Постанова № 29231544, 18.01.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2013 року Справа № 1170/2а-3910/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми «Атіс»

до відповідача: Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Атіс» звернулося з позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0007482210 від 12.10.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 35 285,00 грн. основного платежу та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

- №0007492210 від 12.10.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 214 747,00 грн. основного платежу та 46 198,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), у частині збільшення грошових зобов'язань на суму 29 957,00 грн. основного платежу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним сформовано валові витрати та податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ Фірма «САТ Імпекс» у січні 2011 року та ПП «Баварія-Ф» у травні 2011 року, а висновки податкового органу про нереальність зазначених господарських операцій та нікчемність правочинів не підтверджені належними доказами.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки перевіркою встановлено, що господарські операції позивача з ПП «Баварія-Ф» і ТОВ Фірма «САТ Імпекс» не носили реального характеру, з огляду на встановлення відсутності в них управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також у зв'язку з не підтвердженням факту передачі товарів (послуг), так як відсутні (не надані для перевірки) акти приймання-передачі товару, документи, що засвідчують транспортування, зберігання товару.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі (а.с.1, Т.3).

У судовому засіданні 18 січня 2013 року представником позивача подано клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.24, Т.3).

На підставі усної ухвали, прийнятої в судовому засіданні 18.01.2013 р. та занесеної до журналу судового засідання, подальший розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст.122 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 11.09.2012 р. по 01.10.2012 р. посадовими особами Олександрійської ОДПІ Кіровоградської області ДПС та ДПС в Кіровоградській області на підставі направлень від 11.09.2012 року №333/22-10/36145357, №334/170/36145357, від 25.09.2012 року №378/22-10-36145357 та відповідно до наказу Олександрійської ОДПІ Кіровоградської області ДПС від 22.08.2012 р. №381 проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми «Атіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складено акт №271/22-10/36145357 від 08.10.2012 року, висновками якого, зокрема, є порушення ТОВ НВФ «Атіс», на думку відповідача:

- п.3.1 ст.3, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за І квартал 2011 року в сумі 10 417,00 грн., внаслідок завищення витрат з придбання товарів за нікчемними правочинами з ТОВ Фірма «САТ Імпекс»;

- п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за ІІ квартал 2011 року в сумі 24 868,00 грн., внаслідок включення до складу витрат вартості товарів, отриманих за нікчемними правочинами з ТОВ «Баварія-Ф»;

- п.198.2, 198.6 ст.198, п.п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість в загальній сумі 214 747,00 грн., в тому числі за січень 2011 року на суму 8 333,00 грн.; за травень 2011 року - 21 624,00 грн., за листопад 2011 року - 138 751,00 грн., за грудень 2011 року - 46 039,00 грн., внаслідок включення до складу податкового кредиту ПДВ за придбаними ТМЦ на підставі податкових накладних, які для перевірки товариством не були надані та віднесення до податкового кредиту суми ПДВ у січні та травні 2011 р. за угодами з ТОВ Фірма «САТ Імпекс» та ТОВ «Баварія-Ф» визнаними нікчемними (а.с.14-43, Т.1, а.с.197-212, Т.2).

На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС винесено податкові повідомлення-рішення №0007482210 від 12.10.2012 р., яким ТОВ НВФ «Атіс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 35 286,00 грн., в тому числі 35 285,00 грн. - основного платежу та 1,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), а також №0007492210 від 12.10.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 214 747,00 грн. основного платежу та 46 198,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.12, 13, Т.1).

Як встановлено в судовому засіданні, грошові зобов'язання за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями винесено податковим органом, зокрема, у зв'язку з завищенням позивачем, на думку відповідача, задекларованих валових витрат в загальній сумі 149 787,00 грн. та податкового кредиту в загальній сумі 29 957,00 грн. за господарськими операціями з ТОВ Фірма «САТ Імпекс» у січні 2011 року та ПП «Баварія-Ф» у травні 2011 року, які, на думку Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби, не носять реального характеру.

