Рішення № 29234408, 05.02.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" лютого 2013 р. Справа № 911/60/21/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Першого заступника прокурора м. Біла Церква в інтересах держави в особі Відділу комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради, Київська обл., м. Біла Церква

до Фізичної особи-підприємця Мерінова Данила Олександровича, Київська обл., м. Біла Церква

про стягнення 11 019,83 гривень

за участю представників:

від прокуратури: не з'явився

від позивача: Настенко М.В. (довіреність №12-1-3/4 від 03.08.2012р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

03.01.2013р. Перший заступник прокурора м. Біла Церква в інтересах держави в особі Відділу комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради (далі-позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Мерінова Данила Олександровича (ФОП Мерінов Д.О./відповідач) про стягнення 8 456,18 грн., з яких: 8 003,21 грн. заборгованості за договором оренди №113 від 19.06.2012р. та 452,97 грн. пені.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.01.2013р. порушено провадження у справі №911/60/21/13-г та призначено справу до розгляду на 22.01.2013р.

Разом з позовними вимогами Перший заступник прокурора м. Біла Церква в інтересах держави в особі Відділу комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради просив суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все належне відповідачу майно та грошові кошти.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Пунктом 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» передбачено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Оскільки суду не надано доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявленого останнім заходу до забезпечення позову у даній справі, судом, у відповідності до ст. 66 ГПК України, у задоволенні зазначеної заяви позивача відмовлено з огляду на її необґрунтованість.

В судовому засіданні 22.01.2013р. представником позивача надано суду уточнений розрахунок позовних вимог, відповідно до якого останній просив стягнути з відповідача 11 019,83 грн., з яких: 10 319,97 грн. заборгованості за договором оренди №113 від 19.06.2012р. та 699,86 грн. пені. Зазначені уточнення судом прийняті.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.01.2013р. розгляд даної справи було відкладено на 05.02.2013р.

В судові засідання 22.01.2013р. та 05.02.2013р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

19.06.2012р. між Управлінням комунальної власності Білоцерківської міської ради, правонаступником якого є Відділ комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради (далі-орендодавець) та ФОП Меріновим Д.О. (далі-орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №113 (далі-Договір), відповідно до якого орендодавець передав в оренду, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 162,6 м2, розташоване в підвалі чотирьохповерхового житлового будинку за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, бул. 50-річчя Перемоги, 175, яке перебуває на балансі КП Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційної контори №1.

Пунктами 3.1, 3.2 та 10.1 Договору передбачено, що розмір орендної плати визначається на підставі «Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорційно її розподілу» і становить 3 501,32 грн. за перший базовий місяць оренди та перераховується орендарем орендодавцю не пізніше останнього числа місяця, за який вона вноситься.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на офіційно встановлений індекс інфляції за поточний місяць.

Договір діє з 19.06.2012р. по 31.12.2012р.

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за Договором виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договору 19.06.2012р. сторонами підписано акт, за яким позивачем передано, а відповідачем прийнято орендоване нерухоме майно.

Крім того, 19.06.2012р. між сторонами було укладено додаткову угоду №1, відповідно до якої встановлено пільгову орендну ставку у відсотках до вартості нерухомого майна, визначеного експертним шляхом в розмірі 5% для розрахунку плати за оренду нежитлового підвального приміщення.

Орендар бере на себе зобов'язання сплатити плату за користування майном за період з 01.01.2012р. по 18.06.2012р. в сумі 7 169,96 грн. (п. 5 додаткової угоди).

Протягом строку дії Договору відповідач безперешкодно користувався орендованим майном.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення орендодавцем (позивачем) умов Договору.

У відповідності до наданого позивачем розрахунку, здійсненого згідно умов Договору, а також з урахуванням додаткової угоди №1, за період з січня 2012р. по грудень 2012р. відповідач мав сплатити 14 595,21 грн. орендної плати.

Натомість, відповідач свої обов'язки за Договором, в тому числі додаткової угоди №1, в частині своєчасної сплати орендної плати за зазначений період належним чином не виконав, сплативши лише 4 275,24 грн. (січень-частково квітень 2012р.), що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з особового рахунку позивача, внаслідок чого за останнім утворилось 10 319,97 грн. заборгованості.

Наявність 10 319,97 грн. заборгованості відповідача по сплаті орендної плати за Договором підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою №01-22/66 від 21.01.2013р., яка підписана в.о. начальника відділу та головним бухгалтером Відділу комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради та скріплена відбитками печатки останнього.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 10 319,97 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за квітень-грудень 2012р. згідно Договору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей 175, 173, 283 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статей 2, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Приписами статей 762, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 4.2 та 3.1 Договору передбачено, що орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендна плата перераховується орендарем орендодавцю не пізніше останнього числа місяця, за який вона вноситься.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що станом на день прийняття рішення відповідач частково сплатив орендну плату за спірний період, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 10 319,97 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за квітень-грудень 2012р. згідно Договору підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків в частині своєчасної сплати орендної плати, позивач просить суд стягнути з відповідача 699,86 грн. пені, нарахованої за періоди:

