекція в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби України (надалі-позивач), звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного малого підприємства "Автомаг" (надалі-відповідач) про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 17183,51 грн., з податку на прибуток підприємства у розмірі 21141,43 грн., а всього в сумі 38 324,94 грн. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, в обґрунтування якого зазначив наступне.

Приватне мале підприємство "Автомаг"(код ЄДРПОУ 24202524) здійснює фінансово-господарську діяльність на підставі статуту і є самостійним об'єктом, який має права юридичної особи. Підприємство зареєстровано рішенням виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради Луганської області в якості юридичної особи 26.05.2005 за реєстраційним номером № 1 383 120 0000 000960 та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. З 10.01.1997 року взято на облік у ДПІ в м. Сєвєродонецьку та є платником податків та зборів.

Відповідачем не сплачено до бюджету суму заборгованості, яка утворилась у вересні 2012 року у загальному розмірі 38420,51 грн., у тому числі:

- з податку на прибуток підприємства в сумі 21212,03 грн., (основний платіж - 17966,59 грн., пеня - 3245,44 грн.), що підтверджується податковим повідомленням-рішенням №0001322201 від 02.08.2012 в сумі 17908,75 грн. та податковим повідомленням - рішенням № 0001071501 від 12.09.2012 в сумі 57,84 грн. з урахуванням пені, нарахованої за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, що складає 3245,44 грн., враховуючи часткову сплату боргу у сумі 70,60 грн. сума до стягнення становить 21141,43 грн.;

- з податку на додану вартість в сумі 17208,48 грн. (основний платіж - 14327,50 грн., пеня - 2880,98 грн.), що підтверджується податковим повідомленням-рішенням №0001312201 від 02.08.2012 в сумі 14327,50 грн. з урахуванням пені, нарахованої за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, що складає 2880,98 грн., враховуючи часткову сплату боргу у сумі 24,97 грн. сума заборгованості становить 17183,51 грн.;

Відповідно до вимог податкового законодавства Державною податковою інспекцією в м. Сєвєродонецьку була виставлена податкова вимога № 185 від 24.09.2012 на суму 32198,52 грн. Та направлена на адресу відповідача рекомендованим листом. Однак, до теперішнього часу зазначений податковий борг залишається непогашеним відповідачем та вважається узгодженим. На підставі викладеного, позивач просив стягнути в судовому порядку з Приватного малого підприємства "Автомаг" кошти на суму податкового боргу перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 17183,51 грн., з податку на прибуток підприємства у розмірі 21141,43 грн., а всього в сумі 38324,94 грн. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Ухвалою від 22 січня 2013 року справу призначено до розгляду в порядку скороченого провадження.

23 січня 2013 року на адресу відповідача направлено вищезазначену ухвалу суду, 31 січня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду повернувся поштовий конверт із довідкою про те, відповідач за зазначеною адресою не проживає (а.с.28). Відповідно до п.2 ч.4 ст.33 КАС України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Отже, відповідач повідомлений належним чином про відкриття провадження у скороченому провадженні, у встановлений судом строк не надав ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1); податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1); штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1); пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1); податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

У відповідності зі статтею 16 ПКУ від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний, зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Пунктом 31.1. статті 31 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.126.1. ст.126 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.58.2. ст.58 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення. Контролюючий орган веде реєстр виданих податкових повідомлень-рішень щодо окремих платників податків.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. (п.58.3. ст.58 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

Відповідно до пункту 129.1.1. статті 129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Приватне мале підприємство "Автомаг"(код ЄДРПОУ 24202524) зареєстровано рішенням виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради Луганської області в якості юридичної особи 26.05.2005 за реєстраційним номером №1 383 120 0000 000960, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.7-9) та перебуває на податковому обліку Державної податкової служби в м.Сєвєродонецьку ДПС.

Так, станом на 11.12.2012 відповідачем не сплачено до бюджету суму податкового боргу у загальному розмірі 38324,94 грн., у тому числі: - недоїмка з податку на прибуток 17895,99 грн., та пеня 3245,44 грн., а також недоїмка з податку на додану вартість 14302,53 грн. та пеня 2880,98 грн.

Наявність податкового боргу відповідача також підтверджується розшифровкою податкового боргу станом на 11.12.2012 (а.с.20).

Пунктом 59.1. ст.59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Так, через несплату відповідачем суми узгоджених податкових зобов'язань в установлені законодавством строки, Державною податковою інспекцією в м.Сєвєродонецьку Луганської області ДПС направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення податкову вимогу від 24.09.2012 №185 на суму 32198,52 грн. (а.с. 22,23).

Даних про оскарження відповідачем зазначеної податкової вимоги або про її відкликання податковим органом судом не встановлено, а тому вона є узгодженою та чинною на час розгляду справи.

Податкові повідомлення-рішення №0001071501 від 12.09.2012, № 0001322201 від 02.08.2012 року та №0001312201 від 02.08.2012 були отримані відповідачем (а.с.13-15)

Даних про оскарження у встановленому законодавством порядку вищезазначених податкових повідомлень-рішень відповідачем судом на час розгляду справи не встановлено, а тому вони вважаються узгодженими та такими, що підлягають виконанню.

Таким чином, вжиті ДПІ у м.Северодонецьку Луганської області заходи не призвели до добровільного погашення податкового боргу відповідачем.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

Таким чином, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно рахується податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 17183,51 грн., з податку на прибуток підприємства у розмірі 21141,43 грн., а всього в сумі 38324,94 грн., про який він повідомлений, який ним не оспорено та до теперішнього часу в добровільному порядку не сплачено, а тому, суд дійшов висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до суду з вказаним адміністративним позовом щодо стягнення з Приватного малого підприємства «Автомаг» коштів у рахунок погашення податкового боргу з усіх наявних рахунків у банках платника податків, дотримані вимоги пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач згідно із пунктом 21 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (який набув чинності з 01.11.2011) від сплати судового збору звільнений, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.121 Конституції України, , ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 128, 158-163,183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби України до Приватного малого підприємства "Автомаг" про стягнення податкової заборгованості у сумі 38324,94 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного малого підприємства «Автомаг» (код ЄДРПОУ 24202524, місцезнаходження: 94000, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Сметанінв, 2б) кошти за податковим боргом перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 17183,51 грн. (сімнадцять тисяч сто вісімдесят три гривні 51 копійка), з податку на прибуток підприємства у розмірі 21141,43 грн. (двадцять одна тисяча сто сорок одна гривня 43 копійки), а всього в сумі 38324,94 грн. (тридцять вісім тисяч триста двадцять чотири гривні 94 копійки), з розрахункових рахунків, відкритих у банках, обслуговуючих платника податків.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя К.Ю. Широка