Судом встановлено, що ТОВ НВФ «Атіс» відповідно до договору купівлі-продажу №01/19 від 19.01.2011 р. придбано у ТОВ Фірма «САТ Імпекс» регулятори росту рослин (Емістим С, Агростімулін та Зеастимулін) на загальну суму 50 000,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 8 333,33 грн., що підтверджується податковою та видатковою накладними (а.с.55-57, 58, 62, Т.1). Суму 41 666,67 грн. позивачем віднесено до складу валових витрат за І квартал 2011 року, а суму ПДВ - 8 333,33 грн. - до складу податкового кредиту за лютий 2011 року (а.с.105-110, Т.1, 133-139, Т.2, а.с.3-7, Т.3).

Оплата за придбаний товар проведена у повному обсязі у безготівковому порядку, що підтверджується банківською випискою (а.с.60, Т.1).

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що доставка придбаного товару відповідно до п.3.1 договору купівлі-продажу №01/19 від 19.01.2011 р. здійснювалася ТОВФірма «САТ Імпекс» на склад покупця (а.с.55, Т.1).

Окрім того, судом встановлено, що ТОВ НВФ «Атіс» відповідно до договору купівлі-продажу №270511 від 27.05.2011 р. придбано у ПП «Баварія-Ф» засоби захисту рослин (Емістим С, Зеастимулін та Трептолем) на загальну суму 129 744,48 грн., у тому числі ПДВ у сумі 21 624,08 грн., що підтверджується податковою та видатковою накладними (а.с.64, 65, 66, Т.1). Суму 108 120,40 грн. позивачем віднесено до складу витрат за ІІ квартал 2011 року, а суму ПДВ - 21 624,08 грн. - до складу податкового кредиту за травень 2011 року (а.с.111-115, Т.1, 125-132, Т.2, а.с.10-14, 20-21, Т.3).

18.07.2011 р. ТОВ НВФ «Атіс» повернуто ПП «Баварія-Ф» частину придбаного товару (Зеастимулін) на суму 17 681,90 грн., у тому числі ПДВ - 2 946,98 грн., у зв'язку з чим ПП «Баварія-Ф» видано розрахунок №1 від 18.07.2011 р. коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 30.05.2011 р. №91 (а.с.23, Т.3).

З огляду на викладене, оплата за придбаний товар проведена у безготівковому порядку в розмірі 112 062,58 грн. (129 744,48 грн. - 17 681,90 грн.), що підтверджується банківськими виписками (а.с.75-79, Т.1).

Як встановлено в судовому засіданні, у зв'язку з поверненням частини придбаного товару продавцю, ТОВ НВФ «Атіс» проведено корегування показників податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року та декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року (а.с.117-124, Т.2, 18-19, Т.3).

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що доставка придбаного товару відповідно до умов договору купівлі-продажу №270511 від 27.05.2011 р. здійснювалася ПП «Баварія-Ф» (а.с.64, Т.1).

У відповідності до змісту п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР, чинного на час на час виникнення частини спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

На підставі п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

У відповідності до змісту п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, чинного на час виникнення іншої частини спірних правовідносин, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, зокрема, собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

У відповідності до п.138.6 ст.138 Податкового кодексу України, собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Згідно з пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначених норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування валових витрат та податкового кредиту платником податку є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Відповідно до п.п.6.1.3 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми «Атіс», предметом діяльності позивача є, зокрема, оптова торгівля хімічними продуктами (а.с.165-177, Т.2).

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що придбані у ТОВ «САТ Імпекс» та ПП «Баварія-Ф» матеріали оприбутковані товариством та використані у господарській діяльності ТОВ НВФ «Атіс» шляхом реалізації контрагентам в обґрунтування чого до суду надано копії оборотно-сальдових відомостей по рахунках 281, 631, актів інвентаризаційного опису товарів на складі, договорів купівлі-продажу та видаткових накладних (а.с.83-97, 98-104, 117-243, Т.1, а.с.1-42, Т.2).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що витрати понесені позивачем за господарськими операціями з ТОВ Фірма «САТ Імпекс» та ПП «Баварія-Ф» щодо придбання матеріалів безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми «Атіс».

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування складу валових витрат та податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

З матеріалів справи суд вбачає, що позивач сформував валові витрати та податковий кредит на підставі належно оформлених податкових і видаткових накладних, виданих йому контрагентами у перевіряємому періоді. При цьому, ТОВ Фірма «САТ Імпекс» та ПП «Баварія-Ф» на момент їх виписки були зареєстровані платниками податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а тому, відповідно до вимог п.201.8 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України мали обов'язок виписувати податкові накладні.