з 01.05.2012р. по 31.05.2012р. на 1 284,19 грн. заборгованості за травень 2012р.,

з 01.06.2012р. по 30.06.2012р. на 1 235,04 грн. заборгованості за червень 2012р.,

з 01.07.2012р. по 31.07.2012р. на 1 163,61 грн. заборгованості за липень 2012р.,

з 01.08.2012р. по 31.08.2012р. на 1 611,28 грн. заборгованості за серпень 2012р.,

з 01.09.2012р. по 30.09.2012р. на 1 157,80 грн. заборгованості за вересень 2012р.,

з 01.10.2012р. по 31.10.2012р. на 1 158,96 грн. заборгованості за жовтень 2012р.,

з 01.11.2012р. по 12.11.2012р. на 1 158,96 грн. заборгованості за листопад 2012р.,

з 01.12.2012р. по 31.12.2012р. на 1 157,80 грн. заборгованості за грудень 2012р.,

з 01.01.2013р. по 17.01.2013р. на 10 319,97 грн. сукупної заборгованості за квітень-грудень 2012р.

Відповідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі 0,041% від суми недоплати за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Водночас, статтею 612 ЦК України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, пунктом 3.1 Договору передбачено, що орендна плата перераховується орендарем орендодавцю не пізніше останнього числа місяця, за який вона вноситься.

З огляду наведеного, право на нарахування пені за несвоєчасну сплату орендної плати за користування нежитловим приміщенням з 19.06.2012р. (моменту укладення Договору) у позивача виникає з першого числа місяця, наступного за місцем, в якому мала бути здійснення оплата. Тобто, право на нарахування пені за порушення строків по сплаті орендної плати за червень 2012р. у позивача виникає лише з 01 липня 2012р., за липень 2012р. - з 01 серпня 2012р. відповідно.

Натомість, як слідує з надано суду розрахунку пені, позивач здійснює нарахування пені з першого числа місяця, в якому мала бути здійснення орендна плата (наприклад: з 01.07.2012р. на суму боргу по сплаті оренди за липень 2012р), що не відповідає вимогам наведених норм Закону та положенням Договору.

Враховуючи вищевикладене, а також той факт, що позивачем здійснювалось нарахування пені за несплату орендної плати за червень-грудень 2012р. виключно протягом 30/31 дня щодо кожного із вказаних місяців, за період, в межах якого в останнього не виникло право на нарахування пені, у той час, як суд, приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені за вказаний період не відповідає вимогам ст. 612 ЦК України, ст. 230 ГК України, а тому задоволенню не підлягає .

Що ж до вимоги позивача про стягнення пені, нарахованої на суму боргу по сплаті орендної плати з 01.05.2012р. по 18.06.2012р. слід зазначити наступне.

В силу вимог статей 530, 612 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Водночас, як слідує зі змісту додаткової угодою №1 до Договору, сторонами погоджено лише те, що орендар бере на себе зобов'язання сплатити плату за користування майном за період з 01.01.2012р. по 18.06.2012р. в сумі 7 169,96 грн., у той час як доказів погодження сторонами строків виконання вказаного обов'язку суду не надано, що унеможливлює встановлення судом моменту (дата, місяць, рік) виникнення у відповідача обов'язку по сплаті вказаної орендної плати.

З огляду наведеного, а також враховуючи ненадання позивачем суду доказів, зі змісту яких можливо встановити період, з якого відповідач вважається таким, що прострочив у розумінні ст. 612 ЦК України, щодо обов'язку по сплаті орендної плати за період з 01.01.2012р. по 18.06.2012р., суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені, нарахованої на суму боргу по сплаті орендної плати з 01.05.2012р. по 18.06.2012р. не відповідає вимогам статей 611, 612ЦК України, ст. 230 ГК України, а тому задоволенню не підлягає.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 16.05.2012р. у справі №5002-18/273-2011.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, враховуючи погоджені сторонами строки проведення розрахунків за Договором, а також заявлений позивачем період, суд здійснював обрахунок пені з 01.01.2013р. по 17.01.2013р. на 7 425,25 грн. сукупної заборгованості за червень (19-30.06)-грудень 2012р.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом в межах заявленого позивачем періоду, з урахуванням положень Договору та вимог вищезазначених норм Закону, становить 51,88 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 699,86 грн. пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 51,88 грн.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, 230, 232, 283 Господарського кодексу України, ст. ст. 530, 612, 629, 762 Цивільного кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мерінова Данила Олександровича, Київська обл., м. Біла Церква (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Славіна, 76, кв. 4, ідентифікаційний номер 2709503930) на користь Відділу комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради, Київська обл., м. Біла Церква (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярмаркова, 1/23, ідентифікаційний код 20577351) 10 319 (десять тисяч триста дев'ятнадцять) грн. 97 коп. заборгованості та 51 (п'ятдесят одну) грн. 88 коп. пені.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мерінова Данила Олександровича, Київська обл., м. Біла Церква (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Славіна, 76, кв. 4, ідентифікаційний номер 2709503930) на користь Державного бюджету України 1 619 (одну тисячу шістсот дев'ятнадцять) грн. 33 коп. судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 08.02.2013р.

Суддя В.А. Ярема