Рішення № 29233719, 29.01.2013, Приморський районний суд м. Одеси

29.01.2013

Справа № 1522/7616/12

Індекс 2

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді Єршової Л.С.,

при секретарі Бондаревій Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за мировою угодою у справі №2-6893/08, стягнення моральної шкоди у розмірі 1000,00 грн., -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за мировою угодою у справі №2-6893/08 на загальну суму 25040,58 гривень, стягнення моральної шкоди у розмірі 1000,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23 жовтня 2008 року Приморський районний суд м. Одеси постановив ухвалу про затвердження мирової угоди у справі №2-6893/08 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Відповідно до резолютивної частини Ухвали про затвердження мирової угоди: відповідач зобов'язується сплатити заборгованість, штраф та пеню відповідно до розписки ОСОБА_2 від 23 травня 2008 року, а позивач зобов'язується отримати грошові кошти на сплату заборгованості, штрафу та пені відповідно до розписки ОСОБА_2 від 23 травня 2008 року, при цьому: за першою позовною вимогою, відповідач зобов'язується в період з моменту підписання угоди до 23 грудня 2008 року сплатити грошову суму невиконаного грошового зобов'язання у розмірі 8750 гривень України, що еквівалентно 1508 доларів США на момент підписання угоди готівкою, шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі 4375 гривень України, що еквівалентно 754 долари США на момент підписання Угоди, щомісячні платежі повинні сплачуватися не пізніше 23 числа місяця, за який здійснюється щомісячний платіж; за другою позовною вимогою, відповідач зобов'язується в період з 23 грудня 2008 року по 23 грудня 2009 року сплатити суму штрафу у розмірі 8750 гривень України готівкою, шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі 730 гривень України, що еквівалентно 126 доларів США на момент підписання угоди, щомісячні платежі повинні сплачуватися не пізніше 23 числа місяця, за який здійснюється щомісячний платіж, за третьою позовною вимогою, відповідач зобов'язується в період з 23 грудня 2009 року по 23 січня 2010 року сплатити суму пені у розмірі 3% від суми невиконаного грошового зобов'язання відповідно до розписки ОСОБА_2 від 23 травня 2008 року. У разі повного та своєчасного виконання відповідачем умов даної угоди щодо порядку сплати грошової суми невиконаного грошового зобов'язання та суми штрафу, позивач прощає відповідачу зобов'язання щодо сплати суми пені.

Незважаючи на це, після укладання мирової угоди, відповідач, ОСОБА_2, прийняті на себе шляхом укладення мирової угоди зобов'язання не виконав, мотивуючи свою бездіяльність відсутністю грошових коштів.

Посилаючись на ст. 625 ЦК України та лист ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.12.2011 року, відповідно до якого мирову угоду визнано зобов'язанням у цивільно-правовому розумінні, позивач вважає, що з 05.12.2011 року було визнано його матеріальне право на звернення до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу, а тому просить суд стягнути з відповідача всі суми, які вже були передбачені мировою угодою, затвердженою судом, а саме: заборгованість, штраф та пеню у розмірі 18827,50 грн.

Ухвалою суду від 29 січня 2013 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за мировою угодою у справі №2-6893/08 у розмірі 25040,58 гривень, стягнення моральної шкоди у розмірі 1000,00 грн., в частині стягнення заборгованості, штрафу та пені за мировою угодою у справі №2-6893/08 у розмірі 18827,50 грн.

Також у позові ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача нараховані ним на суму 18827,50 грн. інфляційні втрати, які відповідно до його розрахунків складають 6213,08 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду, яка полягає в переживаннях у зв'язку з порушенням його цивільних прав з боку ОСОБА_2 Розмір моральної шкоди завданої невиконанням зобов'язання за мировою угодою позивач оцінює у 1000,00 грн.

Представник позивача після відкладення розгляду справи в судове засідання не з'явився, але надав до суду письмову заяву, в якій позов підтримав у повному обсязі та просив розглядати справу за його відсутності, надав згоду на заочний розгляд справи.

Відповідач, повідомлений належним чином у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не направив.

За цих обставин, суд на підставі ч.4 ст.169, ч.1 ст.224 ЦПК України, з огляду на заяву позивача, визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутність відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 23 жовтня 2008 року Приморським районним судом м. Одеси (головуюча -суддя Свячена Ю.Б.) по цивільній справі №2-6893/08 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості затверджено мирову угоду, відповідно до умов якої сторони визнають за позивачем ОСОБА_1, право на відшкодування заборгованості штрафу та пені відповідно до розписки ОСОБА_2 ОСОБА_2, зобов'язується сплатити заборгованість, штраф та пеню відповідно до розписки ОСОБА_2 від 23 травня 2008 року. ОСОБА_2, зобов'язується в період з моменту підписання даної мирової угоди до 23 грудня 2008 року сплатити грошову суму невиконаного грошового зобов'язання у розмірі 8750,00 гривень України, що еквівалентно 1508,00 доларам США на момент підписання мирової угоди готівкою, шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі 473,00 гривень України, що еквівалентно 754,00 доларам США на момент підписання мирової угоди. Щомісячні платежі повинні сплачуватися не пізніше 23 числа місяця, за який здійснюється щомісячний платіж. ОСОБА_2 зобов'язується в період з 23 грудня 2008 року по 23 грудня 2009 року сплатити суму штрафу у розмірі 8750,00 гривень України готівкою, шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі 730,00 гривень України, що еквівалентно 126,00 доларам США на момент підписання мирової угоди. ОСОБА_2, зобов'язується в період з 23 грудня 2009 року по 23 січня 2010 року сплатити суму пені у розмірі 3% від суми невиконаного грошового зобов'язання відповідно до розписки ОСОБА_2 від 23 травня 2008 року. У разі повного та своєчасного виконання відповідачем ОСОБА_2 умов даної мирової угоді щодо порядку сплати грошової суми невиконаного грошового зобов'язання та суми штрафу, позивачОСОБА_1, вибачає відповідачу зобов'язання щодо сплати суми пені. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості вищевказаною ухвалою суду про затвердження мирової угоди закрито (а.с. 4-5).

Заборгованість ОСОБА_2 відповідно до умов мирової угоди не сплачує. Таким чином, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем свого зобов`язання стосовно погашення заборгованості.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Зазначена позиція підтримується в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.12.2011 року та постанові Верховного Суду України від 4 липня 2011 року по справі № 3-65гс11.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеними та обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат у розмірі 6213,08 грн. за прострочення виконання зобов`язання -мирової угоди від 23 жовтня 2008 року, затвердженої Приморським районним судом м. Одеси (головуюча -суддя Свячена Ю.Б.) по цивільній справі №2-6893/08.

Щодо стягнення з відповідача моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, дією чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до ст.137 ЦПК у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позовна заява не містить відомостей, в чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Під час розгляду справи позивачем та його представником не доведено факт заподіяння йому моральної шкоди.

Враховуючи викладене позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 57-61, 169, 212-215, 218, 224 - 226 ЦПК України, ст.ст. 526, 598, 599, 625, 1167 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за мировою угодою у справі №2-6893/08, стягнення моральної шкоди у розмірі 1000,00 грн., - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати у розмірі 6213,08 грн. (шість тисяч двісті тринадцять гривень 08 копійок) за прострочення виконання зобов`язання -мирової угоди від 23 жовтня 2008 року, затвердженої Приморським районним судом м. Одеси по цивільній справі №2-6893/08.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 107,30 грн.

В іншій частині позовних вимог -відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.С. Єршова