Як вбачається з акту перевірки №271/22-10/36145357 від 08.10.2012 року та встановлено судом в судовому засіданні, фактичною підставою для зменшення позивачу валових витрат за І, ІІ квартал 2011 року та податкового кредиту за січень і травень 2011 р. за взаємовідносинами з ТОВ Фірма «САТ Імпекс» та ПП «Баварія-Ф» стали висновки податкових органів про те, що їх господарські операції щодо придбання товарів у контрагентів-постачальників та продажу ним товарів на адресу контрагентів-покупців не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявністю трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які, на думку податкових органів, економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

Суд вважає таку позицію Олександрійської ОДПІ Кіровоградської області ДПС безпідставною, оскільки покупець не може нести відповідальність у випадку порушення податкового законодавства своїм контрагентом (продавцем). Натомість, у разі якщо ж такі особи не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Більш того, судом встановлено, що ТОВ Фірма «САТ Імпекс» та ПП «Баварія-Ф» віднесено ПДВ за вказаними господарськими операціями до складу своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість за відповідні звітні періоди (а.с.63, 69, Т.1).

Окрім цього, Олександрійська ОДПІ Кіровоградської області ДПС під час перевірки дійшла висновку про те, що правочини позивача з ТОВ Фірма «САТ Імпекс» та ПП «Баварія-Ф» є нікчемними, оскільки, на її думку, вчинені без мети настання реальних правових наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

У відповідності до ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

З системного аналізу вищевказаних норм суд вбачає, що органи податкової служби не наділені повноваженнями щодо визнання правочину недійсним, в тому числі і з мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому висновки відповідача в частині визнання правочину нікчемним, що покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають так як вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів. Висновок податкового органу про нікчемність правочину, який на його думку, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави та порушує публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Олександрійською ОДПІ Кіровоградської області ДПС не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ Фірма «САТ Імпекс» та ПП «Баварія-Ф», того що правочини, укладені між ними, порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави, чи наявності у вказаних осіб мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента. Суду не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, сплативши вартість придбаних матеріалів, отримав податкові і видаткові накладні, складені належним чином, в зв'язку з чим ним сформовано валові витрати та податковий кредит, суд погоджується з позицією ТОВ НВФ «Атіс» щодо правомірності формування валових витрат у І, ІІ кварталах 2011 р. і податкового кредиту у лютому та травні 2011 р. за господарськими операціями з ТОВ Фірма «САТ Імпекс» та ПП «Баварія-Ф».

Всупереч ст.71 КАС України, відповідач не надав суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень №0007482210 від 12.10.2012 р. та №0007492210 від 12.10.2012 р.

З огляду на зміст доказів в їх сукупності, а також на відсутність з боку відповідача додаткових аргументів в обґрунтування своєї позиції, в судовому засіданні знайшов підтвердження факт реальності господарських операцій між позивачем і ТОВ Фірма «САТ Імпекс» та ПП «Баварія-Ф», а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно з п.п.3 п.9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 652,43 грн. підлягає присудженню з Державного бюджету України шляхом його безспірного списання Державною казначейською службою у Кіровоградській області із рахунка Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0007482210 від 12 жовтня 2012 року, винесене Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби, яким Товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробничій фірмі «Атіс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 35 286,00 грн., у тому числі 35 285,00 грн. основного платежу та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0007492210 від 12 жовтня 2012 року, винесене Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби, яким Товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробничій фірмі «Атіс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 260 945,50 грн., у тому числі 214 747,00 грн. основного платежу та 46 198,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), у частині збільшеної суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 29 957,00 грн. основного платежу.

Зобов'язати Державну казначейську службу у Кіровоградській області стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми «Атіс», код ЄДРПОУ 36145357 (28000, м. Олександрія Кіровоградської області, вул. Героїв 6 Грудня, 141, корп.5. кв. 76) судові витрати в сумі 652,43 грн. (шістсот п'ятдесят дві грн. 43 коп.) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови у повному обсязі.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт